Надія Петрів Ужгород, 28 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Переважну частину земель у малоземельному Закарпатті використовують не за призначенням, ще відсотків 15 взагалі без будь-яких документів. Спеціалісти кажуть, що населення чинить так, щоб менше платити податків. А закарпатська влада підраховує, скільки втрачають у таких випадках місцеві бюджети. Чи є вихід із ситуації?
Саме тому проблема землі в області завжди актуальна.
На багатьох ділянках росте... бур’ян
Після проведення земельної реформи та розпаювання земель, у краї вималювалася негативна тенденція: в області чимало ділянок, призначених для сільськогосподарської обробки, просто заростає бур’янами!
І це при тому, що кожен гектар такої території може приносити доброму господареві десятки тисяч гривень прибутків, каже начальник головного управління агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Іван Паук: «Лише хочу нагадати, що це у рільництві валових доходів на один гектар від 3 до 5 тисяч гривень, в овочівництві валових доходів – від 10 до 20 тисяч гривень з гектара, по багаторічних насадженнях – від 15 до 100 тисяч гривень. Це такі кошти, які можуть вироблятися на землях сільськогосподарського призначення».
Самовільне захоплення земель не рідкість
Про те, що землі використовують не за призначенням, говорять і екологи. У Хусті, приміром, на 9 гектарах пасовищ розмістили... сміттєзвалище, а в Синевірі роздали людям ділянки, що є на території заповідника! А спеціалісти Державної земельної інспекції в Закарпатті нарікають на поширення самовільного захоплення земель. Говорить начальник інспекції Віталій Трофимчук: «З початку цього року виявлено уже 410 порушень, до амдінвідповідальності 370 осіб притягнуто, нараховано шкоди на 700 тисяч гривень. Перевірено нами ще й 59 органів місцевого самоврядування та райдержадміністрацій щодо прийняття незаконних рішень з вилучення та надання земель, такі факти виявлялися у кожній міській, сільській та селищній раді, де проводилися перевірки».
Виконувач обов’язків голови Закарпатської ОДА Іван Балога каже, біда ще й у тім, що в більшості населених пунктів Закарпаття не встановлені межі, більше третини не має генеральних планів забудови. Завдяки цьому чимало безгосподарних керівників думають не над тим, як ефективно використовувати землі, а переймаються, як би встигнути за час своєї каденції роздати ділянки, дослівно, «направо-наліво». Каже Іван Балога: «Виходить так, що ті населені пункти, які найбільше потребують вкладень у соціальну сферу, вони просто з питань землі нічого не роблять. Роблять лише в напрямку якомога більше роздати, особливо під житлову забудову, причому на десятки років наперед ...».
Влада Закарпаття впевнена: виправити ситуацію можна, якщо змусити керівників на місцях навести порядок на підконтрольних територіях: встановити межі, розробити генплани, за можливості провести грошову оцінку територій. І лише тоді землю можна буде використовувати ефективно й поповнювати за їхній рахунок місцеві бюджети.