Повномасштабна війна впливає не лише на Україну, але й на світ – як з політичної точки зору, так і економічної. Попри те, що 64% чехів підтримують українських біженців, які приїжджають у Чехію, більше від половини занепокоєні економічною ситуацією і те, як війна та санкції впливають на ціни в республіці.
19 квітня про це говорили уповноважений з питань відбудови України Томаш Копечний та ризик-аналітик і колишній генеральний консул в Санкт-Петербурзі Володимир Вотапек.
Радіо Свобода записало основні тези з дискусії.
Про «спецоперацію» РФ
Володимир Вотапек: Путін не назвав війну війною (у Росії війну проти України називають «спецоперацією» – ред.), тому що він сподівався, що війни не буде. Він думав, що це буде дійсно швидка операція, їм вдасться окупувати Київ, підбурити українське населення проти уряду, повернути Януковича і зробити Україну частиною російського альянсу. Але Зеленський бере і знімає відео, на якому каже, що він тут, всі тут [залишаються в Києві]. Що ніхто не відступає і буде чинити опір. Українське військо отримало підтримку і не відступило. І вся ця «операція», яка готувала багато років, перетворилася на війну.
І зараз ми стикнулися з тим, що потрібно накопичувати зброю, поповнювати арсенал і готуватися до того, що війна буде довгою. Ми говоримо про те, що коли у нас закінчаться ракети та гранати, ми маємо запускати дрібне виробництво боєприпасів чи пороху, щоб мати можливість постачати українцям допомогу і надалі.
(Новообраний президент Чехії Петр Павел у січні 2023 запевнив президента України Володимира Зеленського про те, що Чехія буде надалі підтримувати українців. У лютому 2023 прем’єр-міністр Петр Фіала також наголосив, що Чехія буде надалі підтримувати Україну військовою технікою. Фіала додав, що країна вже поставила 226 бойових і броньованих машин піхоти, 38 гаубиць, 33 реактивні системи залпового вогню, шість систем протиповітряної оборони та чотири гелікоптери в Україну. – ред.)
Томаш Копечний: Росіяни використовують «доктрину Герасимова» (гібридна війна). Війна насправді є лише частиною айсберга – під водою ховаються різні операції, які пов’язані з тим, як буде створюватися образ ворога. Після 1945 року демонізація нацизму була настільки вкоріненою, що населенню, навіть чеському, легко продати, що знову народжуються якісь нацисти. Це продається через «ферми тролів» та інформаційні кампанії в Чехії про те, що «українці – сатаністи», ніби вони «поїдають неповнолітніх». Це звичайна дегуманізація. Але для мене це більше показує обличчя неповноцінної російської нації. Так діяла і нацистська дегуманізація – завжди був якийсь екстреміст, якому протиставлявся умовній Ісус. Саме так працюють війни.
(Найбільше інформаційна кампанія проти України працювала під час президентських виборів у Чехії. Тоді опонент новообраного президента Петра Павела, Андрей Бабіш, використовув російську риторику миру і наголошував на тому, що Петр Павел як колишній генерал захоче воювати проти РФ, а чехів будуть відправляти в Україну, на фронт. Тоді проросійський канал neČT24 поширював підроблене відео, на якому Павел нібито говорить про своє бажання розпочати війну. – ред.)
Володимир Вотапек: Додам дещо інший кут: зовнішня політика є продовженням внутрішньої політики, а війна є продовженням зовнішньої політики. А внутрішня політика – це, власне, про те, що цілі російського уряду неконкурентоспроможні. Тому їм потрібно продати якусь неправду. І ця системна неправда вибудовувалася в Росії давно.
Частиною цього також є варваризація Росії. Я часто говорю про те, чим може закінчитися війна. І тут потрібно усвідомити одне – основна причина війни не полягає в тому, що Росії потрібно мати якусь репутацію. Основна причина – російська правляча верхівка мала маскувати свою некомпетентність [в управлінні державою]. Але у довгостроковій перспективі легко побачити, наскільки вони некомпетентні.
Про російське суспільство
Володимир Вотапек: Чехія – не азійський тигр, але в порівнянні з ВВП Росії ми вдвічі багатші. Тут Росію людям не продаси. Якщо поглянути на тривалість життя, то картина схожа. Середня тривалість життя російських чоловіків впала нижче за 65 років[жінки виходять на пенсію у 65, чоловіки – у 60]. У них нормальна пенсія [21 тисяч рублів, середня зарплата – від 53 до 88 тисяч рублів]. У них нормальна пенсія, але люди навіть не доживуть до цього. То як російському пенсіонерові продати це? Просто ніяк. Тому в Росії починається відновлення Радянського Союзу, війна проти України.
Тому якщо ми говоримо про те, який шлях до миру в Україні, то найкраще було би, якби там змінився режим і цей режим перестав би бути агресивним. У 90-х роках російська спільнота давала багатообіцяльні сигнали, протягом тривалого часу ми вважали, що Росія на шляху, щоб стати рівноправним усталеним суспільством, як наше. Але якщо цього не станеться, то вони самі собі викопали тунель і вкрали демократію.
Поразка армії прискорила б одужання російського суспільства.
Про постачання Україні зброї
Томаш Копечний: Є питання, чому Захід деколи передає техніку у стані брухту або коли це можна лише розібрати на деталі, але це також корисно, адже може продовжити живучість іншої техніки.
Росіяни погрожували і Польщі, і Чехії, що поставки не доїдуть в Україну, мовляв, їх обстріляють. Але відбувся крах бульбашки, адже жоден потяг не уражений.
Росія лякала, що взимку буде складно, і Європа замерзне. Але Чехія пережила зиму – нам допомогла погода, а також те, що ми забезпечили додаткові ресурси. Отже, російська загроза – це пластик.
Про «слабку реакцію Заходу»
Володимир Вотапек: Це історична поведінка – ми повільно відповідаємо на загрози. Так історично досі поводиться Захід. У цьому є певна частка алібізму. Тож ми насправді поводимося природно. Але тепер питання, наскільки ми прокинулися, наприклад, щодо Китаю, який, здається, йде тим самим шляхом, що й Росія. І в цьому сенсі назріло те, що Росія розбудила в нас війною в Україні. Тож, сподіваюся, під час цієї та інших криз ми не будемо поводитися як самозаглибленні люди і будемо готові застосувати силу.
Звісно, Путін не один, тому важливо, аби люди у його оточенні розуміли, що їх дії призведуть до апокаліпсису і для них самихВолодимир Вотапек
Томаш Копечний: Історія навчила нас, що права людини надзвичайно важливі. Якби в Росії існували громадянські права людини, війни не було би ніколи. І це завдання для нашої дипломатії – відстежувати, коли права людини починають порушуватися. Якщо права людини перестануть функціонувати в якійсь країні, для нас це тривожний знак. У цей момент ми повинні думати про те, що нам можуть нашкодити.
(27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію про територіальну цілісність України, визнавши Крим та окуповані райони Донецької та Луганської областей частиною України. Однак з 1 квітня 2023 року Росія головує у Раді безпеки ООН. Верховний представник Європейського союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель виступив із критикою пропозицій Китаю, а лідери ПАРЄ у березні 2023 року домовилися з росіянами про діалог.
Щодо постачання зброї, то до 24 лютого 2022 року Україні доводилося шукати зброю та купляти її за кордоном. Згідно із реєстром звичайних озброєнь ООН, Україна уклала угоди з Литвою, Чехією і Польщею у 2014 році.
«На жаль, європейські країни, насамперед Західної Європи, продовжують політику умиротворення агресора. Вони намагаються пояснити Україні, що не варто зараз отримувати закордонну зброю, закуповувати, оскільки це збільшить можливості України стосовно протидії російській агресії, начебто це призведе до напруження російсько-українського конфлікту і спровокує Росію на подальші агресивні дії», – говорив Радіо Свобода експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь ще до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. – ред.)
Про «кордони Путіна»
Володимир Вотапек: Я думаю, що він має кордони. Але я сподіваюся, що попередження [від інших країн надати відповідь на їхні дії] створить цей кордон для нього і його команди. Звісно, Путін не один, тому важливо, аби люди у його оточенні розуміли, що їхні дії призведуть до апокаліпсису і для них самих.
Про ефект санкцій
Володимир Вотапек: Сьогодні росіяни все ще можуть виробляти речі. Також досі відбувається експорт цивільних товарів у Росію. Так, наприклад, Киргизстан експортує пральні машини, дверні ручки і так далі. Росіяни їх розбирають і додать у військову техніку. До того ж, у них є люди, яких вони використовують як м’ясо.
(З початку повномасштабного вторгнення ЄС схвалив 10 пакетів санкцій проти Росії та окремих росіян.
Однак 28 грудня 2022 року з’явилася новина від російської корпорації «Ростех» про те, що російський завод у Комсомольську-на-Амурі виготовив для армії РФ партію винищувачів Су-57. Генеральний директор корпорації Юрій Слюсар також повідомив, що, окрім Су-57, російський завод виготовив для російської армії партію багатоцільових винищувачів Су-35С.
Дослідження Київської школи економіки показало, що санкції почнуть впливати на РФ лише наприкінці 2023 року.
У червні 2022 року ВВП Росії впав на 4,9% в річному вимірі. Однак Росія надалі заробляє у нафтовому середовищі: у другому кварталі профіцит сягнув 70 млрд доларів. Однак доходи від нафти й газу падають: влітку вони стали на 22,5% менші у порівнянні з 2021-м.
Окрім того, міжнародні компанії надалі обходять санкції, які запровадили ще у 2014 році, та працюють в окупованому Криму.
Також дослідники додають, що основні санкції наклалися на енергетичний сектор, але запрацювали вони лише у грудні 2022-го та в лютому 2023 року. – ред.)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
