Марічка Набока, Сашко Лащенко У так званих «російськомовних» регіонах України батьки все частіше віддають дітей навчатися у школи, де викладають українською мовою. Зокрема, про це повідомляє представництво Президента України в Криму. Керівництво деяких таких закладів змушене влаштовувати конкурс, адже місць для всіх охочих не вистачає.
| ГЛАС НАРОДУ: |
- Допомогти сину з навчанням зможу лише російською. Тому в російській школі навчається. |
- Ось старший закінчив україномовну школу. Він дуже добре знає українську. |
- Мій вчиться в українській школі з російськими класами. Ця школа просто найближча. |
- Моя дитина вчиться в українській школі, але я б хотіла, щоб вчився в російській, бо мені ця мова рідніша. |
- В російськомовній. Бо ми всі розмовляємо російською! |
Бажання вчитися українською
У перший день запису до початкових класів української гімназії у Сімферополі було подано удвічі більше заяв, ніж цей навчальний заклад може прийняти. Про зростання попиту на навчання українською в Криму розповідає сімферопольський кореспондент Радіо Свобода Володимир Притула.
«Директор української школи-гімназії Наталка Руденко каже, що головна причина популярності закладу — це те, що лише тут у Сімферополі і навчання, і виховний процес ведуться українською мовою. Про це свідчить анкетування батьків:
«Переважна більшість батьків поставили на перше місце навчання та виховання саме українською мовою. Батьки відзначають також дух закладу».
Член опікунської ради української школи-гімназії Петро Вольвач вважає, що місцева влада не тільки байдужа до проблем україномовної освіти, але й перешкоджає її розвитку. Він запевняє, що українській владі давно вже слід втрутитися в деструктивну позицію кримської влади».
Як зазначає заступник міністра освіти і науки Автономної Республіки Крим Володимир Каврайський, зараз на півострові у закладах, де викладають українською, навчаються шість з половиною відсотків кримських школярів. У останні роки кількість батьків, які віддають дітей саме до таких шкіл, за словами Володимира Каврайського, постійно зростає.
«Кількість охочих навчатися українською кожного року зростає десь на 1%, відкриваються школи, класи з українською мовою навчання. Загалом у нас є 7 загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання, 9 — з українською мовою навчання та з класами російською мовою навчання». Крім того, у «російськомовних» школах Криму є 460 класів із українською мовою викладання.
Тим часом на Луганщині навчання українською ведуть у кожній четвертій з восьмисот шкіл області. Останнім часом пропорція хоч і поволі, однак збільшується на користь закладів, де викладають державною мовою. Про ситуацію в регіоні розповідає кореспондент Радіо Свобода Євген Гребенюк.
«Україномовних закладів у Сіверськодонецьку на папері небагато, в реальності – й поготів. Володимир Семистяга, доцент кафедри історії України Луганського педуніверситету, вважає, що закладів, які б цілком відповідали статусу «українська школа» не існує:
«Досить часто ті школи, які називають україномовними, є двомовними, або фактично є російськими школами. Тобто окремі предмети, наприклад, українська мова й література або Історія України викладаються українською мовою, а решта – російською».
У самому Луганську три школи називають «українськими». А всього в обласному центрі 60 шкіл.
Чи задовольняє батьків подібний стан освіти? Про це важко судити: з одного боку, батьки нічого поганого не вбачають у викладанні російською мовою. Але, з іншого боку, там, де в 90-ті роки відкрили україномовні школи, вони й досі зберегли свій статус. Так, міський голова Сіверськодонецька Володимир Грицишин під гаслом «Наші діти мають навчатися у вузах України» сприяв переведенню близько 40% міських шкіл на українську мову освіти. Сіверськодонецьк – індустріальне місто, побудоване в 30-і роки, з великою кількістю нещодавно заселених росіян. Проте ніхто не виступав проти українізації шкіл, і нині, попри зміни в регіональній політиці, діти продовжують ходити в українські школи.
Багато з луганських шкіл мають українські класи. Деякі з них напівпорожні, але є й дуже престижні, де вчаться діти міської еліти».
Важкі часи першої україномовної гімназії в Одесі в минулому
Популярність навчання українською зростає і в Одесі. Місцева гімназія №7 була однією з перших україномовних гімназій у цьому місті, вона почала працювати ще в радянські часи. Спочатку був один-єдиний клас, але всупереч усім труднощам (протидії представників тодішньої влади, браку підручників, звичці батьків віддавати дітей лише до російськомовних шкіл) ця гімназія стала однією з найпопулярніших в Одесі. Розповідає її директор Світлана Мельник:
«Було дуже непросто. Зросійщене оточення. І люди приходили погроми робити, і скарги писали. Спочатку ми просто просили батьків, щоб приводили дітей до нас вчитися. На другий рік у нас уже було 3 класи, наступного року – 7 класів, потім пішов ось цей процес».
В якій школі – україномовній чи російськомовній вчиться Ваша дитина? Таке запитання ми адресували одеситам.
— Ось старший закінчив україномовну школу. Він дуже добре знає українську.
— Мій вчиться в українській школі з російськими класами. Ця школа просто найближча.
— Допомогти сину з навчанням зможу лише російською. Тому в російській школі навчається.
Не знати державну мову — нонсенс!
Письменниця, телеведуча каналу “1+1”, Лариса Денисенко взагалі не розуміє тих батьків, які нехтують україномовними школами:
«Свою дитину з дитинства налаштовувати на те, що потім їй доведеться екстерном вивчати українську мову, щоб продовжувати освіту, це, мені здається, абсолютно безглуздо».
Книговидавець, письменник Віталій Капранов вважає закономірним те, що все більше батьків спокійно, без тиску віддають своїх дітей навчатися до шкіл із українською мовою викладання. Нема нічого дивного, каже він.
«Зрозуміли люди, що розмови щодо російської мови на 100% спекулятивні, вони ні до чого не призведуть. Всі чудово розуміють, що це блеф, треба жити в Україні, а жити в Україні і не знати української мови — це просто нонсенс».
Варто нагадати, що 51% громадян України, опитаних Центром Разумкова торік, вважають своєю рідною мовою українську. 26% респондентів назвали рідною російську мову, а 21,5% — і українську, і російську.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: