Президент України застерігає: інформаційна експансія іноземних держав є найбільшою загрозою національній безпеці України

Юлія Жмакіна Київ, 21 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Порядок денний засідання Ради національної безпеки та оборони в п’ятницю став сюрпризом для оглядачів. Першим і головним питанням на ньому була кризова, на думку Президента України, ситуація в інформаційному просторі держави. Чому ця тема була неочікуваною і про що ще йшлося на засіданні РНБО?
Віктор Ющенко під час засідання РНБОУ. 21 березня 2008 року
(official site)
Оглядачі були здивовані такому порядкові денному Ради національної безпеки та оборони. Адже після загибелі українського миротворця у Косовській Митровиці і після гарячих дебатів в українському парламенті щодо доцільності участі України у миротворчих місіях у гарячих точках (що має шанси дати новий привід для блокування роботи Верховної Ради) очікували, що саме розгляд цього питання буде головною темою на засіданні РНБО.

Однак його поставили у розділ «Різне», і лише після прохання Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка Президент озвучив зміст цього «Різного» – там і було питання безпеки українських громадян у Косові.

Після засідання РНБО до преси вийшов міністр закордонних справ Володимир Огризко і заявив, що про виведення українського миротворчого контингенту з Косова взагалі не йшлося.

«Миротворча діяльність України буде продовжена. Питання про виведення нашого миротворчого контингенту з Косова не стоїть. Буде проведене додаткове розслідування обставин того, що сталося. Ми в контакті з секретаріатом ООН і будемо з’ясовувати всі деталі тієї події. Ми будемо шукати нові засоби для того, щоб забезпечити безпеку наших миротворців», – повідомив він.

Також Огризко заявив, що він не проти розгляду в парламенті цього ж самого питання.

Що ж до визнання чи невизнання Україною незалежності Косова, Володимир Огризко сказав, що таке рішення ще не дозріло, що йдуть консультації з різними країнами і з часом буде подане «виважене рішення».

Центральним на засіданні РНБО стало питання інформаційної безпеки

Іще на початку засідання Віктор Ющенко не приховував того, що вражений матеріалами, підготовленими з теми інформаційної безпеки. Спочатку він зробив акцент на зовнішньому чиннику.

За словами Віктора Ющенка, «найбільша загроза національній безпеці – інформаційна експансія іноземних держав на телебаченні, друкованих засобах інформації, інтернет-виданнях».

«Завдяки цьому в інформаційному просторі України по суті проводяться інформаційно-психологічні кампанії з тих чи інших питань для того, щоб дезінформувати суспільство, або не повністю його інформувати, або проводити кампанії не в інтересах нашої країни», – заявив Президент.

Він гостро розкритикував Нацраду з питань телебачення і радіомовлення за те, що через її невиважені рішення фактично відданий сусіднім країнам прикордонний частотний ресурс. Так, на Закарпатті господарюють 83 теле- і радіостанції Угорщини, Словаччини, Польщі. 6 потужних передавачів повністю перекривають Чернівеччину, Одещину передачами з Румунії та Молдови. Практично повністю окуповані російськими ЗМІ Крим, східні області України.

Є загрози і зсередини держави

Говорив Президент і про внутрішні загрози. Тут Віктор Ющенко мав на увазі, зокрема, те, що державні мовники – такі, як Перший національний телеканал, обласні телерадіокомпанії, програми Українського радіо – «Промінь», «Культура» та інші – не 100-відсотково покривають територію України.

Критикував Президент і уряд за недофінансування державних телерадіокомпаній: «За інформацією Держкомтелерадіо, при підготовці державного бюджету на 2008 рік Кабінет міністрів України не врахував пропозиції щодо фінансування, зокрема, Національної телекомпанії України. Передбачено 119 мільйонів із необхідних 552 мільйонів – 22 відсотки. На 22 відсотки ми фінансуємо наше телебачення! Будемо слухати російське, молдовське, білоруське…».

Отож, Віктор Ющенко зосередився на забезпеченні державних мовників і майже не згадував ситуації з приватними. А саме теми роздержавлення ЗМІ і перетворення Українського телебачення на громадського, чи, як стали потім говорити, «суспільного» мовника були його обіцянками після Помаранчевої революції. У п’ятницю ж жодного слова про це журналісти не почули.

Хоча відкритим для них було лише вступне слово Президента. Решта засідання РНБО йшло у закритому режимі. Як пообіцяли, рішення ради, ймовірно, оприлюднить секретар РНБО Раїса Богатирьова на початку наступного тижня.

Питання про заходи безпеки для громадян України, які беруть участь у миротворчих операціях у Косові, РНБО розглянула в розділі «Різне».