КАННИ, ФРАНЦІЯ – Цього року в Каннах Україна була представлена двома фільмами, але, на жаль, призів українці не отримали. Лише втретє в багаторічній історії Каннського кінофестивалю головний приз отримала жінка-режисерка – Жюстін Тріє. Вона присвятила свою промову не фільму, а останнім політичним подіям у Франції та засудила пенсійну реформу. Жюстін Тріє заявила, що французький уряд «перебуває в процесі руйнування унікальності французької культури».
Стрічка-переможець «Анатомія падіння» французької режисерки Жюстін Тріє розповідає про жінку, яка підозрюється у вбивстві чоловіка, хоча багато ознак вказує на те, що він здійснив самогубство. Фільм показує боротьбу цієї жінки в суді у пошуках справедливості.
Ґран-прі журі Каннського кінофестивалю отримала стрічка «Зона інтересу» британського режисера Джонатана Ґлейзера. Стрічка розповідає про нацистів, які будують своє сімейне життя у будинку навпроти концтабору Аушвіц. Цей фільм – розповідь про нацизм без насильства і крові. Але паралелі з Україною виникають часто, зокрема, коли головна героїня, нацистка, міряє вкрадену шубу і фарбується чужою косметикою.
Приз за кращий сценарій отримала стрічка «Пот-о-фо» з Жюльєт Бінош у головній ролі. Фільм розповідає про чудеса французької кулінарії і пристрасть на тлі приготування смачних страв.
І приз журі дістався стрічці «Опале листя» фінського режисера Акі Каурісмякі. Фільм розповідає історію кохання між чоловіком та жінкою з робітничого класу, але на тлі новинних радіоповідомлень про російську агресію в Україні. Герої стрічки слухають новини про бомбардування театру у Маріуполі, про випущені ракети по Києву і загиблих у Кременчуці. У стрічці багато жовто-синіх кольорів – це і будинки на вулицях, стілець в лікарні, і одяг самих героїв.
Режисер Акі Каурісмякі під час пресконференції заявив, що він мусив згадати війну в Україні у своєму фільмі, аби люди могли дивитися цю стрічку у майбутньому і не забувати про «цю жахливу російську агресію».
Я не зміг би зняти фільм під час війни, не коментуючи її... Слава Україні!Акі Каурісмякі
«На жаль, Європи не існує у філософському плані. Я не зміг би зняти фільм під час війни, не коментуючи її, тож я коментую її з радіо. Ця любовна історія, бо я не міг зробити нічого іншого, бо ця жахлива війна (bloody war) потребує історій кохання зараз. Але те, що ми робимо у Фінляндії нічого не важить. Слава Україні!» – заявив режисер Акі Каурісмякі у відповідь на запитання від Радіо Свобода.
Україна в Каннах
Україна в Каннах була представлена двома фільмами: у конкурсі короткометражних стрічок і у паралельній секції Каннського кінофестивалю – Асоціації незалежних кінематографістів (ACID).
Короткометражний фільм «Як це було», базований на особистій історії української режисерки Анастасії Солоневич, на жаль, не був відзначений журі Каннського фестивалю. Режисерка представляла свій фільм на кінофорумі зі своїм польським колегою Дам’яном Коцурою.
Коли я отримала лист, що наш фільм відібрано, то подумала, що я щаслива, бо ім’я України буде звучатиАнастасія Солоневич
Фільм розповідає історію української дівчини, яка виїхала за кордон після початку повномасштабного вторгнення, але вирішує повернутися додому. Це повернення і пов’язані з ним емоції – головна тема цієї стрічки. Трейлер фільму тут.
«Я думаю, що найкращий момент в моєму житті – повернення додому вперше після початку повномасштабного вторгнення. Це настільки вплинуло на мене, дало такий резонанс у душі, що я собі пообіцяла – як не зараз, то потім, коли матиму ресурс, я зроблю кіно про це. І, коли я отримала лист про те, що наш фільм відібрано, то я відразу подумала, що я щаслива, бо ім’я України буде звучати», – розповіла Радіо Свобода Анастасія Солоневич.
Художній фільм польського режисера ка Хамели «Звідки куди» був відібраний незалежними кінематографістами. Стрічка розповідає про історії українських біженців, які тікали до Польщі на початку повномасштабної російської агресії у лютому 2022 року.
У стрічці розповідаються історії різних людей, яких об’єднує одне – вони змушені залишити свої домівки і шукати притулок за кордоном. Пасажири авто розповідають свої історії водію, який і є режисером цієї стрічки – поляк Мачек Хамела.
Київські мурали Бенксі у Каннах
На Каннському кіноринку представлений проєкт «Мурали» – це документальний фільм, зроблений на основі 3D-сканування зруйнованих українських будинків і муралів Бенксі. Ефект присутності створений за допомогою імерсивності, 3D-технологій, а також світла, звуків стрілянини, голосів українських військових, дітей та матерів.
Я маю мету зорганізувати глобальне сканування України – місць, які постраждали від війниАртем Іваненко
Творці проєкту свідомо уникали людських постатей, аби зменшити емоційне навантаження на глядачів, але все одно багато людей виходили зі сльозами на очах після перегляду цього проєкту.
«Виставка Мурал – це маленька частина мого проєкту. Я маю мету зорганізувати глобальне сканування України – місць, які постраждали від війни, зробити з цього цифровий музей війни і розповсюдити його в усьому світі, у вільному доступі», – розповів Радіо Свобода засновник проєкту «Мурал» Артем Іваненко.
Підтримка України
Короткометражний фільм про засудження викрадення українських дітей, здійснені російським президентом Володимиром Путіним та його поплічницею Марією Львовою-Бєловою, представлений у Каннах перед відкриттям і закриттям секцій кінофестивалю «Особливий погляд» і «Каннська класика».
У стрічці представники французького культурного середовища закликають міжнародну спільноту терміново розслідувати воєнні злочини Росії і вимагають повернути дітей до їхніх родин. Цей фільм вже раніше показували на французьких телеканалах.
Наша мета – донести до якнайширшої аудиторії те, що відбувається в Україні, нагадати про війну, яка триваєФаб’єн Серван-Шрайбер
«Поки що у нашому фільмі висловлюються відома ведуча Анн Сінклер, акторка Шарлот Генсбур і французький автор книг про психологію Борис Сірульник, але ми спробуємо долучити інших відомих особистостей. Наша мета – донести до якнайширшої аудиторії те, що відбувається в Україні, нагадати про війну, яка триває і досі, а також зробити все можливе, щоб Франція продовжувала допомагати Україні», – розповіла Радіо Свобода відома французька продюсерка Фаб’єн Серван-Шрайбер.
Але, не зважаючи на всі спроби нагадати про війну в Україні цього року, як і у стрічці «Опале листя», вона була на другому плані. А на перший повернувся Каннський кінофестиваль з вечірками, сукнями і гламуром. Після церемонії закриття у Каннах був величезний феєрверк, якому тішилися гості фестивалю, але серед них було легко впізнати українців, які вже після перших залпів салюту намагалися «втекти і сховатися» у безпечне місце.
