Журналісти встановили імена майже 98 тисяч російських військових, загиблих на війні проти України
Журналісти-розслідувачі й волонтери встановили імена 97 994 загиблих російських військових, які брали участь у війні проти України. Дані наведені 14 березня у публікації російського видання «Медіазона».
Видання разом із Російською службою Бі-Бі-Сі регулярно оновлюють список, досліджуючи відкриті дані. У публікації наголошується, що у дослідників на черзі майже 10 тисяч нерозібраних повідомлень про російські втрати.
У статистику не потрапляють російські військові, про смерть яких не повідомляли публічно, і зниклі безвісти. Ґрунтуючись на оцінці надмірної смертності чоловіків у РФ «Медіазона» оцінює загальні російські втрати у 165 тисяч осіб.
Зеленський: Україна готова діяти «швидко і конструктивно» заради миру, потрібен тиск США на Росію
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова діяти «швидко й конструктивно» для досягнення миру, наголосивши, що потрібен тиск на Росію, яка є «єдиною стороною, що намагатиметься все саботувати».
«Вчора ми почули заяви Путіна – він висуває деякі умови, які чітко показують: він не хоче ніякого припинення вогню. Йому потрібна війна – це завжди було очевидним, і це є очевидним зараз. Путін бреше про реальну ситуацію на полі бою, він бреше про втрати, він бреше про справжній стан своєї економіки, яка постраждала від його недолугих імперських амбіцій, і він робить усе можливе, щоб дипломатія зазнала невдачі», – написав Зеленський у телеграмі.
Президент наголосив, що кожна умова, яку висуває Путін, – це лише спроба заблокувати будь-яку дипломатію.
Прикордонслужба: на Сумщині зупинили прорив російської ДРГ
Державна прикордонна служба України повідомила 14 березня, що на Сумщині група з 10 російських диверсантів перетнула кордон і намагалася просунутися вглиб території України, але прорив зупинили прикордонники разом із підрозділами Сил оборони.
По ДРГ «одразу відкрили вогонь, задіявши мінометний розрахунок», заявили у прикордонній службі.
«У ході контрдиверсійних заходів противника змусили відступити. Скоординовані дії наших воїнів зірвали ворожі плани та не дали окупантам закріпитися», – йдеться в повідомленні.
Напередодні Рада оборони Сумської області ухвалила рішення щодо проведення обов’язкової евакуації населення зі ще восьми населених пунктів Юнаківської і Миропільської громад Сумського району через «напружену ситуацію» на кордоні з РФ.
13 березня речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі Радіо Свобода заявив, що російська армія активізувала бойові дії на кордоні з Сумською областю з метою прорвати оборону України.
Раніше ДПСУ повідомляли, що армія РФ відправляє невеликі штурмові групи у напрямку Новенького на Сумщині, намагаючись закріпитися.
Також у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) від 12 березня зазначалося, що російські війська продовжують здійснювати рейди вздовж міжнародного кордону між Сумською та Курською областями.
Генштаб ЗСУ: російські війська «шукають слабкі місця» на Сіверському напрямку
Збройні сили України продовжують стримувати наступ російських військ і вживають необхідних заходів для недопущення їх просування вглиб української території, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину 14 березня.
На цей час командування зафіксувало 90 бойових зіткнень.
Зокрема, штаб зафіксував російські атаки на Харківському та Куп’янському напрямках.
«Війська окупантів шукають слабкі місця в нашій обороні поблизу Білогорівки та Григорівки на Сіверському напрямку. Силами оборони успішно відбито дві ворожі атаки», – йдеться в зведенні.
У ЗСУ заперечили повідомлення про «оточення» українських сил на Курщині
Генеральний штаб Збройних сил України заявляє, що повідомлення про нібито «оточення» російськими військами українських підрозділів у Курській області Росії не відповідають дійсності.
У Генштабі наголосили, що такі повідомлення «створюються росіянами заради політичних цілей і тиску на Україну й партнерів».
«Ситуація за добу суттєвих змін не зазнала. Бойові дії в операційній зоні угруповання військ «Курськ» продовжуються», – йдеться в повідомленні.
У командуванні зазначили, що підрозділи Сил оборони України здійснили перегрупування, «відійшли на більш вигідні рубежі оборони й виконують визначені їм завдання на території Курської області».
Росія активізувалась і в Запорізькій області: відмова Путіна від перемир'я?
Російська армія наростила кількість штурмів на Оріхівському напрямку на півдні Запорізької області. Про це 14 березня вранці повідомив український Генштаб.
Відомство нарахувало 12 атак на цій ділянці фронту – зокрема, біля Степового, П'ятихаток, Щербаків, Кам'янського та у напрямку Новоандріївки та Малої Токмачки.
Раніше, крім рідкісних винятків, на цьому фронті кількість російських штурмів не перевищувала шести.
ЄС погодив продовження санкцій проти Росії, зі списку виключили 4 осіб
Держави-члени Євросоюзу 14 березня погодилися продовжити санкції щодо більш ніж 2400 фізичних осіб і компаній – у рамках обмежень, накладених на Росію за війну проти України.
«Наша рішучість підтримати Україну має визначальне значення», – наголосила в соцмережі X президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Санкції продовжили на пів року, при цьому зі списку виключили бізнесменів Володимира Рашевського і В’ячеслава Кантора, російського міністра спорту Михайла Дегтярьова, а також сестру олігарха Алішера Усманова – Гульбахор Ісмаїлову, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Дегтярьова, Ісмаїлова і Кантора вивести з-під санкцій вимагала Угорщина, погрожуючи накласти вето на продовження дії обмежень. У початковому списку, висунутому Угорщиною, було вісім імен, у тому числі російський бізнесмен Михайло Фрідман.
Рашевський, як зазначається, був виключений через «слабке юридичне обґрунтування», а не через тиск з боку Будапешта.
У грудні Угорщина домоглася вилучення з 15-го пакету санкцій ЄС патріарха РПЦ Кирила (Володимира Гундяєва), постійного представника РФ при ООН Василя Небендзі й Олімпійського комітету Росії.
Санкції ЄС мають продовжуватися кожні шість місяців одноголосним голосуванням послів 27 країн-членів у Брюсселі. Сьогоднішнім рішенням санкції продовжили до 15 вересня.
МВА: російська армія атакувала Херсон, поранений чоловік
Російська армія вдарила по центру Херсона керованою авіабомбою, повідомив голова міської військової адміністрації Роман Мрочко 14 березня.
За його словами, атака пошкодила медичний заклад, магазини, офіси та автомобілі.
«На зараз відомо про одного постраждалого — 23-річний хлопець отримав мінно-вибухову травму», – додав Мрочко.
Крім того, обласна влада раніше в п’ятницю повідомляла про загалом чотирьох поранених через російський обстріл Білозерки.
Трамп заявив про «дуже хороші» переговори з Путіним напередодні
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 14 березня прокоментував переговори американської сторони з президентом Росії Володимиром Путіним.
«Вчора ми мали дуже хороші та продуктивні дискусії з президентом Росії Володимиром Путіним, і є дуже хороші шанси, що ця жахлива, кривава війна може нарешті завершитися», – написав він у своїй соцмережі Truth Social.
Він також заявив, що «тисячі» українських військових нібито перебувають у «повному оточенні і дуже поганому та вразливому становищі». Трамп не уточнив, про який напрямок йдеться.
ЄС виключив російських олігархів із санкційного списку після тиску Угорщини та Словаччини
Європейський союз виключив зі списку санкцій російського бізнесмена В’ячеслава Моше Кантора, міністра спорту Росії Михайла Дегтярьова та Гульбахор Ісмаїлову, сестру олігарха Алішера Усманова.
Рішення було офіційно оголошене 14 березня під час зустрічі послів ЄС у Брюсселі.
Цей крок був зроблений після кількох днів патової ситуації в Брюсселі, коли Угорщина, за підтримки Словаччини, погрожувала не дати ЄС зелене світло на піврічне продовження заморожування активів і візових заборон, накладених на понад 2400 переважно російських компаній і приватних осіб з моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну понад три роки тому.
Британська розвідка: війна проти України знизила доступ населення Росії до медичних послуг
Агресія проти України збільшила навантаження на російську систему охорони здоров’я – про це йдеться в зведенні розвідки Великої Британії, яке цитує Міністерство оборони країни 14 березня.
За даними розвідки, щонайменше 160 державних лікарень у Росії закрилися протягом 2024 року, в тому числі 18 пологових будинків і 10 дитячих лікарень:
«Російські цивільні у маленьких містах і селах часто мають скорочені медичні послуги або не мають їх зовсім через ці закриття, в тому числі обмежені послуги на догоспітальному етапі».
За висновками відомства, надання пріоритету війні в Україні призвело до браку фінансування на охорону здоров’я в Росії, в тому числі дефіциту медичного персоналу, експертизи та обладнання.
Водночас британська розвідка вказує на навантаження на російську медичну систему через понад 500 тисяч поранених військових, що спричиняє проблеми з логістикою та брак медичих фахівців.
«Це негативно впливає на надання допомоги і, ймовірно, відтягує медичні ресурси від цивільного населення на військових, надалі посилюючи масштабний вплив на цивільні лікарні», – йдеться в повідомленні.
Міноборони Британії оцінює, що кількість медичних професіоналів, які обслуговують російських цивільних, ймовірно, продовжить скорочуватись у 2025 році.
Росія й Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Що Путін насправді має на увазі, коли говорить про довгостроковий мир
Президент Росії Володимир Путін зачаїв правду про те, чи погодиться він на запропоновану за посередництва США пропозицію про 30-денне припинення вогню в Україні.
Сибіга повідомив про формування команди для розробки заходів контролю можливого припинення вогню
Триває формування команди, яка відповідатиме за розробку заходів для контролю припинення вогню, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Про це він сказав на спільній пресконференції з австрійською колегою Беате Майнль-Райзінгер 14 березня.
За словами міністра, після повернення з Джидди переговорна команда доповіла президенту Володимиру Зеленському щодо результатів зустрічі з американською стороною, «з відповідними пропозиціями щодо подальшого розвитку».
«Ми вже зараз фактично приступили до формування національної команди, яка розроблятиме відповідні алгоритми дій для належного контролю можливого перемир’я. Це надзвичайно складний процес. Нагадаю, що лінія фронту на сьогодні з щоденними боями становить понад 1300 кілометрів», – заявив Сибіга.
Він вказав на те, що в рамках Мінського процесу неодноразово оголошувалося перемир’я, яке Росія порушувала. На думку голови МЗС, «потрібно бути готовими» для можливих провокацій з боку російської сторони.
«Тому зараз все буде спрямовано, щоб українська сторона була готова з відповідними командами, з відповідними напрацюваннями, модальностями – маю на увазі, в тому числі, майбутнього бачення щодо домовленості чи плану дій для досягнення справедливого, сталого миру для України. І безумовно, параметрів та обсягу пакету безпекових гарантій для України. Тому ця робота вже ведеться, і команда активно над цим працює», – повідомив він.
11 березня у Саудівській Аравії відбулася зустріч делегацій України й Сполучених Штатів. Під час переговорів Україна погодилася з пропозицією американської сторони про запровадження режиму припинення вогню у війні з Росією на 30 днів.
Делегації також обговорили важливість гуманітарних зусиль як частини мирного процесу, зокрема під час режиму припинення вогню, включно з обміном військовополоненими, звільненням утримуваних цивільних осіб та поверненням примусово переміщених українських дітей.
Президент США Дональд Трамп 12 березня висловив упевненість у тому, що припиненн вогню вдасться досягнути, а його спецпредставник Стів Віткофф прибув до Москви 13 березня, щоб поговорити з Кремлем про ситуацію.
Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією для обходу санкцій – Reuters
Росія використовує криптовалюту в торгівлі нафтою з Китаєм та Індією, щоб обійти західні санкції, пише Reutersіз посиланням на чотири джерела.
Деякі російські нафтові компанії використовують біткоїн, ефіріум та стейблкоїни (криптовалюти, еквівалент яких прив’язаний до долара США) для спрощення конвертації китайських юанів та індійських рупій у російські рублі. Зазначається, що криптовалюта займає невелику частину загального обсягу торгівлі нафтою, але ця частка зростає.
Джерела агентства на одному прикладі пояснюють, як здійснюється оплата за нафту криптовалютою: китайський покупець російської нафти платить торговій компанії-посереднику в юанях на офшорний рахунок. Посередник конвертує ці гроші в криптовалюту і переказує їх на інший рахунок, а звідти вони вирушають на третій рахунок у Росії.
Криптовалюту вже використовують країни, які перебувають під американськими санкціями, такі як Іран та Венесуела, щоб підтримувати свою економіку та не використовувати долари для угод на світовому нафтовому ринку.
За словами одного зі співрозмовників Reuters, криптовалюти, швидше за все, продовжать використовуватися в торгівлі російською нафтою, навіть якщо санкції будуть зняті й долар знову можна буде використовувати, оскільки це зручний інструмент, який допомагає швидше проводити операції.
У грудні 2022 року країни ЄС та «Групи семи», а також Австралія запровадили ембарго на імпорт російської нафти морем і стелю ціни на російську нафту в розмірі 60 доларів за барель. Компаніям із цих країн заборонено надавати транспортні, страхові та брокерські послуги для російської нафти, якщо вона продається дорожче за 60 доларів за барель.
Однак Росія обходить цю стелю. За перші три квартали 2024 року Росія продала понад 730 мільйонів барелів нафти за цінами, вищими за стелю, пише The Insider із посиланням на експортні дані. Всього торік Росія, за даними віцепрем’єра Олександра Новака, продала 1735 мільйонів барелів нафти. Сумарний виторг за «надпорогову» нафту становив близько 53 мільярдів доларів, а середня ціна «надпорогової» нафти – 73 долари за барель.
«Люди не змирилися і в розпачі»: як Україні боротися за окуповані території після припинення вогню?
Херсонська область опиниться поділеною у разі досягнення угоди між Україною і Росією про припинення вогню. Про це в інтерв’ю виданню The Telegraph заявив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін. Він припускає, що зупинка бойових дій призведе до створення озброєного кордону, подібного до того, який був між східною і західною Німеччиною під час Холодної війни, або на лінії перемир’я в Кореї.
То що чекає на Херсонську і Запорізьку області, які частково окуповані РФ у разі припинення вогню, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Путін через Віткоффа передав «сигнали» для Трампа – речник Кремля
Російський лідер Володимир Путін пізно ввечері 13 березня прийняв у Кремлі спецпосланця президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа, повідомив 14 березня речник Путіна Дмитро Пєсков.
За словами Пєскова, на зустрічі «російській стороні було надано додаткову інформацію», а Путін через Віткоффа передав інформацію та «додаткові сигнали» для Трампа.
Пєсков додав, що з обох боків є розуміння того, що розмова Путіна і Трампа необхідна. Розмова, за словами речника Кремля, відбудеться після доповіді Віткоффа Трампу. Конкретних термінів Пєсков не назвав.
Також він зазначив, що Путін підтримує позицію Трампа «у плані врегулювання» конфлікту, але «озвучив деякі питання, на які потрібно спільно знайти відповіді», і «що ще багато що зробити».
Спецпосланець Трампа Стів Віткофф 11 березня брав участь у зустрічі делегацій України та США в Саудівській Аравії, а 13 березня прилетів до Москви. У Білому домі не повідомляли, з ким конкретно зустрічався Віткофф у Москві і що обговорювалося на зустрічі, обмежившись словами, що підсумок його візиту можна оцінити з «обережним оптимізмом».
13 березня Путін зустрічався в Кремлі з Олександром Лукашенком, а на пресконференції після цього заявив, що Росія згодна з висунутою США пропозицією про 30-денне припинення вогню в Україні, але «є нюанси», і поставив кілька запитань, наприклад, щодо присутності ЗСУ в Курській області РФ. Трамп назвав заяву Путіна «обнадійливою, але неповною», а Володимир Зеленський – «черговими російськими маніпуляціями».
Відступ у Курську, бої за Торецьк: ситуація на фронті в Україні
Через майже сім місяців несподіваного вторгнення у Курську область Росії українські військові підрозділи відступають під потужним обстрілом, намагаючись уникнути оточення внаслідок спільних ударів російських і північнокорейських сил.
Проте на інших ділянках 1110-кілометрової лінії фронту новини більш обнадійливі: вперше за тривалий час Україна отримала сприятливі умови та перейшла в наступ, тоді як російський натиск почав слабшати.
Питання лише в тому, як довго Україна зможе утримувати перевагу, особливо з огляду на невизначеність щодо її головного постачальника зброї – Сполучених Штатів, які спочатку призупинили постачання та обмін розвідданими, але через два тижні відновили їх.
Європа має план забезпечення миру: деталі
«Точка зору» Анатолія Курносова – аналітика Центру політичних студій «Доктрина», виконавчого директора ГО «Коло європейського діалогу», експерта Українсько-Польської Медіа Платформи:
«Захистом України Європа зберігає себе та відвертає Третю світову війну. Схоже, що в Єропі нарешті це усвідомили. Головне питання, як швидко зможуть перебудуватися і діяти.
Як повідомляють українські медіа з посиланням Associated Press, Велика Британія та Франція як лідери потенційної «коаліції рішучих» із забезпечення гарантій безпеки обговорюють плани розміщення в Україні європейських миротворців....»
Далі тут
Каллас доопрацювала багатомільярдний пакет допомоги ЄС для України – стали відомі деталі
Новий пакет військової допомоги для «негайних постачань» Україні від ЄС може бути на суму від 20 до 40 мільярдів євро, у ньому передбачена також можливість спільного виробництва та партнерства з українською оборонною промисловістю. Про це йдеться в доопрацьованій чернетці пропозиції від верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, Радіо Свобода ознайомилося документом.
Остаточна сума досі не узгоджена, оскільки «деякі держави-члени ще не мають сформованого уряду», повідомив Радіо Свобода дипломат у колах ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі засобам інформації.
На позачерговому саміті лідерів ЄС 6 березня практично всі країни-члени спільноти, окрім Угорщини, погодилися з необхідністю розвинути пропозицію Каї Каллас, зокрема розглянути можливість інтеграції цих планів із планами нарощування оборонного виробництва в ЄС.
«Відчувається готовність до серйозного обговорення. Ми бачимо це як коаліцію охочих. Очікується, що на саміті лідерів 20 березня буде досягнуто політичного консенсусу», – повідомив дипломат.
Ідея Каї Каллас полягає також у тому, що країни-члени мають робити пропорційні до розміру своєї економіки внески у цю ініціативу, оскільки наразі обсяги допомоги від різних країн-членів суттєво відрізняються.
«Підтримка може надаватися «в натуральній формі» (через двосторонні постачання або постачання за участю третьої сторони) чи через фінансовий внесок. Держави-учасниці повідомлять одна одній та Європейській службі зовнішніх дій (ЄСЗД) до 30 квітня 2025 року про те, як вони планують виконати свої зобов’язання, вказуючи, чи можуть вони закуповувати та постачати додаткову допомогу від імені інших держав-учасниць», – ідеться в документі.
Новий пакет має включати як прямі постачання військової техніки (артилерійські системи великого калібру, системи ППО, боєприпаси тощо), так і прямі закупівлі в української оборонної промисловості.
Допомога, яку країни ЄС уже надали Україні у вигляді зброї з 24 лютого 2025 року, може бути зарахована до цієї ініціативи.
Лідери 26 із 27 держав Євросоюзу на саміті в Брюсселі 6 березня погодили декларацію на підтримку України. Єдиним главою держави, який не проголосував за це рішення, був прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Це означає, що декларація не увійшла до офіційних висновків саміту ЄС, але міститься в додатках до цих висновків, «твердо підтриманих 26 державами-членами».
У декларації зафіксована підтримка потенційного розміщення миротворців в Україні в межах механізму «Спільної політики безпеки та оборони» (CSDP), за яким Євросоюз бере участь у миротворчих операціях.