Марія Щур У Нагірному Карабасі знову лунають постріли. Територія, з якої почався перший збройний конфлікт між республіками колишнього Радянського Союзу, знову стає ареною протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Надходять повідомлення про те, що в сутичках загинуло щонайменше двоє азербайджанських солдатів. Щороку на кордоні між Азербайджаном і Вірменією гине 30–40 людей, але нинішні сутички є найбільшим порушенням угоди про припинення вогню за останні 14 років. Відповідальність за поновлення збройного конфлікту Баку і Єреван покладають одне на одного.
У Нагірному Карабасі знову лунають постріли. Територія, з якої почався перший збройний конфлікт між республіками колишнього Радянського Союзу, знову стає ареною протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Надходять повідомлення про те, що в сутичках загинуло щонайменше двоє азербайджанських солдатів. Щороку на кордоні між Азербайджаном і Вірменією гине 30–40 людей, але нинішні сутички є найбільшим порушенням угоди про припинення вогню за останні 14 років. Відповідальність за поновлення збройного конфлікту Баку і Єреван покладають одне на одного.
Обидві сторони повідомляють, що сутички відбулися у двох селищах на північному заході Нагірного Карабаху. Є поранені і вбиті. Але щодо того, як почалася стрілянина, версії сторін розходяться.
В інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Вірменії Вартан Осканян заявив, що інцидент почали азербайджанські військові. Він також натякнув на те, що в хід пустили набагато більш руйнівну зброю, ніж автомати. А це є грубим порушенням домовленості про припиненні вогню, яка поклала край кровопролиттю в Нагірному Карабасі у 1994 році.
Осканян звинуватив Азербайджан у тому, що той завдав удару по Вірменії у час, коли країна найбільш вразлива. Адже внаслідок розгону опозиції силами правопорядку, під час яких загинули 8 осіб, у столиці Вірменії Єревані триває надзвичайний стан.
«Ми засуджуємо цей виклик. Ми вважаємо, що азербайджанська сторона намагається використати нинішню ситуацію у Вірменії. Можливо, вони думають, що ми зосередили всю увагу на внутрішній ситуації і це дасть їм психологічну перевагу, але це не так», – заявив вірменський міністр закордонних справ.
Баку відкидає звинувачення Єревана і, в свою чергу, звинувачує вірменську сторону. Речник міністерства закордонних справ Азербайджану Хазар Ібрагім говорить в інтерв’ю Радіо Свобода, що Єреван навмисно спровокував конфлікт для того, щоб відвернути увагу від хаосу, що відбувається всередині цієї країни.
«Це провокація з боку Вірменії. Вони намагаються використати ситуацію, що склалася в Єревані після виборів, і відвернути увагу своїх громадян від внутрішніх проблем. Вони шукають зовнішнього ворога», – стверджує представник зовнішньополітичного відомства в Баку.
Азербайджан набуває впевненості завдяки нафті
Тертя між Вірменією та Азербайджаном щодо статусу Нагірного Карабаху не припинялося упродовж останніх 20 років. Азербайджанська територія, заселена в основному вірменами, перебуває в стані замороженого конфлікту, далекого від остаточного розв’язання.
Погіршує ситуацію те, що Вірменія та Азербайджан протягом останніх років нарощують озброєння. Щоправда, багатий на нафту Азербайджан має значну перевагу над сусідами і останнім часом зміг вкласти у модернізацію свого війська понад мільярд доларів.
Значні фінансові і військові ресурси зробили Азербайджан упевненішим у досягненні своєї мети. Президент Азербайджану Ільгам Алієв сказав у понеділок, що його країна має бути сильною і бути готовою «до звільнення своєї території військовими засобами».
Поновлення конфлікту викликає занепокоєння на Заході. Організація з безпеки і співпраці в Європі вислала до регіону свого посланника. Матью Брайза, співголова мінської групи ОБСЄ, яка здійснює нагляд за дотриманням припинення вогню, після відвідин Єревана в вівторок веде переговори у Баку.
В інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Вірменії Вартан Осканян заявив, що інцидент почали азербайджанські військові. Він також натякнув на те, що в хід пустили набагато більш руйнівну зброю, ніж автомати. А це є грубим порушенням домовленості про припиненні вогню, яка поклала край кровопролиттю в Нагірному Карабасі у 1994 році.
Осканян звинуватив Азербайджан у тому, що той завдав удару по Вірменії у час, коли країна найбільш вразлива. Адже внаслідок розгону опозиції силами правопорядку, під час яких загинули 8 осіб, у столиці Вірменії Єревані триває надзвичайний стан.
«Ми засуджуємо цей виклик. Ми вважаємо, що азербайджанська сторона намагається використати нинішню ситуацію у Вірменії. Можливо, вони думають, що ми зосередили всю увагу на внутрішній ситуації і це дасть їм психологічну перевагу, але це не так», – заявив вірменський міністр закордонних справ.
Баку відкидає звинувачення Єревана і, в свою чергу, звинувачує вірменську сторону. Речник міністерства закордонних справ Азербайджану Хазар Ібрагім говорить в інтерв’ю Радіо Свобода, що Єреван навмисно спровокував конфлікт для того, щоб відвернути увагу від хаосу, що відбувається всередині цієї країни.
«Це провокація з боку Вірменії. Вони намагаються використати ситуацію, що склалася в Єревані після виборів, і відвернути увагу своїх громадян від внутрішніх проблем. Вони шукають зовнішнього ворога», – стверджує представник зовнішньополітичного відомства в Баку.
Азербайджан набуває впевненості завдяки нафті
Тертя між Вірменією та Азербайджаном щодо статусу Нагірного Карабаху не припинялося упродовж останніх 20 років. Азербайджанська територія, заселена в основному вірменами, перебуває в стані замороженого конфлікту, далекого від остаточного розв’язання.
Погіршує ситуацію те, що Вірменія та Азербайджан протягом останніх років нарощують озброєння. Щоправда, багатий на нафту Азербайджан має значну перевагу над сусідами і останнім часом зміг вкласти у модернізацію свого війська понад мільярд доларів.
Значні фінансові і військові ресурси зробили Азербайджан упевненішим у досягненні своєї мети. Президент Азербайджану Ільгам Алієв сказав у понеділок, що його країна має бути сильною і бути готовою «до звільнення своєї території військовими засобами».
Поновлення конфлікту викликає занепокоєння на Заході. Організація з безпеки і співпраці в Європі вислала до регіону свого посланника. Матью Брайза, співголова мінської групи ОБСЄ, яка здійснює нагляд за дотриманням припинення вогню, після відвідин Єревана в вівторок веде переговори у Баку.