ЦПД: у російському Курську дрони влучили у склад боєприпасів
Керівник Центру протидії дезінформації Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Андрій Коваленко заявив про влучання по складу боєприпасів у російському Курську.
«У Курську невідомі дрони влучили в склад боєприпасів росіян», – написав Коваленко у телеграмі вранці 15 квітня, не наводячи подробиць.
Раніше Міністерство оборони Росії заявило про масований удар українськими дронами по Курській області РФ у ніч на 15 квітня. У відомстві заявили, що за ніч сили ППО збили над територією Росії 115 безпілотників, зокрема 109 – над Курською областю.
Влада Курської області РФ заявила про одну загиблу людину і дев’ятьох поранених.
Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Зеленський пропонує продовжити воєнний стан до 6 серпня – депутати Ради
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, який передбачає продовження воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів, тобто до 6 серпня 2025 року. Про це повідомили депутати парламенту Ярослав Железняк (фракція «Голос») і Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»).
«Це буде вже 15-те голосування за цю каденцію за ці питання», – вказав Железняк, нагадавши, що документ мають розглянути в профільному комітеті Верховної Ради, після чого за законопроєкт мають проголосувати щонайменше 226 депутатів. Останнім етапом затвердження є підписання закону президентом.
У січні Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні до 9 травня 2025 року.
Віткофф після зустрічі з Путіним: мирна угода щодо України стосується п’яти територій
Спеціальний посланець президента США Стів Віткофф назвав свої переговори з російським лідером Володимиром Путіним минулого тижня «переконливими». За його словами, вони обговорювали кроки, які могли б покласти край війні РФ в Україні.
Як заявив Віткофф в ефірі Fox News 14 квітня, мирна угода включатиме врегулювання питання п’яти територій. Він не пояснив, що має на увазі. Росія наполягає на визнанні свого контролю над окупованим Кримом, а також Донеччиною, Луганщиною, Запорізькою і Херсонською областями, частина територій яких окупована російськими силами.
«Ця мирна угода стосується так званих п’яти територій, але є набагато більше. Є протоколи безпеки. Без НАТО, статті 5 НАТО. Я маю на увазі, знаєте, є багато деталей, пов’язаних із цим. Це – складна ситуація, в основі лежать деякі справді проблемні речі, що відбуваються між двома країнами», – зазначив посланець Трампа, висловивши впевненість у тому, що «ми можемо бути на порозі чогось, що буде дуже, дуже важливим для світу в цілому».
Помста колишніх колег? Історія б'юті-блогерки, яку в Криму звинуватили у «держзраді»
Від 12 до 20 років позбавлення волі за російським законодавством загрожує колишній жительці Криму, яку арештували і звинуватили у «державній зраді», коли вона приїхала з Ірланідії попрощатися із хворою на рак матір'ю. Російські силовики арештували Людмилу Колесникову після похорону матері і три місяці про неї нічого не було відомо. Крим. Реалії і телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», збирає подробиці про цю справу.
«Якщо це можливо, напишіть, будь ласка, як і що відбувається за подібними статтями? Люди сидять такі терміни? Понад 10 років? Чи є якісь амністії? Чи обміни? Чи шансів немає? Я поки не можу прийняти ситуацію. Мені все ще не віриться, що це відбувається насправді», – пише б'юті-блогерка Колеснікова правозахисникам із СІЗО.
Людмила Колесникова та вся її родина із Криму. Вона отримала юридичну освіту у Харкові і з 2011-го працювала слідчою в кримському МВС. Залишилася працювати у цій структурі і після того, як Росія окупувала Крим. Отримала громадянство Росії, але за словами рідних, зберегла і український паспорт.
У 2019 році Колеснікова звільнилася із органів, а після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну – виїхала в Ірландію. Стала б'юті-блогеркою.
Як кажуть рідні та близькі Людмили, раніше вона не цікавилася політикою, і не здогадувалася, що таке коїться в окупованому Росією Криму.
Колесникова вважає, що на неї написали донос колишні колеги, через те, що воно поїхала до Європи і на своєму каналі показувала, як там добре жити.
Читайте далі тут
У РФ уперше засудили свого військового за «добровільну здачу в полон» – дали 15 років
Південно-Сахалінський гарнізонний військовий суд засудив до 15 років позбавлення волі в колонії суворого режиму жителя Сахаліну Романа Іванишина. Його визнали винним за статтями про здачу в полон, ще одну спробу здачі в полон та дезертирство, повідомила 15 квітня газета «Коммерсант», посилаючись на джерело. За рішенням суду Іванишина позбавили військового звання молодший сержант.
Державний обвинувач під час дебатів сторін просив призначити Іванишину 16 років позбавлення волі. Захист просив виправдати підсудного, наполягаючи на тому, що злочини, які йому інкримінуються, не доведені. Іванишин не визнав провини.
Роман Іванишин – гірський майстер із Сахаліну. Він опинився в армії за мобілізацією. Служив у 39-й окремій гвардійській мотострілецькій бригаді в Донецькій області України. Іванишин потрапив до українського полону 10 червня 2023 року в районі села Степне під Волновахою, розповідав сам військовий на відеозаписі, поширеному в інтернеті. У тому ж відео Іванишин виступав проти війни і закликав інших російських військових тікати зі своїх частин.
Іванишин повернувся до Росії в січні 2024 року в складі групи з 248 російських військових, яких обміняли на полонених українців. У Росії Іванишин опинився під слідством. Спочатку військовий суд у Южно-Сахалінську відмовився розглядати його справу, відправивши матеріали до Москви, але їх повернули на Далекий Схід.
Судовий процес над Іванишиним розпочався 17 березня, відбулося близько 15 засідань. Як зазначає видання, фабула звинувачення та тези захисту не розкривалися.
Це перша відома кримінальна справа про добровільну здачу в полон ЗСУ, за якою ухвалили вирок, повідомило видання «Коммерсант». Відповідна стаття 352.1 з’явилася в російському Кримінальному кодексі в 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було 99 бойових зіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 99 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні 15 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
Найбільше зіткнень, згідно з повідомленням, було на Покровському напрямку. «Наші захисники зупинили 28 штурмових і наступальних дій агресора в районах населених пунктів Суха Балка, Єлизаветівка, Лисівка, Котлине, Удачне, Котлярівка, Богданівка та Андріївка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, 20 російських атак зафіксували на Лиманському напрямку, де російські війська намагалися просунутися вперед поблизу населених пунктів Надія, Нове, Катеринівка, Греківка, Зелена Долина, Торське, Білогорівка і Григорівка, кажуть у Генштабі.
У Росії заявили про масовану атаку дронів на Курщині
Міністерство оборони Росії заявило про масований удар українськими дронами по Курській області РФ у ніч на 15 квітня. У відомстві заявили, що за ніч сили ППО збили над територією Росії 115 безпілотників, зокрема 109 – над Курською областю.
Влада Курської області РФ заявила про одну загиблу людину і дев’ятьох поранених.
У Курську безпілотник врізався у житловий будинок, пишуть місцеві пабліки. Очевидці повідомляють про масову атаку БпЛА на місто і публікують відео пошкодження багатоповерхівки.
Українська влада і військові ситуацію поки не коментували. Радіо Свобода не може оперативно перевірити наведені дані з незалежних джерел.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
На Херсонщині через агресію Росії за добу поранені вісім людей, зокрема дитина – ОВА
На Херсонщині через російську агресію минулої доби були поранені вісім людей, серед них – одна дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, під обстрілами РФ 14 квітня опинилися кілька десятків населених пунктів Херсонщини.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили три багатоповерхівки і 21 приватний будинок. Також окупанти понівечили господарську споруду та приватні автомобілі», – написав Прокудін у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Втрати Росії у війні перевищили 935 тисяч військових – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 935 160 своїх військових, зокрема 1180 осіб – за останню добу – такі дані станом на ранок 15 квітня навів український Генштаб.
Серед інших втрат РФ у командуванні ЗСУ навели такі:
- танки ‒ 10629 (+7 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 22150 (+20)
- артилерійські системи – 26290 (+68)
- РСЗВ – 1364 (+2)
- засоби ППО ‒ 1132 (+2)
- літаки – 370
- гелікоптери – 335
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 32691 (+147)
- крилаті ракети ‒ 3145
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 44339 (+210)
- спеціальна техніка ‒ 3801.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
«Від моменту вторгнення в Україну Росія, ймовірно, загалом зазнала приблизно 875 000 жертв. Середньодобові втрати росіян протягом лютого 2025 року становили 1255 осіб, згідно з даними Генштабу України, що є найнижчим середньодобовим показником із серпня 2024 року», – йдеться в повідомленні.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Як українські бійці понад місяць утримували позиції у Торецьку і вирвалися з оточення
Російська армія намагається повністю захопити місто Торецьк на Донеччині. Як кажуть у ЗСУ, там зараз тривають вуличні бої. Захоплення Торецька дозволить російським військовим розпочати наступ на Костянтинівку – одне з найбільших підконтрольних українській армії міст Донецької області. Кореспондент телеканалу «Настоящее время» , створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», поговорив із українськими військовими, які більш як місяць, перебуваючи в оточенні, утримували позиції у Торецьку.
Цю операцію назвали «Операція «Життя»: з оточення у Торецьку вивезли групу солдатів, яка просиділа там 35 днів.
«Ти з бою приїжджаєш, дивишся своє відео і думаєш: як ми це пережили, – розповідає український офіцер Богдан Кушнір. – Це треш. Ти дивишся на відео – і тобі страшно. А коли ти перебуваєш там, знімаєш це відео, у тебе організм мобілізований».
«Я в житті не вважаю себе жорсткою людиною, – каже Богдан. – Але бувало таке, що ти просто проявляєш грані свого характеру, які в такому житті ти не застосовуєш, бо це не потрібно, бути таким жорстким».
Кушнір – офіцер штурмового полку «Сафарі» бригади Нацполіції «Лють». Воював із 2014-го, повернувся в цивільне життя, а 2022 року знову взяв у руки автомат. В оточенні опинився випадково:
«Є таке поняття, як «командирський рекон», коли ти маєш виїхати, оцінити обстановку. Я не планував виїхати на місяць на позиції. Тим більше взимку, коли мінус 15 – мінус 18».
Це був звичайний будинок у Торецьку – крайня позиція української оборони. Штурм розпочався раптово.
«Зухвало. Не просто лохи йдуть і будь-що роблять. Жорстко, дуже жорстко йдуть, – розповідає Богдан про дії російських військових. – Бувало таке, що з п’ятої ранку почали. Не виходить зайти через цей напрямок – вони пішли, відпочили і заходять через інший. Тупо з п’ятої ранку до 17-ї – штурмують дванадцять годин. Бували такі групи, вони взагалі не відступали. Вони всі «подвухсотилися» – і все.
Далі читайте тут
«Груз 200»: на війні проти України загинули військові РФ, які брали участь у розгоні Майдану
На сайті проєкту «Груз 200», який документує загибель кримчан, що воювали за Росію у війні проти України, за останні два тижні з’явилися 33 нові некрологи, серед них – колишні співробітники силових відомств, які брали участь в окупації Криму і розгоні Євромайдану.
Один із загиблих – Євген Козлов із селища Леніно – колишній співробітник кримського «Беркуту», який стояв на блокпостах навесні 2014 року. Інший – Кирило Блаженко, він брав участь у придушенні Майдану у Києві, був активним учасником незаконної анексії Криму в 2014 році. Як з’ясували журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, які створили базу даних «Груз 200», Блаженко в 2017 році шукав роботу водієм у Ялті, у резюме писав, що з 2010 до 2015 року був «командиром розвідувального десантного відділення».
У Криму практично щодня проходять похорони військових РФ, які загинули на війні проти України. 19 грудня 2024 року Крим.Реалії опублікували базу даних «Груз 200» з першою тисячею ідентифікованих кримчан, які воювали у складі російської армії й загинули на війні Росії проти України.
Список містить інформацію про місце народження, місце призову або вербування до російської армії (включаючи фактичний військовий підрозділ), а також – для частини із загиблих – точні або приблизні місце й дату загибелі.
На сьогодні кількість ідентифікованих загиблих кримчан у війні на боці Росії проти України перевищила 1300 осіб.
Дивіться також: «ГРУЗ 200».Кримчани, які воювали проти України
Міський суд у Празі засудив засновника благодійного фонду Help Ukraine Володимира Гергеля до 5,5 років позбавлення волі за розтрату державних субсидій, призначених на інтеграцію українських біженців. Окрім цього, йому заборонено обіймати керівні посади в благодійних організаціях протягом такого ж строку.
Гергель свою провину заперечує та подав апеляцію.
Справу було відкрито через дві дотації Міністерства освіти Чехії на загальну суму 20 мільйонів крон (приблизно 36,4 мільйона гривень). У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, чоловік відкрив у Празі комунальний центр, який мав допомагати з адаптацією українських дітей та їхніх батьків. Однак, як встановив суд, надана інформація у заявках була неправдивою, а кошти – використані не за призначенням.
За рішенням суду, Гергель має відшкодувати державі 13,3 мільйона крон, ще близько 7 мільйонів він уже повернув. Частину коштів, згідно з обвинуваченням, було витрачено на купівлю житла. Крім того, батьки дітей сплачували по 2 500 крон за харчування – що суперечило умовам дотації.
Чоловік заявив у суді, що не розтратив кошти, а лише повернув собі власні кошти, які раніше надав у вигляді позики для роботи центру. У фінальному слові він сказав, що створив центр задля «світла і безпеки» для українських дітей. Суд визнав його пояснення непереконливими.
У серпні минулого року прокуратура Праги скерувала до суду обвинувальний акт щодо засновника фонду Help Ukraine Володимира Гергеля через ймовірне розкрадання субсидій, які призначалися на програми інтеграції українських біженців у Чеській Республіці.
Станом на квітень 2025 року в Чехії зареєстровано близько 366 тисяч українських біженців із чинним статусом тимчасового захисту.
Сили РФ завдали ракетного удару по околицях Сум – влада
Російські війська завдали ракетного удару по околицях міста Суми, повідомляє обласна військова адміністрація.
«Сьогодні, 14 квітня, о 21.02 ворог завдав ракетного удару по околицям Сумської міської громади», – йдеться у повідомленні.
За попередніми даними, люди не постраждали. Наслідки російської атаки уточнюються.
О 21:15 Повітряні сили ЗСУ повідомили про «прихід балістичного озброєння ворога в межах міста Суми».
13 квітня близько 10:15 військові РФ завдали два ракетні удари по центру міста Суми. Згодом очільник Офісу президента Андрій Єрмак розповів, що російські війська використали ракету з касетними боєприпасами.
За останніми даними, внаслідок удару загинули 35 людей, серед них – 11-річний хлопчик і 17-річний юнак. Також постраждали 120 людей, у лікарнях залишаються 43 людей, стан семи пацієнтів – тяжкий.
Місцева влада оголосила триденну жалобу – 14, 15 і 16 квітня.
Після російського удару по Сумах, за даними президента Володимира Зеленського, майже 50 держав і міжнародних організацій висловилися на підтримку України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Військовополонені громадяни Китаю розповіли, як потрапили до армії РФ
Громадяни Китаю, яких взяли у полон українські військовіпід час боїв поблизу Білогорівки та Тарасівки на Донеччині, на пресконференції у Києві розповіли, що доєднались до армії РФ, підписавши контракт.
За їхніми словами, агітація із закликами доєднатися до російської армії активно розповсюджується у соціальних мережах. Зокрема, вони згадали про TikTok.
«У Китаї бути військовим має дуже високий статус, але далеко не всі можуть отримати таку можливість, тому хтось може спокуситися на такий ролик, не маючи можливості бути військовим в Китаї», – розповів один із полонених.
Інший громадянин Китаю додав: «У Китаї пропагується дружнє ставлення до Росії і, можливо, саме такий результат цієї рекламної компанії. Бо це спонукає людей довіряти Росії більше і брати участь у цих заходах. До того, як приїхати в Україну, будь-яка інформація, яка була пов’язана з війною, – це інформація про перемоги Росії. Росія захопила те і захопила те. Інформація подається саме так».
За словами обох полонених, долучитися до війська їх РФ мотивував заробіток, який їм обіцяли – в агітаційних роликах йшлося про заробіток 200–250 тисяч рублів на місяць. Щоправда, за їхніми словами, використати кошти на власні потреби так і не вийшло.
«Ситуація була така, що я отримав карту, на яку отримав 200 тисяч рублів, але фактично цією картою я не міг користуватися. Тобто ці гроші разом з телефоном, на якому був встановлений застосунок пов’язаний з картою, періодично забирали росіяни і витрачали кошти під приводом витрат на пальне, зарядні пристрої і таке інше», – пояснює один із громадян Китаю.
Інший полонений зазначив, що розраховував на менші кошти, бо не збирався воювати.
«Спочатку хотів отримати роботу пов’язану з медичною реабілітацією. Тому що я в Китаї займався цією роботою. І через посередника я шукав саме таку роботу. Але, коли я вже опинився в армії РФ, у мене не було іншого вибору, ніж виконувати ту роботу, яку доручали. Усі документи були російською мовою, тож вся комунікація відбувалась за допомогою жестів або певних знаків. Тобто нам просто показували, що треба робити», – розповів він.
За словами полонених громадян Китаю, вони не розуміли, де саме служили –ймовірно, проходили службу у 7 моторизованій бригаді.
«Командиром був росіянин, але з командиром ми спілкувалися дуже рідко. Були організовані групи по 5 людей. Росіяни переважно нас залучали до важкої роботи. Інші іноземці, які були також в підрозділі, були залучені також до цієї роботи. Росіяни не те, щоб ставилися погано, але трималися осторонь», – пояснили вони.
Обоє полонених заявили, що готові до обміну та просять керівництво КНР забрати їх додому.
«Ми сподіваємося, що китайський уряд зможе допомогти здійснити обмін між Україною та Росією. Ми повернемося до Китаю. Родичі не знають, що ми в полоні. В Китаї, де б ти не приймав участь у бойових діях, ти маєш понести покарання. Щоправда невідомо, скільки років. Але я все рівно хочу повернутися додому і до рідних», – зазначив один із полонених.
У Службі безпеки України повідомили, що проводять необхідні слідчі дії для встановлення всіх обставин участі громадян КНР у війні РФ проти України та перевіряє покази цих полонених. Слідство ведеться за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора за ст. 438 Кримінального кодексу України (воєнні злочини).
Українське законодавство також передбачає покарання за найманство. Зокрема стаття 447 Кримінального кодексу передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строком від 5 до 10 років за участь найманця у збройному конфлікті, воєнних або насильницьких діях. У 2023 році
Офіс генпрокурора у відповідь на запит DW повідомляв, що на той момент було зареєстровано щонайменше 13 справ за статтею про найманство.
8 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що на Донеччині українські військові взяли в полон двох громадян Китаю, які воювали у складі російської армії.
Міністерство закордонних справ Китаю, коментуючи захоплення в полон двох китайських громадян в Україні, заявило, що перевіряє цю інформацію. А 10 квітня, після чергових заяв президента України в МЗС Китаю закликали утриматися від «безвідповідальних зауважень».
У Кремлі заявили, що Росія не залучає Китай до війни проти України, а Пекін нібито займає «виважену позицію». Так речник президента РФ Дмитро Пєсков прокоментував заяву Володимира Зеленського, який повідомив про щонайменше 155 громадян КНР, що воюють у складі російських військ, вербованих через соцмережі.
Китай позиціонує себе як нейтральну сторону у війні РФ проти України і заявляє, що не надає військової допомоги жодній зі сторін, на відміну від США та інших західних країн.
Але Пекін залишається близьким політичним і економічним союзником Росії, і члени НАТО називають Китай «вирішальним посібником» війни, яку він ніколи не засуджував.
Нещодавно «Схеми» (Радіо Свобода) у своєму розслідуванні розповіли, як Китай став єдиним постачальником у РФ низки рідкісних металів для виробництва зброї після введення західних санкцій.
Після російської атаки на центр Сум 13 квітня голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх прокоментував звинувачення щодо організації нагородження військових у місті в день трагедії.
Міський голова Конотопа Артем Семеніхін раніше заявив, що саме Артюх був ініціатором заходу для 117-ї бригади територіальної оборони у конгрес-центрі.
Артюх це заперечив: «Моєї ініціативи там не було. Я був запрошений». На уточнююче питання журналіста Суспільного, хто саме його запросив, голова ОВА відповів, що «це вже інша тема».
Напередодні народна депутатка Мар’яна Безугла на сторінці у фейсбуці заявила, що був витік інформації щодо нагородження військових у Сумах.
13 квітня близько 10:15 військові РФ нанесли два ракетні удари по центру міста Суми. Згодом очільник Офісу президента Андрій Єрмак розповів, що російські війська використали ракету з касетними боєприпасами. За останніми даними, унаслідок атаки загинуло 35 людей, з них двоє дітей. За медичною допомогою звернулись 120 осіб: 105 дорослих і 15 дітей.
Зеленський: цього тижня заплановані зустрічі щодо безпекового контингенту
Президент України Володимир Зеленський повідомив про заплановані цього тижня зустрічі щодо безпекового контингенту.
«Сьогодні я провів Ставку: ми продовжуємо розвиток нашої армії – формування корпусної системи. Були відповідні доповіді. Також готуємо з партнерами основу для безпекового контингенту – контингенту за участі партнерів, який буде підтримувати мир після цієї війни. Цього тижня заплановані зустрічі щодо цього – щодо контингенту», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
За його словами, також сьогодні спланували зовнішньополітичну роботу на найближчі тижні.
«Ми працюємо заради ППО для України, заради стійкості нашої держави та Сил оборони й заради того, щоб дипломатія нарешті почала давати плоди», – додав він.
Європа обговорює створення військового контингенту для гарантування безпеки в Україні після завершення війни. Днями в інтерв’ю Радіо Свобода міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що країн, готових до розгортання військ в Україні, точно більше ніж шість. Він вважає, що їхня кількість зросте після того, як буде узгоджено мандат потенційної місії.
Наприкінці березня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що західні контингенти в Україні, які пропонує «коаліція охочих» на чолі з Францією та Британією, не будуть розміщені на лінії зіткнення, а діятимуть у стратегічних пунктах у мирній зоні як сили підтримки безпеки.
Сікорський: Путін привласнює перемогу над нацизмом і використовує «фашистські практики»
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що російський президент Володимир Путін намагатиметься використати 9 травня для введення світу в оману, прикриваючи свою агресію риторикою боротьби з фашизмом, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Він наголосив, що сучасна Росія – це авторитарна держава, яка веде загарбницьку війну, позбавляючи сусідній народ права на ідентичність.
«Путін намагатиметься ввести світ в оману, заявляючи, що бореться з фашизмом, і посилатиметься на перемогу у Другій світовій війні. Це, звісно, чергова брехня. Росія – авторитарна держава, в якій сьогодні більше політичних в'язнів, ніж за часів Брежнєва. Вона вторгається до сусідніх країн і намагається позбавити велику сусідню націю права на власну ідентичність. Це – фашистські практики», – сказав Сікорський.
Сікорський підкреслив, що перемога антигітлерівської коаліції над Третім Рейхом – це спільне надбання багатьох народів, зокрема й українців, які загинули і воювали у складі Червоної армії.
«Другій світовій війні боролися не лише росіяни. Кілька мільйонів українців загинули у Другій світовій війні, ще кілька мільйонів служили в Червоній армії, визволяючи, зокрема, Польщу та беручи Берлін. Тож перемога антигітлерівської коаліції над Третім Рейхом не є власністю Путіна, і його використання цієї перемоги для дискредитації України – це привласнення історії», – підкреслив очільник польського МЗС.
Росія системно використовує культ 9 травня як інструмент державної пропаганди. Зокрема, Кремль просуває міф про ексклюзивну роль Росії у перемозі над нацизмом, відсуваючи внесок інших народів. В цьому контексті Росія поширює наратив про «боротьбу з неонацизмом» в Україні, щоб легітимізувати війну та власні злочини.
У Головному управлінні розвідки Міноборони заявили, що нині на лінії бойового зіткнення, зокрема у Запорізькій області в районі населеного пункту Щербаки, дедалі частіше фіксуються випадки застосування силами РФ боєприпасів з отруйним газом.
Як повідомляє у телеграмі ГУР, здебільшого, йдеться про гранати РГ-Во – російські війська скидають їх з безпілотників на позиції Сил безпеки і оборони України.
«Застосований російськими загарбниками газ вражає слизову оборонку та дихальні шляхи. Перебування у зоні ураження хімікатом без засобів захисту може мати летальні наслідки ― на жаль, серед захисників України вже є загиблі», – йдеться у повідомленні.
Тривають експертизи застосованої силами РФ хімічної речовини з метою її точної ідентифікації, додають у ГУР.
Підтвердити цю інформацію з інших джерел наразі неможливо, але раніше Генштаб ЗСУ неодноразово повідомляв про застосування РФ хімікатів на полі бої.
За даними Міноборони, російські військові від початку широкомасштабного вторгнення в Україну понад 6 900 разів застосовували боєприпаси, які містять небезпечні хімічні речовини. У міністерстві також інформували, що було надано медичну допомогу майже 3 400 українським військовослужбовцям з ознаками отруєння невідомою хімічною речовиною.
Влада Росії відкидає звинувачення у застосуванні хлорпікрину та інших хімікатів проти України. У Москві неодноразово заявляли, що Україна готує провокацію, щоб звинуватити Росію у застосуванні хімічної зброї на фронті.У Головному управлінні розвідки Міноборони заявили, що нині на лінії бойового зіткнення, зокрема у Запорізькій області в районі населеного пункту Щербаки, дедалі частіше фіксуються випадки застосування силами РФ боєприпасів з отруйним газом.
Як повідомляє у телеграмі ГУР, здебільшого, йдеться про гранати РГ-Во – російські війська скидають їх з безпілотників на позиції Сил безпеки і оборони України.
«Застосований російськими загарбниками газ вражає слизову оборонку та дихальні шляхи. Перебування у зоні ураження хімікатом без засобів захисту може мати летальні наслідки ― на жаль, серед захисників України вже є загиблі», – йдеться у повідомленні.
Тривають експертизи застосованої силами РФ хімічної речовини з метою її точної ідентифікації, додають у ГУР.
Підтвердити цю інформацію з інших джерел наразі неможливо, але раніше Генштаб ЗСУ неодноразово повідомляв про застосування РФ хімікатів на полі бої.
За даними Міноборони, російські військові від початку широкомасштабного вторгнення в Україну понад 6 900 разів застосовували боєприпаси, які містять небезпечні хімічні речовини. У міністерстві також інформували, що було надано медичну допомогу майже 3 400 українським військовослужбовцям з ознаками отруєння невідомою хімічною речовиною.
Влада Росії відкидає звинувачення у застосуванні хлорпікрину та інших хімікатів проти України. У Москві неодноразово заявляли, що Україна готує провокацію, щоб звинуватити Росію у застосуванні хімічної зброї на фронті.
«Росіянам психологічно важко вбивати українців» – що (не) так із заявою Володимира Кара-Мурзи
Колишній російський політв’язень Володимир Кара-Мурза взяв участь у дискусії в стінах французького парламенту. Відповідаючи на запитання сенатора Клода Малюре про ймовірні революційні настрої в республіках, які входять до складу РФ, вихідці з яких складають значну частину російської армії вторгнення і гинуть на війні, Кара-Мурза процитував одну зі своїх колег-правозахисниць.
У своїй відповіді російський політик вказав на «психологічну важкість» для росіян вбивати українців та нібито повторив тезу про «один народ», яка часто використовується президентом РФ Володимиром Путіним та офіційними російськими медіа.
Ця заява неабияк обурила українських та російських правозахисників, політиків та представників нацменшин РФ.
Пізніше Кара-Мурза заявив, що про «один народ» не казав.
Трамп анонсував «хороші пропозиції» щодо припинення війни проти України
Президент США Дональд Трамп заявив, що незабаром можуть з’явитися «дуже хороші пропозиції» щодо врегулювання війни проти Україні.
«Я думаю, що дуже скоро у вас будуть хороші пропозиції», – сказав Трамп під час зустрічі з президентом Сальвадору Наїбом Букеле в Білому домі.
Водночас він знову поклав провину за розв’язання війни на українського президента Володимира Зеленського та свого попередника Джо Байдена.
«Я не кажу, що хтось є ангелом. Але за моєї каденції Путін навіть не згадував про це. А Байден тримав ціни на нафту такими високими, що Росію вже було не зупинити. Зеленський міг це зупинити, Байден міг, і Путін не мав йти на це. Не варто починати війну з тим, хто у 20 разів більший, а потім просити ракети в інших», – заявив Трамп.
«Все, що я можу – це намагатися зупинити (війну проти України – ред.). І, думаю, у нас це виходить добре», – додав президент США.
Раніше президент США Дональд Трамп 14 квітня у своїй соцмережі Truth Social заявив, що за його попереднього президентства «жодних проблем із Росією не було», а Путін і світ «поважали» США. Він наголосив, що особисто не має жодного стосунку до нинішньої війни, але «старанно працює над тим, щоб зупинити смерть і руйнування».
Це не перший випадок, коли Дональд Трамп публічно покладає відповідальність за війну не на Росію.
Раніше, у лютому 2025 року, Трамп назвав Зеленського «диктатором без виборів» і звинуватив його в «жахливій роботі» щодо запобігання війні. Цю заяву Трампа засудили світові та європейські політики.
Президент США Дональд Трамп напередодні заявив, що перемовини щодо завершення війни Росії проти України «можливо, йдуть нормально». Про це він сказав журналістам на борту літака Air Force One, додавши, що «настає момент, коли треба або діяти, або замовкнути».
В останні тижні відбулося кілька зустрічей, телефонних дзвінків між Україною і США, також окремо між РФ і США щодо припинення вогню у війні Росії проти України.
Зокрема, 11 березня представникам США вдалося отримати від України згоду на 30-денне перемир’я. Російський президент Путін цю ідею не відкинув, але висунув свої умови.
Спецпосланець президента США Стів Віткофф 11 квітня провів зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним. Переговори тривали понад чотири години.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков розповідав, що сторони обговорять «різні аспекти українського врегулювання», і Кремль має намір передати «основні елементи позиції та занепокоєння Росії» безпосередньо президенту США Дональду Трампу.