Кузнецовськ може зникнути з карти Рівненщини

Кузнецовськ з’явився на карті Рівненщини 35 років тому, коли започаткували будівництво Рівненської АЕС. А до того, як поряд зі Стиром стрімко почали виростати багатоповерхівки, тут неквапним поліським життям жило маленьке село Вараш. Одна з хат нині опинилася в однойменному мікрорайоні в самому серці міста енергетиків. У ній досі мешкає столітній варашець – дід Олексій.

Як обирали назву нового міста

«Вараш» означає «ворожбит», волхв, який вміє приборкувати природу. Нібито й личить містові енергетиків. Однак у радянські часи патріотизм виглядав інакше. Тож коли в області оголосили конкурс на кращу назву новонародженого міста, були пропозиції «Атомне», або ж «Уваров» за ім’ям більшовика — героя громадянської війни. Назва «Кузнецовськ» сподобалася переважній більшості рівнян – хоча б тому, що увесь колишній Союз знав про Рівне через книгу «Сильні духом», історію про партизанські загони Медведєва та про розвідника Миколу Кузнєцова, який діяв саме у Рівному – вважає завідувачка відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею Галина Данильчук.

Тоді він вважався героєм, але сьогодні Кузнецова називають терористом… Нещодавно таємна діяльність Кузнецова як одного з розвідників загону спеціального призначення НКВД стала відомою. «Він мав здійснювати терор проти вищих фашистських чинів. І тоді не зважали на те, що після цього окупанти здійснять іще жорстокіший терор проти мирного населення. А після війни, коли були написані десятки книг про Кузнецова, на перше місце поставили те, що він був розвідником номер один, а терор … це було дещо завуальовано, як і його наслідки»,— пояснює Галина Данильчук.

Криваві наслідки діяльності Кузнецова

Масові арешти, а згодом і масові розстріли волинської інтелігенції, які вчинили фашисти в Рівному після атентатів Кузнецова – це те, що лежить на поверхні і про що можуть розповісти старожили Рівного. Але коли йдеться про діяльність Кузнецова стосовно українських повстанців – спогади не є настільки переконливими, як документи. Саме тому Кузнецовська міськрада вирішила звернутися до Президента України з тим, щоб він посприяв отримати архівні матеріали про діяльність Миколи Кузнецова, якими нині володіє Федеральна Служба Безпеки Росії.

До речі, одного разу Кузнецовськ уже хотіли перейменувати – у 92-му році таке рішення ухвалила міська рада. Однак для цього спочатку потрібно було провести референдум. До нього не дійшло. Нині ж Президент підштовхнув кузнецовських активістів до чергових дій. Не чекаючи референдуму, городяни жваво дискутують про перспективу усім містом переселитися у Вараш.