В Україні стартував великий розпродаж в’язниць. Що це означає?

Шостого серпня у Міністерстві юстиції України оголосили про початок великого розпродажу нерухомого майна пенітенціарної системи. Йдеться про установи виконання покарань, такі як слідчі ізолятори (СІЗО) та виправні центри.

Перший об’єкт, котрий планують пустити з молотка – Ірпінський виправний центр, що у селищі Коцюбинське, неподалік Києва.

Які ще українські в’язниці виставлять на продаж та за скільки? Куди підуть уторговані гроші? І чи вплине великий розпродаж в’язниць на утримання засуджених? Відповідаємо на основні запитання.

• Продадуть геть усі українські в’язниці?

Ні, в першу чергу, продаватимуть ті установи, де в’язнів немає. Велика частина українських в’язниць перебуває у замороженому стані. Коротше кажучи – вони пустують.

Як приклад, той самий виправний центр у Коцюбинському: рік тому тутешніх в’язнів перевели до інших виправних центрів. З серпня 2019 року тут нікого не утримували.

Відтоді, каже міністр юстиції Денис Малюська, держава витрачає десятки мільйонів гривень на охорону та утримання цього закладу.

Таких заморожених установ в Україні є 27, кажуть у Мінюсті. Кожна з них може потенційно зацікавити інвесторів, вважає міністр Малюська. Відтак, заморожені (пустуючі) об’єкти будуть виставлені на продаж в першу чергу.

• Чому виправні установи пустують? Невже в Україні поменшало в’язнів?

Так, в Україні поменшало в’язнів. Зокрема – через поступову лібералізацію карного законодавства стосовно осіб, що скоїли легкі злочини, кажуть у Мін'юсті.

У цьому напрямку Україна рухатиметься і далі, говорить заступниця міністра юстиції Олена Висоцька. За її словами, впроваджувати альтернативні види покарань Україні допомагають європейські донори та партнери.

«Європейці націлені на те, щоб Україна, якщо вона хоче бути в родині європейських країн, розвивала свою пробацію, тобто альтернативні до позбавлення волі види покарань. Це громадські роботи, робота з психологом, робота зі спеціалістом пробації, певний контроль, але не обов'язково ув'язнення. Статистика Європи говорить, що після пробації порушники закону рідше йдуть на повторні злочини, аніж після позбавлення волі», – каже Висоцька.

Інакше кажучи, якщо людина поцупила мішок картоплі, то, в як покарання, на неї чекатиме штраф, громадські роботи, держава може обмежити її пересування. Але така людина, навряд чи, потрапить в одну камеру зі злочинцями, котрі скоїли тяжкі злочини.

Для осіб, котрих позбавили волі за тяжкі злочини, лібералізації покарань не передбачається, зазначила Висоцька в коментарі Радіо Свобода.

• Якщо в Україні і надалі пом’якшуватимуть карне законодавство, то закриють та продадуть ще більше виправних установ?

Так, після того, як з молотка пустять заморожені виправні установи, в Україні мають намір закрити виправні центри, де наразі утримуються засуджені, каже Денис Малюська.

«В Україні наразі є 12 і виправних центрів, де утримується 1 383 людини. В таких установах немає суворого режиму. Засуджені перебувають у досить вільному становищі. Вони тут ночують, але можуть виходити і працювати за межами установи. Таке покарання називається обмеженням волі (не плутати з позбавленням, – ред.) і таке покарання ми пропонуємо прибрати з кримінального кодексу і ще 12 виправних центрів закрити», – сказав міністр юстиції Денис Малюська на брифінгу у Коцюбинському шостого серпня.

Закриття таких установ – складне та непопулярне рішення, оскільки йдеться про скочення персоналу, каже заступниця Молюськи – Олена Висоцька. Проте, важливо знати, говорить вона, що жоден із цих центрів не наповнений на 100%. Деякі з них наповнені лише на 20-30%. «У нас є одна установа, де 30 засуджених, тоді як персонал виправного центру складає складає 150 людей. Для держави це (такі витрати, – ред.) неприпустимо», – каже Висоцька.

До прикладу, пояснюють в Мін'юсті, Ірпінський виправний центр у Коцюбинському розрахований на 390 людей, тоді як перед закриттям тут перебувало 190 в’язнів. Це були особи, що скоїли м’які злочини, говорить в.о. начальника установи Леонід Пархомчук – неплатники аліментів, порушники ДТП, особи, котрі, за рішенням суду отримали пом’якшення статті.

За словами Олени Висоцької реорганізація та продаж усіх виправних центрів займе близько одного року.

• Кого може зацікавити українська в’язниця та скільки вона може коштувати?

Виправний центр у Коцюбинському, котрий планують пустити з молотка першим, розташований на земельній ділянці площею понад 8 гектарів поруч з Києвом. Половину площі займають будівлі. Сюди підведені всі необхідні комунікації – водопостачання, електропостачання, каналізаційна мережа. Цей об’єкт, як і всі інші, може зацікавити, в першу, чергу забудовників житла, вважає міністр Малюська.

«Фактично, це повністю готовий об’єкт для забудови. Виправний центр у Коцюбинському, відносно, невеликий. У нас є об’єкти площею по 10-12 гектарів. Знайти вільну велику ділянку з підведеними мережами – вкрай складно та дорого. Крім того, узабудовників навряд чи будуть проблеми з сусідами. Бо будь-які сусіди зрадіють, якщо поруч з ними більше не буде тюрми», – каже Денис Малюська.

Виправні колонії підуть з молотка на електронних аукціонах через майданчик ProZZorro.Продажі. Приблизно так само, як продавали столичний готель «Дніпро». Аукціон по кожному об’єкту будуть оголошувати окремо. Перед проведенням аукціону, держава забезпечить доступ потенційних покупців на об’єкт, каже Малюська.

Стартова вартість об’єктів – це їхня балансова вартість. Наразі, оцінщики ще займаються формуванням балансової вартості. Проте, у мін'юсті впевнені – об’єкти продадуться в рази дорожче від їхньої початкової вартості.

Йдеться про мільярди гривень виручки, каже Малюська, але конкретних цифр, поки що, називати не береться. Стартову ціну першого об’єкту, котрий виставлять на продаж, а також дату проведення аукціону обіцяють назвати у найближчі пару тижнів.

• Куди підуть виручені гроші?

Частину виручених грошей перерахують до державного бюджету. Інша частина залишиться у Мінюсті та буде витрачена на розбудову нової в’язничної інфраструктури.

Поступово, великий розпродаж перетвориться на велике будівництво, каже міністр юстиції Денис Малюська. В першу чергу, йдеться про будівництво слідчих ізоляторів (СІЗО). Замість існуючих СІЗО, котрі, здебільшого, є у центральних частинах міст, хочуть збудувати нові – у промзонах або за межами міст.

«В Україні є 20 слідчих ізоляторів, котрі розташовані в центрах міст. Зокрема – у Києві, Одесі, Львові, Івано-Франківську. Це застарілі будівлі, зведені у позаминулому сторіччя, котрі не відповідають сучасним вимогам та стандартам. Крім того, нам немає сенсу утримувати такі установи в центральній частині міст. Для наших потреб вистачить і промзони», – каже Малюська.

За словами міністра, СІЗО будуть виставлені на продаж в останню чергу, після того, коли їхні двійники за межами міст будуть повністю збудовані та готові до заселення. Цей процес розраховний на 10 років.

Будівлі деяких слідчих ізоляторів є пам'ятками архітектури. Серед таких, зокрема, Лук'янівське СІЗО у Києві, Одеське СІЗО, Львіське СІЗО тощо. У зв'язку з цим коло інвесторів може звузитися, адже такі будівлі охороняються законом: їх не можна зносити, а щодо їхньої перебудови є низка обмежень. Денис Малюська каже, що такі об'єкти можуть бути використані під готелі, або, частково – під музеї. З цієї точки зору, за словами міністра, СІЗО можуть становити інтерес для бізнесу.