Зеленський, Путін і зустріч на Донбасі: якими можуть бути наслідки заяви президента України?

Зустріч президентів України та Росії на Донбасі, в зоні бойових дій – таку ініціативу озвучив президент України Володимир Зеленський, у своєму виступі, що пролунав за добу до планового щорічного звернення президента Росії Володимира Путіна до Федеральних зборів Росії.

Російський президент на цю заяву ніяк не відреагував. Українські експерти вбачають у пропозиції Зеленського як «сильний хід», так і численні ризики, представники ж опозиції пропонують президентові в умовах військової переходити від гучних слів до дій.

Президент України Володимир Зеленський запропонував президенту Росії Володимиру Путіну зустрітися на Донбасі, в зоні бойових дій. Про це український глава держави заявив наприкінці свого відеозвернення, згадуючи про перебіг переговорів у «нормандському форматі». За його словами, під час зустрічі радників лідерів «нормандського формату» пролунала пропозиція провести засідання на лінії розмежування на Донбасі, щоб «максимально зрозуміти ситуацію».

«Я щомісяця там буваю. Пане Путін! Я готовий піти ще далі та запропонувати вам зустрітися в будь-якій точці українського Донбасу, де триває війна», – наголосив Зеленський.

Україна не може чекати, поки Росія погодиться на продуктивні переговори в «нормандському форматі», й робитиме все, щоб зняти загрозу вже зараз, пояснює крок Зеленського радник голови його офісу Михайло Подоляк.

«Поки пан Путін із різних мотивів уникає продуктивних переговорних контактів у «нормандському форматі», до чого його закликає весь цивілізований світ, Україна не може чекати, поки ці заклики спрацюють. Ми маємо робити все, щоб зняти загрозу й припинити цю війну», – уточнив Подоляк в інтерв'ю виданню OBOZREVATEL.

За його словами, логічно, що війна може припинитися після відповідних рішень Путіна. А для того, щоб вони з’явилися, мають відбутися змістовні переговори за участі російського лідера, підсумовує Подоляк.

Це «сильний хід» та «виклик Путіну» – експерт

Своє відео президент України оприлюднив 20 квітня, за день до щорічного послання президента Росії Володимира Путіна до Федеральних зборів Росії. Російський глава держави у своєму зверненні кілька разів згадував Україну та окремо – окупований Крим, однак на заклик Зеленського зустрітися не відповів.

Як оцінювати заклик Зеленського до Путіна зустрітися на Донбасі? Наскільки вдалим був цей хід з точки зору міжнародної та внутрішньої політики?

Оцінки експертів та частини представників опозиції варіюються від схвалення промови Зеленського до її різкої критики. Водночас переважна більшість фахівців вважають майже нереальною зустріч президентів двох країн в зоні бойових дій, які тривають між цими країнами.

Відеозвернення Зеленського, зокрема й та його частина, де він звертається до Путіна – є своєчасним та адекватним, враховуючи зростання військової загрози з боку Росії, стверджує голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

«Володимир Зеленський сказав і про своє прагнення до миру, і про готовність українців захищати свою країну всіма доступними засобами. Це було і звернення до Володимира Путіна. І тут момент був обраний дуже точно. Сьогодні(21 квітня – ред.) російський президент виступає з щорічним посланням до Федеральних зборів. В усьому світі обговорюється сценарій звернення російського президента до Ради Федерації за згодою на використання російських військ на закордонній території. Схожа ситуація вже була в березні 2014 року. Тому російське керівництво треба було попередити: Україна готова до бою, повторення подій лютого-березня 2014 року не буде. Але одночасно пролунав і заклик до переговорів. І це слушно: переговори – найкраща альтернатива війні. Саме так зробив і Президент США Байден», – порівнює експерт риторику керівників України та США.

Крім того, Фесенко вважає «сильним ходом» заклик зустрітися на лінії фронту. Це публічний виклик Путіну, на який той мусить відповісти, припускає експерт.

Як виглядає, звернення Зеленського до Путіна і заклик зустрітися на Донбасі замислювалися як демонстрація того, що Росія є стороною конфлікту та що їй досить ховатися, таку думку висловила Радіо Свобода політолог Олеся Яхно. Однак, на її думку, цей посил частково загубився. А крім того, вважає експертка, звернення президента свідчить, що Банкова із запізненням реагує на виклики.

«Зеленський хотів показати цим російській владі: приїздіть на Донбас і подивіться, що там відбувається. Там – війна. Не треба ховатися і казати, що «їх там нєт», що це не «громадянська війна», в якій Росія нібито ні до чого. Але, судячи з критики звернення Зеленського, це не вийшло, цей момент загубився», – визнає експертка.

В умовах зростання російської військової загрози потрібно робити наголос на інших речах, а не повторювати загальновідоме, хай і важливе, висловлює критику Олеся Яхно.

«Вже ні для кого не таємниця, ні в Україні, ні на Заході, що це війна з Росією, і що Україна в жодному разі не здаватиметься. Якщо країна опинилася перед загрозою більш масштабних військових дій, то в комунікації мають бути інші речі. Зокрема те, що масштабна ескалація нічого не дасть Росії, що новий виток війни не призведе до геополітичної перемоги», – пояснює експертка.

Ці посили, пропонує вона, можна доносити і звертаючись до українців: говорити з ними це так, щоб у Кремлі розуміли: ані геополітичні цілі, ані внутрішньо російські політичні цілі ескалацією досягти не вдасться. Але при цьому нові проблеми Росія отримає гарантовано, зауважує Олеся Яхно.

«На фронті чекають зброю, а не Путіна» – опозиція

Представники української опозиції вбачають у промові Зеленського (та в його зверненні до Путіна) визнання серйозності ситуації, але неготовність реагувати на неї та відповідати за неї. Частина ж опозиційних політиків взагалі говорять про «пафос» та «інфантилізм», і натомість закликають главу держави перейти від заяв до реальних дій. Таку оцінку, зокрема, висловила співголова фракції «ЄС» у Верховній Раді Ірина Геращенко.

«Сильні слова на підтримку наших дипломатів, які воюють з РФ на дипломатичному фронті. Не ділив країну, не згадував злобних опонентів... Вибачився, що чотири рази в 2014-15 роках уникав мобілізації, зрозумів, що має вимовити ці важливі слова. Не почули? .... я теж, – порівнює депутатка свої очікування та реальний виступ президента. – Знову пафос, популізм, багато зайвих пустопорожніх слів, образи. І запрошення Путіна на зустріч на Донбас… Краще б працював над повноцінним відновленням «нормандського формату», який оцими своїми заявами і похоронив».

На думку Ірини Геращенко, російського президента треба не запрошувати на Донбас, а спонукати «забиратися геть з Донбасу та Криму». Окрім того, наголошує опозиціонерка, «на фронті чекають зброю, а не Путіна».

Звернення президента України, зокрема його заклик до Путіна зустрітися на Донбасі, розрахований насамперед на електорат Зеленського, пояснює політолог Євген Магда в коментарі Радіо Свобода. Що ж до зовнішньополітичного ефекту, то він близький до нульового, вважає експерт.

«Ефективність цього кроку я оцінюю як «нуль» із якимись частками відсотка. Тому що Росія неодноразово стверджувала, що вона на Донбасі не воює. Отже, Путін не має жодних формальних підстав туди їхати. Крім того, якщо Зеленський говорить про переговори в «нормандському форматі», навіщо він пропонує зустріч сам на сам?», – зауважує експерт, говорячи як про дипломатичні, так і про іміджеві ризики такого кроку.

Що ж до реальної можливості зустрічі глав двох держав на лінії фронту, то тут і Євген Магда, і Володимир Фесенко, та інші експерти говорять про неможливість дотримання безпекових вимог з точки зору охорони глав двох держав у зоні конфлікту між цими державами.

І якщо така зустріч є малоймовірною, то заява Зеленського про готовність проводити зустріч на Донбасі підживлює нові спроби Росії втягнути Зеленського в прямі переговори з російськими маріонетками в ОРДЛО, попереджає Євген Магда.

Росія останніми тижнями активно нарощує військову присутність біля українських кордонів і в окупованому нею українському Криму. За даними розслідувачів, Росія вже стягнула 80 тисяч військових до східного кордону з Україною та у Криму. Також розслідувачам вдалося зафіксувати великий табір російських військових у Воронезькій області, за 250 кілометрів від кордону з Україною.

У Білому домі 8 квітня заявили, що Росія наразі має біля кордону з Україною більше військ, ніж будь-коли з 2014 року.

У Кремлі заявили, що пересування російської армії територією Росії не повинне викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.

Західні союзники України – США, ЄС, G7 та НАТО – висловили Києву свою підтримку.

Із 00:01 27 липня 2020 року на Донбасі набрала чинності чергова домовленість про «повне та всеосяжне припинення вогню», яка формально чинна й далі, попри численні порушення її російськими гібридними силами. Ці сили порушують її, як і всі попередні такі домовленості, практично щодня, внаслідок чого українські військові час від часу – і останнім часом дедалі частіше – зазнають поранень чи й гинуть.

На цей час, за повідомленнями, внаслідок обстрілів противника й підривів на вибухових пристроях протягом нинішнього перемир’я загинули принаймні 35 українських військовослужбовців (із них близько 28 лише протягом цього року), ще понад 85 були поранені чи зазнали бойових травм.