Віталій Пономарьов Київ, 22 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – «Я думав, що картини так само вимальовують, як селяни квіти, коники, півні», – згадував свої підліткові уявлення про живопис український художник Казимир Малевич. Згодом критики вбачали в його картинах відгомін розписів подільських хат, візерунків писанок і орнаментів плахт, але всесвітньої слави митець зажив насамперед як автор «Чорного квадрата». Завтра Казимирові Малевичу виповнилося б 130 років.
1913 року Малевич написав картину «Чорний квадрат», над якою, за власними словами, працював кілька місяців. Митець заснував новий напрям живопису – супрематизм (у перекладі з польської – «зверхність»).
«Німецький шпигун»
Після Жовтневого перевороту він викладав у Художньому училищі Марка Шагала у Вітебську, очолював Інститут художньої культури в Ленінграді. У березні 1927 року Малевич виїхав із персональною виставкою до Варшави та Берліна, однак незабаром був відкликаний до Радянського Союзу. Він залишив свої картини та архів німецьким друзям із заповітом: «У разі смерті моєї або безвихідного тюремного ув’язнення і в разі, якщо власник цих рукописів побажає їх видати, то для цього їх треба перекласти іншою мовою».
Повернувшись із Німеччини, Малевич викладав у Київському художньому інституті. Коли ж 1929 року в Україні почалися репресії проти інтеліґенції, митець виїхав до Ленінграда. Але там він був заарештований як німецький шпигун, проте за кілька тижнів завдяки клопотанню друзів звільнений. Казимир Малевич помер у Ленінграді 15 травня 1935 року. А через 27 років у Німеччині в німецькому перекладі була видана його книга «Супрематизм. Світ як безпредметність або вічний спокій».