Для виконання своїх обов’язків в інтересах громадян, народні депутати України наділені низкою інструментів та повноважень. Але не всіма ними вони користуються прозоро. Наприклад, парламентар має право розсилати депутатські звернення у різні державні установи, на які там зобов’язані дати відповідь.
Про що пишуть депутати у своїх листах? Що їх турбує, про що вони просять, чого і в чиїх інтересах домагаються?
Дізнатись про це на практиці фактично неможливо. Депутатські звернення ніде не публікуються. Не надасть їх на запит і Верховна Рада – бо не веде такий облік. Та «Схеми» пішли іншим шляхом – і зробили запити ключовим державним органам, в тому числі правоохоронним, попросивши надати доступ до вхідної кореспонденції від представників депутатського корпусу. За копіювання великої кількості сторінок, щоправда, держоргани виставили редакції чималі рахунки. Але – це спрацювало.
Тепер, завдяки доступу до цих даних, «Схеми» продовжують розповідати в циклі розслідувань – про що турбуються депутати у своїх листах, та як часом використовують цей непублічний інструмент у власних приватних цілях.
Гастролі для російських артистів-прихильників окупації Криму: Васильковський і Гончаренко
Елджей – російський співак. В Україні долею репера з Росії зацікавився депутат з Одеси Ігор Васильковський із президентської фракції «Слуга народу».
Він написав листа-депутатське звернення щодо репера на ім’я керівництва Державної прикордонної служби, де запитував: чи можливий в’їзд до України, участь у гастролях співаку Елджею, громадянину Російської Федерації? Лист датований 19 травня 2020 року.
На той час якраз була чинною заборона на в’їзд в Україну цього російського співака через концертну діяльність в окупованому Росією Криму. То невже український депутат лобіював інтереси російського співака, якому був заборонений в’їзд?
«Схеми» поцікавилися цим у самого Ігоря Васильковського.
– У чиїх інтересах писали звернення щодо російського співака Елджея?
– Щодо кого?
– Елджея.
– В інтересах Елджея, він же хлопець творчий, має виступати.
– А Крим чий?
– Український.
У своєму зверненні депутат також зазначив, що свого депутатського листа надсилає після звернень організаторів концертів в Одесі та області.
СБУ заборонила в'їзд реперу з 2018 року – післязвернення іншого народного депутата Володимира Парасюка. Той помітив на ютубі відео з виступу Елджея у Коктебелі вже після анексії Росією Криму.
Відповідно до судового реєстру, Служба безпеки інформувала суд про ще одну причину заборони в'їзду. У жовтні 2018 року Елджей та інші особи в інтерв’ю російському виданню начебто розповідали, що Крим – територія РФ.
Елджей – це сценічний псевдонім, а справжнє ім’я репера – Олексій Узенюк.
У червні 2020 року за позовом співака Окружний адмінсуд Києва скасував йому заборону на в'їзд. Одна з мотивацій рішення: суд помітив, що відео перебування Елджея в Криму містить напис «відео недоступне». А СБУ вирішило не оскаржувати це рішення.
За збігом обставин, звернення депутата Ігоря Васильковського щодо російського репера було надіслане прикордонникам за місяць до цього. Чи могло це посприяти Елджею?
Яка позиція владної фракції щодо використання депутатами звернень у приватних інтересах?
– Ну якщо за законом вони (російські артисти – ред.) не мають права в’їжджати, вони не мають права в’їжджати, – відповів голова фракції Давид Арахамія.
– А що ви скажете, якщо деякі ваші депутати пишуть депутатські запити з можливістю в’їзду?
– До мене давайте цих депутатів, будемо проводити виховальні бесіди.
Та це не одинична історія.
Українські депутати писали листи на прохання представників російського театру, розпитуючи про можливість їхнього в’їзду в Україну.
Йосип Райхельгауз – засновник та художній керівник московського театру «Школа сучасної п’єси» родом з Одеси.
У червні 2014 року в інтерв’ю, оприлюдненому «Эхо Кирова в Москве», він заявив таке: «Коли я вперше почув, що там, у Криму, вимагають у Росію – я так зрадів, нарешті, яке щастя, це наш Крим, це російський Крим. Все правильно, і якби ми не спішили, не силували, дали б цій любові якийсь час розвиватися… По результату все правильно: Крим наш. Він був наш, він російський, я з усім цим згоден».
17 лютого 2020 року народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко написав депутатське звернення до СБУ та Державної прикордонної служби. Зробив він це на прохання директорки «Московського театру «Школа сучасної п’єси».
Депутат попросив надати офіційну інформацію про відсутність заборони на в’їзд в Україну вісьмом артистам із Росії. Серед них – згаданий Йосип Райхельгауз.
Навіщо він це зробив? «Схеми» запитали в нардепа.
– Я хотів, щоб з гастролями в Україну, в Одесу, в тому числі, приїхав московський театр «Школа современной пьесы Йосифа Райхельгауза». Це народний артист РФ, але це одесит, людина, яка спілкується українською мовою і підтримує Україну, не підтримує анексію Криму, всюди має принципову позицію щодо цього. Тому я направив звернення, щоб дізнатися, чи є по якихось акторах цього театру заборона. Я ж не просив, щоб їх впустили – тут сказано можуть заїжджати чи ні?
– Майже всі із цього списку, в тому числі і Райхельгауз, вони або висловлювалися...
– Йосип Райхельгауз ніколи не підтримував анексію Криму, він – мій особистий друг.
– Він вважає Крим російським.
– Ні, не вважає, – переконував Гончаренко. – Він ніколи не підтримував анексію Криму. Я з надзвичайною повагою ставлюся до нього, допомагав організовувати гастролі його театру раніше і буду радий, коли закінчиться карантин, дуже хочу, щоб його театр знову приїхав в Україну.
Відповідно до інформації «НТС Севастополь», Райхельгауз відвідував Ялту в 2016 році, де був головою журі фестивалю «Театр. Чехов. Ялта».
Хто ще був у списку депутата Олексія Гончаренка? Про кого ще він запитував, чи не заборонений в’їзд?
Серед них, акторка Ірина Алфьорова, яка станом на сьогодні перебуває в «Переліку осіб Мінкультури, які створюють загрозу нацбезпеці».
І актор Юрій Чернов, який зіграв у фільмі «Крим».
Російські медіа повідомляли, що цю стрічку зняли за підтримки міністерства оборони РФ.
Ще у листі депутата Гончаренка є прізвище акторки Олени Санаєвої. У 2016-му, після анексії Криму, вона брала участь як членкиня журі у фестивалі «Театр Чехов Ялта» – про це йшлося в одному із сюжетів на телеканалі «НТС Севастополь».
Сама вона тоді в інтерв’ю згадувала: «Я багато разів бувала тут на зйомках, але ніколи не виходило потрапити в будиночок Чехова, тому що без вихідних працювали. І нарешті минулого року я була тут в санаторії і побачила цей будиночок».
Також у списках депутата Олексія Гончаренка щодо можливості в’їзду до України згадано прізвище актора Марата Башарова. Раніше кримські журналісти у Києві просили держоргани пояснити, чому не забороняють гастролі акторів, які не визнають територіальну цілісність України. Тих, які приїжджали із виступами в анексований Крим без офіційного дозволу України. Тоді серед інших згадували і про Марата Башарова.
Втім, сам Гончаренко не бачить проблеми в тому, що цікавився забороною на в’їзд цих артистів.
– Я питаю їх, ці люди конкретно були помічені в антиукраїнській діяльності чи ні? Якщо вони були помічені в антиукраїнській діяльності – їм немає чого робити в Україні. Якщо вони не були помічені в антиукраїнській діяльності – ласкаво просимо, приїжджайте і давайте обмінюватися культурою.
– Ви навіть не цікавилися, які вони висловлювання робили?
– Ні, не цікавився. І не маю цього робити. Тому що я не СБУ і не ДПС.
Втім, Держприкордонслужба відмовила депутату Гончаренкові у наданні інформації щодо можливості в’їзду акторів московського театру, посилаючись на заборону поширення персональних даних.
А яка позиція «Європейської солідарності» щодо лобіювання їхнім депутатом в’їзду російських акторів, які перебувають під санкціями з боку України? «Схеми» запитали це у співголови фракції Ірини Геращенко.
– Я вам хочу сказати, що серед тих понад 100 депутатських запитів, які я направляю, в тому числі в СБУ, дуже багато саме запитів, які стосуються заборони в'їзду тим чи іншим порушникам українського законодавства і просто тим, хто незаконно відвідує анексований Крим.
– А як ви ставитесь до тих, хто діє навпаки?
– Очевидно що це люди, які представляють в українському парламенті інтереси іншої країни.
– Якщо я вам скажу, що це депутат з вашої фракції?
– Якщо це депутат з нашої фракції, я буду вам навіть вдячна за прізвище. І я обіцяю вам як співголова фракції, що ми піднімемо це питання на фракції і будемо мати висновки, – зазначила Геращенко.
Що ще турбує народних депутатів?
«Лист щастя» до прикордонників: Христенко, Рабінович, Столар, Борт
Відразу кілька депутатів із ОПЗЖ писали листи щодо власного перетину кордону, своєї родини чи оточення.
Пряма вимога закону «Про статус народного депутата»: він не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.
Але чи дотримуються цього правила депутати?
Федір Христенко – народний депутат від фракції ОПЗЖ.
У лютому 2020-го блогер Денис Казанський розповів про розкішну вечірку, яку депутат влаштував у Москві.
«Орендував один з найбільш розкішних російських готелів «Чотири сезони», який розташований поруч із Кремлем... І вони влаштували там приватну вечірку, на яку запросили своїх гостей. На цій вечірці виступали найбільш дорогі й гламурні російські артисти: Філіп Кіркоров, Микола Басков, Григорій Лепс, гурт «Руки вверх», Поліна Гагаріна… Федор Христенко, виходить, зі своєї кишені оплатив цей «блакитний вогник» для своїх гостей і своєї дружини», – розповідав Казанський у своєму відео.
Пізніше нардепом зацікавилися в НАЗК і пообіцяли перевірити, яким коштом він влаштував дорогу вечірку. Наразі у Нацагентстві чекають відповідей від власників російського ресторану і артистів, а сам депутат заперечує витрати.
Примітно, що торік у лютому Федір Христенко написав депутатське звернення до голови Держприкордонслужби. Він писав, що в інтернеті поширюють інформацію про перетин його дружиною кордону в напрямку Москви. Зокрема, написали про те, що вона була в російській столиці 10 разів, починаючи з 2017 року. Депутат Христенко попросив провести службове розслідування щодо незаконного розголошення такої інформації.
У Держприкордонслужбі провели перевірку і відповіли: інформацію про перетин кордону депутатом Христенком і його дружиною вони не поширювали.
Вадим Рабінович – народний депутат і співголова фракції «Опозиційна платформа – За життя».
У лютому 2020-го він повернувся з-за кордону – і відразу після цього написав депутатське звернення до прикордонників.
За словами депутата, під час перетину кордону, на моніторі комп’ютера біля його прізвища були зроблені якісь записи та відмітки. Він припустив, що прикордонники передавали інформацію про перетин ним кордону невідомим особам. У листі депутат попросив вжити заходів, назвати підстави стеження та прізвища осіб, які дали вказівку повідомляти про його перетин кордону.
Рабінович двічі писав листа схожого змісту щодо одного і того самого випадку.
У відповідь депутату повідомили, що ніякого стеження не ведеться, прикордонники виконують свою роботу.
А ще його інформували, що вимога здійснити перевірку щодо перетину особисто ним кордону не відноситься до його компетенції, як депутата. Більше того, прикордонники нагадали йому рішення Конституційного суду. Що такі звернення можуть бути зумовлені скаргами та заявами виборців і стосуватися лише питань, пов'язаних саме з депутатською діяльністю.
Колега Христенка та Рабіновича по фракції, депутат Вадим Столар теж скаржився на роботу прикордонників.
У своєму листі він повідомив керівництво ДПС, що його затримали прикордонники і не дозволяли залишати «Міжнародний аеропорт Київ» (Жуляни). Це сталося 20 жовтня 2019 року.
У листі Вадим Столар перерахував свої депутатські привілеї – адже відповідно до Митного кодексу, нардепи не підлягають особистому огляду, а також їхня ручна поклажа та багаж. І зажадав пояснень від голови Держприкордонслужби.
ДПС у відповіді депутату Столару теж нагадала йому про рішення Конституційного суду. Прикордонники підкреслили, що зміст листа стосується його особисто, а не питань, віднесених до депутатської діяльності.
Ще один депутат від ОПЗЖ Віталій Борт писав звернення в інтересах свого помічника – Григорія Лісняка.
Мовляв, останнім часом при перетинанні ним держкордону України службові особи митних органів застосовують до його помічника ретельний, додатковий огляд. У голови Держприкордонслужби депутат Борт просив повідомити, який орган дав таке доручення.
«Схеми» вирішили поцікавитися в нардепа, в чиїх інтересах він писав звернення до прикордонників.
– Ви надсилали звернення до прикордонної служби щодо свого помічника Лісняка.
– Я маю право давати депутатський запит. Маю право давати? Це моє особисте право.
– Були незадоволені, що його начебто прискіпливо оглядали…
– Ні. Дивіться, коли людина вилітає за кордон – будь-який, з дружиною, з дитиною – його щоразу на кордоні зупиняють і допитують, обшукують і потім відпускають. І так протягом не одного року. Тому я хотів запитати, чому так відбувається.
У відповіді від Державної прикордонної служби депутата інформували, що надіслали інформацію листом його помічнику.
Олександр Герега, народний депутат від групи «За майбутнє» і співвласник мережі гіпермаркетів «Епіцентр» у листі до голови Держприкордонслужби запитував, чому вони не впустили громадянина Латвії, працівника «Епіцентру К».
В чиїх інтересах був написаний цей депутатський лист?
Раніше цей же депутат надсилав депутатське звернення на ім’я мера Києва Віталія Кличка, додавши до нього цінник з товарами від магазинів «Епіцентру». Тоді він пояснював це помилкою помічниці: «Взагалі це була помилка моєї помічниці... Одна помічниця який зробила маркетинг компанії «Епіцентр».
«Схеми» звернулися за коментарями до всіх згаданих депутатів, але ані Христенко, ні Рабінович, ні Столар, ні Герега на час виходу матеріалу не надали відповідей.
ДОДАНО: Після публікації матеріалу Вадим Столар надіслав «Схемам» відповідь: «Лист на адресу Державної прикордонної служби України був скерований лише з метою з'ясування правомірності дій працівників прикордонної служби щодо мого затримання, так як факт безпідставного затримання був розцінений мною як такий, що пов'язаний з депутатською діяльністю, та спрямований на перешкоджання виконання мною службових обов'язків. Вказаний лист жодним чином не був спрямований на вирішення моїх особистих питань, тим більше корисливих цілей».
Нардеп від владної фракції «Слуга народу» Артем Культенко – не тільки заступник голови фракції, але і заступник керівника комітету з питань регламенту та депутатської етики.
Через чотири місяці після того, як Культенко склав присягу, він написав депутатського листа до прикордонників.
У листі депутат зазначив, що «не надає згоду на обробку персональних даних». Посилався на Конституцію і закон про захист персональних даних.
Головна інформація, яку зберігають прикордонники в своїй базі – про перетин кордону. Невже все так просто? Невже кожен громадянин України може написати такого листа і прикордонники видалять інформацію про особу?
«Не всі розуміють, що держоргани обробляють персональні дані на основі закону, а не на основі згоди, – пояснила представниця Уповноваженого у сфері захисту персональних даних Інна Берназюк. – Якщо ви кажете, якщо державна прикордонна служба має обов'язково обробляти персональні дані при перетині кордону, то вона не може не виконувати такий обов'язок, який покладений на ДПС законом. Вона зобов'язана обробляти персональні дані».
– А якщо таке прохання від депутата? – уточнили в неї журналісти.
– Депутати так само підпадають під дію закону про захист персональних даних, вони, скоріш за все, отримують відмову, – відзначила Інна Берназюк.
Подібне пояснення «Схеми» отримали і від Держприкордонслужби.
«Звернення будь-якого громадянина, що він нам забороняє обробляти його персональні дані – це виключно бажання людини, яка з таким проханням звертається, оскільки ДПС виконує свої завдання відповідно до законодавства і тих прав, які нам надані», – розповів речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
Навіщо депутат писав такого листа прикордонникам? Невже він не знав про закон, відповідно до якого персональні дані обробляються на основі закону, а не згоди?
Сам Культенко заперечує, що це було депутатське звернення. Він вважає це листом від громадянина.
– Це не є депутатське звернення. Не обманюйте, почитайте, що тут написано. Депутатське звернення? Почитайте там шапку.
– На бланку народного депутата.
– Це депутатське звернення?
– Ви як народний депутат надіслали цього листа. За підписом народного депутата.
– Дивіться, я це можу надсилати як народний депутат, а можу як…
– У чиїх інтересах ви це робили, коли надсилали депутатське звернення?
– Як громадянин України я надсилаю ті речі, які мені потрібні, так як я вважаю за потрібне. Вони не стосувалися ніякої діяльності, нічого. Це мої особисті права, яких я дотримувався по закону. Там немає депутатського звернення, ви обманюєте людей.
Чи справді це був лист від громадянина, а не депутата?
Як видно, заява оформлена на бланку народного депутата, з гербом, вихідним номером та з підписом нардепа.
Чи можна вважати, що депутат писав незаконну вимогу до прикордонників?
Чинне законодавство України каже, що посадова особа має діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
А також, відповідно до статті 8 закону «Про статус народних депутатів», народний депутат не повинен використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема корисливих, цілях.
Яка позиція у монобільшості щодо цього?
«Схеми» поцікавилися у заступника голови фракції «Слуга народу» Миколи Тищенка.
– Ви підтримуєте, коли депутати пишуть депутатські звернення у власних інтересах? Яка позиція фракції «Слуги народу»? Пане Миколо?
Однак відповіді від народного депутата журналісти не отримали.
Інший депутат – Сергій Власенко з «Батьківщини» – у жовтні 2019 року звернувся із листом до Романа Труби – на той момент директора Державного бюро розслідувань.
Лист стосувався його особисто. Він ставив питання: чи здійснюють негласні слідчі дії щодо нього як народного депутата?
– Чи можна використовувати депутатський мандат у власних інтересах?
– Звичайно, ні.
– Ви писали депутатське звернення, депутатський лист у ДБР, де згадували досудове розслідування, яке стосувалося вас особисто.
– Ні, воно стосувалося не мене особисто. Цей лист не стосувався громадянина Власенка, він стосувався – чи проводяться слідчі дії щодо народного депутата Власенка. Тому що в той період – це було ще до скасування депутатської недоторканності. Мова йшла про те, чи порушується закон щодо народного депутата, бо там був спеціальний порядок. Мене не цікавило, що відбувається з громадянином Власенком, мене цікавило, що відбувається з народним депутатом Власенком.
«Закриті» для громадськості звернення
Окремо впадає в око той факт, що депутатські звернення не реєструються в апараті Верховної Ради. Їх ніхто не моніторить.
Чи варто оприлюднювати депутатські звернення, щоб їх могла бачити громадськість?
«Якщо це ніхто не контролює, то вони (депутати – ред.) можуть писати що завгодно і в принципі десь зловживати цим правом на депутатське звернення. У багатьох парламентах є така практика, коли ці звернення публікуються. І виборці, журналісти, аналітики можуть познайомитись з цим текстом і попрацювати з ним», – розповідає аналітик «Громадянської мережі «Опора» Анатолій Бондарчук.
Охорона за держкошт: «слуга народу» та колективне звернення від депутатів ОПЗЖ
Що ще турбувало парламентарів?
Низка депутатів також просили у своїх зверненнях надати їм державну охорону – таке право закріплено законом за умов «наявності загрози життю чи здоров’ю». Майже всі з них зверталися до президента.
Так, «Слуга народу» Євгеній Шевченко просив надати охорону за державний кошт двічі з часу обрання його депутатом.
Перший раз у жовтні 2019 року – після участі у російській телепрограмі. «Та ситуація, що склалася в суспільстві по формулі Штайнмаєра в Україні, вона була, скажімо так, «вкинута» в суспільство радикально налаштованими націоналістами. В цілому їх політика полягає у ворогуванні, війні…» – казав він тоді в етері програми російського каналу. Через участь у ній, як вказував депутат у своєму листі, почалися численні погрози.
Вдруге депутат Шевченко просив охорону за держкошт у червні 2020 року під заголовком «терміново». Він це пояснював, зокрема, тим, що на засіданні парламенту наголосив на необхідності звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
Потім, за його словами, почався неправомірний тиск та протиправні посягання.
«Були люди, які писали в соцмережах різні погрози. Конкретно я вам навіть скажу, як було: «відправимо тебе до Бузини», отак. Ну, зрозуміло, що ті, хто писали – це якісь були підставні особи, – розповів журналістам «Схем» сам Євгеній Шевченко. Але охорону, каже депутат, йому так і не надали.
«Схеми» надіслали запит з проханням про коментар на ім’я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо скарги народного депутата.
Низка обранців від ОПЗЖ також просили про держохорону у грудні 2019 року.
Пояснювали тим, що в ЗМІ були поширені відомості про протиправні дії СБУ, які планували і здійснюють незаконні оперативно слідчі дії щодо депутатів. І спецслужба, відповідно до листа депутатів, начебто взялася до залучення національно-радикальних угруповань. Охорону просили надати для депутатів Шуфрича, Козака, Німченка, Загороднього, Колтуновича, Волошина, Дунаєва, раніше вже згаданого Столара, Абрамовича, Приходько, Пономарьова.
«Схеми» поцікавилися в одного з підписантів та того, кому і пропонували держохорону – нардепа від ОПЗЖ Олександра Колтуновича, що це було за звернення.
– Ви подавали депутатське звернення щодо надання охорони?
– Ні. А, дивіться, у нас колега один подавав депутатське звернення колективне щодо групи депутатів, здається, він мене туди включав. Я особисто цим не займаюся. Мені здається, це абсурдно. Плюс до того, я їжджу в громадському транспорті, користуюся звичайними речами, тому я є серед людей, в цьому немає необхідності. Тому наразі немає таких проблем. Але колективне звернення, здається, готував Ренат Кузьмін.
– Ви підписували?
– Я ж кажу, це було колективно, одного разу, але воно вже неактуальне. Тоді були ризики, як кажуть, життю і здоров’ю людини. І все. Але я думаю, це несуттєва проблема, тому що в нас низка державних службовців дійсно мають таку опцію. Тоді стояло питання. Я, чесно кажучи, не поділяю таку точку зору, але в межах того, що подавали депутати фракції – безумовно, я виконую рішення фракції.
Ще один нардеп від ОПЗЖ Олег Волошин, який підписався під цим колективним зверненням та просив йому надати держохорону за бюджетний кошт, пояснив: «В мене немає охорони. Але, в принципі, поки в Україні є розгул безкарності тих, хто вчиняє напади на людей інших поглядів, незалежно від того, чиї це погляди, охорона інколи була б непогана».
На час публікації матеріалу в СБУ журналістам коментарів не надали.
Аналіз «Схем» довів, що депутати використовують свій мандат для лобізму власних інтересів або свого оточення чи підсанкційних осіб. Просування своїх інтересів, використання депутатського мандату з корисливою метою мали б розглядати НАЗК. А ще комітет з регламенту та депутатської етики, утім обранці з цього комітету теж пишуть депутатські листи, які стосуються їх особисто.
