Українські пенсіонери – одні з найбідніших у Європі. На збільшення пенсійного забезпечення у бюджеті грошей систематично бракує. Ще з 2015 року існує ліміт, вище якого пересічній людині пенсію не нарахують, – це близько 11 тисяч гривень. Але декому вдається хитрощами обійти це обмеження. І через сумнівне та ще й приховане рішення суду домогтися пенсії у десятки тисяч гривень. Пенсійна історія одного дуже впливового прокурора – від програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
Володимир Жербицький донедавна був першим заступником головного військового прокурора. Відтепер – на пенсії.
На своїй посаді він запам’ятався розслідуванням справ «судді-колядника» Ігоря Зварича, екс-начальника «Укрспецекспорту» Сергія Бондарчука, який нині просить притулку у Лондоні, олігарха-втікача Сергія Курченка та екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка.
Пенсійні пригоди
Як вдалося встановити «Схемам», алгоритм отримання більш ніж вдвічі вищої пенсії тепер вже колишньому військовому прокурору Жебрицькому був таким: високопосадовець звернувся до Пенсійного фонду по перерахунок пенсії з побажанням отримувати 90% від нової солідної зарплатні. Тобто, за словами юристів, він захотів пенсію, якої за законом вже кілька років як не можливо отримати.
«Існував такий порядок, який передбачав, що пенсія нараховується майже без верхньої межі. Тобто в межах 90% від заробітної плати відповідного працівника. Пенсіонер отримував майже стільки, скільки й дійсний працівник прокуратури. Але це правило було скасоване через те, що такі пенсії були занадто високі», – пояснює старший юрист ГО «Громадський люстраційний комітет» Дмитро Кузін.
Тож прокурор бажаного перерахунку не отримав. І пішов відстоювати своє право на ще більшу пенсію до суду, який став на його бік. Про це опубліковане роз’яснення.
Тобто, виходить, згідно з декларацією прокурора, якщо у 2015 році він отримував близько 15 тисяч гривень пенсії на місяць, то у 2016 році, після підвищення зарплатні та рішення суду, – майже 40 тисяч гривень.
У свою чергу, Правобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в Києві двічі цьому перерахунку опиралося. Спочатку чиновники відмовили прокурору у бажанні отримувати вищу пенсію, а згодом – подали апеляцію на рішення суду. Для того, аби вже вища інстанція розглянула цю скаргу, управління мусило заплатити 606 гривень судового збору. Проте зробити це впродовж місяця так і не спромоглося. Тож Апеляційний суд зрештою за розгляд цієї скарги так і не взявся.
«Схеми» поцікавилися безпосередньо у Правобережному управлінні – чому так сталося?
Там щодо цієї справи відповідати не захотіли, пославшись на те, що інформація щодо пенсіонерів, які у них отримують пенсії, є конфіденційною.
Керівник Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Києві Ірина Задерейко також уточнила, що із 2017 року органи Пенсійного фонду позбавлені сплати судового збору, проте на зауваження щодо необхідності такої сплати у 2016 році не змогла відповісти конкретно. Не надали відповіді й на письмове уточнення пізніше.
Приховане рішення
Ще один важливий момент – рішення щодо перерахунку пенсії за незрозумілих обставин суд вирішив не оприлюднювати. Юристи визнають: це – порушення.
«Оприлюднюватись мають всі рішення, які розглядалися у відкритому судовому розгляді. За це (невнесення у реєстр, – ред.) навіть передбачена адміністративна відповідальність, яка накладається безпосередньо на особу, яка вчинила правопорушення, тобто суддю», – пояснює юрист громадської організації ЦЕДЕМ Христина Буртник.
З посиланням на принципи прозорості українських судів, відкритість реєстру та доступ до публічної інформації, редакція програми звернулася до Голосіївського райсуду столиці з проханням надіслати копію рішення без інформації, що містить персональні дані. Аби зрозуміти зрештою, на якій підставі суддя дозволила перерахувати пенсію військовому прокурору.
Виконувач обов’язків голови суду у доступі до рішення журналістам відмовив – як не процесуальній стороні. А із запитаннями щодо його невнесення до реєстру порадив звертатися до судді, яка виносила постанову.
Суддя Наталія Антонова, яка не забезпечила оприлюднення своєї постанови, нині відсторонена від суддівства рішенням Вищої ради правосуддя – за арешти активістів Революції гідності. Це означає, що суддя нині не має права ухвалювати рішення, хоча роботу в суді продовжує.
«Схеми» намагалися звернутись безпосередньо до самої судді. Тиждень журналісти навідувались до суду, однак побачити Наталію Антонову на робочому місці так і не вдалося. Її помічниця кожного разу пропонувала дочекатися суддю. А потім зрештою заявила, що Антонова взагалі не бажає спілкуватися з медіа. Після чого перекрила собою вхід до кабінету судді та викликала охорону і поліцію. Пізніше зачинила кабінет (в якому, за її словами, і була суддя).
Після кількох візитів до суду, звернень та скарг на ім’я в.о. голови суду таємничу постанову від 21 квітня 2016 року опублікували. З неї нарешті стало зрозумілим, на якій підставі суддя примусила Пенсійний фонд все-таки перерахувати прокурорську пенсію. За рахунок недіючого законодавства.
«Суддя ухвалила неправомірне рішення, тому що Пенсійний фонд чітко констатував – мав бути окремий закон про прокурорів, суддів і так далі, для того, щоб можна було зробити перерахунок цієї пенсії. З 15 року закон прийнятий не був і тому пенсії не мали бути перераховані», – пояснює фінансовий експерт «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний.
Головний експерт групи «Пенсійна реформа» «Реанімаційного пакету реформ» Віталій Мельничук додає: суддя у цій справі знайшла таку собі лазівку.
«Це дуже така тонка схема, і в ній зав’язаний уряд. 28 грудня 2014 року було ухвалено закон, де було визначено, що уряд визначає порядок перерахунку пенсій прокурорам. Уряд до цього часу не видав відповідної постанови. А оскільки рішення уряду про перерахування відповідно до закону, на який можна було б чітко послатися, не було, то це питання провисло, і тепер хто може вирішити такі питання? Суд! Дуже дорого коштують суспільству і державі такі рішення, які неврегульовані на такому високому рівні», – каже він.
Прокурорські статки
«Схеми» вивчили свіжу декларацію прокурора (він встиг її подати до засекречення – ред.).
У ній: квартира більш ніж на 200 квадратів у середмісті та гараж розміром у середню однокімнатну квартиру – майже на 60 квадратів. Хоча офіційно у власності прокурора або ж членів родини автівок нема. У сім’ї задекларовано більше ніж мільйон гривень доходів та ще майже 70 тисяч доларів готівкою.
Але в декларації журналісти звернули увагу на ще одну виплату. Виявляється, крім перерахування спецпенсії, Володимир Жербицький звернувся по одноразову матеріальну допомогу розміром у 4650 гривень, що виплачується за міською програмою «Турбота».
«Місія, основне завдання програма «Турбота» – підтримувати киян, які опинилися у складних життєвих обставинах, які людина сама не може подолати. Наприклад, пов’язані або з хворобою, або зі стихійним лихом, або з іншими складними обставинами», – пояснює заступник директора Департаменту соціальної політики КМДА Людмила Черкашина.
Таку допомогу прокурор Жербицький отримав двічі: і в минулому, і в нинішньому році. А також біля 200 гривень до свят. Як учасник бойових дій – це теж прописано у програмі.
По коментар «Схеми» звернулися безпосередньо до самого Володимира Жербицького, але він, почувши запитання, поклав слухавку та більше не відповідав – ані на дзвінки, ані на SMS-повідомлення.
Окремо журналісти надіслали запит до Генеральної прокуратури. А також принесли його копії до квартири родини в центрі та в будинок, оформлений на доньку, в елітному містечку під Києвом, де прокурора добре знають.
Небезпечний прецедент
Подібних рішень щодо перерахування пенсій у державному реєстрі судових справ журналісти знайшли ще кілька. А це, за словами експертів, може мати серйозні наслідки для бюджету.
«У зв’язку з тим, що такий прокурор не єдиний, може купа бути людей, які присудять собі ті величезні пенсії, які були в минулому. Дійсно, це – великий прецедент, що може обернутися збитками для держави навіть не в мільйон гривень. Пенсія сплачується щомісячно і до кінця життя людини, тож це може перерости в мільярди, якщо брати в цілому по суспільству», – пояснює член правління Пенсійного фонду України Галина Третьякова.
Заступник голови правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко додає: «Якщо будуть невпинно зростати видатки, в тому числі на підставі рішень судів, то так, звичайно, ми ризикуємо, що таких коштів у бюджеті не вистачить».
Випадок з прокурором Жербицьким – прецедент, що може стати прикладом для інших: як через суд домогтися для себе призначення та перерахування спеціальних пенсій. Не передбачених чинним законодавством. Правда, для цього треба знати суддю, яка готова буде ухвалити рішення всупереч чинній нормі закону, а згодом приховати його від громадськості, щоб не виникло зайвих запитань.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»:
