Надія Петрів Ужгород, 12 березня 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Цими днями в Україні знову гостро спливло питання про встановлення пам’ятника на Верецькому перевалі на честь 1100-річчя приходу угорських племен у Карпатську низовину. Учора категорично проти цього висловилися депутати Львівської облради, а також окремі політичні сили Закарпаття. І це попри те, що 15 січня цього року встановлення пам’ятника вже ніби остаточно погодили президенти Віктор Ющенко та Ласло Шойом під час офіційного візиту останнього до Закарпаття. Сьогодні ж це питання вкотре заслухають на сесії Закарпатської обласної ради.
Фракція Всеукраїнського об’єднання «Свобода» закликала вчора депутатів Львівської облради підтримати звернення до депутатів Закарпатської облради з проханням не дозволити відкриття пам’ятника на честь «створення Великої Угорщини». З такою пропозицією виступив голова партії «Свобода» Олег Тягнибок.
Такі пам’ятники є «ганебними для української нації», заявив він, тим більше, що на цьому місці поховані 600 галичан, які віддали життя за незалежність України.
До депутатів Всеукраїнського об’єднання «Свобода» вчора приєдналася і Закарпатська обласна молодіжна громадська організація «Батьківщина молода». Вона заявила про рішуче несприйняття факту будівництва угорського пам’ятника на «споконвічно українській Закарпатській землі».
Закарпатські історики кажуть, що останнє протистояння виникло через історичний збіг: так сталося, що у 1939 році польські війська розстріляли січовиків саме на цьому перевалі, і Угорщини ця подія ніяк не стосувалася.
Учора ж після оприлюднення заяв «Свободи» та «Батьківщини» з’явилася й заява президії Демократичного союзу угорців України (ДСУУ), в якому висловлено стурбованість із приводу «антиугорської кампанії, яка розгорнулася в електронних і друкованих ЗМІ України з приводу встановлення пам’ятників на Верецькому перевалі і в Мукачівському замку».
Президія ДСУУ звернулася до «громадськості Європи, України, Угорщини і Закарпаття» із закликом «засудити спроби, спрямовані на розпалювання міжетнічної ворожнечі».
Чи відбудеться «обмін пам’ятниками»?
15 січня 2008 року, перебуваючи в Закарпатті, угорський і український Президенти вирішили зробити «культурний обмін»: Україна сприятиме встановленню пам’ятника угорцям на Верецькому перевалі, а Угорщина встановить у Будапешті монумент жертвам Голодомору в Україні. Досі питання про встановлення цього пам’ятника на перевалі, який Товариство угорської культури Закарпаття намагалося звести тут іще на початку 1990-х років, наражаючись на протести українських організацій, було практично єдиним політичним непорозумінням між Україною та Угорщиною.
Верецький перевал, розташований на межі Закарпатської і Львівської областей,— найбільш завантажений транспортними потоками перевал між цими областями. Він вважається священним місцем для будь-якого угорця: саме через цей перевал племена угорців на чолі з їхнім вождем Арпадом перейшли у 895 році Карпати, щоб поселитися в Паннонії (Тисо-Дунайській низовині). В Угорщині цю подію називають «здобуттям Батьківщини». На її пам’ять іще в 1881 році угорці встановили на Верецькому перевалі пам’ятний знак, який не дожив до наших днів.
Нинішнє Закарпаття з кінця X століття аж до 1944 року майже постійно перебувало під владою Угорщини. За останнім переписом, нині в Закарпатті живе понад 150 тисяч угорців.
Матеріали до теми:
Українські націоналісти протестували проти намірів встановити в Україні угорський пам’ятник
Такі пам’ятники є «ганебними для української нації», заявив він, тим більше, що на цьому місці поховані 600 галичан, які віддали життя за незалежність України.
До депутатів Всеукраїнського об’єднання «Свобода» вчора приєдналася і Закарпатська обласна молодіжна громадська організація «Батьківщина молода». Вона заявила про рішуче несприйняття факту будівництва угорського пам’ятника на «споконвічно українській Закарпатській землі».
Закарпатські історики кажуть, що останнє протистояння виникло через історичний збіг: так сталося, що у 1939 році польські війська розстріляли січовиків саме на цьому перевалі, і Угорщини ця подія ніяк не стосувалася.
Учора ж після оприлюднення заяв «Свободи» та «Батьківщини» з’явилася й заява президії Демократичного союзу угорців України (ДСУУ), в якому висловлено стурбованість із приводу «антиугорської кампанії, яка розгорнулася в електронних і друкованих ЗМІ України з приводу встановлення пам’ятників на Верецькому перевалі і в Мукачівському замку».
Президія ДСУУ звернулася до «громадськості Європи, України, Угорщини і Закарпаття» із закликом «засудити спроби, спрямовані на розпалювання міжетнічної ворожнечі».
Чи відбудеться «обмін пам’ятниками»?
15 січня 2008 року, перебуваючи в Закарпатті, угорський і український Президенти вирішили зробити «культурний обмін»: Україна сприятиме встановленню пам’ятника угорцям на Верецькому перевалі, а Угорщина встановить у Будапешті монумент жертвам Голодомору в Україні. Досі питання про встановлення цього пам’ятника на перевалі, який Товариство угорської культури Закарпаття намагалося звести тут іще на початку 1990-х років, наражаючись на протести українських організацій, було практично єдиним політичним непорозумінням між Україною та Угорщиною.
Верецький перевал, розташований на межі Закарпатської і Львівської областей,— найбільш завантажений транспортними потоками перевал між цими областями. Він вважається священним місцем для будь-якого угорця: саме через цей перевал племена угорців на чолі з їхнім вождем Арпадом перейшли у 895 році Карпати, щоб поселитися в Паннонії (Тисо-Дунайській низовині). В Угорщині цю подію називають «здобуттям Батьківщини». На її пам’ять іще в 1881 році угорці встановили на Верецькому перевалі пам’ятний знак, який не дожив до наших днів.
Нинішнє Закарпаття з кінця X століття аж до 1944 року майже постійно перебувало під владою Угорщини. За останнім переписом, нині в Закарпатті живе понад 150 тисяч угорців.
Матеріали до теми:
Українські націоналісти протестували проти намірів встановити в Україні угорський пам’ятник