(Рубрика «Точка зору»)
Через біль і гнів українців після викриття жахливих злочинів російських окупантів в Ізюмі, відносно малопомітним в інформаційному просторі стало відкриття 17 вересня Польщею судноплавного каналу через Віслинську (Балтійську) косу.
Тимчасом ця подія є дуже важливою з точки зору не лише польських, а й українських національних інтересів. Вона посилює позиції та незалежність мореплавства у Балтійському морі Польщі – сусіда і найактивнішого союзника України, який забезпечує їй не лише військову, гуманітарну, а й унікальну логістичну підтримку (варто лише уявити, якби ця логістична і не лише підтримка залежала, скажімо, від Угорщини).
Будівництво каналу тривало від 2018 року. До цього вхід без згоди Росії до Віслінської протоки був неможливим ще від закінчення Другої світової війни.
Тепер водна дорога протяжністю у 23 кілометри, що поєднує Віслинську та Гданську затоки (сам канал має довжину близько 1 км), дозволить суднам завдовжки до 100 м, шириною до 20 м та зануренням до 5 м заходити в польський порт Ельблонг, оминаючи територіальні води Росії, зокрема Балтійську (Пілавську протоку).
Наскільки це важливо ми пересвідчилися на прикладі блокування Росією українського судноплавства в Керченській протоці та Азовському морі, та й свої води у Балтиці росіяни, нехтуючи міжнародним правом, вже неодноразово закривали полякам у 2003-2009 роках. Останній раз така заборона тривала цілих три роки.
Не дивно, що РФ усіляко намагалася перешкодити реалізації проєкту з будівництва цього каналу через Віслінську косу.
У самій Польщі він також неодноразово піддавався критиці з боку опозиції, яка звинувачувала нинішню владу в «політичному маркетингу».
Російські наративи щодо будівництва каналу
Ще у 2021 році польські спецслужби проаналізували використані в російських медіа основні наративні лінії та виклали їх у відкритій доповіді.
Серед них були такі як:
- економічна необґрунтованість проєкту (загальна вартість інвестиції склала понад 400 млн. доларів США);
- загроза екологічної катастрофи, для нагнітання емоцій навколо цього питання Росія, на думку спецслужб, активно використовувала екологічних активістів;
- самоуправство, не погоджене з РФ та нелегальне з точки зору ЄС, з апелюванням до Європейської комісії, ООН та Greenpeace;
- основа для створення в Ельблонгу військової бази НАТО, що становитиме загрозу для Калінінградської області та головної бази російського Балтійського флоту.
Тобто фактично мова йшла про спроби, використавши вплив на позицію європейських і міжнародних організацій, диктувати Польщі рамки її економічної політики в басейні Балтійського моря.
Час показав важливість інвестиції в побудову каналу з економічної та стратегічної точки зору. Росія втрачає цей інструмент тиску на Польщу, адже тепер поляки не залежатимуть від виконання росіянами договорів, які, як показує сучасна історія, Росія порушує і може порушити будь-якої миті.
Крім того, важливою є відносна близькість каналу до двох важливих шляхів сполучення, таких як Via Baltica та Via Carpatia. Останній є флагманським проектом Ініціативи Тримор’я, статус країни-учасниці якої отримала Україна під час саміту Ініціативи трьох морів 21 червня цього року.
Ще до широкомасштабного російського вторгнення, Україна на правах повноправної сторони була учасником проекту будівництва цієї трансєвропейської магістралі, що має з'єднати Європу з півночі на південь, від Клайпеди у Литві до Салоніки у Греції.
До основного вертикального дорожнього «хребта» мали би бути долучені горизонтальні «ребра», тобто шляхи углиб України, зокрема до порту в Одесі. А важливість побудови додаткових доріг з України на Захід складно переоцінити, зважаючи на нинішні величезні черги вантажівок на прикордонних пунктах пропуску.
Дата відкриття каналу – 17 вересня, день вторгнення СРСР у 1939 році, також є символічною для проекту, який зміцнює суверенітет Польщі відносно Росії.
Наслідком агресії для поляків стала «Катинь» та радянські табори смерті. Злочини, які так жахливо подібні до масових розстрілів і катувань українських військових та цивільних на окупованих росіянами територіях.
Анатолій Курносов – експерт Центру політичних студій «Доктрина»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
