Василь Зілгалов Прага, 31 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Перед початком саміту НАТО в Бухаресті європейська преса переповнена публікаціями про можливі наслідки цієї зустрічі, особливо для України та Грузії. Більшість газет сходяться на тому, що цього разу Захід відмовить Києву і Тбілісі в наданні можливості для підготовки вступу до Альянсу з єдиною метою: щоб дати Росії шанс бути, так би мовити, «своєю» для демократичного світу.
А інша впливова британська газета, «Файненшел Таймс», також вважає, що варто цього тижня відкласти запрошення України і Грузії стосовно Плану дій щодо членства в НАТО, щоб дати Росії шанс вирішити, хто вона для Заходу: «свій» чи «чужий», чи щось середнє.
Німецька «Ді Вельт» взагалі вважає, що в Бухаресті не досягнуть спільного консенсусу не лише з проблеми взаємодії НАТО в Афганістані, але й у питанні щодо надання ПДЧ для Києва і Тбілісі. «Чіткого рішення не буде із жодного з цих питань», – прогнозує «Ді Вельт».
А відомий аналітик Андерс Аслунд взагалі вважає, і про це він говорить на шпальтах лондонської «Ґардіан», що в Бухаресті мають ухвалювати рішення саме країни НАТО, а не сторонні держави. А щодо Росії Аслунд зауважив: «Росії варто дати ще один шанс, але лише після того, як піде Путін».
Італійська «Коррієре делла Сера» наводить слова Президента Віктора Ющенка про те, що участь України в Північноатлантичному альянсі – «єдина справжня гарантія» суверенітету України. Ющенко тут також нагадав, що за 80 років Україна п’ять разів проголошувала свою незалежність і чотири рази втрачала її через відсутність міжнародних гарантій.