Він мав би постати на площі Слави на Печерську, на місці, де колись стояв собор Святого Миколая, відомий як Микільський військовий собор.
Він мав би постати на площі Слави на Печерську, на місці, де колись стояв собор Святого Миколая, відомий як Микільський військовий собор.
Проект розпорядження про створення пам’ятника Київська міськдержадміністрація передала в п’ятницю на узгодження Кабінету Міністрів.
Микільський військовий, або Військово-Микільський, собор стояв на місці нинішнього Палацу дитячої й юнацької творчості, колишнього Палацу піонерів і школярів, та скверу перед ним.
Собор звели в 1690-х роках на кошти гетьмана Івана Мазепи в стилі «мазепинського» українського бароко. Його знесли 1934 року разом зі значною кількістю інших історичних і архітектурних пам’яток Києва.
Іван Мазепа (приблизно 1639 – 1709 роки), гетьман Лівобережної України (1687–1709), був також відомим меценатом і культурно-просвітницьким діячем.
За його сприяння й на його кошти спорудили чи відновили низку монументальних споруд у стилі українського бароко – цей різновид стилю так і назвали «мазепинським». Також за сприяння Мазепи Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії.
За часів російського панування, а потім за радянської влади ім’я Мазепи офіційно вживали тільки в негативному контексті, бо гетьман виступив проти Росії в російсько-шведській війні 1708–9 років.
Вулиця в Києві, яка проходить через площу Слави й раніше мала назву «Січневого повстання», від минулого року несе ім’я Івана Мазепи.
У суботу Президент Віктор Ющенко, який перебував у Київській області на толоці для впорядкування парку «Олександрія» в Білій Церкві, поклав квіти до іншого пам’ятника Іванові Мазепі в селі Мазепинка.
Він також узяв участь в освяченні хреста на кургані біля села Андріївка, відомому як «Мазепина могила». За переказами, його насипали на пам’ять про козаків із війська Мазепи, яких після поразки шведсько-українського війська в Полтавській битві винищували переможні російські війська.
Проект розпорядження про створення пам’ятника Київська міськдержадміністрація передала в п’ятницю на узгодження Кабінету Міністрів.
| Микільський військовий собор (старе фото) |
Собор звели в 1690-х роках на кошти гетьмана Івана Мазепи в стилі «мазепинського» українського бароко. Його знесли 1934 року разом зі значною кількістю інших історичних і архітектурних пам’яток Києва.
Іван Мазепа (приблизно 1639 – 1709 роки), гетьман Лівобережної України (1687–1709), був також відомим меценатом і культурно-просвітницьким діячем.
За його сприяння й на його кошти спорудили чи відновили низку монументальних споруд у стилі українського бароко – цей різновид стилю так і назвали «мазепинським». Також за сприяння Мазепи Києво-Могилянський колегіум отримав статус академії.
За часів російського панування, а потім за радянської влади ім’я Мазепи офіційно вживали тільки в негативному контексті, бо гетьман виступив проти Росії в російсько-шведській війні 1708–9 років.
Вулиця в Києві, яка проходить через площу Слави й раніше мала назву «Січневого повстання», від минулого року несе ім’я Івана Мазепи.
У суботу Президент Віктор Ющенко, який перебував у Київській області на толоці для впорядкування парку «Олександрія» в Білій Церкві, поклав квіти до іншого пам’ятника Іванові Мазепі в селі Мазепинка.
Він також узяв участь в освяченні хреста на кургані біля села Андріївка, відомому як «Мазепина могила». За переказами, його насипали на пам’ять про козаків із війська Мазепи, яких після поразки шведсько-українського війська в Полтавській битві винищували переможні російські війська.