Поки Ігор Коломойський намагається через суди вирішити одну проблему – повернути собі націоналізований «Приватбанк», бо вважає, що з ним вчинили несправедливо, в нього назріла інша – не менш серйозна: його статками і бізнесом зацікавилось ФБР.
Американське Федеральне бюро розслідувань провело обшуки в офісі компанії Optima в Клівленді.
Ця компанія, як інформує газета «День», належить Коломойському та його давньому бізнес-партнеру Геннадію Боголюбову і була одним з найбільших власників комерційної нерухомості в цьому прибережному місті на кордоні з Канадою.
За словами адвоката Ігоря Коломойського Майка Салівана, його клієнт відкидає усі звинувачення. І це не дивно, зазначає видання. Відмивання коштів та шахрайство – це серйозні звинувачення в США. Якщо вину буде доведено, йдеться в матеріалі, то може йтися не тільки про мільярдні компенсації, яких вимагає «Приватбанк» від колишніх власників, а й про цілком реальні терміни ув'язнення для Коломойського та Боголюбова (інших деталей щодо цього видання не наводить – ред.).
Зрештою, американська Феміда стоїть на сторожі своїх інтересів, та Україні вже давно час подбати про свої, наголошує газета. Можливо, американці й відкривають справи лише проти тих олігархів, хто порушує законодавство на їхній території, і можуть собі дозволити не помічати злоякісні дії щодо України інших «супербагатих». Однак для українських медіа та правоохоронних органів – це недопустима розкіш «помічати» Коломойського і не бачити інших «спонсорів» слабкості української державності, пише автор. Докладніше йдеться в статті «Великі гроші» – це лише ілюзія свободи...».
Про загрозу від підготовлених владою проєктів та про те, куди рухатися в інформаційній сфері, в газеті «День» розповідає голова правління Національної асоціації українських медіа Тетяна Котюжинська. Вона доволі критично ставиться до опублікованого законопроєкту про медіа і вважає, що це «спроба чинної влади по-своєму врегулювати український ринок інформаційних послуг».
«У разі ухвалення двох законопроєктів: «про медіа», який уже на розгляді парламенту, і «про дезінформацію», який хотіло внести на розгляд Міністерство культури, влада отримала б механізми «дозволів» на журналістську діяльність і на діяльність медіа, а також механізми, які захищали б цю владу від свободи слова і різних точок зору», – наголошує медіаексперт.
Що містить у собі новий законопроєкт, чи надасть можливість захистити українських споживачів контенту від «ворожого медіавпливу» і як його ухвалення вплине на український медіаринок, йдеться в матеріалі «Потрібен новий закон про Нацраду, а не закон про медіа».
Газета «Україна молода» нагадує, що 65 років тому з ініціативи генсекретаря Компартії Микити Хрущова почалося в СРСР так зване освоєння цілинних земель Казахстану й Сибіру. Цілина, мовляв, дасть значні врожаї зерна – і проблема хліба в країні буде вирішена.
Утім, як зазначає газета, про «значні врожаї» говорити не довелось. «До реальності щось там прибріхували, а реальна цілина давала щонайбільше 12 центнерів зернових з гектара. Але це – за найкращих умов. Загалом же 7-8 ц/га для цілини вважалося майже нормою. Тоді як в Україні парова пшениця давала щонайменше 30», – наголошує видання.
«Та проєкт було запущено, і Микита Хрущов якийсь час буквально купався у славі першого цілинника», поки її не перехопив генсекретар Леонід Брежнєв.
Для реалізації такого проєкту потрібні були значна матеріально-технічна база і кадри. Більшу частину їх у примусовому порядку викачували з України, стверджує газета. Тільки в 1954-1955 роках з України відправлено на цілинні землі понад 26 тисяч тракторів i велику кількість інших сільськогосподарських машин. У ці ж роки туди було вислано понад 80 000 українських комсомольців і молодих комуністів. Переважно – чоловічої статі. Дійшло до того, що наприкінці 1950-х років не було ким в Україні поповнювати кадри шахтарів чи машиністів, вирішили, що під землею та за кермом мазутних «возів» можуть успішно працювати й дівчата.
Більше про цілину й Україну газета розповідає в статті «Дуті врожаї на прирученій землі: як Хрущов відправляв українців до Казахстану й Сибіру «освоювати» цілину».
Газета «Голос України» на першій шпальті розповідає про «відзначення в прифронтовій Мар’їнці шостої річниці визволення від російсько-окупаційних військ». Хвилиною мовчання вшанували містяни пам’ять загиблих українських воїнів і добровольців…
У статті «Жителі Мар'їнки прийшли подякувати захисникам» видання нагадує, як у серпні 2014-го звільнення від російських бойовиків забезпечували підрозділи Збройних сил України, добровольчі батальйони «Азов», «Шахтарськ», «Січеслав» та інші формування.
