Кирило Булкін Київ, 9 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Доктор Мухаммад Юнус, банкір-новатор з Бангладеш, перебуває у Києві на запрошення Київської школи економіки та її почесного голови Віктора Пінчука. Виступаючи перед українськими політиками, бізнесменами та журналістами, він виклав своє бачення «соціального бізнесу». Саме за цю концепцію, що стала новим словом у боротьбі з бідністю, 2006 року йому присудили Нобелівську премію миру.
Він розповів про діяльність банку «Ґрамін», який заснував сам 1983 року в Бангладеш і який він визначає як банк для бідних.
Своє завдання професор Юнус бачить у тому, щоб допомогти людям врятуватися від бідності, забезпечуючи їх мікропозиками і навчаючи базовим принципам, завдяки яким вони потім можуть самі собі допомогти.
А про бідність як явище він говорить, що її створюють не бідні люди, а система, політика та заклади, які ми будуємо.
Зерно бідності – у системі, а тоді воно проростає і чинить вплив на людей, стверджує Мухаммад Юнус.
Справжні людські істоти не машини для заробляння грошей
Банк «Ґрамін» почав з надання невеликих позик біднякам у Бангладеш, а нині він є лідером світового руху за ліквідацію бідності шляхом мікрокредитування. Точні копії моделі банку «Ґрамін» діють у понад 100 країнах світу. Концепцію цієї діяльності професор Юнус називає соціальним бізнесом.
«У всьому світі є лише одна концепція бізнесу: бізнес заради заробляння грошей, максималізації прибутку. Мені незатишно від цієї концепції, бо вона створює враження, що людські істоти – це машини для добування грошей, що єдине їхнє заняття – це заробляння грошей. Такі собі одновимірні істоти. А справжні людські істоти – багатовимірні. Вони хочуть робити ще багато інших речей! Чому ж вони не можуть втілити це в бізнесі? Тому я пропоную: запровадьмо нову концепцію бізнесу, яка б віддзеркалювала багатовимірність людської натури. Цей новий бізнес я називаю соціальним бізнесом», – сказав Мухаммад Юнус.
Нобелівська премія миру 2006 року стала першим випадком, коли цю престижну нагороду присудили за банківську діяльність. Її поділили на 2 рівні частини: банкові «Ґрамін» – за зусилля щодо створення соціального і економічного розвитку бідних верств населення і докторові Мухаммаду Юнусові – «за лідерство на цьому шляху».