8 серпня 2022 року на Сакському військовому аеродромі, в Новофедорівці виникла пожежа і детонація. Вибухи були такої потужності, що у багатьох житлових будинках повилітали вікна та двері, а дим було видно за десятки кілометрів.
Саме з цією подією й завірусились відео зі знаменитими фразами «Мамуль, мамуличка, давай, надо сваливать отсюда» та «Вообще не хочу уезжать из Крыма».
На цьому аеродромі базувався 43-й окремий морський штурмовий авіаполк Чорноморського флоту РФ. На космічних знімках, зроблених за день до події, видно, що на аеродромі стояло два десятки літаків – переважно це були винищувачі Су-30СМ, розвідники Су-24МР, кілька гелікоптерів та один Іл-76. Але на одному з відео видно, як Іл-76 йде на зліт прямо під час вибухів.
За даними британської розвідки, після цього інциденту Росія втратила щонайменше 8 літаків. Нідерландське видання оборонної аналітики Oryx нарахувало 10 бортів. Розслідувач Олівер Олександр припустив виведення з ладу від 9 до 14 одиниць. Президент України Володимир Зеленський заявив про 9 знищених літаків.
На останніх опублікованих супутникових знімках з усієї ескадрильї цілими здаються лише шість літаків. Але, на думку експертів, ці зразки теж, швидше за все, небоєздатні.
Росіяни внаслідок «бавовни» зазнали найбільших одночасних втрат в авіації після Другої світової війниІван Киричевський
«Дев’ять знищених, тобто спалених вщент, тобто купки попелу та залишки уламків. Інші літаки виглядали більш-менш уцілілими. Але літак – це занадто складна система, навіть якщо його просто посіче уламками – він небоєздатний, відповідно, і виникають оцінки, що відразу цілий авіаполк став небоєздатним. І це найбільші одночасні втрати Росії в авіації, починаючи з 1945 року. Росіяни внаслідок «бавовни» зазнали найбільших одночасних втрат в авіації після Другої світової війни», – пояснив журналістам телепроєкту Крим.Реалії військовий експерт Іван Киричевський.
Роздивившись згадані знімки, можна побачити, що на стоянці для літаків є три характерні від вибухів вирви. В інших місцях аеродрому нічого подібного немає. Відповідно, злітно-посадкова смуга не постраждала і летовище уже знову функціонує, про це вже пишуть російські та кримські ЗМІ.
«У росіян продовжується навчальний процес, тобто звідти виконуються вильоти, відповідно до планів. Це навчальні вильоти, тобто тих, хто підтримує льотну придатність, і тих, хто тільки починає, стає на крило. Все по мирному часу, по військовому часу вони не переведені. Вони використовувались здебільшого лише на початку війни, і зараз вони з’являються над Україною дуже й дуже рідко», – зазначив у коментарі Крим.Реалії військовий експерт Михайло Жирохов.
У селі Майське Джанкойського району вибухи пролунали 16 серпня 2022 року. Снаряди детонували майже добу. З району села Майське евакуювали понад три тисячі людей. Те, що росіяни облаштували склад боєприпасів у неспеціалізованому та небезпечному для цивільного населення місці, підтверджує і кримчанин Ескендер Барієв.
Переобладнують свиноферми, вугільні склади та інші сільськогосподарські об'єкти під військовіЕскендер Барієв
«Ми бачимо, що вони переобладнують свиноферми, вугільні склади та інші сільськогосподарські об’єкти під військові. При цьому забирають їх у звичайних людей. Вони намагаються сховати свої склади не в спеціалізованих місцях, бо спеціалізовані об’єкти відомі ще з українських часів», – розповів у інтерв’ю Крим.Реалії голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Незадовго до вибухів хтось зняв відео, як біля залізничної станції Майське просто неба стояли установки БМ-21 «Град» із символікою «Z». За інформацією в соцмережах, всього там було близько 50 одиниць військової техніки: системи С-400, «Панцирь С», САУ «Гвоздика», САУ «Мста-С» та САУ «Пион».
Силам руху опору в тимчасово окупованому Криму це видалось просто джекпотомІван Киричевський
«Там виглядало так, що росіяни в цьому Майському біля Джанкоя, вони просто на відкриті майданчики виклали свої ящики з боєприпасами. Очевидно, що силам руху опору в тимчасово окупованому Криму це видалось просто джекпотом: склад незахищений, поряд колії, поряд ще інші об’єкти інфраструктури, ну й було гріх цим не скористатися», – розповів у інтерв’ю військовий експерт Іван Киричевський.
Журналісти програми «Схеми» (Радіо Свобода) опублікували супутникові знімки із наслідками цих вибухів. Підконтрольна кремлю влада заявила про вибухи на складах боєприпасів, трансформаторній підстанції та пошкодження залізниці. Спочатку ситуацію назвали завуальовано «детонацією», а згодом «диверсією».
«Пропускна здатність цих всіх логістичних маршрутів, ну в плані перевезення боєприпасів, не настільки велика, яку, мабуть, би хотілось мати самим росіянам. Тепер виходить, що росіяни залишилися без певної частини боєприпасів, якими могли б стримувати наступальні дії Збройних сил України. І очевидно, що «бавовна» біля Джанкоя якраз була й влаштована в рамках підготовки до переходу, масштабних контрнаступальних дій ЗСУ», – говорить Іван Киричевський, військовий експерт.
Того ж дня, 16 серпня, з’явилися повідомлення про вибухи та задимлення в районі аеродрому Гвардійське. Але візуального підтвердження цієї інформації наразі немає. Підконтрольна Росії влада в Криму заявила, що збитки від вибухів у Сакському та Джанкойському районах Криму оцінені в 700 мільйонів рублів (₽ 700 000 000 ≈ $ 11 500 000). І це лише по цивільному сектору, по військовому – дані не озвучувалися. За підрахунками журналу Forbes, якщо брати за основу лише знищення 11 літаків на аеродромі в Новофедорівці, про які говорять розслідувачі UA Weapons Tracker, то сума збитків оцінюється в 26 разів більше, ніж заявила підконтрольна Кремлю кримська влада – 300 мільйонів доларів ($ 300 000 000 ≈ ₽ 18 200 000 000).
28 серпня з’явилися фото та відео пожежі на мисі Фіолент. Російські ЗМІ заявили, що це був спалах у покинутій будівлі.
Це відео із Севастополя було опубліковане о 19:01 28 серпня. За дев’ять хвилин – о 19:10 – на телеграм-каналі Михайла Развозжаєва, російського «голови» Севастополя, з’являється повідомлення, що у місті спрацювала система ППО.
За інформацією кримських ЗМІ, повідомлення про спалах кримські пожежники отримали о 19:12. А о 21:42 Развозжаєв знову видав заяву:
«Отримав оперативне повідомлення, що в «СНТ «Мусон» (садове товариство – ред.) горить одноповерховий дерев’яний будинок площею 150 метрів квадратних, на території занедбаної в/ч. Це не пов’язано з роботою ППО. На місці працюють пожежники, у причинах займання розберуться», – написав повідомлення у своєму Telegram-каналі російський «голова» Севастополя Михайло Развозжаєв.
За опублікованими в мережі фото нам вдалося встановити приблизне місце цієї пожежі. Якщо дивитись на північний захід із грота Діани, то з нього видно той же скелястий виступ, каміння в морі та Виноградний мис, як і на фото із пожежею. Згідно з ракурсом зйомки, місце загоряння збігається з розміщенням військової бази.
На супутникових знімках Google Earth 2020 року ми побачили тут відразу кілька радіолокаційних станцій і багато військової техніки. Враховуючи те, що Росія останні роки лише нарощувала свої військові потужності, експерти не вірять, що ця база була занедбаною.
Робоча версія, що там була облаштована позиція берегових ракетних комплексівІван Киричевський
«Робоча версія, що там була облаштована позиція берегових ракетних комплексів, тим більше, що там створена обваловка, тобто земляні вали навколо стартових позицій. Для ведення стрільби з протикорабельних ракетних комплексів радіолокатори теж потрібні», – зазначив Іван Киричевський, військовий експерт.
У мережі є версія, що вибух стався через невдалий запуск радянської надзвукової протикорабельної ракети «Оникс». І цю версію Іван Киричевський вважає цілком імовірною.
«Якщо дивитись по відкритих даних, то в росіян оцих комплексів «Бастион», які використовують ракети «Оникс» – їх навіть більше, ніж комплексів «Бал», які використовують ракети Х-35 У. Тому, якщо всі ці пазли скласти докупи, то версія, що росіяни щонайменше одну ракету П 800 «Онікс» намагалися випустити по Одещині з Криму і вона спрацювала нештатно, впала при запуску, виглядає правдоподібною. Ну а окупаційна влада почала говорити, що це був закинутий об’єкт уже в рамках маскування наслідків надзвичайної події», – аргументував військовий експерт Іван Киричевський.
Ще одним підтвердженням серії вибухів у Криму є публікації відео 31 липня та 20 серпня, коли в районі штабу Чорноморського флоту в Севастополі були зафіксовані вибухи. Обидва рази жителі міста знімали на відео безпілотник і чули стрілянину.
Проукраїнські громадяни стають активнішими і впевненішими, а антиукраїнські, зокрема й колаборанти, – вони стають мовчазнимиЕскендер Барієв
Через інцидент, як пишуть російські ЗМІ, частину служб штабу Чорноморського флоту перенесли з Севастополя до Новоросійська. Кримськотатарський ресурсний центр за місяць нарахував близько пів сотні повідомлень про різні «бавовни» та роботу ППО. Але, що спричинило такі масові вибухи в Криму, достеменно не відомо – кримська влада відмовчується.
«Вони максимально засекречуватимуть усі ці процеси і намагатимуться створити умови, щоб люди не могли нас інформувати. Адже ми бачимо, як змінюється суспільна психологія у людей. Тобто проукраїнські громадяни стають активнішими і впевненішими, а антиукраїнські, зокрема й колаборанти, – вони стають мовчазними і уникають якоїсь дискусії, хоча раніше самі провокували розмови на цю тему», – зазначив голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
