Валентина Одарченко 21 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Патріотична громада зібралася у містечку Колки Маневицького району, щоб згадати історію про острівець незалежності в окупованій нацистами Україні. Ніким не визнана Колківська республіка постала на Волині навесні 1943 року на звільненій від нацистів території. Тоді на в''їзді до населеного пункту було встановлено табличку, що селище Колки оголошується столицею України до звільнення Києва від нацистських загарбників.
Становлення Колківської республіки відбувалось у постійному військовому протистоянні з окупантами. З березня по листопад на двох із половиною тисячах квадратних кілометрів її мешканці жили цілком самодостатнім життям, водночас ведучи бої проти нацистських і радянських військ. Це – унікальне явище у Волинській та Українській історії, наголосив один із учасників урочистостей, заступник Голови волинської облдержадміністрації Володимир Банада.
«Під час фашистської окупації на теренах «Колківщини» в Україні існує міні-українська держава, в якій працюють господарські структури, проходять освітні процеси, розбудовуються збройні сили, виробництво, синьо-жовтий прапор, українські традиції, звичаї, українська мова, українська влада, українська армія… У березні цьогоріч я це питання підняв і запросив керівництво світового ювілейного комітету в Колки – для того, щоб вони теж долучилися до відзначення цих урочистостей. Зрештою, це дата, яка має бути в календарі пам’ятних дат України», – зазначив Володимир Банада.
Створення республіки в Колках не було випадковістю
Старожили в Колках кажуть: існування республіки не було випадковістю – їй сприяв патріотичний дух, котрий завжди супроводжував мешканців Лесиного краю. Як розповів очевидець тих подій, Кирило Садовський, працювала тут своя електростанція, друкарня, зброярні, швейні майстерні, млин, повстанська їдальня, пекарні…
«У нас все було, ніби Україна є, як вона й мала бути. Було все, і служба безпеки чергувала, держава була. А вже як почали приходити фронтовики – почали розстріли робити, розстрілювати тих, що лишилися. Таких, як я, і старших, і дівчаток, вчительку – розстріляли багатьох. А хто не розстріляний був – у табори… Це тривожить мене й до сьогодні…», – зауважив Кирило Садовський.
Лише у вересні-жовтні 1943 року на цих теренах УПА провела 47 боїв проти німецьких та 57 – проти радянських військ. Повстанцям вдалось знищити понад 1 500 нацистських солдатів і офіцерів. А загони УПА недорахувались 414 вояків. Четвертого листопада 1943 року нацисти за підтримки авіації і танків знищили Колки, спалили містечко і вбили майже півтисячі осіб.
Так перестала існувати неофіційна столиця України. Однак упродовж усіх повоєнних років волиняни бережуть пам’ять про історію, яка символізує незнищенність української ідеї, незалежно від внутрішніх і зовнішніх агресій. У рамках нинішніх урочистостей в Колках провели панахиду за загиблими вояками та пішою ходою учасники відзначень рушили до монументу Колківської Республіки, поряд із яким цього року з’явився калиновий гай.
«Під час фашистської окупації на теренах «Колківщини» в Україні існує міні-українська держава, в якій працюють господарські структури, проходять освітні процеси, розбудовуються збройні сили, виробництво, синьо-жовтий прапор, українські традиції, звичаї, українська мова, українська влада, українська армія… У березні цьогоріч я це питання підняв і запросив керівництво світового ювілейного комітету в Колки – для того, щоб вони теж долучилися до відзначення цих урочистостей. Зрештою, це дата, яка має бути в календарі пам’ятних дат України», – зазначив Володимир Банада.
Створення республіки в Колках не було випадковістю
Старожили в Колках кажуть: існування республіки не було випадковістю – їй сприяв патріотичний дух, котрий завжди супроводжував мешканців Лесиного краю. Як розповів очевидець тих подій, Кирило Садовський, працювала тут своя електростанція, друкарня, зброярні, швейні майстерні, млин, повстанська їдальня, пекарні…
«У нас все було, ніби Україна є, як вона й мала бути. Було все, і служба безпеки чергувала, держава була. А вже як почали приходити фронтовики – почали розстріли робити, розстрілювати тих, що лишилися. Таких, як я, і старших, і дівчаток, вчительку – розстріляли багатьох. А хто не розстріляний був – у табори… Це тривожить мене й до сьогодні…», – зауважив Кирило Садовський.
Лише у вересні-жовтні 1943 року на цих теренах УПА провела 47 боїв проти німецьких та 57 – проти радянських військ. Повстанцям вдалось знищити понад 1 500 нацистських солдатів і офіцерів. А загони УПА недорахувались 414 вояків. Четвертого листопада 1943 року нацисти за підтримки авіації і танків знищили Колки, спалили містечко і вбили майже півтисячі осіб.
Так перестала існувати неофіційна столиця України. Однак упродовж усіх повоєнних років волиняни бережуть пам’ять про історію, яка символізує незнищенність української ідеї, незалежно від внутрішніх і зовнішніх агресій. У рамках нинішніх урочистостей в Колках провели панахиду за загиблими вояками та пішою ходою учасники відзначень рушили до монументу Колківської Республіки, поряд із яким цього року з’явився калиновий гай.