Росія завозить західне електронне обладнання для своєї військової техніки в обхід санкцій США та ЄС, використовуючи для цього посередників – компанії у Киргизстані та Казахстані.
У новому розслідуванні журналісти Радіо Свобода встановили, що під час повномасштабного вторгнення в Україну, попри посилений контроль Америки та Євросоюзу над експортом до РФ технологій подвійного призначення, Росія почала використовувати мережу постачання електроніки щонайменше двох країн Центральної Азії, які не обмежені санкціями Заходу.
«Схеми» (проєкт Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження список західних електронних компонентів, знайдених у російському озброєнні та допоміжних системах, який був складений українською розвідкою для ЄС. Як вони потрапляють в підсанкційну Росію?
Згодом журналісти Радіо Свобода виявили ці та інші деталі серед масиву даних з митниці Казахстану та Киргизстану за допомогою міжнародних баз імпорту-експорту ImportGenius та Sinoimex. Журналісти знайшли докази постачання західних товарів подвійного призначення через ці країни до Росії, серед яких мікрочіпи, телекомунікаційне обладнання та інша електроніка, яку українські військові виявили, зокрема, в російських ракетах, танках, гелікоптерах, безпілотниках та радіосистемах, що армія РФ використовує у повномасштабній війні проти України. І масштаби цих поставок до Росії з Казахстану та Киргизстану, йдеться у розслідуванні, зросли у десятки разів, порівняно з експортом впродовж минулих років.
Як виявило розслідування Радіо Свобода, в поставках задіяні киргизькі та казахські фірми, частина з яких створена після 24 лютого 2022 року і має російське коріння.
Посередники з Казахстану: російські бізнес-партнери та клієнти в Міноборони РФ та ФСБ
Журналісти Радіо Свобода встановили декілька компаній у Казахстані, які почали постачати в Росію продукцію подвійного призначення після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Одна з них – «ЕлтексАлатау». Лише за один день у грудні 2022 року ця казахська компанія відправила до Росії понад 100 партій електроніки подвійного призначення, яку, за даними офіційного Києва, використовують російські війська в Україні.
Серед товарів, зокрема, чіпи американської компанії Analog Devices, які використовуються у приладах нічного бачення «Сосна-У» – ними обладнані російські танки Т-72Б3М. У тому ж місяці виробник «Уралвагонзавод» заявив про постачання нової партії цих танків до Міноборони РФ.
І хоч «ЕлтексАлатау» не вказує отримувача деталей в РФ, її офіційний партнер – російська фірма «Элтекс-МСК», яка на офіційному сайті прямо називає своїми постійними «клієнтами» Міноборони Росії та ФСБ.
Інший партнер казахської «ЕлтексАлатау» – російський виробник телекомунікаційного обладнання «Элтекс». Один із керівників якого писав у 2017 році, що компанія реалізує складні проєкти для приватних та державних замовників, у тому числі для Міністерства оборони РФ. У казахської компанії з «Элтексом» також є спільний акціонер – російський бізнесмен Олексій Черніков. На прохання журналістів Радіо Свобода про коментар в казахській компанії відмовили.
Ще одна компанія – Astaris з Астани, створена через два місяці після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну – також постачає продукцію подвійного призначення російським клієнтам.
Відповідно до митних даних, з травня по вересень 2022 року Astaris відправила до Росії десятки партій західних товарів подвійного призначення, які належать до семи з дев’яти категорій, відзначених у санкційних списках США як «високопріоритетні» – у зв’язку із тим, що вони були виявлені в російському озброєнні, що застосовується в Україні.
Єдиним власником Astaris є підприємець білоруського походження Олександр Скоробогатий. Журналісти Радіо Свобода зателефонували йому і запитали про поставки до Росії, але він поклав слухавку. Скоробогатий також є співвласником логістичної компанії у Смоленську, проте пізніше у відповідь на запит у WhatsApp заявив, що «не перевозив жодних речей до Росії і нічого не привозив з Росії».
Єдиним одержувачем постачання від Astaris вказана російська «Новая электронная компания» у Смоленську. Там не відповіли на запитання, чи використовується електронна продукція у військовому виробництві.
Ще одна казахська компанія – Elem Group – була зареєстрована 14 березня 2022 року, тобто через кілька тижнів після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Компанія тісно пов’язана з російською фірмою «Стрелой Е-Коммерц», яка з січня 2012 року отримала від Elem Group не менше 300 партій електроніки, зокрема подвійного призначення.
У 273 партіях були присутні товари подвійного призначення, зазначені у списках санкцій США як продукція з «високим пріоритетом».
Один із засновників Elem Group бізнесмен з РФ Кирило Туляков є засновником російської фірми «Стрелой Е-Коммерц». Яка, за даними Clearspending.ru, раніше постачала електроніку російській компанії «Русалокс», яка є філією корпорації «Роснано», учасниці російських військово-промислових виставок.
Щодо «Стрелой Е-Коммерц» немає західних чи українських санкцій, хоча Національне агентство України із запобігання корупції закликало запровадити санкції проти цієї російської компанії та її керівництва.
В Elem Group та «Стрелой Е-Коммерц» на прохання Радіо Свобода про коментар не відповіли.
Четверта казахська фірма – «Компания Електронікс», яка пов’язана з російським виробником електроніки, компанією ITC, також постачає деталі до Росії. ITC, у свою чергу, забезпечує західними технологіями російський «НИИ автоматики им. Н. Л. Духова», де розробляються ядерні боєголовки. Раніше вона також була постачальником для підсанкційних російських компаній «Электроприбор» та «Аврора».
Відповідно до митних даних, казахська «Компанія Електронікс» постачає деталі ITC не напряму, а використовує для цього литовського посередника – компанію OTK Group, власник якої, Ян Волк, має як литовське, так і російське громадянство, а серед акціонерів також є громадяни РФ.
Ян Волк у телефонній розмові з журналістом Казахської служби Радіо Свобода сказав, що його компанія «не може нічого надсилати до Росії» і поклав слухавку. Після цього більше не відповідав. Як і не відреагував на письмовий запит, направлений йому у WhatsApp.
Компанія ITC на прохання про коментар не відповіла.
Із Киргизстану до Росії
Через два місяці після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну з’явилася фотографія російського БМП-1АМ «Басурманін» на вулицях міста Куп’янськ на Харківщині, яке тоді контролювалося російськими військами. Через кілька днів російський пропагандист опублікував відео: російська бронеколона, що складається, в тому числі, з «Басурманінів», їде дорогою на сході України.
«Басурманін», зокрема, обладнаний тактичною радіостанцією «Акведук», яка забезпечує захищений зв’язок на полі бою. Незважаючи на те, що вона російського виробництва, в ній широко використовується електроніка американських та європейських компаній – таких, як Texas Instruments, Atmel та Xilinx. Українські розвідники, до яких потрапив «Акведук», також встановили, що в середині приладу є операційний підсилювач виробництва компанії Analog Devices під назвою AD822.
Аналогічні підсилювачі Analog Devices у березні 2022 року почала постачати до РФ киргизька компанія RM Design and Development. Отримувач – російська компанія, пов’язана з виробництвом військового телекомунікаційного обладнання, про що свідчать дані з бази ImportGenius.
Її назва – «Микроприбор». Створена незадовго до 24 лютого 2022 року, вона вже встигла отримати від партнера з Киргизстану понад 300 поставок деталей подвійного призначення, що використовують у військовій техніці РФ і є у санкційному списку США.
Офіційно засновник «Микроприбору» – бухгалтер Лілія Ісмагілова, а директором значиться інструкторка з карате Марія Федорова. Вони не є власниками чи керівниками будь-яких інших російських компаній, але журналістам Радіо Свобода вдалось встановити, що Федорова працювала на Іжевському радіозаводі (ІРЗ), який розробляє та постачає товари російській армії і вже перебуває під санкціями України.
Ще одна компанія, яка отримує електроприлади від вищезгаданої киргизької фірми – «Регион-Проф» у Санкт-Петербурзі, яка під українськими санкціями ще з 2019 року.
Раніше ця компанія була одним з постачальників Пензенського науково-дослідного електротехнічного інституту – підприємства, що займається розробкою технологій безпечного зв’язку для російських державних служб безпеки.
З квітня по жовтень 2022 року «Регион-Проф» отримала від RM Design and Development понад 500 партій товарів, серед яких мікроконтролери американської компанії Atmel. Їх вже знаходили у російській військовій техніці: бойових гелікоптерах, безпілотниках, військових системах зв’язку тощо.
Вже згаданий розробник ядерної зброї, «НИИ автоматики им. Н. Л. Духова», йдеться у розслідуванні, також міг отримувати деталі від киргизької компанії через свого російського постачальника – «Базис Трейд Прософт».
Відповідаючи на запит Радіо Свобода, російські компанії «Регион-Проф» та «Базис Трейд Прософт», які отримували продукцію подвійного призначення від киргизького партнера, заперечили співпрацю з оборонною промисловістю РФ, але зазначили, що Киргизстан не зв’язаний західними санкціями.
Єдиним засновником і акціонером RM Design and Development є киргизький бізнесмен Шакір Маров. Він є партнером бізнесмена з Бішкека Антона Ріппа, який керував російською компанією «Риберг», яка у 2022 році отримала поставки електроніки від згаданої фірми з Киргизстану. У коментарі Радіо Свобода сам Ріпп сказав, що уже продав свою російську компанію, але на запитання щодо RM Design and Development не відповів.
Бізнесмен Шакір Маров перенаправив журналіста Киргизької служби Радіо Свобода до свого іншого партнера Івана Плутицького, який відмовився обговорювати експорт до Росії, заявивши, що їхня фірма є «невеликою непублічною компанією». Невдовзі після розмови сайт компанії перестав працювати. Ні Маров, ні Плутицький не відповіли на письмові запити про коментарі.
Що зараз?
Представники ЄС публічно висловлювали занепокоєння тим, що технології подвійного призначення, експортовані з держав-членів Євросоюзу, по факту завозяться у Росію.
«Ми хочемо обговорити з владою впровадження системи, яка дозволить нам перевірити, чи дійсно товари, які відправляються з Європи до країн Центральної Азії, надходять до цих країн призначення, а не потрапляють у Росію», – заявив 28 березня Киргизькій службі Радіо Свобода Девід О’Салліван, міжнародний представник Європейського союзу з питань виконання санкцій ЄС.
Офіційні особи Киргизстану та Казахстану опинилися під тиском як з боку Москви, так і з боку західних урядів через передачу західних технологій Росії та висловили стурбованість можливими вторинними санкціями проти них з боку Сполучених Штатів і ЄС.
США наразі не вводили експортних обмежень для казахстанських компаній, санкції накладені і на сьогодні лише на одну киргизьку компанію через підозру в «наданні підтримки військовому та оборонному сектору Росії».
Перший заступник голови адміністрації президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва Тимур Сулейменов публічно заявляв, що Казахстан «не буде інструментом для обходу санкцій проти Росії».
«Ми будемо дотримуватися санкцій. Хоча ми є частиною ЄЕС (Євразійський економічний союз – ред.) разом з Росією, Білоруссю та іншими країнами, ми також є частиною міжнародної спільноти. Тому останнє, чого ми хочемо – це вторинні санкції США та ЄС щодо Казахстану», – сказав Сулейменов.
Виступаючи на саміті ЄС-Центральна Азія на початку червня, президент Киргизстану Садир Джапаров сказав: «Ми розуміємо занепокоєння та запити наших європейських партнерів щодо певної групи товарів, які підпадають під санкції, і ми готові продовжувати діалог з ЄС з цього питання».
Тим часом експорт західної електроніки подвійного призначення продовжує надходити до Росії з Казахстану та Киргизстану. Радіо Свобода звернулося за коментарем до адміністрацій президентів Киргизстану та Казахстану, але до публікації розслідування відповідей так і не отримало.
Автори: Карл Шрек, Кубат Касимбеков, Манас Кайиртаєв, Ріін Альяс, Кубатбек Айбашов, Кирило Овсяний, Світлана Осіпова
