Кирило Булкін Київ, 25 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Уже вдруге в Києві проходить фестиваль «Білоруська весна». Утім, офіційний Мінськ непричетний до його організації, на відміну від митців, опозиційних до режиму Олександра Лукашенка. Останні охоче представляють українцям свою творчість і свій погляд на ситуацію в Білорусі.
Фестиваль «Білоруська весна» було започатковано в Україні торік. Як і 2007, цього року він стартував пробігом на лижах по асфальту. Цим іронічним змаганням на «Кубок Лукашенка» організатори й учасники немовби привертають увагу до абсурду ситуації, коли на землі одного з древніх європейських народів із давніми культурними традиціями в ХХІ сторіччі панує авторитарний режим.
Однак програма фестивалю не обмежується лише іронічними флеш-мобами. Упродовж трьох тижнів, саме стільки триватиме «Білоруська весна», українським глядачам представлять кінопокази (у тому числі прем’єрні), вечір білоруської флеш-анімації, виставку фото та ЗМІ Білорусі. Відбудуться круглий стіл медіа-менеджерів та концерт етно-гуртів. А письменники України й Білорусі проведуть спільну літературну вечірку, в рамках якої презентуватимуть свої книжки й змагатимуться у поетичному турнірі на приз журналу ШО. Після Києва заходи фестивалю пройдуть і в інших містах України.
Уже перші заходи фестивалю стали подією в культурному житті української столиці. У культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії глядачі подивились документальний фільм режисера Цялежнікава «Білоруський резистанс» про антирадянський спротив повоєнних років і поспілкувалися з автором. А в «Я-Галереї» повнометражний ігровий фільм режисера Кудзієнка «Окупація. Містерії» представив розповідь про долі білорусів у Другій світовій війні. Цей фільм, учасник Міжнародного кінофестивалю «Молодість»,заборонений для показу в Білорусі.
Як зазначено на сайті фестивалю, його організаторами виступають Ініціатива «Солідарність», група українських білорусів та небайдужих до Білорусі українців, які від 2005 року проводять громадські та культурні акції, спрямовані на розвиток українсько-білоруських зв’язків та сприяння демократичним перетворенням у Білорусі.
«Мета фестивалю – ознайомлення українців з Білоруссю різною, якої вони не знають»
Що ж до головної мети «Білоруської весни», то прес-аташе фестивалю Тетяна Водяницька визначила її так: «Головна мета фестивалю – ознайомлення українців з Білоруссю різною, якої вони не знають. І не тільки неофіційною, але й офіційною, що теж є важливо – приміром, у нашій медіа-виставці значна частина видань, які будуть там представлені, є офіційними, для того, щоб українці могли не тільки почути з розповідей, а й на власні очі побачити, що відбувається в білоруському медіа-просторі. Тобто, ми хочемо, щоб коли в українця питали, що таке Білорусь, то в нього виникала б якась власна асоціація: що це, наприклад, якийсь кльовий етногурт, або це ось цей поет, який мені подобається. І мені здається, що якщо таке буде, то людина зі власним ставленням до країни зможе висловлювати власне ставлення і до того, що там відбувається у суспільстві, в політиці».
Хоча фестиваль «Білоруська весна» зорієнтований переважно на українців, він є важливим і для самої Білорусі. Він не лише привертає увагу до становища в цій країні, але є також інформаційним приводом для незалежних білоруських ЗМІ. А це теж сприяє боротьбі за свободу слова в «останній європейській диктатурі».
Однак програма фестивалю не обмежується лише іронічними флеш-мобами. Упродовж трьох тижнів, саме стільки триватиме «Білоруська весна», українським глядачам представлять кінопокази (у тому числі прем’єрні), вечір білоруської флеш-анімації, виставку фото та ЗМІ Білорусі. Відбудуться круглий стіл медіа-менеджерів та концерт етно-гуртів. А письменники України й Білорусі проведуть спільну літературну вечірку, в рамках якої презентуватимуть свої книжки й змагатимуться у поетичному турнірі на приз журналу ШО. Після Києва заходи фестивалю пройдуть і в інших містах України.
Уже перші заходи фестивалю стали подією в культурному житті української столиці. У культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії глядачі подивились документальний фільм режисера Цялежнікава «Білоруський резистанс» про антирадянський спротив повоєнних років і поспілкувалися з автором. А в «Я-Галереї» повнометражний ігровий фільм режисера Кудзієнка «Окупація. Містерії» представив розповідь про долі білорусів у Другій світовій війні. Цей фільм, учасник Міжнародного кінофестивалю «Молодість»,заборонений для показу в Білорусі.
Як зазначено на сайті фестивалю, його організаторами виступають Ініціатива «Солідарність», група українських білорусів та небайдужих до Білорусі українців, які від 2005 року проводять громадські та культурні акції, спрямовані на розвиток українсько-білоруських зв’язків та сприяння демократичним перетворенням у Білорусі.
«Мета фестивалю – ознайомлення українців з Білоруссю різною, якої вони не знають»
Що ж до головної мети «Білоруської весни», то прес-аташе фестивалю Тетяна Водяницька визначила її так: «Головна мета фестивалю – ознайомлення українців з Білоруссю різною, якої вони не знають. І не тільки неофіційною, але й офіційною, що теж є важливо – приміром, у нашій медіа-виставці значна частина видань, які будуть там представлені, є офіційними, для того, щоб українці могли не тільки почути з розповідей, а й на власні очі побачити, що відбувається в білоруському медіа-просторі. Тобто, ми хочемо, щоб коли в українця питали, що таке Білорусь, то в нього виникала б якась власна асоціація: що це, наприклад, якийсь кльовий етногурт, або це ось цей поет, який мені подобається. І мені здається, що якщо таке буде, то людина зі власним ставленням до країни зможе висловлювати власне ставлення і до того, що там відбувається у суспільстві, в політиці».
Хоча фестиваль «Білоруська весна» зорієнтований переважно на українців, він є важливим і для самої Білорусі. Він не лише привертає увагу до становища в цій країні, але є також інформаційним приводом для незалежних білоруських ЗМІ. А це теж сприяє боротьбі за свободу слова в «останній європейській диктатурі».