У Росії у день другої хвилі масових народних протестів на підтримку ув’язненого лідера опозиції Олексія Навального російська поліція затримала Сергія Смірнова, головного редактора незалежного новинного видання «Медіазона» неподалік від його будинку в Москві, коли він вийшов прогулятися зі своїм сином.
У відео, що поширилось мережею, видно, як хлопчик сумлінно стоїть, навіть посміхаючись, коли Смірнов просить правоохоронця у цивільному, який його затримує, одягнути маску проти коронавірусу та телефонує дружині, щоб та забрала дитину та доглянула її.
На момент завершення протестів 31 січня щонайменше 82 журналістів затримали у містах по всій країні, за даними вебсайту Open Media, що фінансується опозиційним бізнесменом-втікачем Михайлом Ходорковським і який посилається на недержавну Профспілку журналістів і працівників ЗМІ. Спілка стверджує, що 21 журналіста затримали в Москві, 10 – у Санкт-Петербурзі. В цілому спілка задокументувала 104 порушення прав журналістів у зв’язку з протестами 31 січня, включно із 16 випадками, коли російська поліція приходила до журналістів напередодні демонстрацій, щоб «застерегти» їх від висвітлення подій.
«Арешт та затримання Смірнова та десятків інших журналістів – це спроба залякати та змусити замовкнути незалежні російські медіа під час народного повстання, – каже Поліна Садовська, директорка Євразійської програми ПЕН Америка, у заяві, засуджуючи затримання урядом президента Володимира Путіна. – Намагаючись залякати та змусити замовкнути пресу, уряд Путіна викриває власний страх тих, хто каже правду».
Затримання відбулися внаслідок подібної зачистки до тієї, що була під час першої хвилі протестів 23 січня, під час якої Профспілка журналістів і працівників ЗМІ та Російський союз журналістів задокументували 52 порушення прав журналістів у 17 різних містах. Повідомлялося, що 16 журналістів затримали у Санкт-Петербурзі.
Міжнародний інститут преси 25 січня засудив ці затримання і заявив, що вони були «ще однією плямою на пригніченні свободи преси за часів російського уряду і чітким прикладом тактики, яку використовують спеціальні служби для придушення висвітлення у ЗМІ протестів, критичних до Кремля».
Репресії щодо журналістів під час протестів на підтримку Навального подібні до тих, що вживалися владою у відповідь на хвилю демонстрацій, що вибухнули минулого літа на Далекому Сході у Хабаровську, каже місцева журналістка Тетяна Хлєстунова. Ті протести, що й досі тривають, підтримують арештованого колишнього губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала, популярного політика, якого, на думку багатьох, усунули за вказівкою керівної партії «Єдина Росія».
Остання превентивна зачистка журналістів у Хабаровську була особливо жорсткою. Двох журналістів затримали 22 січня. Ще до двох прийшли 29 січня, а ще до двох – наступного дня. Самого ж 31 січня щонайменше п’ятьох журналістів, які висвітлювали протести, затримали: Данила Куликова, Романа Лазукова, Єкатерину Іщенко, Олександру Теплякову та Марію Нуїкіну.
Однак, зазначила Хлєстунова в інтерв’ю Сибірському відділенню Російської служби Радіо Свобода, місцеві журналісти зіштовхувалися із затриманнями та адміністративними покараннями з липня, коли почалися протести на підтримку Фургала.
«Тепер ми можемо говорити про «каруселі», – каже Хлєстунова. – Їх затримують; потім відбуваються слухання, поки їх утримують; потім суд штрафує або ув’язнює їх; потім, як тільки їх звільняють, їх знов захоплюють та поміщають назад у «карусель» – більше звітів, більше досудових затримань, ще одне слухання. Це сталося зі мною».
Службовці з сумнозвісного Центру «Э», управління з протидії екстремізму МВС Росії, постійно стежать за інтернетом, каже Хлєстунова:
«З того, що можу сказати, коли вони не змогли знайти організаторів протестів (на підтримку Фургала), тому що таких не було, вони просто почали шукати найактивніших. Але коли вони їх арештовували, протести тривали. … Тому вони почали затримувати будь-кого, хто мав плакати, але й це не допомогло. Тому вони зосередилися на журналістах. Якщо на тобі прескарта, ти автоматично потрапляєш до списку людей, за якими треба стежити».
Хлєстунова пов’язує репресії з прийдешніми виборами до Державної думи, нижньої палати російського парламенту, що заплановані на середину вересня, які повинні стати головним тестом легітимності продовження правління Путіна.
«Підготовка до вересневих виборів триває, – каже вона. – Вони готуються відсунути вбік усіх активних людей, активістів чи журналістів, якщо вони становлять загрозу їхній виборчій кампанії. Після того, як на нас наклали кілька адміністративних звинувачень, нас тепер можуть усунути на декілька років або щонайменше вдатися до залякувань».
Незадовго до арешту 7 листопада Хлєстунова закликала у соціальних мережах до поширення громадянської журналістики.
«Важливо, щоб люди знали, що відбувається, – написала вона. – Якщо на журналістів тиснуть, то кожен має знати, як проводити прямі трансляції та публікувати інформацію. Ведіть трансляцію звідусіль, де б ви не були – з вікна свого дому чи з тротуару. Якщо ви бачите демонстрацію, напишіть про неї в соціальних мережах, щоб країна знала. Нас арештовують, тому кожен має стати блогером».
