Різанина, яку російські війська влаштували дорогою до Києва на початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, не була випадковою жорстокістю окремих солдатів, офіцерів чи підрозділів. Це була «стратегічна жорстокість», покликана страхом унеможливити будь-який спротив. Такого висновку дійшло спільне розслідування інформагентства Associated Press та програми «Передова» (Frontline), що виходить на каналі PBS.
За даними лондонського Королівського інституту оборонних досліджень, війська, що рухалися з Білорусі у напрямку Києва, отримали наказ блокувати та знищувати «націоналістичний опір».
Інститут досліджував копії російських планів бойових дій. Солдати використовували списки, складені російською розвідкою, для проведення «зачисток», прочісуючи населені пункти для виявлення та нейтралізації осіб, які можуть складати для них потенційну загрозу.
Відповідальним за цей фронт був генерал-полковник Олександр Чайко, який став відомим у світі через свою жорстокість, коли командував російськими силами в Сирії.
«Ці накази писалися на рівні Чайка. Тож він мав їх бачити та підписатися під ними», – заявив старший науковий співробітник інституту Джек Уотлінг, який поділився отриманими планами бойових дій з Associated Press.
Очевидці, яким вдалося вижити в Бучі, а також в Озерах, Бабинцях та Здвижівці та інших населених пунктах,які перебували під контролем російських військ під командуванням генерала Чайка, повідомили Associated Press та програмі «Передова», що російські солдати катували та вбивали людей за найменшої підозри у наданні допомоги ЗСУ.
У перехоплених телефонних розмовах, отриманих Associated Press, солдати розповідали своїм близьким, що вони отримали наказ застосовувати безжальний підхід до передбачуваних інформаторів.
Щодо громадян України Росія вчиняє усі види злочинів, які підпадають під визначення геноциду, вважають правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
