Мільярди готівки та мільйонні виграші в лотерею. Тисячі одиниць криптовалюти та елітні автомобілі по 20 тисяч гривень.
Подібне майно можна знайти у деклараціях багатьох посадовців. Та інколи воно може містити у собі великі корупційні ризики чи бути зручним механізмом для легалізації недоброчесно набутих коштів. Особливо тоді, коли максимальне покарання за брехню в деклараціях – не в’язниця, а лише обмеження волі в комфортних умовах, штраф чи громадські роботи.
І поки депутати працюють над тим, аби повернути скасоване Конституційним судом кримінальне покарання з ув’язненням за недостовірне декларування, Радіо Свобода вирішило придивитись до їхніх декларацій.
Цього року депутати 9-го скликання Верховної Ради вперше звітували за повний рік (до цього вони показували своє майно лише за частину звітного періоду).
У деклараціях за 2020-ий у багатьох парламентарів з'явилась нові квартири, земельні ділянки та автомобілі. Однак ми зосередили свою увагу на майні з особливо високими корупційними ризиками:
- виграшах в лотерею,
- подарунках від родичів,
- заощадженнях у криптовалюті
- великих обсягах готівки.
Хто саме задекларував таке майно? Яким чином його набув? Та коли можна говорити про те, що є порушення?
ПРИЗИ
Не встиг розпочатися 2021 рік, як «слуга народу» Максим Павлюк уже задекларував майже два мільйони гривень виграшу.
Дохід у вигляді призів він показував і раніше. Загалом за 5 останніх років так отримав майже 3,5 мільйона гривень.
Як пояснює сам: усе це він виграв у лотерею ще у 2016 році.
«Згідно з умовами виграшу, виграші на суму більше 3 мільйонів гривень виплачуються впродовж 60 місяців. Свій лотерейний квиток я здав розповсюджувачу ТОВ «М.С.Л.» у лютому 2016-го. Через деякий час мені прийшла відповідь, що квиток дійсно виграшний, пройшов експертизу і відтоді почався відлік 60 місяців. І щороку, згідно з вимогами антикорупційного законодавства, я мав декларувати ту суму, яку я отримував», – розповів Павлюк у коментарі Радіо Свобода.
За словами депутата, такі великі гроші він виграв вперше, хоча лотерейні білети купує вже багато років. Каже, що «не хоче, щоб громадяни останні заощадження несли і купували лотерейні квитки», почувши його історію, водночас визнає: йому пощастило.
Запевняє: із майже 3,5 мільйона виграшу сплатив понад 500 тисяч гривень податків і понад 50 тисяч гривень військового збору.
«Я кожного року перед подачею декларації звертався офіційно до ТОВ «М.С.Л.», щоб вони зазначали, хто саме мені виплачував і щоб загальна сума з податками була. Історія моя відкрита, тому що про мій виграш компанія «М.С.Л.». сама зазначила ще в 2016 році. Тому я готовий до перевірок», – зазначив Павлюк у коментарі Радіо Свобода.
На сайті оператора державних лотерей «М.С.Л.» справді можна знайти новину за 2016 рік про виграш Павлюка. Щоправда, у ній йдеться про те, що щасливий білет купив не сам Максим, а його дідусь Микола, який і вгадав виграшну комбінацію цифр, а вже потім подарував лотерейний квиток онуку.
Згідно з офіційним повідомленням, виграш Павлюка тоді склав 3 325 000 гривень. Однак, зараз задекларована ним сума у вигляді призу на понад 83 тисячі гривень більша.
«Фактично отримана сума мала бути меншою, а не більшою, тому що насправді ці виграші оподатковуються. якби сума відрізнялася у менший бік, тут могло би бути пояснення, що він вказав без врахування тих коштів. які були сплачені як податки. але будь-які відмінності в більший бік, на жаль, з моєї точки зору, достатньо складно пояснити». – зазначає експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук.
Сам Павлюк розбіжність між сумою фактичного та задекларованого ним виграшу пояснює двома причинами:
- з одного боку – власною помилкою під час одного з декларувань, про яку, як каже, одразу повідомив НАЗК;
- з іншого боку – помилкою з боку «М.С.Л.» які у новині вказали неправильну суму виграшу, помилившись майже на 100 тисяч гривень.
У «М.С.Л.» Радіо Свобода підтвердили слова депутата.
«Розмір його виграшу у лотереї «Мегалот» складав 3 349 858 гривень. З них розмір самого Мегапризу складає 3 325 000 гривень, а 24 858 гривень – виграш, завдяки опції «системна ставка», – зазначили у прес-службі оператора державних лотерей «М.С.Л.» у відповідь на запит Радіо Свобода.
Наразі Максим Павлюк єдиний депутат 9-го скликання, який задекларував дохід від виграшу в лотерею. Однак, не єдиний такий у історії українського парламенту загалом. Наприклад, у попередньому скликанні Верховної Ради грошові призи декларували Олег Ляшко та Павло Кишкар.
І якщо останній пояснював свій виграш математичним аналізом, завдяки якому йому вдалося вгадати виграшну комбінацію, то Ляшко вдаватися в подробиці не поспішав.
Перевірка НАЗК показала: лідер «Радикальної партії» підробив виграшний білет на понад півмільйона гривень, що може свідчити про те, що під виглядом призу лідер Радикальної партії намагався легалізувати недоброчесно зароблені кошти.
Експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук пояснює: така ситуація притаманна не лише Україні, а й багатьом іншим країнам.
«Такі доходи вважаються високоризикованими. І дуже часто для того, щоби перевірити,чи дійсно мав місце такий виграш, компетентні органи звертаються до установ, які надавали такий приз. Перевіряють, чи дійсно така особа, яка задекларувала цей приз, отримувала його», – пояснює він.
І поки одним депутатам щастить у лотереї, іншим щастить зі щедрими родичами.
Подарунки
У 2020-му році майже два десятка парламентарів отримали подарунки від батьків, дружин чи дітей: як у грошовій, так і негрошовій формі.
Наприклад, член групи «Партія «За майбутнє» Ігор Палиця задекларував як подарунок від батька квартиру у Луцьку вартістю у 2,7 мільйона гривень. Будинок та земельну ділянку сукупною вартістю у понад два мільйона гривень задекларувала як подарунок від матері і представниця «Європейської солідарності» Ірина Геращенко.
Остання пояснює: цю нерухомість мати придбала ще до її депутатства і вже багато років Геращенко декларувала будинок як їхню сімейну власність.
Три депутати – член «Батьківщини» Олег Мейдич, член групи «Партія «За майбутнє» Ігор Молоток та «слуга народу» Андрій Одарченко – у 2020-му задекларували як подарунок від родичів коштовні годинники.
Були і ті, кому рідні дарували просто гроші. Таких депутатів наразі шестеро. Наприклад, член ОПЗЖ Олександр Фельдман задекларував за 2020 рік подарунок від матері майже у 99 мільйонів гривень.
Як пояснили Радіо Свобода у пресслужбі політика, це – частина спадщини, яку залишив по собі його батько.
«У 2020 році помер батько Олександра Фельдмана Борис Фельдман , який був головою ради засновників ПрАТ «Концерн АВЕК та Ко». За роки трудової діяльності він задекларував доходи на загальну суму близько 10 мільйонів доларів США. Згідно із законодавством України, ці кошти вважаються спільно нажитими разом із дружиною Ідою Фельдман. Тому після смерті чоловіка вона як мати подарувала своєму сину Олександру Фельдману частину спільно нажитих із нині покійним грошових коштів», – зазначили у прес-службі Олександра Фельдмана.
Експерти пояснюють: сам по собі такий подарунок від родичів не є порушенням. Однак певні ризики у подібному декларуванні все ж таки існують.
«Тут потрібно з'ясувати, у який саме спосіб ці кошти передавалися. якщо передавалися в готівковій формі, то це є більш підозрілим і більш ризикованим. Зазвичай такі от операції підлягають більш детальному аналізу і ретельній перевірці», – говорить експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук.
Понад 4,5 мільйона гривень як подарунок від батька задекларував «слуга народу» Олег Тарасов.
За його словами, це – частина від прибутку компанії, у якій він пропрацював тривалий час до депутатства.
«Я вважаю, що для бізнесу зробив достатньо, для підйому компанії. Тому будь-які подарунки, які буду отримувати від родичів, які будуть ділитись частиною прибутку, вважаю коректними, тим більше, якщо вони задекларовані. Тож я не бачу жодних проблем, що батько ділиться частиною прибутку компанії зі мною. Тим більше ці гроші задекларовані, не приховані, не вкрадені», – зазначив Тарасов у коментарі Радіо Свобода.
Батько депутата Сергій Тарасов – агробізнесмен. Сам парламентар – член комітету з питань аграрної та земельної політики.
Тож, як у ситуації з подарунком, так і в ситуації з його парламентською діяльністю, може бути ризик конфлікту інтересів.
«Тут може бути потенційний конфлікт інтересів. Він може виражатися в тому, що, наприклад, депутат може відправляти якісь запити чи звернення в інтересах бізнесу батька або може відстоювати якісь норми, від яких буде вигравати виключно бізнес батьків. В будь-якому випадку ні депутатам, ні будь-яким іншим посадовцям не можна отримувати подарунки у зв'язку з їх службовою діяльністю. Тобто цей подарунок не може жодним чином використовуватися, як спосіб схиляння депутата до вчинення тих чи інших дій, тому що тоді такий подарунок уже перетворюється на неправомірну вигоду», – зауважує експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук.
Сам Тарасов наголошує, що конфлікту інтересів у нього немає. Адже, по-перше, він сам довго працював у агробізнесі, тому ця сфера йому близька. А, по-друге, запевняє, що у своїй діяльності як депутат відстоює інтереси усього сектору, а не бізнес-інтереси батька.
«Якщо ви проаналізуєте мої законопроєкти, то зрозумієте, що для агросектору зроблено немало мною і це не в інтересах однієї компанії. У розподілі бюджетних грошей компанія, в якій я працював, не бере участі. Жодної гривні і навіть жодної копійки дотацій вона не отримувала. тому звинувачувати мене у якомусь лобіюванні дуже складно», – наголосив Олег Тарасов у коментарі Радіо Свобода.
Накопичені кошти депутати здебільшого зберігають на банківських рахунках або ж готівкою.
Готівка
Наприклад, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко за минулий рік задекларував понад 51 мільйон доларів та понад 423 мільйони гривень кешу.
У гривневому еквіваленті це - більше 1,8 мільярда, що робить п’ятого президента лідером за кількістю готівки серед депутатів нинішньої каденції парламенту.
Серед «Слуг» наразі найбільше готівки тримає Олег Воронько, в ОПЗЖ – Вадим Столар, у «Батьківщині» – Юлія Тимошенко, а в «Голосі» – Олег Макаров.
Чому депутати не кладуть мільйонні суми заощаджень до банків?
«Петро Порошенко був вимушений зняти з рахунків у банку 51 мільйон доларів і 423 мільйони гривень через політичні репресії влади і її постійні спроби арештувати активи лідера опозиції. Усі ці кошти будуть повернуті в банк після припинення політичних репресій», – зазначили у пресслужбі п'ятого президента у відповідь на запит Радіо Свобода
На відміну від нього, інші депутати тримають готівку на руках, бо не довіряють банкам. Як, наприклад, член фракції «Голос» Олег Макаров.
«Коли був «банкопад», то 200 тисяч доларів у мене залишились в одному з банків. Це було дуже прикро, бо я працював увесь рік, і всі гроші там залишились», – пояснив він у коментарі Радіо Свобода
У якому саме вигляді зберігати свої заощадження – вибір кожного, наголошують експерти.
Однак, інколи великі суми готівкових коштів можуть сприяти розвитку тіньового обігу грошей та бути механізмом відмивання недоброчесних заробітків
«Оскільки у нас немає вимоги розміщувати готівкові кошти лише в банку, наприклад, або в банківській комірці, то фактично неможливо дізнатися, чи дійсно особа реально володіє таким обсягом коштів. І, на жаль, посадовці вказують більше готівкових коштів, ніж вони насправді мають у себе, для того, щоб у такий спосіб спробувати легалізувати якісь незаконні доходи, які будуть отримані пізніше. Вони завжди будуть апелювати до того, що у них були значні готівкові заощадження», – зауважує експерт «Центру протидії корупції» Антон Марчук.
А ще великі суми готівкових коштів, сконцентровані на руках у громадян можуть завдавати збитків банківській системі та економіці країни загалом.
«Банки – система кровообігу для економіки, тому гроші в банках важливі для її розвитку. Чим більше в них в кладають коштів, тим більше кредитних ресурсів з’являється, тим більша прозорість витрат. Але чиновники, які у владі, не завжди готові нести готівку у банки. Ваші дії шкодять економіці і не сприяють її розквіту», – наголошує член правління «Мережі захисту національних інтересів АНТС» Ярослав Сидорович.
Криптовалюта
Серед депутатів 9-го скликання та членів їхніх родин є і ті, хто зберігають свої накопичення у більш сучасній формі - криптовалюті. Таких парламентарів – майже два десятки.
Дехто ризикнув вкластися одразу у кілька віртуальних активів. Найпопулярніший серед них біткоїн: його задекларували одразу 15 народних депутатів.
Найбільше – понад 4 тисячі – має член депутатської групи «Партія «За майбутнє» Анатолій Урбанський.
«Я не хочу рекламувати і кого-небудь агітувати за те, що в це варто вкладати свої кошти. Я в це вклався ще у 2014 році, коли це тільки починалось, коли це ще не було таким мейнстрімом, як зараз, і коштувало кардинально інших грошей», – розповів він у коментарі Радіо Свобода.
За словами Урбанського, вкластися у криптовалюту його спонукав брат.
Така інвестиція виявилась для депутата дуже вигідною: нині гривневому еквіваленті вартість, задекларованих ним біткоїнів сягає понад 6,5 мільярдів.
«Я взагалі не розумію, що з цим «щастям робити». У мене мій молодший брат більше у цій справі просунутий, запропонував. Невеликий ризик тоді був. Ми зробили це. А зараз це стало таким мейнстрімом і я, чесно кажучи, навіть не знаю, як реагувати на це», – говорить Урбанський.
Сама по собі інвестиція у криптовалюту не є злочином.
«Я думаю багато депутатів ще до депутатства хотіли заробити на зростанні курсу. Всі знали, що це – інноваційний інструмент, спекулятивний по суті. І зараз, коли криптовалюта подорожчала в 10 разів, з'явились ці мільйонні статки», – пояснює член фракції «Слуга народу» та член комітету з питань антикорупційної політики Олексій Жмеренецький.
Однак, такий вид активів, як і у випадку з готівковими заощадженнями, може слугувати механізмом для легалізації недоброчесно зароблених коштів, коли чиновники в деклараціях можуть вказувати більше криптовалюти, ніж мають насправді.
Відтак, увага НАЗК до декларацій з віртуальними активами буде більшою.
«Народних депутатів чекає сюрприз: їм доведеться вказувати ідентифікатор своїх гаманців і НАЗК буде аналізувати транзакції, коли, скільки і якої валюти зайшло фактично на цей гаманець і чи мав депутат кошти, щоб її придбати, а якщо продавав віртуальні активи (тобто криптовалюту), то чи сплатив податки», – зазначив у коментарі Радіо Свобода Олексій Жмеренецький.
****
Наприкінці жовтня 2020-го Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність для посадовців за декларування неправдивої інформації.
За кілька місяців депутатам вдалося відновити цей механізм, та замість максимального покарання у вигляді позбавлення волі, були запропоновані пом’якшені важелі впливу.
«Обмеження відповідальності – це той компроміс, який підтримали усі депутатські групи та фракції. За позбавлення волі (на чому наполягав президент) достатньої кількості голосів серед народних депутатів не було», – пояснював тоді член фракції «Слуга народу», представник президента у КСУ Федір Веніславський.
Однак такий компроміс не сподобався ні НАЗК, на антикорупційним активістам.
«Зараз якщо ти навіть не задекларував квартиру в центрі Києва, максимум, що тобі загрожує, це штраф, який не є досить великим. Тому нічого дивного не буде, якщо хтось в деклараціях цих років вирішить задекларувати щось нове, чого не було в попередніх деклараціях, оскільки депутати розуміють, що ніхто вже не зможе порівнювати з попередніми і притягувати до відповідальності за попередні», – зауважує юристка «Центру протидії корупції» Олена Щербан.
Наразі питання кримінального покарання з ув’язненням за недостовірне декларування знову з’явилось на порядку денному Верховної Ради. Депутати навіть зробили перший крок для його повернення у законодавство.
Коли остаточно узаконять кримінальне покарання з ув’язненням за недостовірне декларування наразі сказати складно.
А поки що тим, хто збреше у декларації, загрожує лише обмеження волі в комфортних умовах, штраф чи просто громадські роботи.
Журналісти «Схем» уже знайшли серед депутатів кількох тих, хто схоже вказав недостовірну інформацію під час декларування.
Так, наприклад,:
- член депутатської групи «Довіра» Сергій Шахов не вказав дружину, а разом з нею численне елітне майно та бізнес;
- представник «Батьківщини» Михайло Волинець фінансово не обґрунтував, яким чином йому вдалось покращити житлові умови у столиці;
- а член «Європейської солідарності» Артур Герасимов приховав двоповерховий маєток за кордоном, яким, як встановили «Схеми», він володіє роками.