У 2020 році на підконтрольній Україні частині Донбасу відбулися місцеві вибори, результат яких – не тільки віддзеркалення політичних уподобань жителів Донбасу, але й важливий сигнал Києву, запевняють фахівці. Чи змінила війна погляди місцевих жителів? Чому політичні сили, які виступають за зближення з Росією і відкрито говорять, наприклад, про автономію Донбасу, отримали серйозну підтримку? Журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії» побували у Сватовому та Кремінній, містах Луганської області, де на виборах перемогли кандидати партії «Опозиційна платформа – За життя».
Сватове, невелике місто у Луганській області, яке після 2014 року для багатьох стало символом успішної боротьби з так званою «русской весной». Там місцеві жителі не дозволили підняти прапор ні угруповання «ЛНР», ні Росії.
І ось у 2020 році на виборах у Сватовому перемагає партія, яку відкрито називають проросійською. Мова про «Опозиційну платформу – За життя». До речі, у програмі цієї політсили є пункт про надання Донбасу автономного статусу у складі України.
«Те, що «ОПЗЖ» у нас тут на виборах виринуло, – це менi не подобається. Мабуть, «Гради» не прилітали ще сюди, тому так люди і думають», – вважає жителька Сватового Ксенія.
«Обравши людей, прихильників Партії регіонів, ми ж всі прекрасно розуміємо, з чого все почалося у 2014 році, хто був при владі, і не хотілося б продовження», – додає місцевий житель В’ячеслав.
«Непоганий кандидат став мером. Немає значення, якої вона партії, аби людина була добра», – натомість вважає жителька Сватового Наталія.
«Голосували ж за неї, хай же виправдовує довіру тепер нашу», – розповідає пенсіонер Микола.
«А ви думаєте, щось зміниться? Те ж саме думали, коли вибирали президента. Нічого не змінилося, абсолютно», – переконана жителька Сватового Оксана.
«Він обіцяв, що він з чортом буде домовлятися, так же він казав? Я кожне слово його пам’ятаю, з чортом буде домовлятися, щоб тільки не було війни. Треба в Росію – поїду в Росію. Що він робить? Нічого! Війна, війна і війна», – висловлює свою думку щодо президента України Володимира Зеленського пенсіонерка Віра Степанівна.
На зіпсовані відносини з Росією жаліється і пенсіонер Микола: «Як це так, 350 років прожила Україна в союзі, одна з найбагатших союзних республік була. Все було в Україні, і ковбаса, і м’ясо», – вважає житель Сватового.
Як у Сватовому побороли сепаратизм?
Серед знесених декомунізацією і пошарпаних часом бюстів вождя пролетаріату Леніна «Донбас Реалії» зустрічаються з Юрієм Ірхою, головою громадської ради при Сватівській райдержадміністрації. У 2015 році він був одним з тих, хто звозив ці монументи у Сватове зі всього району. Тепер з десяток «Іллічів» – у дворі краєзнавчого музею.
«Знаєте, бачили ми обличчя старих людей, які пам'ятають, як вони були молодими, як вони клали квіти, як вони святкували тодішні ще свята. Не треба було травмувати це все, вандальним методом руйнувати, зробили цивілізовано», – згадує Юрій Ірха.
За всі ці роки у музеї Сватового зібрали цілу експозицію, присвячену війні на Донбасі. Фотографії загиблих місцевих жителів, речі, які передали бійці з фронту. У Юрія, який активно допомагав українській армії, запитуємо, чому Сватове у 2014 році фактично стало опорою ЗСУ у Луганській області.
«Ви пройдіть вулицями Сватового і запитайте, коли День шахтаря, і вам стане зрозуміло. Ще за радянських часів, я не пам'ятаю, в якому році він зник, з боку Кремінського району у напрямку Сєвєродонецька стояв знак – «Здесь проходит северная граница Донбасса». Там лишився Донбас, тут почалася Слобожанщина», – розповідає Юрій Ірха.
Але це не означає, що у 2014 році тут не намагалися підняти прапор угруповання «ЛНР». Леонід Привалов був одним із тих, хто створював місцеву проукраїнську самооборону. Розповідає: через свої канали, у тому числі бойовикам, оголосили, що у місті понад п’ятсот осіб готові дати відсіч сепаратизму, хоча насправді у списках було 72 жителя Сватового.
«Насправді на службу ходили у нас десь 36 людей. Чергували на блокпосту, чергували у патрулях», – згадує Леонід Привалов.
Чоловік розповідає, що тоді Сватове ставили у приклад, звідси починав свій шлях добровольчий батальйон «Айдар», у місто неодноразово приїжджало керівництво держави. Але згодом, каже, про Сватове у Києві забули.
А завтра ще захочуть приєднати Сватівський район до «ЛНР»Леонід Привалов
«Підсумок семирічної роботи, підсумок семирічної війни, скажімо так, якщо порівнювати, то ми, можливо, повернулися назад. А завтра ще прийдуть ті ж самі охочі, які захочуть приєднати Сватівський район, можливо, до «ЛНР». Я не знаю, як буде. У нас зараз дуже багато самостійності. Багато з тих, хто блокував залізницю, не допускав війська на територію Луганської області, вони зараз депутати. І навіть більше, ніж депутати», – розповідає Леонід Привалов.
Новий мер – від «Слуги народу» до «ОПЗЖ»
Віта Сліпець у кабінеті Сватівського мера – менше за два місяці. З 2015 року вона очолювала районну раду. Минулого року балотувалася у депутати Верховної Ради від «Слуги народу», а останні вибори виграла вже за підтримки «ОПЗЖ».
«Сьогодні «Опозиційна платформа – За життя», команда, яку ми сформували вже, мабуть, протягом чотирьох останніх років, ми сформували цю команду, не стільки під політичними окрасами, скільки за своєю душею, біллю. Ми вирішили що в Сватівський об'єднаній територіальній громаді, в Сватівській міській раді запанує мир і злагода», – розповідає голова Сватівської об'єднаної територіальної громади Віта Сліпець.
За її словами, на місцевому рівні люди голосують не за партії, а за особистості. І каже, що не є членом «ОПЗЖ». «Донбас Реалії» запитують, чи підтримує вона пункт з програми партії про автономію Донбасу в складі України?
«Знаєте, це питання дуже таке… Якщо чесно, я ніколи не… Автономія? В складі України? Федерація, федералізація? Дуже багато прикладів, світових прикладів. На сьогоднішній день я вважаю, що Луганщина – це Україна. Сватівщина – це Слобожанщина і це Україна. І ті люди, які перебувають за лінією розмежування, – це теж Україна. Там є і мої родичі, і вони цілком сьогодні чекають, коли запанує мир і буде Україна», – переконує Віта Сліпець.
Кремінна обрала підозрюваного у сепаратизмі
Терикони навколо Кремінної нагадують – колись це було шахтарське містечко. Але все змінилось ще до війни. «Кожен сам за себе. Тобто знайшов роботу – поїв. Не знайшов роботу – не поїв. Заводів, фабрик тут немає. Але судячи з машин, люди не в лаптях ходять, не на конях їздять», – розповідає про Кремінну місцевий житель Дмитро.
У місті живе близько 18 тисяч людей, і у 2020 році вони вибрали нового мера – Володимира Струка, колишнього депутата Верховної Ради України від Партії регіонів. Після подій 2014 року проти Струка було відкрито два кримінальних провадження, але СБУ не змогла довести його причетність до угруповання «ЛНР». В інтернеті є кілька відео виступів Володимира Струка на мітингах у Луганську навесні 2014 року.
«Мені абсолютно байдуже, де він був, де він жив. Головне, щоб він тут жив для народу і щоб працював для народу. А яка різниця – хоч він з Африки. Якщо він – громадянин України, значить він буде діяти, зобов’язаний діяти відповідно до закону», – вважає житель Кремінної Василь Щеглов.
«Знаєте, звинуватити можна будь-яку людину, навіть ту, яка тобі весь час буде добро робити. Для всіх хорошим не будеш. Ось він покаже своїми справами», – переконана жителька Кремінної.
«Я на вибори не ходив. Кого не вибереш – обіцяють, а роблять те саме, ще й гірше стає», – розповідає пенсіонер Володимир.
На кожному кроці у Кремінній – оголошення про пасажирські перевезення у Москву і інші міста Росії. Загалом місто досить доглянуте – великою мірою завдяки допомозі міжнародних організацій. За словами керівника місцевої бізнес-асоціації Андрія Симонова, минулого року залучені гроші у чотири рази перевищили місцевий бюджет.
«Співпраця влади з громадським сектором і, відповідно, з бізнесом – це той трикутник – громада-влада-бізнес – це і є ефект роботи всього. Не знаємо, як новий мер, але команда залишилась у мерії на 99 відсотків та сама», – розповідає керівник Кремінської бізнес-асоціації.
У Андрія Симонова, який усі ці роки співпрацював з попередньою владою у Кремінній, не можемо не запитати про звинувачення нового мера в сепаратизмі. «Скажімо так, я теж це бачив, але кадри так обрізані, що незрозуміло, що він організовував, кого він підтримував. На це є компетентні органи, нехай розбираються», – вважає Андрій Симонов.
У Головному управлінні СБУ в Донецькій і Луганській областях «Донбас Реалії» повідомили: щодо теперішнього глави Кремінської ОТГ є два кримінальних провадження.
Перевіряється причетність Струка до вчинення дій з метою повалення конституційного ладу УкраїниСБУ
«В рамках досудового розслiдування перевіряється причетність Струка Володимира Олексійовича до вчинення навесні 2014 року дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу України, проведення так званого «референдуму щодо підтримки акту про самостійність Луганської народної республіки» та сприяння діяльності терористичної організації «ЛНР». На цей час слідством не отримано достатніх доказів для повідомлення Струку В. О. про підозру», – йдеться у письмовій відповіді на запит проєкту «Донбас Реалії».
Пояснення Володимира Струка
Сам Володимир Струк у своєму кабінеті у міськраді Кремінної розповів проєкту «Донбас Реалії», що востаннє на допиті був рік тому.
«Я пояснив, як і вам пояснюю, що ніяких протидій з приводу України я не вів, підривами я не займався ніякими. Я займався господарською діяльністю тоді, як належить депутату Верховної Ради – більше проти країни, проти людей я не робив. Ось ви подивіться від початку і до кінця мої виступи, про що я там говорю. Я говорю про лівий, про правий берег, що Україна повинна бути єдиною, неділимою, що ми повинні жити в єдиній країні – я про це говорю», – переконує голова Кремінської об'єднаної територіальної громади.
Володимир Струк називає себе господарником і запевняє: очолив Кремінну, щоб зробити щось хороше. І ось, що відповідає на запитання про автономію Донбасу – пункт з програми «ОПЗЖ».
«Я сьогодні не впливаю на ту ситуацію, тому що я не входжу в контактну групу. Якщо є програма партії «ОПЗЖ», я буду її підтримувати. А якщо сьогодні говорити про те, хто повинен займатися, там є лідери, нехай вони вирішують питання. Я ж кажу, я прийшов сюди трудитися і працювати, займатися господарськими питаннями», – розповідає Володимир Струк.
Тарифи, ціни, дороги і безробіття. Ці слова, коли запитуєш про проблеми міста, ми почули і в Кремінній, і в Сватовому. Та й загалом на Донбасі. Як же пояснити вибір місцевих жителів у 2020 році?
«Мені здається, що це навіть не стільки проросійський вектор, а скільки люди, які звикли робити один і той же вибір і які не прагнуть якихось змін. І, звичайно, недостатня робота інших політичних сил тут, в регіоні. Якщо брати ту ж Кремінну, яка протягом останніх 5 років демонструвала розвиток, демонструвала позитивну динаміку, і такий вибір. Звичайно, це виглядає як реванш, це викликає образу, викликає розчарування і викликає сумніви в адекватності роботи правоохоронних органів, тому що кількість тих, хто поніс покарання за свої дії у 2014 році, вона мізерна», – розповідає керівник кризового медіа-центру «Сіверський Донець» Олена Ніжельска.
А безкарність, упевнена Олена, загрожує рецидивами у майбутньому.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
