23 травня під час обстрілу в Сирії загинули шестеро росіян. Нові деталі інциденту повідомила дослідницька група Conflict Intelligence Team (CIT), яка ідентифікувала ще одного військового, якого було вбито в бою в провінції Дейр-ез-Зор.
Міністерство оборони Росії 27 травня заявило, що під час інциденту загинули чотири російські військові радники. Їхні імена відомство не називало. CIT повідомила, що загиблих звали Олександр Філімонов, В’ячеслав Кравченко, Дмитро Вершинін, Сергій Єлін, Ігор Михайлов і Кирило Поліщук.
Агентство AFP раніше повідомляло, що при обстрілі 23 травня загинули дев’ять росіян. За даними «Нової газети», як мінімум двоє із загиблих ‒ бійці так званої приватної військової компанії «Вагнера».
Точні обставини бою 23 травня також невідомі. Основною залишається версія Міноборони Росії про те, що на позиції сирійських військ здійснили напад джихадисти угруповання «Ісламська держава».
Однак, як повідомляє видання «Комерсант», російські військові також перевіряють інформацію про те, що напад могли організувати бійці «Вільної сирійської армії» з бази в Ет-Танфі на півдні Сирії, яку використовує міжнародна коаліція, очолювана США.
Читайте також: СБУ оприлюднила «нові докази участі російських найманців ПВК «Вагнера» у злочинах проти України»
Засновник CIT Руслан Левієв розповів, що інформацію про загиблих вдалося знайти завдяки соцмережам.
«Як правило, такі пости з’являються або в анонімних групах окремих військових частин, або в групах, присвячених якомусь військовому містечку, або про це пишуть родичі загиблого. Наприклад, з Кирилом Поліщуком ми знайшли спочатку публікацію в профілі його брата, і він писав, що «ті, хто хоче попрощатися із загиблим, приходьте тоді-то такого-то числа на КПП», ‒ пояснив він.
Експерт ставить під сумнів офіційні заяви російських військових, вказуючи на наявні в нього дані про те, що в районі Дейр-ез-Зора, де відбувся бій, по суті, немає позицій «Вільної сирійської армії».
«Незрозуміло, де брехня: або в тому, де саме був бій 23 травня, тому що під Дейр-ез-Зором - це говорить Міноборони Росії; або в тому, хто атакував. Плюс ми бачили відеозаписи терористичного угруповання «Ісламська держава», які вони публікували останні дні, де якраз видно бої поблизу Дейр-ез-Зора, в пустелі, якраз на джипах, з кулеметами, їдуть в бік сирійських військових, стріляють. Тобто якраз те, що описувало Міноборони Росії, як вони описували цей бій», ‒ пояснив Левієв.
За його словами, в Сирії в останні місяці не відбулося серйозного скорочення кількості російських військових і найманців.
«Так, якась частина сил була виведена, але на авіабазі Хмеймім, як і раніше, понад 35 бойових літаків перебуває, це видно по супутникових знімках. Ми бачимо присутність нашої (російської ‒ ред.) артилерії в різних районах, де тривають бойові дії. Власне, за цими новими загиблими ми додатково підтверджуємо, що наші артилеристи теж на землі присутні. Ну і морпіхи, які займаються охороною різних об’єктів, військова поліція в різних містах теж присутня», ‒ сказав засновник CIT.
Левієв підсумував, що загалом у Сирії перебуває «пару тисяч російських військовослужбовців різних родів військ, а найімовірніше, і більше».
Тільки за травень в Сирії загинули четверо російських кадрових військових. 8 травня там розбився російський вертоліт Ка-52, обидва льотчики загинули. 3 травня при наборі висоти після злету з аеродрому Хмеймім розбився російський винищувач Су-30СМ, льотчики загинули.
* * *
Росія бере участь у бойових діях у Сирії із вересня 2015-го, зайнявши сторону уряду Башара Асада під час війни в Сирії, у якій загинули сотні тисяч людей. Це допомогло Дамаску відвоювати в повстанців значні території.
При цьому повстанські угруповання продовжують контролювати велику частину північно-західної та південно-західної Сирії, а очолюваний курдами альянс, який підтримують Сполучені Штати, займає більшу частину північного сходу.
За офіційними даними, в Сирії з 2015 року загинув 91 російський військовий. Йдеться тільки про військовослужбовців російської армії. Росіян, які воюють в Сирії у складі приватних військових компаній, у цих цифрах не враховано.
Оригінал матеріалу ‒ на сайті проекту «Настоящее время»
