Україна все-таки візьме участь у подіях, пов’язаних із самітом НАТО в Лондоні 3-4 грудня. Міністерство закордонних справ підтвердило, що міністр Вадим Пристайко буде в ці дні в британській столиці з робочим візитом задля двосторонніх зустрічей із колегами і участі в супровідній конференції. Загалом же від ювілейного заходу з нагоди 70-річчя Північноатлантичного союзу серйозних рішень не чекають.
Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко має провести в Лондоні низку двосторонніх зустрічей із міністрами країн-членів і партнерів НАТО, а також візьме участь у конференції «NATO Engages», яка проходитиме на полях зустрічі лідерів Північноатлантичного союзу. Там він виступить на сесії «Від Балтійського до Чорного моря: безпека на передовій НАТО». Крім того, програма візиту, серед іншого, передбачає зустрічі міністра з представниками політологічних кіл, а також спілкування із провідними британськими ЗМІ, повідомили в МЗС України.
Таким чином, офіційний Київ підтвердив зміни, що були внесені наприкінці минулого тижня до програми згаданої конференції на полях зустрічі, коли до неї додали ім’я Пристайка. Це сталося після того, як початкова відмова Києва від участі в заході викликала негативний відгук серед експертів і громадськості, а також в опозиції.
Бо, як писало напередодні інтернет-видання «Європейська правда» з посиланням на «обох українських посадовців, відповідальних за цей напрямок», «їхати до Лондона не планують, хоч МЗС навіть мало запрошення від організаторів, щоб міністр долучився до грузинського колеги» (голова МЗС Грузії, яка, як і Україна, заявила про свій курс на вступ до НАТО, відразу був заявлений як учасник конференції).
Стаття була написана 28 листопада
Але не лише на цій конференції, а й на самій зустрічі лідерів НАТО пролунає тема України – принаймні, так заявляв минулого тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ. На прес-конференції напередодні саміту він висловив переконання, що ситуація в Україні і виконання мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу, стануть приводом для обговорення в НАТО.
Він також запевнив, що Північноатлантичний союз буде й далі підтримувати Україну і в пошуках стійкого політичного вирішення кризи на сході, і в реформуванні її Збройних сил.
Крім того, серед тем обговорень має бути й агресивна поведінка Росії, зокрема, «стратегічний виклик», який вона кидає світові. Тому, сказав Столтенберґ, для НАТО важливо й далі забезпечувати дієву оборону і стримування в нинішньому дедалі більш непередбачуваному світі.
Без серйозних рішень у час браку єдності
Як кажуть оглядачі, від лондонського саміту не чекають на якісь серйозні рішення: там радше формально затвердять уже ухвалені – такі, як збільшення витрат країн-членів на оборону – на 400 мільярдів доларів до 2024 року.
Адже й сама ця зустріч формально не має статусу власне «саміту» – офіційно це лише «зустріч лідерів», тобто йдеться про дещо нижчий рівень. Керівники країн-членів збираються головно з нагоди 70-річчя заснування Північноатлантичного союзу – договір про заснування НАТО був підписаний 1949 року 4 квітня, але за весь нинішній рік повноцінного саміту так і не було, тож теперішня зустріч лідерів буде першою цього року, а відтак і ювілейною.
І в цей час союзові НАТО доведеться зважати не лише на агресію Росії чи також виклики з боку Китаю, а й на відсутність єдності у власних лавах. До ювілейного зібрання союз іде з цілою низкою внутрішніх конфліктів.
Зокрема, член НАТО Туреччина фактично погрожує вдатися до свого права вето в союзі на оборонний план, підготований для Польщі і країн Балтії, які межують із Росією безпосередньо: Анкара хотіла б, щоб Північноатлантичний союз підтримав її в боротьбі проти сирійських курдів, яких Туреччина називає «терористами», а член НАТО США вважає своїми союзниками.
Крім того, Анкара різко критикує президента Франції Емманюеля Макрона, який нещодавно заявляв про «мозкову смерть НАТО». Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган, виступаючи наприкінці минулого тижня, порадив тому перевірити «мозкову смерть самого себе» і пообіцяв, що повторить це і на зустрічі лідерів.
Із іншого боку, член НАТО Греція на зустрічі має намір просити підтримки союзу в питанні про договір Туреччини з північноафриканською Лівією про розмежування зон впливу в Середземному морі – в цьому документі Туреччина виходила з власного невизнання права великих грецьких островів на континентальний шельф навколо них, тож таким чином вона «поділила» з Лівією й ті зони, які Греція вважає своїми.
Не «саміт» – то й добре?
За словами дипломатів НАТО, наприкінці зустрічі лідерів НАТО і всіх 29 країн-членів (крім них, запрошена ще тільки Північна Македонія, яка має вступити ближчим часом) ніякої офіційної підсумкової заяви не планується. Очікують лише, як сказав один із дипломатів Агентству «Франс-прес», на коротку декларацію про «історію успіху НАТО».
А тим часом такий «занижений» формат зустрічі, без практично обов’язкових при повноцінних самітах НАТО засідань із країнами-партнерами, зокрема, без засідання Ради Україна – НАТО, йде по суті на користь Києву. Бо таке засідання все одно б не відбулося, повідомив посол в Україні Угорщини, яка продовжує зривати ці зустрічі через український закон про освіту.
«Угорщина не блокує процес інтеграції України в НАТО. Ми блокуємо лише один форум, це політичний рівень – Рада Україна-НАТО. І будемо блокувати далі», – запевнив посол Іштван Ійдярто в інтерв’ю виданню «Главком».
Читайте ще:
Столтенберґ в Україні: про що команда Зеленського домовляється із НАТО
Заступниця міністра оборони Аліна Фролова про умови перемоги у гібридній війні
