Після втечі екс-президента Віктора Януковича його колишня резиденція «Межигір’я» перетворилася на відкритий музей корупції та національний парк. Тепер там проводять родинні вихідні, розростається звіринець, влітку проводять дитячі табори для переселенців – за усім цим доглядає місцева громада, яка перебуває там від 2014 року. Проте на паперах цього не існує. Держава і досі не спромоглася повернути «Межигір’я» у власність українців – воно й досі арештоване. Але нещодавно державна машина таки запрацювала. АРМА, порівняно новостворений орган, який опікується арештованими активами, почав шукати резиденції тимчасового управителя. Утім, до конкурсу поставилися настільки формально, що перемогла на ньому фірма, опосередковано пов’язана з оточенням самого Віктора Януковича. «Схеми» розбиралися, чи може «Межигір’я» шляхом низки операцій перейти під прямий чи опосередкований контроль Януковича та чи можна цьому запобігти.
Денис Тарахкотелик – один з лідерів «Автомайдану». Останні п’ять з половиною років він провів у «Межигір’ї». Після Революції гідності він та інші активісти утворили там громаду, яка доглядає за величезною територією колишньої резиденції президента-втікача Віктора Януковича.
Держава за цей час так і не змогла націоналізувати «Межигір’я», воно досі в статусі арештованого. За цей час під наглядом громади комплекс перетворився на публічний парк; дві сотні людей під керівництвом Дениса тут доглядають за будівлями, дендропарком, озерами, розвивають місцевий звіринець та навіть щоліта влаштовують дитячі табори для переселенців. Усе це існує за рахунок грошей, які збирають за вхідні квитки.
Утім, нещодавно стало відомо – скоро замість активістів там може з’явитися приватна фірма, яка за конкурсом отримала право на управління нині арештованою ексрезиденцією Януковича на час, поки триває розслідування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Межигір’я»: «конкуренція» за резиденцію Януковича
Однак і до компанії, і до конкурсу є чимало питань.
Спроба №1
Пошук компанії, яка управлятиме «Межигір’ям», розпочали ще восени 2018 року. Попередні спроби були невдалими: спершу – через відсутність попиту на арештований об’єкт, який у будь-який час може конфіскувати держава. Згодом – через непрозорі умови відбору, про що неодноразово повідомляли журналісти та громадські активісти.
Конкурс на управителя «Межигір’я» декілька разів продовжували – зокрема, через скандал з одним із попередніх учасників, який виник наприкінці січня 2019 року.
Фірма «Атлант Девелоп», якій АРМА ледь не передала ексрезиденцію Януковича не справляла враження серйозної компанії, готової до управління таким складним об’єктом. До того ж, ніхто не зміг пояснити, хто саме стоїть за цією компанією.Її директор, як виявили журналісти, – білоцерківський фельдшер у військовій частині. У 2018 році вступив до Національного медичного університету на перший курс навчання. Офіс цієї компанії розташовувався у неіснуючому приміщенні за адресою, що має ознаки масової реєстрації. Ці факти викликали суспільний резонанс, тому наприкінці лютого конкурс скасували.
Спроба №2
12 березня АРМА призначила новий конкурсний відбір на управління «Межигір’ям». Свої заявки на нього подали три учасники – вже згадана громадська організація «НПУ «Межигір’я», яка після втечі Януковича доглядає за резиденцією, приватний підприємець Геннадій Гаянський, який називає себе журналістом, і маловідома фірма ТОВ «Скомпані».
Нового управителя ексрезиденції Януковича обирали на засіданні тендерного комітету Агентства з розшуку та управління активами 29 травня. Тоді голова тендерного комітету Андрій Потьомкін відразу ж закликав учасників відповідати на запитання журналістів та експертів «відверто».
«Я хочу, щоби відповіді на ці питання ви надавали максимально відверті, відкриті, нічого не приховували і не ховалися за фразами наявності певної інформації – наприклад, з відкритих джерел, – заявив Потьомкін на початку засідання. – Якщо ви знаєте, хто бенефіціарний власник, давайте сьогодні проведемо цю публічну дискусію. Ніхто не буде займатися питанням з’ясування цього потім».
Те ж саме, за його словами, стосується і діяльності конкурсантів: «Аналогічно щодо ваших прибутків, видів діяльності, ваших професіоналів, які з вами співпрацюють, матеріально-технічної бази – максимально відкрито надавайте відповіді на всі питання».
Відтак учасники по черзі представили свої пропозиції щодо управління «Межигір’ям».
На засідання прийшов і комендант резиденції Денис Тарахкотелик. Раніше він зазначав: за нинішніми умовами конкурсу передавати об’єкт в управління взагалі не варто – слід переглянути загальний підхід держави до подальшої долі вже історичного місця.
Саме це він і заявив під час засідання тендерного комітету АРМА: «Те, як ви проводите конкурс – це не вихід із ситуації по рішенню з «Межигір’ям». Крім того, комендант резиденції знову дорікнув, що новий управитель не отримає «Межигір’я» як комплексний об’єкт: «Земля не передається, частина об’єктів тільки передається, тобто АРМА не розглядає «Межигір’я» як комплексний об’єкт? Тварини не описані і передаються».
ТОВ «Скомпані» – як лебідь, щука і рак
Увагу журналістів та громадськості привернув учасник – компанія «Скомпані», а саме – її досвід в управлінні подібними до «Межигір’я» об’єктами.
Наприклад, на запитання щодо подібних до парків розваг об’єктів, якими «Скомпані» раніше управляла, представник компанії відповів: «Дивіться, щодо управління конкретно парками розваг – особисто у мене конкретно (інформації – ред.) немає».
Так само не надав він чіткої відповіді на інші запитання громадських активістів – наприклад, щодо грошей на рахунку компанії.
– Скажіть, будь ласка, яка сума грошей зараз на рахунку компанії «Скомпані»?
– В принципі, ви можете подивитися фінансову звітність.
– Мене конкретно цікавить на зараз, ви повинні відповісти на конкретне запитання.
– Давайте ми уточнимо. Дайте нам пару хвилин, ми відповімо.
Але компанія так і не відповіла. Цікавили присутніх і доходи компанії, зокрема, за 2017 рік. Представники компанії на конкурсі спершу взялися шукати ці дані, та вже згодом заявили:
– Ви не готові відповідати на це запитання?
– Ну, ми ж не на аудиті.
На засіданні також був присутній і офіційний співвласник ТОВ «Скомпані» Сергій Коренєв.
Виступив він вже після того, як журналісти наполягли на розкритті кінцевих бенефіціарних власників. Примітно, що Коренєву не одразу вдається назвати правильне ім’я другого співвласника.
«З 2015 року я заснував цю компанію і являюся її власником, – заявив він під час виступу на засіданні тендерного комітету АРМА. – З минулого року вже Закордонний доєднався до моєї команди – і він є співвласником цієї компанії».
От тільки прізвище людини, яка згідно з реєстром разом з Коренєвим співволодіє фірмою, – Заграничний, а не Закордонний.
– А хто другий співвласник?
– Закордонний.
– А звуть, хто?
– …
– Заграничний, Заграничний, Сергій Заграничний…, – підказали Коренєву із зали.
Попри запитання, які залишилися у журналістів щодо нового управителя «Межигір’я», голова тендерного комітету оголосив голосування. Перемогла «Скомпані».
Вигадані партнери
Що ж пропонує компанія, представники якої не змогли навіть надати інформацію стосовно свого досвіду та попередніх фінансових успіхів?
У своїй презентації, яку АРМА опублікувала в рамках конкурсу, «Скомпані» вказала, що для управління «Межигір’ям» вона залучить низку партнерів, серед яких – благодійні фонди і приватні структури.
«Схеми» зателефонували безпосередньо декільком із заявлених у презентації буцімто партнерам, аби поцікавитися – чи дійсно між ними та «Скомпані» існують домовленості про роботу в «Межигір’ї»?
Виявилось, були лише розмови по телефону без жодної конкретики.
Наприклад, український шеф-кухар Євген Клопотенко, якого «Скомпані» згадувала серед партнерів, розповів журналістам, що йому лише раз зателефонувала юристка «Скомпані» Анна Герман – тезка політикині, наближеної до Віктора Януковича.
«Офіційних домовленостей немає. Є лише один дзвінок від Анни Герман – вона, мабуть, фігурує в цій компанії. Вона зателефонувала, казала, що подається на тендер для того, щоб розвивати «Межигір’я», – пригадав шеф-кухар. – Ні деталей, ні складу цієї компанії, ні якихось домовленостей, офіційних умов – нічого такого не було».
Ба більше, після низки дзвінків із запитаннями щодо «Скомпані» Клопотенко взагалі припускає, що не співпрацюватиме з нею: «Багато (про конкурс – ред.) пишуть і в різних виданнях, і ви телефонуєте – це означає, що ця компанія не до кінця чиста. Це означає, що в мене є сумніви, чи треба далі розмовляти і щось робити. Тому відсотків 95, що я цього робити не буду».
Деякі організації, вказані як майбутні партнери «Скомпані», взагалі заявили, що нічого не чули про цю компанію і ніяких перемовин з нею не вели. Серед них – і благодійний ярмарок «Кураж базар».
Менеджерка з комунікацій ярмарку Марія Маркіна у розмові із журналістом «Схем» зазначила, що про «Скомпані» їм нічого невідомо.
– Ми з ними не співпрацюємо і нічого про них не знаємо.
– Вони просто вказали у презентації «Кураж базар», але наскільки я розумію, ця інформація не відповідає дійсності?
– Так, це інформація, яку вони взяли самі і без нашого дозволу додали її в презентацію.
Цікаво, що як досвід управління нерухомістю компанія називає участь в аукціонах на управління об’єктами «Укрпошти».
Це журналістам заявив фінансовий консультант ТОВ «Скомпані» Руслан Зарум’янюк: «Ми брали участь по «Укрпошті» в системі «ПроЗорро». Ми беремо їх, так би мовити, під своє крило і вже повністю займаємося. Знімаємо з клієнта всі зайві рухи тіла з приводу пошуку контрагентів, пошуку орендатора, орендою займаємося».
Проте, про які саме об’єкти йдеться об’єкти, чомусь не згадав.
«Схеми» звернулися до «Укрпошти» та запитали: якими саме об’єктами управляє «Скомпані»? Ось тільки в «Укрпошті» на запит «Схем» відповіли, що така компанія ніколи не брала участь ані в тендерах, ані в аукціонах на управління якимось майном держпідприємства.
Як до такого примарного партнерства ставляться у самій АРМА – органі, який мав би перевірити достовірність поданих на конкурс матеріалів?
Журналісти поцікавились цим у начальника управління менеджменту активів АРМА Віталія Різника. Утім, він не побачив у ситуації довкола «Скомпані» нічого дивного.
«Для нас цікава юридична особа, а не те, з ким він через місяць, два, три, п’ять буде вчиняти якісь певні дії стосовно тієї або іншої частини своєї діяльності, – пояснив Різник. – Дійсно, на даному етапі це може бути лише деклараціями, меморандумами, просто заявами, навіть усними, навіть заявами на якихось сайтах».
Переможець без доходів
«Схеми» також проаналізували фінансову звітність ТОВ «Скомпані» та виявили – за 2015-2017 роки компанія взагалі не отримувала ніяких доходів.
У 2018 році дохід «Скомпані» склав 112 тисяч гривень. Але і ці гроші – не заробіток від провадження бізнесу: трохи більше ніж 40 тисяч вона взяла в кредит, а ще 51,5 тисяча – це гроші власників, які вони вклали в статутний капітал «Скомпані».
Це означає, що фірма за останні чотири роки – тобто, з моменту заснування – фактично не проводила реальної господарської діяльності.
Ще один цікавий нюанс – у документах «Скомпані» вказано, що компанія має статутний капітал розміром в 1 мільйон гривень. Статутний капітал – це сума, яку власники сплачують як “своєрідний депозит”, та вона такою страховою сумою або гарантією на випадок банкрутства чи кримінального провадження, де потрібно було б компенсувати гроші. Що більша сума, то надійніша компанія. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, «Скомпані» заявила про збільшення статутного капіталу ще 27 грудня 2017 року. За законодавством, у неї був рік для внесення цих грошей. А ось у звітності, яку проаналізували «Схеми», станом на кінець 2018 року власники і досі не внесли ще 948,5 тисяч гривень з 1 мільйона. Тобто, надійно компанія виглядає тільки на папері.
Як це можуть пояснити у самій компанії, яка запевняє, що три роки активно працює на ринку?
Фінансовий консультант «Скомпані» Руслан Зарум’янюк обіцяв уточнити дані про фінансовий стан в бухгалтера компанії і повідомити журналістам.
«Я переговорю з бухгалтером компанії і буду мати відповідь на це запитання, – обіцяв він. – Я надам вам такі дані, тому що, за моєю інформацією, вони повинні бути. Тому що без них не може відбуватися наша робота, ми б не пройшли конкурсний відбір в АРМА».
Однак ці дані до ефіру в «Скомпані» так і не надали.
Проросійський шлейф в історії «Скомпані»
Олексій Вороненко – директор фірми «Скомпані», яку АРМА обрало переможцем конкурсу на управителя «Межигір’ям». Компанію він очолив буквально нещодавно – лише на початку квітня.
Найбільше у його біографії привертає увагу той факт, що протягом року до лютого 2018-го він був помічником народного депутата Євгена Мураєва – колишнього соратника Януковича та нинішнього власника телеканалу «Наш» та лідера партії «Наші».
Сам Вороненко запевняє, що їхні дороги з Мураєвим розійшлись.
«Немає ніяких стосунків вже давно. Я у нього не помічник. Тобто, я у нього працював з 2017-го по 2018 рік і, в принципі, пішов за власним бажанням, все як би без якихось скандалів, – розповідає директор «Скомпані». – Просто у нас не зійшлися позиції, я йому про це сказав відкрито і все. На цьому все закінчилося».
Так само на фейсбук-сторінці Вороненка – низка фотографій на тлі брендволів разом із членами політичної партії «Розумна сила». На сайті партії – теж світлини Вороненка. Там зазначено, що він – активіст «Розумної сили».
Чим цікава ця партія?
У червні 2018 року Служба безпеки України повідомила, що викрила партію «Розумна сила», де Вороненко був активістом, оскільки та отримує фінансування з Росії.
Посередником у цьому, за версією СБУ, виступав Борис Герман – підозрюваний у замаху на російського журналіста Аркадія Бабченка.
Заступник начальника Головного слідчого управління СБУ Борис Тиводар тоді розповідав: «Службою задокументовано, що Герман був посередником, за допомогою якого російські спецслужби здійснювали фінансування проросійських політичних сил в Україні. Згадується партія «Розумна сила».
Російський шлейф, зв’язки з колишніми регіоналами – це ще не все, що вдалось встановити щодо представників компанії, якій хочуть довірити колишню резиденцію Януковича.
Цікава і історія одного з формальних співласників фірми «Скомпані», який прийшов на засідання тендерної комісії і не міг правильно назвати прізвище свого нібито бізнес-партнера. Сергій Коренєв також є керівником ТОВ «Фінансова компанія «Депт Фінанс». Власниками цієї компанії є Ігор та Олександр Полховські. Ігор Полховський протягом 2002-2012 років обіймав низку посад у різних українських банках, а також був помічником народного депутата Юрія Артеменка.
У квітні 2019 року ця фірма придбала на аукціоні активи збанкрутілого «Брокбізнесбанку», 80% акцій якого належали структурам, пов’язаним з олігархом з оточення «сім'ї Януковича» Сергієм Курченком. Активи, які оцінювалися у 23,8 мільярда гривень, компанія придбала на 99,9% відсотків дешевше – усього за 15,5 мільйонів гривень. У списку були права вимоги (тобто кредити) на різноманітні активи: житлові будинки, низку земельних ділянок, будівля гуртожитку, нежитлова будівля та кредитний портфель із позик фізичних осіб.
Таку низьку вартість активів банку, пов’язаного з Курченком, в Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (який, власне, і був організатором аукціону) пояснили тим, що в реальності вони коштували значно менше. «23,83 млрд грн – це не оціночна чи ринкова вартість, а балансова вартість активів, тобто вартість «на папері». Оскільки всі активи, що ввійшли до пулу, попередньо виставлялися на індивідуальних торгах у системі ProZorro. Продажі (більшість – неодноразово) та не були викуплені, а також не були придбані і у складі пулів, сформованих за видами активів (пул кредитів юридичних осіб, пул кредитів фізичних осіб, нерухомість, основні засоби, інше), стартова ціна активів знизилася», – відповіли у Фонді на запит «Схем». Водночас там офіційно зазначили, що викупити такий пул могла будь-яка зацікавлена особа.
Джерело «Схем» у Фонді повідомило, що зазвичай такі активи викуповують три типи контрагентів – конкуренти колишнього власника, просто зацікавлені особи у разі якщо актив є цінним, або ж люди, які діють в інтересах колишнього власника. «Оскільки одним з кінцевих бенефіціарів компанії – адвокат (Ігор Полховський в 2012 році отримав свідоцтво адвоката – ред.), він може діяти в інтересах свого довірителя. І це складно довести», – розповідає джерело «Схем».
Керуючий партнер інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний підтвердив тезу, що активи таких банків зазвичай викуповують особи, пов’язані з власниками банку.
«З огляду на перелік активів, які ви називали, я не знаю таких універсальних компаній, які б одразу розумілися, як працювати з усіма цими активами, – зазначає Чорний. – Найшвидше це, що дійсно можуть бути пов’язані з реальними власниками цих активів, вони викуповують свої активи за безцінь».
Таким чином фірма, напряму пов’язана з одним із засновників компанії, яка управлятиме колишньою резиденцією Януковича, фактично за безцінь викупила активи олігарха-втікача Курченка.
Як такий зв’язок з оточенням Януковича коментують у самій компанії?
Сам Коренєв від будь-яких зв’язків з оточенням Сергія Курченка та Віктора Януковича відхрещується: «Нічого нас не пов’язує. Ми – звичайна фінансова компанія, яка займається факторингом, ось, викупом прав по кредитах, якщо ви поглянете по Prozorro, ми не тільки «Брокбізнесбанк» купили… Це суто, як кажуть, наша удача, що ми купили цей портфель і зараз над ним працюємо».
«Схеми» перевірили слова Коренєва. Дійсно, раніше компанія теж брала участь у викупі активів на інших аукціонах. Однак це перше настільки значне придбання «Депт Фінанс» – до того вона здебільшого викуповувала права вимоги на кредити фізичних осіб.
А гроші звідки?
За умовами конкурсу, управитель «Межигір’я» зобов’язується оплатити проведення оцінки майна резиденції, яке він отримує в управління.
Оцінювач за гроші управителя повинен скласти точний опис всього і визначити його вартість. А це – крім будинків та інших споруд, величезний дендропарк, лабораторія, теплиці, техніка, численне майно, опис якого в ухвалі Печерського районного суду міста Києва про передачу резиденції АРМА зайняв 30 сторінок.
Ще на початку року в інтерв’ю виданню «Цензор» начальник юридичного управління Агентства Андрій Потьомкін визнавав, що проведення такої оцінки – це суттєва стаття витрат: «Ми підраховували орієнтовні витрати агентства на оцінку всього майна – виходить близько 50 мільйонів».
Правда, тепер в АРМА від таких підрахунків відхрещуються.
Начальник управління менеджменту активів АРМА Віталій Різник називає такі заяви «голослівними»:
– Це – голослівні заяви. Управитель і АРМА ніколи таких сум не заявляли. Це комусь так подобається…
– А скільки це може приблизно коштувати для компанії, щоб провести цю інвентаризацію?
– Це їхні питання, власні кошти чи частина доходів від управління нерухомістю, корпоративними правами, ці витрати може спокійно покрити.
Активісти, які зараз доглядають за «Межигір’ям», теж неодноразово критикували умову конкурсу, якою витрати на проведення межигірського майна поклали на тимчасового управителя.
Так, юрист ГО «НПУ «Межигір’я» Вадим Васильєв зазначає, що оцінка об’єкта мала б проводитись перед конкурсом: «Закон України «Про АРМА», стаття 21 імперативно приписує перед проведенням конкурсу проведення оцінки об’єктів».
Керівник «НПУ «Межигір’я» Денис Тарахкотелик також нарікає на цю умову: «За приблизними підрахунками, потрібно від бізнесмена чи фірми абощо мінімум 60 мільйонів гривень уже заплатити. Тобто, коли він виграє – він має заплатити ці кошти».
У Transparency International, організації, яка також наглядає за конкурсом по «Межигір’ю», вважають: причина того, що за оцінку платитиме управитель – у тому, що АРМА бракує грошей.
«На даний момент в АРМА фізично немає можливості проводити оцінку, особливо якщо ми враховуємо оцінку таких великих об'єктів, як «Межигір’я». Тому що в їхньому бюджеті просто немає на це коштів», – розповіла «Схемам» Катерина Риженко, керівниця юридичного відділу «Transparency International Україна».
За її словами, передбачити таке фінансування складно – адже бюджет ухвалюється на рік наперед.
«В один рік можуть передавати «Межигір’я», а в інший рік можуть – шини. АРМА передбачала кошти на проведення оцінки, тобто в бюджеті закладалася певна сума, але за кількістю переданих об'єктів вони її витратили в перші декілька місяців своєї роботи», – деталізувала представниця TI.
Учасники ринку управління активами розповідають, що брати неоцінене «Межигір’я» в управління, будувати бізнес-план фактично наосліп, витрачати на оцінку власні кошти без гарантії, що вони встигнуть повернутися – це як брати кота в мішку, і в реальному бізнес-секторі це так не працює.
За словами начальниці відділу оцінки та консалтингу NAI Ukraine Ірини Трунової, це потрібно для розуміння самого управителя ризиків об’єкта.
«Управитель повинен розуміти, які є ризики наразі в цьому об’єкті, скільки він зараз приносить доходу і скільки він би міг мати за умови проведення якихось ремонтів, якоїсь діяльності, – пояснює вона. – Йому буде нецікаво, тому що занадто великі ризики, він не буде розуміти, що зараз приносить (резиденція – ред.) і як він зможе побудувати свій бізнес-план для подальшої роботи».
Але компанію «Скомпані», яку в АРМА оголосили переможцем і яка, як «Схеми» виявили, до цього не вела реального бізнесу і нічого не заробляла, такі умови конкурсу чомусь не лякають.
Кажуть: десятки мільйонів на проведення оцінки знайдуть. Утім, де – не уточнюють.
Її фінансовий консультант Руслан Зарум’янюк лише зазначає, що гроші «будуть залучатися»: «Інвентаризація буде проводитися на гроші, які будуть залучатися, і на гроші компанії. Але сума 50-60 мільйонів – це, в принципі, розмита сума, тому що треба спочатку зайти, подивитися, що ми будемо оцінювати, і потім вже складати якусь суму. Вона може бути як більшою, так і меншою».
Відсутність власних коштів для виконання умови з управління «Межигір’ям», відмова розкрити джерела, з яких вони будуть залучатись, пов’язаність менеджменту фірми з людьми з оточення самого Віктора Януковича – все це вже викликало у суспільства підозру, що через ланцюжок подібних операцій «Межигір’я» може перейти під контроль – прямий чи опосередкований – свого колишнього власника.
За новий конкурс
Громадська рада при Агентстві з управління активами вже виступила за скасування результатів конкурсу та пошук іншого підходу для такого складного об’єкту – спільно з депутатами та Кабміном.
«Громадська рада, як представники громадськості, закликаємо АРМА провести новий конкурс з відбору управителя «Межигір’я» з метою відібрати професійного управителя, який зможе підтвердити досвід, фінанси, а також бізнес-план, що врахує соціальні ініціативу активу», – йдеться у заяві органу.
У міжнародній організації Transparency International, яка теж наглядає за АРМА, вважають, що чиновники, обравши переможцем фірму «Скомпані», слідували формальній букві закону, але не врахували особливості самого об’єкту: його соціальну та історичну цінність.
«Зацікавлені активні громадяни розуміють статус межигір’я, розуміють його цінність, – пояснює керівниця юридичного відділу «Transparency International Україна» Катерина Риженко. – Ми маємо законодавство, яке це не враховує».
І теж закликають АРМА переглянути своє рішення. Та вважають що цей прецедент має призвести до вдосконалення законодавства.
Проти результатів конкурсу виступила і група народних депутатів. Вони публічно та письмово закликали АРМА не підписувати договір з новим управителем, зважаючи на його пов’язаність з оточенням екс-регіоналів.
«Цей об’єкт не може ніяким чином бути повернутий до людей, які хоча б чимось причетні до колишньої влади, – заявив народний депутат Мустафа Найєм на брифінгу, який зібрався у Верховній Раді після оголошення результатів конкурсу. – Є ризик, що завтра Янукович буде оплачувати реконструкцію «Межигір'я» через помічника Мураєва».
Зважаючи на великий суспільний резонанс, який викликав новий управитель «Межигір’я», в АРМА виступили з заявою: якщо протягом місяця з’явиться новий серйозний конкурент для «Скомпані» – оголосять новий конкурс.
Доведеться його оголосити і в іншому випадку – якщо сама «Скомпані» відмовиться підписувати договір, зазначає Віталій Різник: «Якщо цей претендент врешті-решт відмовиться від укладення відповідних договорів, то нам не буде нічого іншого залишатися, як оголошувати новий конкурсний відбір, це лише про це малося на увазі».
Чому ж АРМА так поспішали з обранням нового управителя «Межигір’я» і не звернули увагу на неправдиві відомості у програмі з управління активами «Скомпані» та зв’язків керівництва компанії з колишніми регіоналами?
Причиною такого поспіху в самому агентстві називають нещодавно відкрите кримінальне провадження, у якому співробітників Агентства звинувачують у службовій недбалості.
Про нього журналістам розповів голова тендерного комітету АРМА Андрій Потьомкін: «Поки ми тут проводимо конкурс за конкурсом, поки ми тут займаємося питаннями якості управителя, ми не виконуємо закон, ми не виконуємо ухвали, і сьогодні ми маємо з цього приводу кримінальне провадження».
У Державному бюро розслідувань пояснюють, що саме досліджують у своєму провадженні.
«Слідчі перевіряють можливі неправомірні дії посадових осіб АРМА під час, власне, організації конкурсу щодо призначення управителя арештованими активами резиденції «Межигір’я», – відзначила «Схемам» Анжеліка Іванова, речниця Державного бюро розслідувань.
Виходить, АРМА, попри суспільне невдоволення, все ж планує підписати договір із компанією, що опосередковано виводить до оточення експрезидента Віктора Януковича.
Тому активісти, які зараз опікуються резиденцією, вирішили піти іншим шляхом.
Громадська організація «НПУ «Межигір’я» вже звернулася до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою – визнати результати конкурсу незаконними та заборонити АРМА укладати контракт з ТОВ «Скомпані».
У своєму позові юристи громади прописали низку, як вони вважають, процедурних порушень.
Насамперед йдеться про порушення порядку проведення конкурсу, вважає юрист ГО «НПУ «Межигір’я» Вадим Васильєв: «Об'єктивно був порушений порядок проведення конкурсу АРМА, тобто не були дотримані вимоги, які чітко прописані законом».
Як стало відомо «Схемам», суд прийняв до розгляду позов громадської організації, однак не став забороняти укладати АРМА контракт зі «Скомпані», як того вимагали позивачі.
Крім судового шляху, активісти вирішили звернутися до президента України із відкритою заявою. А в разі, якщо він не відреагує, громада «Межигір’я» планує пікетувати Адміністрацію президента, зазначив Денис Тарахкотелик: «Ми готуємо лист-звернення до президента з пропозицією вирішення цієї проблеми. Якщо він нас знову не почує, не відреагує – приймаємо рішення, що на вівторок-середу робимо акцію під Адміністрацією президента».
Паралельно Громадська рада при АРМА вирішила залучити європейських партнерів для пошуку рішення для «Межигір’я». Її представники звернулися до Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні – органу, який в тому числі допомагає у становленні Агентства з питань управління корупційними активами.
Вони просять Антикорупційну ініціативу ЄС в Україні звернути увагу на проблему з «Межигір'ям» і допомогти знайти альтернативний шлях повернення його в держвласність. За інформацією «Схем», європейці відгукнулись на прохання – і таке обговорення заплановане на початок липня.
