Після 29 травня, коли був заарештований імовірний учасник президентських перегонів у Білорусі, блогер Сергій Тихановський, ще п’ятьох білоруських блогерів ув'язнили. Це Володимир Циганович, Олександр Кабанов, Сергій Петрухін, Ігор Лосик, Володимир Неронський та Олександр Андреєв. Майже всім їм висунуті кримінальні звинувачення і, ймовірно, їм загрожують тривалі терміни ув’язнення. У світі протестують проти затримання білоруських журналістів, а президент Лукашенко каже, що змушений захищати країну від «іноземної ідеології».
Журналістові і блогеру, позаштатному консультантові Радіо Свобода Ігорю Лосику продовжили арешт до 10 діб на момент винесення обвинувального акту. Про це білоруській службі Радіо Свобода повідомив адвокат журналіста.
Ігоря Лосика затримала міліція 25 червня після обшуку його квартири в Барановичах. Заведена справа за статтею 342 Кримінального кодексу – «організація та підготовка дій, які грубо порушують громадський порядок, або активна участь у них». Від початку ув'язнення Лосик перебуває у мінській в'язниці на Акрестині, а зараз у мінському слідчому ізоляторі №1.
Правозахисник Олесь Беляцький пояснює цей арешт прагненням влади «підняти рівень страху в суспільстві» напередодні президентських виборів.
Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, на канал «РБ головного мозку» у Telegram, адміністратором якого є Ігор Лосик, підписані понад 165 тисяч користувачів, у твітері – більш ніж 173 тисячі.
В останні місяці канал активно висвітлює події довкола виборчої кампанії, включно з розміщенням відео з очевидцями затримань під час «ланцюжка солідарності» у Мінську та інших містах 18 та 19 червня, затримання біля столичної крамниці Symbal.by 23 червня.
До слідчого ізолятора №1 перевели й брестських блогерів Олександра Кабанова та Сергія Петрухіна.
За інформацією «Брестської весни», їх підозрюють в «організації групових акцій, які грубо порушують громадський порядок і поєднуються з очевидною непокорою законним вимогам влади або активною участю в них» за події 29 травня у Гродні, коли був затриманий блогер, автор ютуб-каналу «Країна для життя» Сергій Тихановський, дружина якого Світлана Тихановська бере участь у президентській кампанії.
Йому інкримінується стаття 191 Кримінального кодексу (перешкоджання виборам). Сергія Тихановського також утримують у мінському слідчому ізоляторі №1.
Довідка:
Сергій Тихановський – відеоблогер, автор ютуб-каналу «Країна для життя».
Він оголосив про намір балотуватися у президенти Білорусі на виборах 2020 року, але його ініціативній групі ЦВК відмовила у реєстрації, а його самого затримали.
Однак зареєстрували групу його дружини Світлани Тихановської, і блогер став лідером цієї групи.
Білоруська Асоціація журналістів і 40 засобів масової інформації, що діють в Білорусії, 23 червня випустили спільну заяву з вимогою припинити «переслідування журналістів». У заяві міститься звинувачення на адресу білоруської влади в застосуванні насильства проти працівників ЗМІ.
Тиск на ЗМІ в Білорусі збігається з тиском Лукашенка на лідерів опозиції. Заарештовано головних потенційних кандидатів, і це, як вважають спостерігачі – місцеві й закордонні – стало найбільшим викликом Олександру Лукашенкові за весь період його правління.
США закликають поважати основні свободи
Днями у Washington Post вийшла стаття із промовистою назвою: «Людям нарешті надокучив білоруський лідер. Чи їх почують?»
У цій редакційній статті видання зазначає, що перед виборами 9 серпня Олександр Лукашенко стикається з «ознаками» народного невдоволення.
Пояснюючи своїм читачам значення образу таргана у виборчій кампанії в Білорусі та інформуючи їх про ситуацію довкола Сергія Тихановського та Віктора Бабарика, у статті звертають увагу на те, що нинішнє невдоволення Лукашенком пов’язане не лише з економічною стагнацією, а й з його незграбною реакцією на пандемію коронавірусу, «яка складалася з глузування над стурбованістю людей з приводу вірусу та порад ходити до лазні і пити більше горілки».
США уважно стежать за ситуацією в Білорусі. У зв’язку із затриманнями журналістів висловився і Державний департамент США:
«Ми закликаємо уряд Білорусі забезпечити рівні умови для всіх, хто бажає взяти участь у виборах, включно з реєстрацією кандидатів, доступом до ЗМІ та іншими аспектами кампанії», – йдеться в листі Державного департаменту США до білоруської влади.
«Повага до основних свобод, включаючи свободу мирних зібрань, свободу слова та свободу асоціацій, має вирішальне значення для зміцнення відносин США та Білорусі», – мовиться в листі.
Лукашенко проти «західних ідеологів» у вихованні молоді
Непрямо білоруський лідер відповідає на закиди з-за кордону.
29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з педагогічним колективом країни в комплексі «БелЕкспо» в Мінську, на яку, за інформацією БЕЛТА, було запрошено близько тисячі вчителів з усіх регіонів країни, окремо зупинився на темі інтернету та зарубіжних ідеологів.
- «Не будемо ми займатися своїми дітьми – ними займуться чужі вчителі цього життя. І тоді в історії незалежної Білорусі, яку повинні продовжувати наші діти, ми можемо поставити крапку. Навіть товсту».
- «На жаль, у порівнянні з радянським періодом відбувся відкат назад у роботі з молоддю».
- «Кожен університет, інститут, факультет повинен мати набір таких механізмів роботи. І альтернатива віртуальному життю повинна бути цікавою».
- «Ви знаєте, що відбувається з молоддю, яка залишається наодинці з інформаційним простором. Я щиро кажу: там нею вже займаються інші вихователі, іноземні ідеологи, а часом і злочинці».
- «Необхідно навчити учнів мислити самостійно, але не втрачаючи зв'язку з державною ідеологією». «І цього слова не потрібно боятися. Покажіть мені хоча б одну сильну і самодостатню країну в світі, яка не надає цій темі великого значення».
«Щоб не було Майдану»
Інший погляд на роботу з молоддю у цей час має білоруська письменниця, лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич. В інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода вона міркує, зокрема, про те, як батьки реагують на активність молоді, яка вийшла на вулиці.
Молодь досягне успіху, якщо ти будеш з ними. Якщо ви виходите з ними, молоддю, як колись в Україні – мами і тата, тоді й вийшло те, чого хотів народСвітлана Алексієвич
«Я знаю, що кожна родина зараз про це говорить. Батьки кажуть своїм дітям: «Навіщо це потрібно? Сиди тихо, все закінчиться як завжди». І молоде покоління з цим не згодне. Я хотіла б сказати таким батькам: «Молодь досягне успіху, якщо ти будеш з ними. Якщо ви виходите з ними, молоддю, як колись в Україні – мами і тата, тоді й вийшло те, чого хотів народ. Він хотів змін і отримав ці зміни», – каже Алексієвич.
На думку письменниці, влада боїться Майдану. Вона боїться, що матері та батьки вийдуть на Майдан разом із дітьми. «Адже якщо вийдуть лише молоді люди – влада скаже, що їх купили. А смішно говорити, що купили і їхніх матерів та батьків. Цілком зрозуміло, що дорослі виходять зі зовсім інших причин. І влада цього боїться» – вважає письменниця.
«А щоб не було Майдану, потрібна одна дуже проста річ: чесні вибори. Тому, якщо нас залякують Майданом, ми повинні відповісти чесно: нічого не відбудеться, якщо будуть чесні вибори» – резюмує Алексієвич.
«Ситуація, схожа на Майдан 2004» в Києві
Ситуацію, що склалася в Білорусі перед виборами, Михайло Мінаков – український політолог, старший науковий співробітник Міжнародного науково-дослідного центру Вудро Вілсона та головний редактор часописів «Ідеологія і політика» та «Kennan Focus Ukraine» – називає передреволюційною.
На його думку, яку він висловив в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, наразі в Білорусі, як це сталося на початку інших електоральних революцій, гострі питання стоять на порядку денному. І тоді з’являться питання щодо процедури, контролю за підрахунком голосів тощо.
«Такі революції завжди йдуть несподіваним шляхом. І вони несподівані як для влади, так і для опозиції» – вважає експерт і пояснює, що ж таке «електоральні революції»: «Це ті самі «кольорові революції», такий термін став більш закріпленим. Хвиля таких революцій прокотилася через постсоціалістичні та пострадянські країни, починаючи з Сербії у 2000 році, потім охоплюючи Грузію (2003), Україну (2004) та Киргизстан (2005). Їх частіше називають «кольоровими» революціями, але вони, швидше, прив’язані до мобілізації, пов’язаної з виборами». Це «революція» в лапках, це дуже важливо пам’ятати», – наголошує Мінаков. Він каже, що не пов’язував би це з подіями 2013-2014 років в Україні. На його думку, це, швидше, така сама модель, що була в Україні у 2004 році.
Від Києва до Нью-Йорка – за зміни в Білорусі
На вихідні, у багатьох містах світу відбулися білоруські ланцюги солідарності та акції на підтримку політичних активістів та блогерів, ув’язнених у Білорусі.
У Сполучених Штатах мітинги солідарності білорусів Америки відбулися у Філадельфії та Нью-Йорку в неділю, 28 червня.
«Люди, які збираються підтримувати заарештованих і затриманих, впевнені, що тільки разом ми зможемо бути 97% білорусів, які хочуть змін у своїй країні. Подія відбулася у LOVE PARK у центрі Філадельфії, міста, де була проголошена американська декларація незалежності. Ми впевнені, що найближчим часом наша рідна країна стане незалежною та вільною», – написав один із учасників акції у Філадельфії на своїй сторінці у фейсбуці.
Ще одна білоруська акція солідарності відбулася 28 червня в Нью-Йорку.
Акції на підтримку політичних активістів та блогерів, ув’язнених у Білорусі, відбулися у європейських метрополіях – Лондоні, Мюнхені, Варшаві, Санкт-Петербурзі та Києві.
В акції у Києві, організованій з ініціативи Руху солідарності «Разом», у неділю взяли участь близько 100 людей – білорусів, які давно живуть в Україні, та українців – активістів та членів політичних рухів та партій. Акція проходила під біло-червоно-білими та українськими прапорами.
На завершення акції учасники заспівали біля білоруського посольства гімн України та духовний гімн Білорусі «Могутній Боже».
Послання Лукашенкові на паркані
Своєрідні акції-звернення до чинного президента Лукашенка із закликами дати дорогу новим лідерам, лунають не лише на мітингах, чи в інтернеті – востаннє таке послання з’явилося на паркані біля будівлі Белтелерадіокомпанії в Мінську на вулиці Макайонка, 9. Фото повідомлення опублікував телеграм-канал «РБ головного мозку», адміністратора якого зараз затримано у рамках кримінальної справи.
«Шановний Олександре Григоровичу! – йдеться у повідомленні. – Я хочу подякувати вам за все те, що ви зробили для Білорусі. Як показує історія, насильницька влада ніколи не призводила до нічого доброго. Справді, ваш час закінчився, Білорусі потрібен новий лідер зі свіжим поглядом на життя. Люди втомилися від того, що відбувається, люди потребують змін. Тому я вірю, що у вас достатньо мудрості, щоб віддати владу без крові, інакше ви перекреслите все те хороше, що зробили для білоруського народу. З повагою, Павло».
Хто саме зробив напис і коли це сталося, невідомо.
