Марина Пирожук Київ, 18 лютого 2008 (RadioSvoboda.Ua) – Тема приватизації в Україні залишається однією з найбільш скандальних. Від початку продажу стратегічних і нестратегічних державних об’єктів цей процес супроводжувався гучними конфліктами, ворожнечею політичних і бізнесових еліт та різного ґатунку звинуваченнями. Віктор Ющенко та Юлія Тимошенко, прийшовши до влади у 2005 році, рішуче обіцяли покласти край зловживанням у цій ділянці і навіть відібрати вкрадене у держави. Одначе ситуація у цій сфері за останні роки суттєво не змінилася, а Фонд держмайна продовжують критикувати за непрозорість у роботі та «роздачу» державних об’єктів наближеним до влади. Останнім часом приватизаційна тема часто стає приводом публічних суперечок між Ющенком та Тимошенко. Ба більше глава держави демонструє виразну непослідовність дій.
За його словами, держава отримала близько 300 мільйонів гривень протягом року від підприємств, де є державна частка власності, що, на його думку, вказує на корупційність сфери. «Депозит у будь-якому банку, у Нацбанку приніс би вам в десятки більше коштів, бо це не є управління державним майном, а корупційна схема», – сказав він.
Згадав Президент і про приватизацію «Луганськтепловозу», здійснену за уряду Януковича, за що особливо критикували керівника ФДМ Валентину Семенюк, а уряд загалом звинувачували у причетності до зловживань у приватизації цього об’єкта. Ющенко навіть вдався до алегорій і порівняв Валентину Семенюк з Катериною ІІ, яка українські землі дарувала своїм коханцям. Ще глава держави закинув і людям зі значками депутата, під парасолькою яких, за його словами, і відбувається корупція у приватизації.
Така поведінка глави держави здивувала багатьох спостерігачів. Ще тиждень тому, у суперечці між урядом Тимошенко та Фондом держмайна Ющенко демонстративно став на захист саме соціалістки Валентини Семенюк. Як відомо, останню уряд спробував відсторонити від виконання обов’язків у зв’язку з проведенням службового розслідування стосовно сумнівної приватизації окремих об’єктів, у тому числі і «Луганськтепловозу». Іншого виходу команда Тимошенко не бачила, оскільки робота парламенту заблокована, а питання зміни керівництва ФДМ може вирішити лише Верховна Рада.
Тоді ж, на період паралічу роботи парламенту, Юлія Тимошенко призначила першим заступником голови ФДМ свого соратника та підопічного Андрія Портнова, кандидатура якого уже внесена до парламенту для затвердження повноправним керівником цієї структури, але ще не проголосована.
Проте покерувати Фондом держмайна пан Портнов устиг кілька годин, а Юлія Тимошенко отримала гучного і принизливого ляпаса від Ющенка. Той став на захист пані Семенюк, яка власною персоною з’їздила до глави держави за його розпорядженням залишити її з посадою. І Ющенко їй дав. Тоді ж пані Семенюк у багатьох телепрограмах хвалила Президента за підтримку і продовжувала критикувати Тимошенко. Перед розпорядженням Президента щодо підтримки соціалістки Семенюк, глава президентської адміністрації Віктор Балога у наказовій формі запропонував Тимошенко скасувати рішення про усунення Семенюк, що викликало обурення в урядовців і здивування в спостерігачів.
Зараз Ющенко поміняв свою позицію щодо Валентини Семенюк. Він уже її знову критикує, але при цьому він не висловлює підтримки уряду Тимошенко, який наполягає розслідувати діяльність ФДМ.
Яка природа президентсько-прем’єрських розбіжностей у приватизації?
Можливо президентську канцелярію і особисто Президента стосовно до Фонду держмайна зачепила самостійність Прем’єр-міністра. Згідно чинного Закону про Кабмін, Юлія Тимошенко має повне право координувати роботу ФДМ і вносити на розгляд Верховної Ради подання про призначення голови цього відомства.
Семенюк разом із Президентом щоправда тоді виграли на відсутності у законі норми про право Прем’єр-міністра відсторонювати главу Фонду держмайна. Але спосіб публічних дискусій між партнерами по демократичній коаліції, зокрема між Ющенком і Тимошенко, вказує на різну мету та інтереси цих двох у приватизаційній темі.
Юлії Тимошенко потрібно наповнити бюджет для подальшої реалізації її передвиборчих обіцянок та підлатати діри внаслідок виплачених заощаджень. Для цього бюджету потрібні кошти в тому числі й від приватизації. Саме тому вона намагається посадити туди своїх людей.
Віктору Ющенкові, за даними оглядачів, не хочеться засмучувати своїх нових друзів Ахметова, Пінчука та інших осіб, для яких збереження Валентини Семенюк на посаді глави ФДМ є принциповим, оскільки воно їм гарантує захист бізнес-інтересів.
Дружбу з вищеназваними олігархами Ющенко не приховує, ба більше, теплі стосунки з ними він усіляко демонструє. А дружина президента – Катерина Ющенко часто їх вихваляє не лише як нових президентських друзів, а й меценатів.
Тому критика Ющенком діяльності ФДМ і особисто Семенюк не сприйнялася серйозно навіть самою пані Семенюк. Та, як відомо, з таємничою посмішкою відреагувала на закиди президента.
В разі ж приходу до ФДМ членів команди Тимошенко доля «Луганськтепловозу» може радикально помінятися, як і доля багатьох інших підприємств, які були приватизовані за безцінь і у тіньовий та нечесний спосіб наближеними до влади бізнес- та політичними персонами.
Зараз у ФДМ тимчасовий спокій. Проте цей спокій тривожний для уряду, який потребує там активної діяльності. Від того, чи відбудуться там зміни найближчим часом, залежить багато. В тому числі і майбутнє коаліції та політичне майбутнє Ющенка і Тимошенко.