Судова реформа по-українськи: крок уперед, два кроки назад?

Оновлений Верховний суд, скасування районних судів і початок роботи судів адміністративних, обрання суддів без участі президента, парламенту й політичних партій – з такою реформою суддівської системи Україна вступила у 2018 рік. А з другого боку, у святкові дні нетверезі судді здійснили низку ДТП у кількох регіонах України, сподіваючись на безкарність.

Тож, чи буде дієвою реформа на тлі корумпованості судів, правоохоронних органів і відсутності законодавства для повноцінної роботи антикорупційних інституцій? Наразі в цьому сумніваються і українці, і західні партнери держави.

​

Київ розпочав новий рік зі святкувань, прогулянок цілими родинами довкола ялинки на Софіївському майдані, але й з пікету обласного управління поліції: кілька сотень людей вимагали справедливого розслідування і належного покарання убивці (або убивць) адвоката Ірини Ноздровської, котра боролася проти суддівської корупції.

У новий рік Україна вступила із сумнівним вироком суду в справі убивства журналіста В’ячеслава Веремія під час Революції гідності: звинувачуваний у причетності до цього злочину «тітушка» Юрій Крисін отримав вирок: 4 роки ув’язнення з дворічним випробувальним терміном і фактично був звільнений у залі суду.

Як зазначив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін в ефірі програми «Право на справедливість», розслідування і вирок Крисіну – результат корумпованості системи, котра має захищати громадян України. Революції гідності не вдалось подолати корупцію органів правосуддя. Через чотири роки після Революції гідності звільнено лише 10 відсотків суддів, які карали активістів Майдану, а автомайданівців позбавляли водійських прав, тощо, каже Шабунін.

«Судді й далі упевнені у своїй безкарності та непідконтрольності суспільству. Повертаючись до справи Крисіна: його участь у вбивстві журналіста – це «хуліганка» (стаття за хуліганство – ред.) і 4 роки умовно. У безпрецедентній справі Крисіна є очевидна вина й прокуратури, яка кваліфікувала його дії як хуліганство», – додав Шабунін.

Як зазначають правники та правозахисники, не лише справа убивства Веремія, а й справи щодо розстрілів Небесної сотні наразі можуть закінчитись фіаско, оскільки мова йде про цілу низку системних проблем, серед яких не останню роль відіграють брак політичної волі знайти й покарати винних, неефективно проведені розслідування, непрофесійність прокурорів та корупція судової гілки влади. Про це, серед іншого, пише адвокат родин героїв Небесної сотні Євгенія Закревська у блозі в журналі «Тиждень».

Фахівці також нагадують: не розслідування або ж неефективне розслідування резонансних злочинів, суддівська корупція призвели до того, що досі не розкриті справи, пов’язані з убивствами журналістів Георгія Гонгадзе та Ігоря Александрова на початку 2000-х років. Під сумнівом і розкриття нинішніх резонансних злочинів, зауважують правники.

Президент Порошенко: завдання реформи – «наблизити правосуддя до людини»

Подолати корупцію в судовій гілці влади й оновити суддівський корпус, а відтак повернути суспільству довіру до судів влада сподівається завдяки здійсненню відповідних реформ. Так, наприкінці минулого року президент Петро Порошенко «запустив» оновлений Верховний суд і ліквідував районні суди – замість них у 2018 році запрацюють суди адміністративні.

«Це другий етап судової реформи. Перший етап – на безпрецедентно прозорому конкурсі був сформований новий Верховний суд, як я і обіцяв при ініціації змін до Конституції щодо початку судової реформи. Нині ж це (почався – ред.) другий етап, який має на меті наблизити суди й правосуддя до людини. У нас більше не може бути районів без судів і судів без суддів», – роз’яснив Порошенко завдання судової реформи.

Щоправда, як повідомляла Громадська рада доброчесності, чверть суддів оновленого Верховного суду представляють «стару» суддівську генерацію, котрій притаманні корупція і кумівство.

Тож сама лише зміна суддівського корпусу та оптимізація судів різних рівнів реформу успішною не зроблять, зауважують експерти.

Директор Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог Віталій Бала в ефірі Радіо Свобода наголосив: питання судової реформи стосується не лише виборів нового суддівського корпусу, а й удосконалення законодавчої бази, необхідної для їх роботи, та системності в запровадження реформ.

«Питання ж не лише у судах та суддях, – питання в системі, яку вони обслуговують. Насправді все потрібно робити системно, а не намагатись «точково» показувати ті речі, які потім не досягають того ефекту, на який вони були розраховані», – наголосив експерт.

Ще одна проблема, пов’язана із судовою реформою, – це запуск Антикорупційного суду: наприкінці минулого року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект про Вищий антикорупційний суд, який підготувала президентська команда. Цей проект викликав критику з боку громадських організацій, що займаються боротьбою з корупцією: на їхню думку, президентський законопроект суперечить висновку Венеційської комісії і не дозволяє забезпечити незалежність антикорупційного судочинства. Громадські активісти порадили президентові відкликати цей законопроект з парламенту.

«Отримавши рекомендації Венеційської комісії, президент частково їх урахував, а частково – творчо до цього підійшов. Щоб уникнути дискусійності щодо Конституційності проекту, президент своє бачення представив і в цьому є великий плюс. Друге: юрисдикція Антикорупційного суду охоплює переважну більшість справ НАБУ. А найбільший ризик – це те, що в президентському законопроекті будь-який висновок Громадської ради міжнародних експертів Вища кваліфікаційна комісія суддів може подолати 11 голосами з 16», – зауважив в інтерв’ю для Радіо Свобода Ярослав Юрчишин, голова українського представництва антикорупційної організації Transparency International.

І це при тому, що, на відміну від Вищої кваліфікаційної комісії, у міжнародних радників немає родинних, дружніх або політичних зв’язків з тими, котрі можуть стати підсудними Антикорупційного суду, каже фахівець.