(Рубрика «Точка зору»)
Ще кілька місяців тому могло здатися, що питання вступу Фінляндії і Швеції до НАТО – вирішене питання. Після того, як президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинуватив дві північні країни в тому, що вони не поважають інтереси безпеки його країни й попередив, що заблокує ухвалення рішення на найближчому саміті НАТО, було докладено безперецедентних дипломатичних зусиль. Керівники Фінляндії і Швеції зустрічалися не тільки з Ердоганом, але й з американським президентом Джозефом Байденом, який рішуче підтримав їхню інтеграцію до альянсу.
Підготовка процесу вступу перетворилася на справжній міжнародний переговірний процес. Зрештою, Ердоган погодився відмовитися від своїх зауважень. На саміті НАТО рішення про початок процедури прийняття Швеції і Фінляндії до НАТО було ухвалено одноголосно.
На сьогодні ухвала щодо вступу Швеції і Фінляндії до НАТО не розглянута у парламентах двох країн, лідери яких мають особливі стосунки з Путіним. Це Угорщина й Туреччина
Однак на цьому справа, звичайно ж, не закінчилася. Адже рішення лідерів мають підтримати й парламенти. На сьогодні ухвала щодо вступу Швеції і Фінляндії до НАТО не розглянута у парламентах двох країн, лідери яких мають особливі стосунки з російським президентом Володимиром Путіним. Це Угорщина й Туреччина.
У Будапешті, втім, переконують, що підтримують євроатлантичну інтеграцію Фінляндії й Швеції, і що розгляд питання є суто процедурним. В Анкарі все інакше. Президент Реджеп Таїп Ердоган не має претензій до Фінляндії, проте гостро висловлюється на адресу Швеції й вважає, що ця країна не виконала зазделегідь погоджених домовленостей. У відповідь голова уряду Швеції Ульф Крістерссон наголосив: «Туреччина одночасно визнає дві речі – що ми виконали те, що обіцяли, і що вони бажають від нас того, що ми не можемо чи не хочемо їм дати».
Про те, що сторони досягли порозуміння, поки що сказати не можна. Спроба спікера шведського парламенту Андреса Норлена відвідати Анкару, щоб поспілкуватися з колегами й прискорити голосування у парламенті Туреччини виявилася невдалою після протесту в центрі Стокгольму, учасники якого «повісили» ляльку-Ердогана.
Вступ до НАТО Швеції і Фінляндії загальмовується – ймовірно, навіть до проведення виборів у Туреччині
Шведські політики засудили проведлення протесту в такій формі, однак очільник турецького зовнішньополітичного відомства Мевлют Чавушоглу наголосив, що одного засудження недостатньо. «Прихильники терористичних організацій намагаються перешкодити вступу Швеції до НАТО. Швеція або схилиться перед ними, або погодиться із нами», – сказав міністр.
Однак поки що в Анкарі не бажають розмовляти із шведським спікером. Скасував свою подорож до Туреччини й спікер фінляндського парламенту Матті Ванханен: він бажав летіти разом із шведським колегою.
На цьому тлі є очевидним, що вступ до НАТО Швеції і Фінляндії загальмовується – ймовірно, навіть до проведення виборів у Туреччині, бо президент Ердоган, який не може похвалитися хорошими рейтингами, здатний перетворити це питання у частину передвиборчої кампанії. І що тоді?
Важливий приклад для України
У Стокгольмі знайшли відповідь на це питання. Швеція та США розпочали переговори про формування глибших зв’язків у царині безпеки у формі угоди про співпрацю у сфері оборони.
Така угода створить правову основу для присутності американських військ у Швеції та дозволить налагодити ще тіснішу двосторонню співпрацю, ніж це передбачено членством у НАТО.
Виявиться, що з точки зору безпеки Ердоган нічим не може завадити шведам
Й водночас це нівелює сам сенс турецької політики. Бо виявиться, що з точки зору безпеки Ердоган нічим не може завадити шведам. Турецькому президенту доведеться шукати прийнятних компромісів, щоб зберегти обличчя й отримати від шведського приєднання до НАТО хоч щось.
Цей приклад є досить важливим для України. Українські політики нерідко говорять про вступ України до НАТО як про вирішене питання. Але це не так!
Насправді попереду ще дуже важкий шлях й Україна, вочевидь, може зіткнутися зі «шведською» ситуацією – коли одна чи кілька країн НАТО надійно заблокують інтеграцію, таким чином, створять умови для нової війни з Росією. Війни, до якої у Москві почнуть готуватися наступного дня після ганебного закінчення путінської «спецоперації».
Швеція зараз прокладає шлях, яким Україна має бути готовою рухатися у разі виникнення кризової ситуації
Відповіддю на можливість такої блокади має стати саме це – формування глибших зв’язків у царині безпеки у формі угоди про співпрацю у сфері оборони. Така угода продемонструє скептикам у НАТО, що їхня політика є приреченою на провал і утримає Путіна від нового нападу.
Швеція зараз прокладає шлях, яким Україна має бути готовою рухатися у разі виникнення кризової ситуації. Як і у сивій давнині, наша дорога до суверенітету може проходити через Стокгольм.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
