Юлія Жмакіна Київ, 21 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Порядок денний засідання Ради національної безпеки та оборони в п’ятницю став сюрпризом для оглядачів. Першим і головним питанням на ньому була кризова, на думку Президента України, ситуація в інформаційному просторі держави. Чому ця тема була неочікуваною і про що ще йшлося на засіданні РНБО?
Віктор Ющенко під час засідання РНБОУ. 21 березня 2008 року |
(official site) |
Однак його поставили у розділ «Різне», і лише після прохання Голови Верховної Ради Арсенія Яценюка Президент озвучив зміст цього «Різного» – там і було питання безпеки українських громадян у Косові.
Після засідання РНБО до преси вийшов міністр закордонних справ Володимир Огризко і заявив, що про виведення українського миротворчого контингенту з Косова взагалі не йшлося.
«Миротворча діяльність України буде продовжена. Питання про виведення нашого миротворчого контингенту з Косова не стоїть. Буде проведене додаткове розслідування обставин того, що сталося. Ми в контакті з секретаріатом ООН і будемо з’ясовувати всі деталі тієї події. Ми будемо шукати нові засоби для того, щоб забезпечити безпеку наших миротворців», – повідомив він.
Також Огризко заявив, що він не проти розгляду в парламенті цього ж самого питання.
Що ж до визнання чи невизнання Україною незалежності Косова, Володимир Огризко сказав, що таке рішення ще не дозріло, що йдуть консультації з різними країнами і з часом буде подане «виважене рішення».
Центральним на засіданні РНБО стало питання інформаційної безпеки
Іще на початку засідання Віктор Ющенко не приховував того, що вражений матеріалами, підготовленими з теми інформаційної безпеки. Спочатку він зробив акцент на зовнішньому чиннику.
За словами Віктора Ющенка, «найбільша загроза національній безпеці – інформаційна експансія іноземних держав на телебаченні, друкованих засобах інформації, інтернет-виданнях».
«Завдяки цьому в інформаційному просторі України по суті проводяться інформаційно-психологічні кампанії з тих чи інших питань для того, щоб дезінформувати суспільство, або не повністю його інформувати, або проводити кампанії не в інтересах нашої країни», – заявив Президент.
Він гостро розкритикував Нацраду з питань телебачення і радіомовлення за те, що через її невиважені рішення фактично відданий сусіднім країнам прикордонний частотний ресурс. Так, на Закарпатті господарюють 83 теле- і радіостанції Угорщини, Словаччини, Польщі. 6 потужних передавачів повністю перекривають Чернівеччину, Одещину передачами з Румунії та Молдови. Практично повністю окуповані російськими ЗМІ Крим, східні області України.
Є загрози і зсередини держави
Говорив Президент і про внутрішні загрози. Тут Віктор Ющенко мав на увазі, зокрема, те, що державні мовники – такі, як Перший національний телеканал, обласні телерадіокомпанії, програми Українського радіо – «Промінь», «Культура» та інші – не 100-відсотково покривають територію України.
Критикував Президент і уряд за недофінансування державних телерадіокомпаній: «За інформацією Держкомтелерадіо, при підготовці державного бюджету на 2008 рік Кабінет міністрів України не врахував пропозиції щодо фінансування, зокрема, Національної телекомпанії України. Передбачено 119 мільйонів із необхідних 552 мільйонів – 22 відсотки. На 22 відсотки ми фінансуємо наше телебачення! Будемо слухати російське, молдовське, білоруське…».
Отож, Віктор Ющенко зосередився на забезпеченні державних мовників і майже не згадував ситуації з приватними. А саме теми роздержавлення ЗМІ і перетворення Українського телебачення на громадського, чи, як стали потім говорити, «суспільного» мовника були його обіцянками після Помаранчевої революції. У п’ятницю ж жодного слова про це журналісти не почули.
Хоча відкритим для них було лише вступне слово Президента. Решта засідання РНБО йшло у закритому режимі. Як пообіцяли, рішення ради, ймовірно, оприлюднить секретар РНБО Раїса Богатирьова на початку наступного тижня.
Питання про заходи безпеки для громадян України, які беруть участь у миротворчих операціях у Косові, РНБО розглянула в розділі «Різне».