Джошуа Кучера
ТБІЛІСІ – Правляча партія Грузії «Грузинська мрія» будує свою передвиборчу кампанію на протиставленні того, що відбувається зараз в Україні і в Грузії, подаючи вибори як доленосний вибір: між війною і миром.
Однак, на думку критиків влади, уряд обіцяє не мир, а капітуляцію перед ворогом – Росією.
Напередодні парламентських виборів, призначених на 26 жовтня 2024 року, нова рекламна кампанія правлячої партії «Грузинська мрія» протиставляє чорно-білі зображення зруйнованих Росією українських міст і кольорові красиві фотографії мирної Грузії.
Зображені на білбордах сірі, спустошені російськими обстрілами та бомбардуваннями, квартали Вугледра чи Бахмута вигідно відтіняють сяючу красу нещодавно відремонтованого проспекту Чавчавадзе в Тбілісі.
Розбомблений український футбольний стадіон протиставлений одній з багатьох спортивних арен, збудованих у Грузії за часів правління нинішньої партії влади.
Під зображеннями з України є підпис «Ні війні», а під грузинськими – «Обирай мир».
Кампанія шокувала багатьох грузинів, які вважають, що вона звинувачує українців у вторгненні.
«Я ніколи не бачила нічого настільки ганебного, настільки образливого для нашої культури, традицій, історії та вірувань», – написала у Facebook президентка Саломе Зурабішвілі, яка критикує «Грузинську мрію» за відступ від демократії і неприкрите бажання слухатися Кремль.
Російсько-грузинська війна
Російські війська вторглися до Грузії під час п'ятиденної війни у 2008 році, і з того часу Москва військово та дипломатично підтримує на грузинських територіях гібридні утворення Абхазії та Південної Осетії, визнавши «незалежність» сепаратистських регіонів. В обох регіонах є російські війська та бази. Але грузини вважають це окупацією їхньої території.
Хоча лідери «Грузинської мрії» рідко піднімають тему Росії відкрито, одним з їхніх аргументів на користь четвертого терміну при владі є те, що вони є єдиною партією, здатною налагодити складні відносини з північним сусідом.
«26 жовтня ми зробимо вибір між війною і миром», – заявив на мітингу 8 вересня Бідзіна Іванішвілі, засновник і фактичний лідер «Грузинської мрії».
Обіцянка миру займає центральне місце в повідомленнях «Грузинської мрії» та Іванішвілі відтоді, як вони вперше прийшли до влади після перемоги на парламентських виборах у жовтні 2012 року.
Саме за попереднього уряду на чолі з президентом Міхеїлом Саакашвілі Грузія була атакована російською армією.
Обережний підхід до Росії
Ключовим елементом передвиборчої кампанії Іванішвілі 2012 року було звинувачення Саакашвілі у тому, що він нібито спровокував російське вторгнення. Після приходу до влади «Грузинська мрія» прагнула до менш конфронтаційних відносин з Кремлем, який багато хто в опозиції вважав фактично проросійським.
Так званий «мирний» підхід «Грузинської мрії» набрав сили після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли грузинські лідери обрали дуже обережний підхід, відмовляючись критикувати російську агресію і часто переходячи до антиукраїнської риторики.
Із Києва та інших місць лунали заклики до Грузії зробити свій внесок у спільну боротьбу проти Росії, відкривши «другий фронт» проти російських сил на непідконтрольних Тбілісі територіях Абхазії та Південної Осетії.
З часом грузинські чиновники перетворили ці спорадичні заклики на всесвітню змову, яку вони назвали «партією глобальної війни», що має на меті втягнути Грузію у війну.
Зараз, з наближенням парламентських виборів, «Грузинська мрія» приділяє ще більше уваги питанням війни і миру.
Партія натякнула, що зможе відновити контроль над гібридними сепаратистськими утвореннями – Абхазією та Південною Осетією.
«У нас є два національних завдання – відновити територіальну цілісність і ліквідувати бідність у нашій країні. Вся наша програма спрямована на виконання цих двох національних завдань», – заявив прем'єр-міністр Іраклій Кобахідзе 8 жовтня на заході, присвяченому оприлюдненню платформи партії. Хоча він не надав конкретики щодо того, як саме буде повернута територія, він сказав, що це буде «досягнуто після зміни регіональної політичної ситуації»
Подібна заява відповідає поширеній – але, на думку аналітиків, нереалістичній – вірі грузинів у те, що Москва відмовиться від підтримки сепаратистських фактично держав в обмін на відмову Тбілісі від своєї західної геополітичної орієнтації. І виведе звідти свої війська?
Російська підтримка грузинської мрії
Сам Іванішвілі провокував ці чутки, нещодавно запропонувавши грузинам вибачитися перед осетинами за війну 2008 року і натякаючи на те, що саме західні союзники Саакашвілі підштовхнули його до початку війни.
Наразі «Єдиний національний рух» Саакашвілі залишається найбільшою опозиційною партією Грузії.
У той час як Сполучені Штати і Європейський Союз чітко дали зрозуміти, що вони роблять ставку на поразку «Грузинської мрії», Росія відкрито виступила на користь перемоги правлячої партії. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров похвалив уряд Грузії саме за ті кроки, які викликали роздратування західних партнерів Тбілісі, такі як прийняття законів про «іноземних агентів» і боротьбу з «пропагандою ЛГБТ».
Заяви Лаврова щодо дій Грузії стосовно Абхазії та Південної Осетії були більш неоднозначними. Хоча він високо оцінив пропозицію Іванішвілі про вибачення, пізніше він сказав фактичному міністру закордонних справ Південної Осетії, що «рішення 2008 року не зміняться», маючи на увазі офіційне визнання Москвою незалежності Південної Осетії та Абхазії в тому році.
Високі геополітичні ставки на виборах викликають побоювання, що Росія може втрутитися у випадку, якщо результат виборів їй не сподобається, що вона вже неодноразово робила в пострадянському світі.
«Ганебно» і «огидно»
Росія сама розпалила ці побоювання. У серпні Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) опублікувала заяву, в якій попередила, що США намагаються викликати сценарій «Майдану» в Грузії і привести до влади опозицію, навіть якщо «Грузинська мрія» переможе на виборах.
Одразу після української революції на Майдані у 2013-14 роках Росія анексувала Крим і спровокувала збройний конфлікт на Донбасі.
США, нібито, намагалися не допустити, щоб до влади в Грузії прийшли «здорові, національно орієнтовані сили», заявив журналістам 3 жовтня керівник СЗР Сергій Наришкін. Він додав: «Я впевнений, що грузинський народ зробить правильний вибір».
Коли «Грузинська мрія» розгорнула рекламу «без війни», Міністерство закордонних справ України висловило протест, так само як і посол ЄС в Грузії Павел Герчинський, який назвав рекламу «обурливою», «ганебною» і «огидною».
Але зараз ця реклама повсюди в Тбілісі: на білбордах, автобусах і в метро. Телевізійні ролики, в яких зображення накладені на драматичну музику, також демонструються на проурядових каналах.
Група опозиційних каналів, однак, відмовилася їх транслювати.
«Ми не маємо наміру підтримувати, навіть опосередковано, російську пропаганду «Грузинської мрії» або знущання над українським народом», – йдеться у спільній заяві телеканалів.
Форум