Газ Туркменистану послабить залежність Євросоюзу від Росії?

Обіцянку Євросоюзові президент Туркменистану зробив на фоні жорсткої конкуренції за доступ до величезних запасів газу в країні, яка спалахнула відразу ж після смерті його попередника, «туркменбаші» Сапармурата Ніязова. Бердимухамедов також пообіцяв збільшити поставки газу до Росії, для чого планують збудувати додаткові газогони, і також до Китаю – газогін у цьому напрямку завершать у 2009 році. Окрім того, йдеться й про поставки туркменського блакитного палива до Пакистану.

США та ЄС наполягають, щоб газ подавався на Захід через Каспій, підводним газогоном в обхід російської території, і на підключенні до майбутнього європейського газогону «Набукко», протяжністю понад 3 тисячі кілометрів, який з’єднає Каспій з Європою.

Наприкінці минулого тижня Єврокомісар із зовнішніх зв’язків Беніта Ферреро-Вальднер сказала Радіо Свобода: «Я оце повертаюся з дуже цікавої зустрічі з президентом Туркменистану і повинна відзначити, що, в принципі, він готовий постачати газ також і для Європи. Все залежить лише від ринкових цін, і це сприятиме розвиткові їхнього ринку, а з іншого боку, це дасть можливість Європі мати інше джерело постачання».

Єврокомісар уточнила, що «президент Бердимухамедов запевнив у резервуванні для Європи щонайменше 10 мільярдів кубів газу і також у перспективі додаткових закупівель із нових родовищ газу». Ці обіцянки глави Туркменистану стосуються вже наступного 2009 року.

На перешкоді незгоди політичного і правового характеру

Фахівці відзначають, що поки важко казати, коли і як розпочнуться ці поставки з Туркменистану до ЄС. Адже весь експортний туркменський газ – 50 мільярдів кубічних метрів – розписаний згідно з контрактами аж до 2028 року. Нові ж родовища ще слід розробляти, цьому заважають не лише технічні труднощі, а також незгоди політичного і правового характеру з Росією та іншими державами регіону. Це може стати на заваді для прокладання газогону до Азербайджану, де його з’єднали б із уже існуючим, західним.

Сьогодні є три варіанти, пояснила Ферреро-Вальднер журналістам: ліквідувати 60-кілометровий розрив між туркменською та азербайджанською морськими платформами за допомогою міні-газогону; збудувати сухопутну трубу до Казахстану, щоб під''єднатися до газогону, який веде до Баку; і, нарешті, перевозити скраплений газ морськими танкерами. Єврокомісар також повідомила, що для туркменської пропозиції, яка стає чинною з 2009 року, необхідні фінансові внески з боку європейського бізнесу.

«Файненшел Таймс» наводить у понеділок інформацію виконавчого директора «Набукко» Рейнхарда Мітчека про те, що реалізацію проекту вартістю 5 мільярдів євро планують розпочати з 2010 року. До 2013 року має бути завершена перша черга – від Австрії до Анкари. Аж потім буде з’єднання зі східним відгалуженням та з Туреччиною. Проектна потужність «Набукко» – 30 мільярдів кубічних метрів газу, але це лише дещиця у потребах ЄС, які сягають 500 мільярдів кубів. Основна ж частина газу й надалі надходитиме з Росії.