Регіональний ландшафтний парк «Зуївський» розташований в годині їзди – а саме в 40-ка кілометрах від окупованого Донецька. Існував з 2002-го до захоплення його угрупованням «ДНР» 2014-го року. Уже 2015-го «влада» в Донецьку оголосила, що поновлює роботу «Зуївського» під брендом «республіканського», але скасовує у ньому всі платні послуги і плату за вхід . Як це вплинуло на стан цього справді унікального місця для Донбасу та всієї України, в чому шарм «Зуївки» – як парк називали донеччани за іменем шахтарського селища поруч – так як він виглядає зараз?
До «Зуївки» донеччани любили махнути на вихідні з наметами або навіть на один день – сюди усього година ізди від міста. Доїхати також можна було автобусом з автовокзалів до великого промислового міста Харцизська або шахтарського містечка Зуївка поблизу – а далі на попутках. Приваблювали містян тут справді дика природа – для її збереження Донецька облрада і створила тут ландшафтний парк площею більше 1,5 тисячі гектарів – мальовничі відслонення піщанику, річка Кринка, байрачні ліси, дикі тварини та червонокнижні рослини – та можливість полазати по скелях, політати на дельтаплані чи параплані.
Співробітники парку люблять розповідати туристам про походження назви шахтарського селища Зуївка, на честь якого названий заповідник: наприкінці 18-го століття тут ніби-то оселилися козаки, які втекли від панського свавілля – Зуй і Харциз. Разом із однодумцями вони грабували човни із сіллю та іншими товарами, що прямували від Бахмута до Таганрога по річці Кринка, що тоді була судноплавною. Перехитрити козаків ніби-то зміг тільки генерал-майор війська Донського Дмитро Іловайський: він відправив через землі козаків обоз із горілкою, а коли вони його захопили та почали святкувати, схопив їх із військом зненацька. Іловайський (на честь якого і названо місто Іловайськ Донецької області) залишив стару назву хутора на честь козака Зуя, коли почав порядкувати слободою. До речі, татари й турки, які воювали на цих землях із козаками, називали їх «харцизами», що означає «розбійник».
Головна туристична принада парку – скелеві породи, які тут виходять назовні та утворюють незвичний для Донбасу «гірський» краєвид. Це частина Донецького кряжу – височини, що тягнеться через увесь регіон майже на 400-та кілометрів та утворился після активності, який підняв поверхню, але не вибухнув. Раніше тут були болота та буяла тропічна рослинність, через що на Донбасі і утворилося багато вугілля.
Висота скель у Зуївському парку сягає 30-ти метрів, і одну із ділянок більше тридцяти років тому вподобали скелелази та альпіністи. За їхніми словами, тут є більше 20 маршрутів різного класу – від початківців до професіоналів. Багато донеччан саме тут вперше спробували цей вид спорту, дехто – іще дитиною.
Зуївський парк вважається чи не найбільш насиченим водою місцем на в цілому «сухому» Донбасі. Перед вами – дамба Вільхівського водосховища, яка постачає питну воду мешканцям міст Зугрес та Зугрес-2, де розташовані місцеві електростанції. По інший бік – Ханжонківське водосховище, тут же річки Вільхівка та Кринка.
Місцеві побудували тут щось на кшталт штучного водоспаду – і назвали його «Водозливом». Вода із фільтрувальної станції Вільхівського водосховища по 52-м штучним східцям збігає донизу. Діти вподобали цей атракціон – і із задоволенням купаються в ньому, як у гірській річці.
Усе це – здобутки довоєнних часів, коли адміністрація парку прагнула затягнути якомога більше відпочиваючих. Вхід коштував символічну суму, яка, утім, дозволяла утримувати територію і чистоті та комфорті. До послуг туриста із 2008-го року з'явилися обладнані місця для відпочинку, туалети, на пляжі завезли пісок. За окремі гроші можна було замовити казанок для приготування їжі на багатті, або дрова – адже дерева тут рубати заборонено. Для розваги гостей в парку поставили навіть от такі дерев'яні скульпури орлів – птахів, що і досі летають степами Донбасу.
2015-го угруповання «ДНР» знову відкрило парк для туристів із Донецька та оточуючих міст, називаючи це «внутрішнім туризмом». Враховуючи те, що серед курортів в ОРДО тільки Безіменне, Сєдове та, із натяжкою, Новоазовськ – місце знову почало користуватися попитом серед тих, хто хоче дещо відпочити від промислових краєвидів та задимленого повітря Донецька, Макіївки чи Єнакієвого. Плату за вхід скасували, а адміністрації парку заборонили надавати будь-які послуги за гроші.
Це призвело до зубожіння парку. Ось як описав стан справ три роки тому кореспондент підконтрольної угрупованню «ДНР» газети «Вечірня Макіївка»:
«На території є зони для барбекю з мінімальним обладнанням у вигляді столу і лавок. На жаль, все це не оновлюється і не додається через те, що в ландшафтних парках Республіки заборонені надання будь-яких платних послуг і навіть благодійні внески, які можна було б використовувати на благоустрій паркових зон. Кошти з бюджету на ці цілі теж не виділяються. Немає грошей навіть на мішки для сміття, який неминуче залишається на заповідній території, адже в весняно-літньо-осінній сезон паркові зони відвідують до 600 осіб на день».
Співробітники парку також пожалілися журналісту, що їх усього 15 людей на більше ніж 1,5 тисяч гектарів парку – і їм доводиться працювати навіть по вихідним.
Тільки доковідного 2019-го, за словами адміністрації парку, сюди приїхали 10 тисяч людей. Цього року, як бачимо, ліса та водойми «Зуївського» знову заповнені – жителям окупованої частини Донеччини через перекриті угрупованням «ДНР» блокпости із вільною Україною просто більше нікуди їхати на відпочинок – або в Росію, або в Сєдове, або сюди.
Загалом на території парку – а це лісове урочище «Липове», балка біля села Ведмежого, Зуй-гора, долини річок Кринки та Вільхової, відслонення скельних гірських порід, степові ділянки і лісові масиви Макіївського лісництва – більше п'яти сотень рослин, з яких близько сорока ростуть тільки тут. Парк обожнюють птахи та дикі тварини.
2017-го ЗМІ повідомили, що на території парку почався нелегальний видобуток вугілля із «копанок», що, вочевидь, порушує екологічний баланс місця. Цікаво, що після цього уже підконтрольні угрупованню «ДНР» медіа почали писати, що це саме «при Україні» тут нелегально добували вугілля, а тепер, мовляв, «ставлення до охорони природи змінилося на 180 градусів». Кому вірити – вирішуйте самі.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ ТУТ.
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
