Останніми тижнями ледь не в кожному повідомленні проєкту DeepState про оновлення карти фігурує звістка – агресор просунувся в районі Великої Новосілки, це Времівській напрямок. Російські війська концентрують дедалі більше піхоти і бронетехніки, щоб захопити цей логістичний хаб і важливий опорний пункт Сил оборони на півдні Донецької області. За даними DeepState, російські військові навіть почали будувати фортифікаційні споруди на схід від Великої Новосілки. Український Генштаб у зведеннях постійно повідомляє про атаки в районі селища.
Загалом основні удари противник вже класично концентрує на флангах: південніше біля Нескучного і північніше біля Нового Комара. Саме тут, в районі останнього, кількома тижнями раніше ЗСУ вдалося вибити російську піхоту, проте штурми агресора не припинились. Він і надалі намагається захопити село, яке йому потрібно для оточення Великої Новосілки.
Один з таких штурмів за участі бронетехніки поблизу Нового Комара відбила 110-та окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка.
Як за допомогою FVP-дронів ЗСУ відбиває російські атаки? Чи загрожує найближчим часом Великій Новосілці оточення? Про це Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитав у Івана Сєкача, начальника служби зв’язків з громадськістю 110-ї бригади.
_________________________________
– Іване, бронеколони – це вже звична справа, виходить, для російських атак на цій ділянці чи ні? І загалом чи вистачає дронів, щоб справлятися з технікою противника? Чи, можливо, дрони тут не грають вирішальної ролі?
– Такі штурми відбуваються систематично. Наприклад, 18 числа (грудня – ред.) був штурм у складі одного танку, який йшов як ударна сила, що пробивала шлях, – у нас там було дуже гарно все заміновано, – за ним йшли три БМП з піхотою. Танк проїхав, щоб ви розуміли, сім мін, тобто він на сьомій вже зупинився, тобто постійно були підриви. І БМП теж зупинилися, бо без танка не могли далі їхати, – боялися, що підірвуться на мінах, і тоді почали відпрацьовувати вже наші FPV. Піхота розбіглася по посадках, потім відпрацювали по них бомбери.
І потім наступний, 21-го [грудня], був штурм бронеколони, вони вже перемішали, по-іншому пішли. Там було три танки і одна БМП, тобто вони намагаються експериментувати, шукати можливості. Думають, якщо один танк підірвався, то давайте ще плюс два і тоді точно доїдемо.
Але в цьому випадку можна сказати точно, що FPV дуже велику роль грають в стримуванні цих наступів [армії РФ], тому що ми можемо заздалегідь випускати наші «пташки», які долітають раніше, ніж вони доїжджають до наших позицій, і знищувати бронетехніку, і піхоті не давати висадитись там, де вони планують, і вони розбігаються. Тобто щоб не доїжджали до нашої піхоти, до наших позицій, відпрацьовують саме «пташки».
Вони шукають слабкі місця, дірки в нашій обороні чи намагаються проскочити через нашу аеророзвідку
Вони експериментують, бронеколони йдуть систематично, десь через два-три дні штурми. Також постійно продовжуються намагання просочитися через наші оборонні лінії піхотою, невеликими групами. Вони шукають слабкі місця, дірки в нашій обороні чи намагаються проскочити через нашу аеророзвідку.
На даний момент в нас є забезпечення і FPV, і розвідувальними дронами, але вони постійно втрачаються, бо працює РЕБ противника. У нас вже більш-менш налаштована система зборів, підкріплена нашими волонтерами, які постійно нам допомагають, надають нам «пташок». У цьому питанні в нас проблем небагато.
Використовувати по рухомих колонах артилерію немає сенсу, дуже важко влучити. Артилерія любить статичні цілі, вони вже працюють, наприклад, по противнику, який закріпився чи розбігся по посадці, тоді [ділянка] прочісується артилерією та бомберами, знищується противник. Якщо статична техніка, то можна і з артилерії влучити в неї.
– Ці штурми, як ви кажете, 2-3 танки, правильно? Якихось більш масованих атак великими колонами немає, так?
– По 4 одиниці, приблизно так. Це накати на Новий Комар. Вони (російські військові – ред.) заявляли, що вони його взяли, – це не відповідає дійсності. Бої точаться в самому Новому Комарі, там є наші позиції, тому бої продовжуються. Їм важко на цьому напрямку, знизу вони теж намагаються на Нескучне іти, там теж наші позиції. Треба розуміти, що є проблеми з взаємодією військ (у Силах оборони – ред.).
Дуже багато суміжних підрозділів, також є підрозділи, які придані (прикомандировані – ред.), і це постійно змінюється, постійно міксується. Немає можливості відпрацювати нормальну схему оборони з приданими підрозділами та суміжниками (суміжні підрозділи, які тримають позиції поруч – ред.). Бувають деякі невеликі казуси, які призводять до неприємних моментів.
– Це які, наприклад?
– Коли, наприклад, суміжні підрозділи не втримують оборону і нам доводиться задіювати свої сили, щоб нам не зайшли в тил [російські війська]. Тобто ми намагаємося тримати фронт ширший, ніж наша зона відповідальності.
– Загалом наскільки складно утримувати в нинішній конфігурації фронту цю ділянку, тому що дійсно агресор тисне і з півночі, зі сторони Нового Комара, і «відгриз» ділянку на півдні – це Нескучне, Сторожеве, які ми з вами згадували.
Немає можливості відпрацювати нормальну схему оборони з приданими підрозділами та суміжниками
– Дуже важко, бо під’їзні шляхи до Великої Новосілки пролітаються противником: його безпілотні системи там літають нормально, вони застосовують і дрони на оптоволокні, які не давляться РЕБом.
Тим паче, що перевага противника і в бронетехніці, і в артилерії, і в особовому складі десь у кілька разів вища. І вони постійно проводять штурми, застосовуючи свою перевагу в цьому. Вони сконцентрували дуже велику кількість сил тут, на цьому напрямку.
І плюс додалось, що погода, така зима, як бачите, не холодна, тобто бруду дуже багато. Проскочити дорогою асфальтованою у нас не завжди є можливість, тоді їдуть полями. Машини загрузають, техніка теж, гусенична теж сідає, бо вона важка. І в цьому теж є проблеми певні.
– Чи загрожує Великій Новосілці оточення, зважаючи на нинішню конфігурацію фронту, яку ми зараз бачимо на карті?
– Якщо буде зберігатись тенденція наступу противника і вони не зменшать свої потуги, то є загроза, авжеж. Дуже велика кількість особового складу та техніки сконцентрована противником на цьому напрямку і вони не зменшують тиск на нас і нашу лінію оборони.
– Відбувся також черговий злочин – розстріл українських військовополонених російськими військами. Стосувався цей випадок вашої бригади, заявляв про це і уповноважений із прав людини Дмитро Лубінець. Це відбулось уже на Времівському напрямку чи на Покровському, де ваш підрозділ перебував раніше?
– Це в районі нашої лінії оборони на Великій Новосілці відбулось. Так, відбулась, звісно, трагедія. Це систематична вже історія, не завжди просто вдається зафіксувати ці злочини, військові злочини противника. Зазвичай це відбувається, коли штурмувальній групі [військ РФ] треба просуватися вперед, і щоб не витрачати час на евакуацію полонених, вони їх просто розстрілюють за командою згори.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум