Василь Зілгалов Прага, 8 квітня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Європейська преса не може заспокоїтися після бухарестського саміту НАТО і відмови Україні та Грузії у Плані дій для членства. Чимало публікацій присвячені саме обіцянкам керівників Заходу Києву та Тбілісі щодо їхніх євроатлантичних прагнень, які викликають гостру критику з боку експертів. У газетах Європи також обговорюють план Кремля щодо призначення Володимира Путіна на роль лідера партії «Єдина Росія».
Французька «Фіґаро» публікує інтерв’ю естонського президента Тоомаса Ілвеса, в якому він заявив, що «в Бухаресті країни-члени НАТО взяли на себе тверде зобов’язання, твердіше, аніж про План дій для членства, – прийняти Україну та Грузію до альянсу. Це добрий результат, але до сьогодні немає інструменту його реалізації. Чому не запропонувати їм договір про вільну торгівлю? Чому б не впровадити у себе угоди співтовариства в обмін на відкриття наших ринків? Ці країни зробили вибір на користь ліберальної демократії. Адже часто з абсолютно бюрократичних міркувань ми спрощуємо візовий режим для недемократичної Росії, але не для Грузії». Тоомас Ілвес переконаний, як він заявив «Фіґаро», що у європейців є «моральне зобов’язання – допомогти країнам, які обрали шлях демократії, у тому числі Україні. Казати, що ми не пустимо Україну і Грузію до НАТО заради блага недемократичної країни, – морально неприйнятно», – наголосив президент Естонії.
А лондонська «Ґардіан» вважає, що пропозиція керівництва владної російської партії «Єдина Росія» обрати її новим лідером Володимира Путіна є нічим іншим, як сигналом про те, що його прихильники готують йому подальшу керівну роль у російській владі і підстраховуються на випадок спроб нового президента Дмитра Медведєва зняти Путіна з його майбутньої посади прем’єр-міністра.