Обіцянки НАТО Україні і Грузії у Бухаресті можна списати в архів «заморожених»? (Огляд європейської преси)

Василь Зілгалов Прага, 8 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Європейська преса не може заспокоїтися після бухарестського саміту НАТО і відмови Україні та Грузії у Плані дій для членства. Чимало публікацій присвячені саме обіцянкам керівників Заходу Києву та Тбілісі щодо їхніх євроатлантичних прагнень, які викликають гостру критику з боку експертів. У газетах Європи також обговорюють план Кремля щодо призначення Володимира Путіна на роль лідера партії «Єдина Росія».
Європейське видання щоденника «Інтернешенел Гералд Триб''юн» називає обіцянки НАТО «одного чудового дня» прийняти Україну та Грузію до Північноатлантичного союзу словами, які можна здати до архіву «заморожених обіцянок». Цей часопис вважає, що «тепер туманні реверанси на адресу України і Грузії стануть „постійним блюдом“ усіх комюніке за підсумками майбутніх самітів – так само, як свого часу згадування про несправедливий поділ Німеччини на десятиріччя перетворилося на автоматичний і пасивний ритуал». «Інтернешенел Гералд Триб''юн» вважає головним підсумком саміту НАТО в Бухаресті поразку Заходу і «демаркацію „східних кордонів Заходу“, після чого ніхто не може гарантувати полякам, литовцям, латишам, естонцям – усім членам НАТО, хто межує з Росією, що у разі потужного тиску з Москви їхні „акції“ в альянсі не знеціняться, ніби за одним помахом чарівної палички». «Інтернешенел Гералд Триб’юн» резюмує з цього приводу: «Цього разу Вашингтон у ролі того, хто зазнав поразки в Бухаресті, не один, бо і союз НАТО в цілому продемонстрував, що за цією організацією порожнеча».

Французька «Фіґаро» публікує інтерв’ю естонського президента Тоомаса Ілвеса, в якому він заявив, що «в Бухаресті країни-члени НАТО взяли на себе тверде зобов’язання, твердіше, аніж про План дій для членства, – прийняти Україну та Грузію до альянсу. Це добрий результат, але до сьогодні немає інструменту його реалізації. Чому не запропонувати їм договір про вільну торгівлю? Чому б не впровадити у себе угоди співтовариства в обмін на відкриття наших ринків? Ці країни зробили вибір на користь ліберальної демократії. Адже часто з абсолютно бюрократичних міркувань ми спрощуємо візовий режим для недемократичної Росії, але не для Грузії». Тоомас Ілвес переконаний, як він заявив «Фіґаро», що у європейців є «моральне зобов’язання – допомогти країнам, які обрали шлях демократії, у тому числі Україні. Казати, що ми не пустимо Україну і Грузію до НАТО заради блага недемократичної країни, – морально неприйнятно», – наголосив президент Естонії.

А лондонська «Ґардіан» вважає, що пропозиція керівництва владної російської партії «Єдина Росія» обрати її новим лідером Володимира Путіна є нічим іншим, як сигналом про те, що його прихильники готують йому подальшу керівну роль у російській владі і підстраховуються на випадок спроб нового президента Дмитра Медведєва зняти Путіна з його майбутньої посади прем’єр-міністра.