Віталій Пономарьов Київ, 22 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – «Ми нікого не чіпаємо. Ми лише з татарами воюємо. Матінка Катерина ще Крим до Росії приєднала, а вони тепер відділяються», – так севастопольські матроси у січні 1918 року пояснювали причини погромів селищ кримських татар. 90 років тому кримські татари повстали проти радянської влади і разом з кінними гайдамаками Запорозького корпусу звільнили Крим від більшовиків.
Наприкінці січня 1918 року російські більшовики захопили Кримський півострів і влаштували там масовий терор. 22 березня у Криму була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Таврида. А через місяць мешканці селищ Демерджи, Кизил-Таш, Корбекли, Кучук-Узень та Шуми підняли повстання проти радянської влади. До них приєдналися вояки кримськотатарських ескадронів, що від січня вели партизанську боротьбу в горах. За кілька днів повстання охопило степові райони Криму та узбережжя від Євпаторії до Судака.
Вранці 24 квітня кінні гайдамаки Запорозького корпусу Армії Української Народної Республіки зайняли Сімферополь. Члени Раднаркому Республіки Таврида на чолі із Слуцьким на трьох автомобілях виїхали із Сімферополя до Алушти, де на них чекав захоплений більшовиками крейсер «Алмаз». Проте біля селища Біюк-Ламбат неподалік Алушти радянські урядовці були взяті в полон повстанцями. Матроський десант, що висадився з крейсера, не зміг звільнити полонених наркомів, «Алмаз» став обстрілювати Алушту з гармат, і повстанці, відступаючи в гори, розстріляли членів Раднаркому.
Кінець Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди
Того ж дня козаки спільно з кримськими татарами звільнили від більшовиків Бахчисарай, а через Перекоп на півострів увійшли частини 52-го корпусу німецької армії. До кінця квітня Республіка Таврида припинила своє існування. А 8 травня відновив свою роботу Курултай, і на одному з його засідань глава кримського уряду Джафер Сейдамет наголосив:
«1918 рік – це рік, коли народ, що був позбавлений не лише самостійного існування, а навіть політичного життя, наполегливо домагається своїх священних політичних прав».
Вранці 24 квітня кінні гайдамаки Запорозького корпусу Армії Української Народної Республіки зайняли Сімферополь. Члени Раднаркому Республіки Таврида на чолі із Слуцьким на трьох автомобілях виїхали із Сімферополя до Алушти, де на них чекав захоплений більшовиками крейсер «Алмаз». Проте біля селища Біюк-Ламбат неподалік Алушти радянські урядовці були взяті в полон повстанцями. Матроський десант, що висадився з крейсера, не зміг звільнити полонених наркомів, «Алмаз» став обстрілювати Алушту з гармат, і повстанці, відступаючи в гори, розстріляли членів Раднаркому.
Кінець Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди
Того ж дня козаки спільно з кримськими татарами звільнили від більшовиків Бахчисарай, а через Перекоп на півострів увійшли частини 52-го корпусу німецької армії. До кінця квітня Республіка Таврида припинила своє існування. А 8 травня відновив свою роботу Курултай, і на одному з його засідань глава кримського уряду Джафер Сейдамет наголосив:
«1918 рік – це рік, коли народ, що був позбавлений не лише самостійного існування, а навіть політичного життя, наполегливо домагається своїх священних політичних прав».