Почалось? Ще тиждень тому лунали питання, коли ж нарешті і де почнеться широко анонсований наступ ЗСУ. Тепер, коли з фронту почали надходити повідомлення про просування і звільнення населених пунктів, всі намагаються зрозуміти – це він і є чи ще ні.
То це і є довгоочікуваний наступ ЗСУ? Що означають заяви представників Міноборони України та президента Володимира Зеленського? Про що свідчать оцінки Заходу подій на полях бою? Що взагалі варто зараз розуміти про новини з фронту? Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) пояснюють.
А взагалі – чекаємо на наступ чи контрнаступ?
У ЗМІ, соцмережах, офіційних і неофіційних заявах щодо очікуваних широких дій Сил оборони України зараз вживаються паралельно два терміни – наступ і контрнаступ. Певна термінологічна плутанина пов’язана з ситуацією на фронті та тим, про що саме каже людина (а вона може робити це свідомо, так і не до кінця розуміючи предмет).
За військовою наукою, коли противник наступав, вичерпав резерви, розтягнув свої фланги, але його війська в наступальному бойовому порядку – то атака на нього буде контрнаступом. Наступ же відбувається на підготовлену оборону противника. Тому те, що готувала останні місяці армія України, є саме наступом. У своїх заявах представники України чітко дотримуються термінології.
То наступ ЗСУ почався чи ні?
Все ще не можна сказати напевне. Новий український наступ чекали на початку весни, потім всередині, потім в кінці-на початку літа. І ось на початку червня почалася хвиля повідомлень про зростання інтенсивності боїв. CNN 6 червня написав, що представники влади США та Заходу «бачать ознаки початку контрнаступу України». Американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що Сили оборони України 8 червня провели контрнаступальні дії щонайменше на Бахмутському напрямку, заході Запорізької області та на стикові Донецької та Запорізької областей.
Читайте також: Що відбувається довкола Бахмуту? Коротко для тих, хто заплутався
Російська пропаганда почала говорити про нібито початок українського наступу ще раніше (йшлося про південний фронт). А 9 червня про це заявив президент РФ Володимир Путін. Зеленський, коментуючи заяву Путіна, сказав: в Україні відбуваються контрнаступальні та оборонні дії. І додав, що не говоритиме, на якій саме стадії.
Розвідка Британії 10 червня повідомила: за останні 48 годин «значні» українські операції відбувалися на кількох ділянках сходу і півдня України. І що на деяких ділянках ЗСУ, ймовірно, пробили першу лінію російської оборони. Здавалось би, з цього можна зробити точний висновок – так, це він, контрнаступ України. Але все складніше.
Чому все так заплутано?
«Плани люблять тишу» – ця фраза з нещодавнього ролику Міноборони України якнайкраще описує обрану військово-політичним керівництвом України тактику комунікації щодо задумів Сил оборони. Максимум – це натяки. Стосовно наступу не раз було заявлено, що оголошення про початок не буде.
Як і природа, інформаційне поле не терпить порожнечі. Тому його заповнюють різноманітні експерти, західні ЗМІ та російська пропаганда. Зважити користь чи шкоду від обраної Києвом тактики неможливо. Проте відомо напевне, що інформація теж є зброєю.
Як і те, що безліч різноманітних та суперечливих повідомлень про український наступ нервували Москву – про це свідчать і ефіри пропагандистських шоу в РФ, і гарячкові заміни російських підрозділів, і такі само будівництва фортифікаційних споруд. Деякі експерти та військові вважають, що Росія саме для того, щоб завадити українському наступу, підірвала каховську ГЕС.
Що де-факто відбувається на фронті
У Міноборони повідомили, що українські війська трохи більше, ніж за тиждень, звільнили 7 населених пунктів на стику Донецької області та Запорізької областей, що сумарно означає просування на 6,5 кілометрів. Це три ділянки вздовж південного фронту:
Перша, найменша:
- Левадне, село в Запорізькій області;
Друга, середня:
- Лобкове, село в Запорізькій області;
- Новодарівка, село в Запорізькій області;
Третя, найбільша:
- Нескучне, село у Донецькій област;
- Макарівка, село у Донецькій області;
- Благодатне, село у Донецькій області;
- Сторожеве, село в Донецькій області.
Загалом, Сили оборони України на півдні взяли під контроль 90 квадратних кілометрів, зазначила заступниця міністра оборони Ганна Маляр у телеграмі ввечері 12 червня.
А під Бахмутом захисники України за тиждень просунулися на:
Площа звільнених територій під Бахмутом становить близько 16 квадратних кілометрів.
Що кажуть на Заході?
Більшість західних військових експертів вважають, що наступ таки почався, хоча керівництво України не підтверджує цього офіційно. Президент Франції Емманюель Макрон на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем і президентом Польщі Анджеєм Дудою в Єлисейському палаці заявив, що «український контрнаступ почався кілька днів тому». І зазначив, що «наступ планується розгорнути протягом кількох тижнів, якщо не місяців».
Держсекретар США Ентоні Блінкен висловив сподівання, що успіх України у наступі зміцнить її позицію за будь-яким столом переговорів. А також, можливо, спонукає Путіна нарешті зосередитися на переговорах про припинення війни, яку він розпочав.
І що все це означає?
ЗСУ почали просуватись – це факт, підтверджений численними свідченнями. Але не можна сказати напевне, чи це той самий очікуваний наступ, принаймні в тому значенні, що його надавали всі ці місяці очікування.
По-перше, це залежить від того, що вважати точкою відліку: перші випробування українськими військовими оборони РФ на міцність (під Бахмутом ЗСУ мають успіхи на флангах ще від початку травня), перші звільнення населених пунктів, заяву Макрона чи підтвердження Києва, якщо чи коли вони будуть.
Читайте також: Прорвали кордон: для чого РДК та Легіон «Свобода Росії» роблять рейди в РФ
По-друге, всі коментарі експертів, військових та аналіз ситуації на фронті свідчать про те, що нинішній наступ відрізнятиметься від осіннього, коли була звільнена майже вся Харківська область і правобережжя Херсонщини. Якщо осінній можна порівняти зі спринтом, то цей, швидше за все, нагадуватиме біг на середні дистанції – з перешкодами. Тобто, йтиметься про поступове розгортання наступу. Як довго воно триватиме, залежатиме від надто значної кількості змінних – від рівня втрат до дій військ РФ.
Захід чекає на значні успіхи ЗСУ – це говорять відкрито. Непублічно офіційні особи не раз давали медіа коментарі, що подальша військова підтримка України, її кількість та якість, залежатимуть від результатів наступу.
Як варто сприймати новини про втрати?
На війні втрати неминучі. Хоча про свої Україна офіційно не розкриває наразі дані, навіть приблизні підрахунки, уривчасті відомості від західних партнерів чи навіть власна стрічка у Facebook свідчать про те, що вони значні. Менші, ніж у Росії, але значні.
Є загиблі, є поранені. І будуть ще. Техніка, в тому числі і нова західна, може лишатись на полі бою. Західні ЗМІ так активно пишуть про втрату «Леопардів» чи БМП Bradley, бо вона оплачена з бюджетів їхніх країн. Проте і в цих матеріалах також зауважується, що рівень її втрат незначний, а ЗСУ мають успіхи.
Чого чекати далі?
Наступ може бути тривалим і дорого вартувати, сказав Зеленський в інтерв’ю The Wall Street Journal, яке вийшло 3 червня. В ньому ж він сказав, що Україна готова до наступу. Багато західних експертів мають схожі очікування до висловлених президентом України: що наступ буде успішним, але тривалим та обійдеться дорогою ціною. Одним із ризиків називають те, що Україна досі не отримала F-16, відповідно, битва відбуватиметься без переваги в повітрі і значної підтримки наземних операцій з неба.
Проте варто пам’ятати, що це у Росії був вибір – нападати чи не нападати. У України ж немає іншого вибору, окрім як боротись за своє існування.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ
