Низка американських видань пише, що в адміністрації президента США Джо Байдена вважають, що темп українського контрнаступу не відповідає очікуванням. Про це у вівторок, зокрема, пише сайт телеканалу CNN з посиланням на чотирьох високопоставлених чиновників США та Заходу, ознайомлених з останніми даними розвідки.
У розмові з CNN високопоставлений західний дипломат сказав, що «дуже малоймовірно», що українські сили досягнуть поступу найближчим часом.
Також Майк Квіглі, конгресмен-демократ від штату Іллінойс, який нещодавно повернувся з зустрічей у Європі з командуванням США, які тренували українські бронетанкові сили, сказав, що «це найважчий час війни».
Численні чиновники пояснювали, що восени погодні умови погіршаться, а з ними і шанси українських сил вибити росіян з укріплених позицій.
«Провальна стратегія Байдена», потрібні переговори – оглядач The Hill
Колумніст газети Hill, яка висвітлює американські політичні події, пише, що «політика Байдена провалюється». Коментатор Бахма Челлані посилається на дані, опубліковані на початку червня, що Україна втратила до 20% нової зброї лише за перші два тижні контрнаступу і що контрнаступ, який не просувається, «зруйнував надії НАТО на великий військовий прорив проти Росії», яка все ще контролює майже п’яту частину України.
«Легше продовжувати фінансувати та озброювати країну, коли все йде добре. Але контрнаступ України проти вкорінених російських загарбників провалюється, незважаючи на те, що Захід навчає та озброює українські формування новою зброєю на десятки мільярдів доларів», – пише оглядач у Hill.
Оглядач критикує адміністрацію Байдена за те, що вона продовжує «викидати гроші» на озброєння України, сподіваючись на «диво» – на прорив на полі бою чи на повстання в Москві. Натомість він вважає, що потрібно зупиняти шляхом переговорів війну, яка вже призвела до інфляції та зростання цін на харчові продукти у світі. Також, на думку оглядача, намагання притягнути на свій бік Китай лише посилює позицію Пекіна у протистоянні Заходу.
Натомість газета New York Times пише, що у тому, що український контрнаступ просувається повільно, винні самі західні лідери, які надто повільно надсилали Україні необхідні танки, бронетехніку та боєприпаси. Таким чином Росія отримала час на створення кількох ліній оборони, які всіяні десятками тисяч мін і широкою мережею оборонних земляних укріплень.
Посилаючись на опубліковане у вівторок дослідження британського аналітичного центру, газета пише, що західні лідери «надто довго вагалися щодо надсилання ключової зброї».
У звіті одного з провідних аналітичних центрів Сполученого Королівства – Королівського об’єднаного інституту досліджень оборони та безпеки, мовиться, що рішення не ухвалювалися протягом року, хоча ще понад рік тому «існувало широке розуміння того, що буде потрібно Україні, щоб відкинути російські сили та повернути території на сході та півдні».
Війна «висвітлила значні недоліки»
Автор звіту Джек Вотлінг, старший експерт із сухопутної війни, вважає, що війна в Україні «висвітлила значні недоліки» у тому, як західні уряди реагують на зростаючі загрози, і що це зволікання коштувало Україні великих втрат.
«Найбільш кричущим недоліком є нездатність партнерів України оцінити час між рішеннями та їхніми бажаними наслідками», — написав Вотлінг.
Ці рішення, за його словами, стосувалися навчання українських військових та постачання необхідної техніки, які почалися на кілька місяців пізніше, ніж про це просила українська влада.
Він зауважує, що досі деякі рішення ухвалюються з затримкою – якщо британські танки «Челленджер-2» і німецькі танки «Леопард» вже задіяні в поточному контрнаступі, американські танки «Абрамс» не очікуються в Україні раніше початку осені.
«Якби рішення про оснащення та навчання українських сил було прийнято та реалізовано, коли вимоги були визначені восени, Україні було б набагато легше повернути свою територію», – вважає Вотлінг. Експерт додає, що цю проблему ще можна вирішити, якщо Захід усвідомить її причини.
Газета NYT також нагадує, що це важливо зараз, бо США надають найбільшу військову підтримку Україні, але президентські вибори наступного року можуть змінити ситуацію.
Тим часом на сторінках дослідницького центру Atlantic Council український експерт закликає Захід виправити помилки з повільним постачанням зброї.
«Якби Україна отримала сучасні бойові танки, ракети великої дальності, винищувачі та системи протиракетної оборони Patriot у перші місяці боїв, динаміка війни була б суттєво іншою. Якби значна частина цієї зброї була відправлена в Україну в 2021 році, потенційно можна було б запобігти всьому вторгненню. Натомість сотні тисяч вбито, а цілі міста перетворилися на руїни. Перед обличчям цієї різанини тривале вагання не можна вибачити», – вважає Максим Скрипченко, президент київського Центру трансатлантичного діалогу.
Так само помилкою він називає заклики змусити Україну до переговорів про закінчення війни, бо вони «віддзеркалюють фундаментальне нерозуміння» причин російського вторгнення, яке, згідно з багатьма заявами президента Росії Володимира Путіна, спрямоване на те, щоб «знищити українську державність та національну ідентичність». Скрипченко каже, що після 18 місяців війни зрозуміло, що Україна «не буде обговорювати, чи може вона продовжувати існувати».
Він каже, що розчарування Заходу з приводу повільного українського контрнаступу є зрозумілими, але потрібно робити правильні висновки – не змушувати Україну до того, щоб здатися, а «надати їй більше інструментів, для того, щоб закінчити роботу». Досі Україні надавали стільки зброї, щоб вона могла вижити, тепер їй потрібно надати стільки зброї, щоб вона могла перемогти, вважає український аналітик.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
