Демократія перебуває під ударом у всьому світі, і результати цього очевидні не тільки в авторитарних державах на кшталт Китаю, Росії чи Ірану, а й у країнах із давніми традиціями дотримання основних прав і свобод людини, звертає увагу правозахисна організація зі США «Дім свободи» (Freedom House). І це стосується й України, мовиться в її цьогорічному звіті про стан свободи у світі. Україна й далі є «частково вільною» державою, свідчить звіт Freedom in the World 2020 (він стосується становища за період 2019 року). А окуповані Крим і східна частина Донбасу, проаналізовані окремо, визнані «не вільними» територіями.
2019 рік став 14-м поспіль роком погіршення стану свобод у всьому світі: країн, які протягом того року зазнали відступу в рівні свободи (64), майже вдвічі більше, ніж тих, що здійснили поступ (37), свідчить звіт. Із проаналізованих 195 країн (і 15 територій) «вільних» було 83 (і 1), «частково вільних» 63 (і 4) і «не вільних» 49 (і 10).
Україна, як і раніше, лишилася в категорії «частково вільних» країн. А її показник у балах порівняно з попереднім звітом, за 2018 рік, навіть дещо зріс: тепер вона має 62 бали (найкращий можливий показник – 100 балів, найгірший можливий – 0), а попереднього року мала 60.
Україна: поліпшення завдяки виборам і «відокремленню» ОРДЛО
Один із балів додався завдяки президентським і парламентським виборам, що відбулися в Україні минулого року. Вони поліпшили показник того, що опозиція в Україні може прийти до влади шляхом виборів.
А ще один бал додався в пункті про захист від незаконного застосування фізичної сили, а також свободу від воєн та заворушень. Але тут єдиною причиною стало не поліпшення в Україні, а лише те, що в нинішньому звіті окупований Східний Донбас уперше розглянули окремо від решти України, тому тамтешні обставини перестали псувати рейтинг неокупованої території України. Крим, де після окупації Росією значно погіршився стан свобод, правозахисники й раніше розглядали окремо.
Всі інші показники України залишилися на попередньому рівні.
«Корупція залишається ендемічною, а ініціативи, спрямовані на її подолання, впроваджуються лише частково. Часто відбуваються напади на журналістів, громадських активістів та представників меншин; при цьому працівники поліції часто неналежним чином реагують на такі порушення», – зауважили автори звіту.
Головними подіями 2019 року в Україні правозахисники назвали вже згадані президентські і парламентські вибори, що загалом були визнані змагальними й чесними, і початок роботи нового уряду над давно очікуваними реформами. «Тривають напади та переслідування журналістів, активістів і представників меншин, зокрема ромів та ЛГБТ+ людей. У вересні почав працювати новий Вищий антикорупційний суд, але станом на кінець року жодних вироків він не виніс», – зазначено також у звіті.
Із окупованими територіями України, дослідженими окремо, ситуація значно гірша: і Крим, і Східний Донбас – «не вільні».
Крим під окупацією «не вільний»
Крим, зокрема, отримав лише 8 балів зі 100 можливих – так само, як і рік тому. Розділ про політичні права при цьому отримав оцінку нижче від нуля – мінус 2. Причина в тому, що в Криму, говорячи мовою звіту, «здійснюється свідома зміна етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи».
«Окупаційна влада суворо обмежує політичні і громадянські права, унеможливила професійну діяльність незалежних ЗМІ і застосовує антитерористичні статті, а також інші норми законодавства для боротьби з опозиційними проявами. Значна кількість українців була депортована або іншим чином змушена залишити територію Криму. Кримські татари, корінне населення Криму, багато хто з яких відкрито виступає проти російської окупації, зазнають суворих репресій із боку влади», – зазначено в кримському розділі звіту.
А серед головних подій року в Криму названо те, що в червні 2019-го російська влада захопила контроль над останнім храмом, який досі належав до Української православної церкви Київського патріархату (так у тексті; після Об’єднавчого собору в грудні 2018 року він став храмом канонічної Православної церкви України – ред.), а також те, що окупаційна влада не дозволила українцям у Криму проголосувати на виборах президента і Верховної Ради України.
Окупований Донбас – новий розділ
Цілком новим став у цьогорічному звіті розділ про Східний Донбас. Раніше в «Домі свободи» казали, що цю частину Донбасу відображають в основному розділі про Україну через можливість раптової зміни ситуації. «Попри формальне припинення вогню, бойові дії досі тривають, і лінія фронту періодично зміщується то в один, то в інший бік. Ситуація на Донбасі може перерости у реальний заморожений конфлікт, і тоді ми змінимо наш підхід відповідним чином», – заявляли в організації 2017 року. Тепер підхід змінився.
Як зазначають правозахисники, в цьому розділі вони проаналізували ситуацію в регіоні, що складається з «частин Донецької і Луганської областей України, які ще в 2014 році були окуповані російськими та проросійськими сепаратистськими силами». «Політична діяльність на цих територіях суворо контролюється силами безпеки, не залишаючи місця для повноцінної опозиції. Місцеві ЗМІ також перебувають під суворими обмеженнями, а користувачі соціальних мереж зазнають арештів за свої критичні дописи. Верховенство права та громадянські свободи загалом не дотримуються», – наголошено у звіті.
Цей регіон отримав 5 балів зі 100. Як і в кримському розділі, тут є негативний бал: мінус 1 окупована частина Донбасу отримала так само за пунктом про «свідому зміну етнічного складу країни або території урядом або окупаційною владою з метою знищення культури або зміщення політичного балансу на користь іншої групи».
Україна в «Євразії» – і у США
Загалом у регіоні «Євразія», який у звіті окремий від Європи й від Азії і означає насправді держави, що виникли на місці колишнього СРСР, дослідники зазначили деякі позитивні ознаки на тлі загалом похмурої картини. Кілька новообраних лідерів, які прийшли до влади на обіцянках системних реформ, серед яких названий президент України Володимир Зеленський, «здійснили перші кроки до викорінення клептократичних сил, які давно придушували демократичні прагнення їхніх країн», мовиться в загальній частині звіту.
«Перемоги на виборах Володимира Зеленського і його партії дали новому президентові мандат на те, щоб припинити бойові дії на окупованому Росією Донбасі і відновити боротьбу з корупцією», – додають дослідники.
Згадки про Україну є ще в одному розділі звіту – про США. Там твердження, що Дональд Трамп зловживав президентською владою, намагаючись отримати особисту політичну послугу від Володимира Зеленського, стало підставою для імпічменту президента США. Трамп, нагадано у звіті, тимчасово заблокував військову допомогу Україні, яку призначив Конгрес, і відклав візит Зеленського до Білого дому, водночас просячи Зеленського оголосити про два розслідування: одне мало бути спрямоване проти потенційного суперника Трампа на виборах 2020 року, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена, а інше мало надати довіри давно спростованій «теорії змови», що мала на меті виправдати Росію у справі її втручання в вибори 2016 року (йдеться про твердження, ніби в ті вибори втручалася не Росія, а Україна – ред.).
Це лише один із епізодів частини звіту, що стосується США. Сполучені Штати стали однією з усталених демократій, які теж зазнали відступу – в першу чергу через дії адміністрації Трампа і самого президента США, однією з яких було згадане втручання щодо України.
«Дедалі більша зневага до умов, які складають основи демократії – зокрема, до дотримання прав меншин і мігрантів, до можливості критичного інакодумства і до дотримання верховенства права – загрожує дестабілізувати демократичний лад», – застерігають правозахисники. Вони наголошують, що демократичні держави повинні працювати задля дотримання їхніх принципів і цінностей і в себе вдома, і в усьому світі.
