Російський лідер Володимир Путін призначив депутата Держдуми РФ Олександра Хінштейна тимчасовим виконувачем обов’язків губернатора Курської області, частину якої Москва не контролює. Указ про це опублікований 5 грудня на сайті Кремля.
Під час зустрічі з Хінштейном, відео якої опублікувала офіційна пресслужба, Путін нагадав, що депутат раніше обіймав посаду радника директора Росгвардії.
«І у зв’язку з цим хотів би вам запропонувати посаду виконувача обов’язків губернатора Курської області, маючи на увазі, що зараз там потрібне кризове управління, безумовно, в тій ситуації, в якій Курська область зараз перебуває», – сказав Путін.
За його словами, очільник регіону має відновити території, де зараз триває операція ЗСУ, та організувати роботу з допомоги місцевим жителям.
В указі про призначення Хінштейна зазначається, що його попередник Олексій Смирнов подав у відставку «за власним бажанням». Він обіймав цю посаду як тимчасовий виконувач обов’язків від травня 2024 року. У вересні Смирнов переміг під час виборів губернатора регіону.
Олександр Хінштейн – колишній журналіст і телеведучий, депутат Держдуми з 2003 року, є членом владної партії «Єдина Росія». У своєму телеграм-каналі Хінштейн регулярно повідомляє новини, пов’язані з російськими правоохоронними органами, зокрема, з Росгвардією.
Операція українських військових у Курській області триває від початку серпня. З початку наступу ЗСУ жителі прикордонних районів Курської області, які вимушено залишили свої будинки, неодноразово скаржилися на дії місцевої влади. Вони розповідали, що влада не може організувати евакуацію і не бореться з мародерством у зоні бойових дій, а також не виплачує компенсації та не видає житлові сертифікати біженцям.
Понад три тисячі жителів Кемеровської області РФ загинули на війні проти України
На війні з Україною загинуло понад три тисячі жителів Кемеровської області. Такі цифри навела на нараді регіонального уряду голова фонду «Захисники Вітчизни» Лариса Конишева.
«У нас на супроводі стоїть понад три тисячі сімей загиблих, і 1 тисяча 416 ветеранів вже повернулися», – цитує Конишеву видання Sota, додаючи, що, згідно з офіційними даними Росстату, кількість чоловіків у Кемеровській області, включно з немовлятами і пенсіонерами, на липень 2024 року складала 1 мільйон 163 тисячі 100 осіб.
Раніше заступниця міністра оборони Росії Ганна Цивільова, виступаючи на круглому столі в Держдумі, заявила, що родичі учасників вторгнення в Україну здали 48 тисяч тестів ДНК для упізнання. Йдеться тільки про тих, хто зараз вважається зниклими безвісти.
У відповідь голова думського комітету з оборони Андрій Картаполов попросив Цивільову цими цифрами «не фігурувати», назвавши інформацію «закритою» та «чутливою».
Офіційно російське військове відомство не розкриває кількість втрат російської армії в Україні. Регулярно число загиблих учасників вторгнення (до нього входять і мобілізовані, і контрактники, і найманці ПВК, і строковики, і добровольці) підраховують журналісти «Медіазони» та російської служби Бі-Бі-Сі, проте вони враховують лише ті смерті, які підтверджені відкритими джерелами. За даними на 29 листопада втрати російських військових в Україні становили 80 973 особи, свідчить цей підрахунок.
Серед російських регіонів за кількістю загиблих (у перерахунку на душу населення) лідирують Тива, Бурятія та Алтай.
Тема депортації та «русифікації» українських дітей Росією впродовж останніх двох днів активно обговорюється у Нью-Йорку та Вашингтоні.
У середу спеціальне засідання щодо становища українських дітей у війні провела Рада безпеки ООН. Це було перше засідання Радбезу, присвячене виключно українським дітям, починаючи весни 2014-го, коли Росія анексувала Крим та перші території в Донецькій та Луганській області.
Під час засідання Натаніель Реймонд, керівник Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету представив останній звіт, присвячений насильному всиновленню українських депортованих дітей.
Доповідачкою від України була Дарія Зарівна, радниця голови Офісу українського президента та оперативна директорка програми Bring Kids Back UA. Під час свого виступу вона, зокрема, продемонструвала членам Ради безпеки ООН те, як Росія підробляє документи щодо українських дітей, щоби знищити їхню ідентичність.
5 грудня у Конгресі на слухання щодо причетності Білорусі до примусового переміщення і перевиховання українських дітей збереться Комісія США з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія).
За різними оцінками, від початку повномасштабного вторгнення з окупованих Росією територій України до Білорусі вивезли не менше ніж 2,5 тисячі українських дітей.
За даними комісії, за 30 років диктатури Олександра Лукашенка Білорусь стала однією з найбільш ізольованих і небезпечних країн Європи. Після повномасштабного вторгнення Білорусь фактично діяла як частина Росії. Лукашенко допоміг розв’язати війну Путіна та захистити його від відповідальності.
Свідками на засіданні виступлять представник асоціації колишніх силовиків BelPol Матвій Купрейчик, голова МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс, а також Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини, членкиня Міжвідомчої комісії з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні та Експертної ради при Представниці президента України в АР Крим.
Напередодні Рашевська як незалежна експертка також взяла участь у засіданні Ради безпеки ООН. Голос Америки зустрівся з Катериною Рашевською після засідання Ради безпеки. В інтерв’ю вона розповіла про те, як Росія продовжує вивозити дітей з окупованих територій та змінювати їхню національну ідентичність.
На Чернігівщині «Шахед» влучив у приватний будинок, є поранений – влада
Запущений російськими військами ударний дрон ввечері 5 грудня влучив у приватний житловий будинок на Чернігівщині, внаслідок чого постраждав місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За його словами, це сталося в Корюківському районі.
Пораненого шпиталізували.
«Для ліквідації наслідків і допомоги на місці працювали всі відповідні служби», – зазначив Чаус.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ОГП: понад 8 тисяч військових повернулися на службу з СЗЧ
Понад вісім тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили військову частину, станом на даний час вже повернулися на службу, повідомив начальник відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора Саіян Сєвак.
В ОГП нагадали, що для звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовці, які під час дії воєнного стану вперше самовільно залишили місце служби або вчинили дезертирство, до 1 січня 2025 року мають добровільно повернутися на військову службу.
«Станом на теперішній час понад вісім тисяч військовослужбовців добровільно звернулися і повернулося на військову службу. З них, якщо розмежувати: понад п’ять тисяч військовослужбовців повернули в порядку закону звільнення від кримінальної відповідальності і понад три тисячі по другому закону», – цитує слова Сєвака в ефірі «Суспільного» пресслужба ОГП.
У серпні парламент України схвалив закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
А 29 листопада набув чинності закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував. Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується. Поновлюються також грошові виплати.
У Державному бюро розслідувань заявили, що військовослужбовців, які добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять з усіма соціальними гарантіями.
Посол України в Чехії відреагував на заклик мера Пльзеня до українців повернутися на батьківщину
Посол України в Чехії Василь Зварич відреагував на висловлювання мера чеського міста Плзень Романа Зарзицького, який закликав молодих українців залишити місто та повернутися на батьківщину обороняти країну.
Український дипломат попросив обережно підходити до чутливих тем і підкреслив, що злочини не можна пов'язувати з національністю.
«Якщо злочинець порушив закон, то він перед законом рівний, незалежно від того, до якої національності він належить. Якщо ми намагаємося зробити сенсацію, висуваючи перед усіма якусь одну національність, я не знаю, чи це сприятиме безпеці міста чи регіону. Мені здається, що тут потрібно аналітично підійти до цієї теми і зрозуміти, що ми насправді хочемо. Зміцнити безпеку міста чи регіону? Чи ми хочемо навпаки внести певні елементи якоїсь міжетнічної напруги?» – запитав посол Василь Зварич в інтерв'ю Радіо Свобода.
Раніше мер Пльзеня Роман Зарзицький в ефірі Чеського телебачення висловив невдоволення присутністю молодих українців у місті: «У нашому краї проживає 79 тисяч іноземців, з них 40 тисяч – у нашому місті, і це наслідки української кризи. Ми хочемо допомагати, особливо жінкам і дітям. Але не розумію, чому молоді люди активного віку, які могли б служити в Україні і воювати, перебувають тут...».
Ведучий програми перебив його і завершив інтерв'ю. Пізніше Зарзицький висловив своє невдоволення тим, що йому не дали договорити до кінця, та продовжив думку у Facebook: «Я за те, щоб допомагати всім, хто тікає від війни. Але я не хочу і не буду терпіти неналежної поведінки української молоді, яка ігнорує наші закони. Україна шукає підкріплення для своєї армії, і у нас у Пльзені є чимало таких людей. Хочу обговорити це з послом України, до якого звернувся із проханням про зустріч».
Опозиційна партія ODS у Пльзені засудила слова мера. Павел Шинделарж, голова ODS та колишній мер міста, заявив: «Так, криза біженців, спричинена російською агресією в Україні, створила багато проблем у Пльзені. Однак ставити її в контекст ситуації з безпекою в місті – це неправильно, оскільки це лише прикриває некомпетентність самого мера»
В інтерв'ю Радіо Свобода Василь Зварич також закликав українців поважати закони Чехії. «Закон один для всіх, і я закликаю своїх співвітчизників не порушувати закони країни перебування. Ми повинні зі вдячністю ставитися до гостинності, допомоги і відкритості чеського суспільства, робити все, щоб додати щось від себе, показати свою вдячність і в жодному випадку не давати підстав жодному політику говорити про те, що українці створюють проблеми тут».
У червні 2024 року Вищий апеляційний суд Чехії підтвердив вирок 19-річному українцю Віктору Веселовському за зґвалтування та замах на вбивство 15-річної дівчини в Пльзені. Суд засудив його до 19 років ув'язнення та зобов'язав виплатити компенсацію в розмірі 500 тисяч чеських крон. Дівчина змогла врятуватися, прикинувшись мертвою, і звернулася по допомогу після втечі. Ця справа викликала посилення антиукраїнських настроїв. Засуджений не є біженцем.
Як повідомили Радіо Свобода в регіональному управлінні поліції Плзенського краю, з січня по жовтень 2024 року в регіоні було скоєно 3 697 злочинів. За той же період у 2023 році зафіксували 3 706 злочинів.
У 2024 році до відповідальності притягнули 1 371 особу, з них 266 були іноземцями, з яких 117 – українці. У 2023 році з 1 379 осіб, яку покарали, 252 були іноземцями, і 78 з них – українці.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан раніше заявляв, що громадяни України суттєво не погіршують криміногенну ситуацію.
Чехія – третя за розміром держава Європейського союзу за кількістю біженців з України після Польщі та Німеччини.
Станом на листопад 2024 року майже 385 тисяч українців отримали дозвіл на проживання у Чехії у зв'язку з війною в Україні. З них понад 100 тисяч – чоловіки віком до 65 років.
Повністю інтерв'ю посла України Василя Зварича читайте на сайті Радіо Свобода 6 грудня.
«Жодного дня цей документ не працював»: Зеленський у річницю Будапештського меморандуму
Президент Володимир Зеленський у зверненні 5 грудня прокоментував 30-ту річницю Будапештського меморандуму.
Він назвав підписання документу подією, яка мала масштабне значення на момент підписання, але «сьогодні навіть на багато слів не заслуговує»:
«Десять років війни. Жодного дня цей документ не працював. І через це кожен у світі тепер знатиме, що просто підпису будь-якої держави, якихось запевнень чи обіцянок для безпеки недостатньо».
Президент вкотре заявив, що натомість потрібні дієві гарантії, реальне союзництво та безпековий фундамент всередині країни.
«Зброя, яка дає змогу захиститись і стримати ворога. І єдність, яка допомагає вистояти навіть у найскладніші моменти», – додав він.
У 1994 році Україна відмовилася від ядерної зброї. Після цього Україна, США, Росія і Великобританія уклали Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (так званий Будапештський меморандум). Він містить пункти, які надають Україні гарантії її суверенітету та безпеки.
Однак у 2014 році Росія, яка була одним із гарантів безпеки України за Будапештським меморандумом, знехтувала цим документом і загалом міжнародним правом та розпочала гібридну війну, а у 2022 році вже повномасштабне вторгнення.
Путін скасував зобов’язання платити за газ лише через «Газпромбанк», який потрапив під санкції
Президент Росії Володимир Путін скасував зобов’язання для покупців російського газу платити лише через «Газпромбанк».
Це випливає з оновленого Путіним указу від 31 березня 2022 року щодо спеціального порядку оплати газу іноземними компаніями, пише російська служба Радіо Свобода. Захід буде діяти доти, доки з «Газпромбанку» не знімуть санкції.
Новий указ передбачає два варіанти взаєморозрахунків. «Зарахування уповноваженим банком» коштів у рублях, що надходять «від третіх осіб» з метою оплати іноземною компанією російського газу. Другий варіант передбачає, що зобов’язання щодо оплати газу може бути припинено «повністю або частково шляхом заліку зустрічних вимог російського постачальника до іноземного покупця» з ініціативи постачальника, передає російський «Коммерсант».
Заліком зустрічної вимоги, як зазначається, може бути форма безготівкових взаєморозрахунків чи погашення рівних сум взаємних платіжних зобов’язань.
Сполучені Штати запровадили 21 листопада нові санкції проти десятків російських банків, зокрема «Газпромбанку» 21 листопада. Санкції забороняють установі здійснювати будь-які нові транзакції в енергетичній сфері, пов’язані з фінансовою системою США.
Раніше проєкт Радіо Свобода «Схеми» повідомляв, що через «Газпромбанк» Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України. Журналістам вдалося встановити військовослужбовців з різних військових частин РФ, які отримують в «Газпромбанку» гроші за участь у бойових діях на території України та довести системність цієї співпраці банку з командуванням російської армії.
Обсяги відключень світла завтра не зміняться – «Укренерго»
Графіки відключень світла діятимуть зранку до вечора 6 грудня, повідомив оператор енергосистеми «Укренерго» увечері в четвер.
За повідомленням, обсяг обмеження діятиме так само, як і сьогодні:
- 06:00 – 07:00 – одна черга відключень
- 07:00 – 20:00 – дві черги відключень
- 20:00 – 22:00 – одна черга відключень
Графіки обмеження потужності діятимуть для промисловості та бізнесу з 5-ї по 23 годину.
«Укренего» нагадує, що тимчасові обмеження діють через пошкодження енергообʼєктів під час масованої повітряної атаки Росії 28 листопада.
«Час застосування та обсяг обмежень протягом доби можуть змінитись. Актуальну інформацію про графіки відключень у вашому регіоні дізнавайтесь на сайті чи офіційних сторінках обленерго у соцмережах», – зазначає оператор.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Фінляндія надасть Україні пакет оборонної допомоги на 25 мільйонів євро
Фінляндія надасть Україні 26-й пакет матеріальної допомоги, повідомляє Міністерство оборони країни 5 грудня. Відповідне рішення ухвалив президент країни за поданням уряду.
«Заміна оборонних засобів у цьому пакеті коштуватиме Фінляндії приблизно 25 мільйонів євро. Управління оборони вже готує наступний пакет допомоги, який буде надано на початку наступного року», – йдеться в повідомленні.
За словами міністра оборони Антті Хяккянена, Фінляндія загалом надала Україні оборонну допомогу на суму 2,3 мільярда євро.
«Цього разу до пакунку входить, наприклад, зимове спорядження для українських військових. Фінляндія є одним із найсильніших прихильників України, і ми не плануємо це змінювати», – заявив він.
Більш детальну інформацію фінське Міноборони не надає, щоб «гарантувати, що допомога досягне місця призначення».
Наприкінці листопада лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі, Швеції та Фінляндії пообіцяли посилити підтримку України, в тому числі надати більше боєприпасів.
Житель Вознесенська загинув через російський удар – ОВА
Житель Вознесенська Миколаївської області загинув внаслідок російського ракетного удару ввечері 5 грудня, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«На жаль, внаслідок вечірнього ракетного удару у Вознесенську загинув чоловік», – написав Кім у телеграмі, не наводячи деталей.
Близько 16:00 5 грудня Повітряні сили ЗСУ повідомили про запущені російськими військами ракети в напрямку Миколаївщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Точна дата кінця війни тепер відома після зустрічей у США?
- Єрмак у Вашингтоні
Українська делегація, яку очолює голова Офісу президента Андрій Єрмак, зустрілася з представниками новообраного президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє Reuters. Деталей щодо результатів зустрічі наразі немає, утім, як пише Wall Street Journal, спецпредставник Трампа з питань України і РФ Кіт Келлог висловив підтримку зусиллям адміністрації Байдена з надання зброї Україні, заявивши, що це дасть Трампу важелі впливу на Москву. Але команда обраного президента США не виявила особливого інтересу до пропозиції членства України в НАТО, яке, за словами Володимира Зеленського, є життєво важливою гарантією безпеки від майбутньої російської агресії.
То якими будуть результати візиту Єрмака до Вашингтона і чи наблизить ця поїздка закінчення війни?
- Післявоєнні вибори
Необхідно заздалегідь адаптувати виборче законодавство для проведення післявоєнних виборів, коли б вони не пройшли. Про це заявила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця політичної партії «Слуга народу» Олена Шуляк. На її думку, перші післявоєнні вибори повинні мати абсолютну довіру до їхньої легітимності, «тому виклики щодо їх проведення потребують широкої громадської дискусії, інформаційної кампанії з роз’яснення…».
Що слід розуміти з цієї заяви: влада таки готується до виборів?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Тридцять років тому лідери Сполучених Штатів, Великої Британії, Росії та України зустрілися в Будапешті і підписали меморандум, який надав гарантії безпеки Україні в обмін на її відмову від свого ядерного арсеналу, який тоді був третім за величиною у світі.
Сьогодні, майже через три роки після того, як Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну та 10 років після анексії Криму, український МЗС називає Будапештський меморандум про гарантії безпеки «пам’ятником короткозорості у прийнятті стратегічних рішень у сфері безпеки».
«Верстка»: найбільших втрат у боях на Курщині зазнала 810-та бригада морпіхів з окупованого РФ Криму
Найбільших втрат у боях з українськими військовими в Курській області Росії зазнала 810-та окрема бригада морської піхоти з окупованого РФ Криму – такого висновку дійшли журналісти російського видання «Верстка», які вивчили оголошення про зниклих безвісти і пошукові картки військових в одній із найбільших груп у «ВКонтакті» з серпня по листопад 2024 року.
У цій групі згадки про зникнення бійців 810-ї бригади зустрічалися щонайменше втричі частіше, ніж інших підрозділів російської армії. Наприклад, із понад 350 зниклих під Курськом російських військовослужбовців, чиї особисті дані вдалося підтвердити виданню, найбільше людей (71 особа) служили у 810-ій бригаді. Наступна за частотою згадок 155-та бригада (26 осіб).
Більшість зниклих – це мобілізовані й кадрові військові. Згідно з повідомленнями про розшук російських військових, пише видання, більш ніж у 95% випадків про зниклих немає жодної інформації, у 4% випадків тіла військових вдалося евакуювати, а менш ніж у 1% випадків близькі знайшли своїх родичів у лікарнях.
810-та окрема бригада базується в окупованому Севастополі. Газета The New York Times із посиланням на джерела писала, що восени цього року в Курській області РФ разом із 810-ю окремою бригадою в бій з ЗСУ вступили військові Північної Кореї зазнавши перших втрат.
Російська служба «Бі-Бі-Сі», «Медіазона» і команда волонтерів раніше встановили імена 80 973 російських військових, які загинули на війні проти України. Міноборони Росії не розкриває дані про кількість як загиблих у війні з Україною військових, добровольців і ув’язнених, так і зниклих безвісти. Заступниця міністра оборони РФ Анна Цивільова нещодавно заявила, що відомство отримало 48 тисяч заявок на ДНК-тести від родичів зниклих військових.
Зеленський увів у дію рішення РНБО, яке обмежує переведення медиків на інші військові посади
Президент Володимир Зеленський підписав рішення Ради національної безпеки і оборони щодо «протидії загрозам національній безпеці України у сфері охорони здоров’я в особливий період» – документ оприлюднив Офіс президента 5 грудня.
Зокрема, рішення доручає Кабінету міністрів протягом місяця ухвалити рішення щодо «встановлення на період дії воєнного стану заборони на призначення осіб з медичною освітою на посади військової служби, що безпосередньо не пов’язані з медичною практикою (службою)». Винятки становлять переведення за власним бажанням.
Крім того, рішення передбачає опрацювати «доцільність перегляду» умов бронювання військовозобов’язаних медичних працівників, фахівців з реабілітації та інших працівників сфери охорони здоров’я, які працюють за основним місцем роботи в медичних закладах. Зокрема, це стосується зняття обмежень щодо відсоткової частки військовозобов’язаних працівників закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності, закладів громадського здоров’я, закладів судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, центрів крові, для яких робота у цих закладах є основним місцем роботи, незалежно від військово-облікової спеціальності.
Поміж інших пунктів РНБО доручає Кабінету міністрів протягом трьох місяців вжити додаткових заходів для «комплексного вирішення» питань щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові і компонентів крові, функціонування системи крові.
Зеленський доручив контроль за виконанням рішення РНБО секретарю Ради Олександру Литвиненку.
Контроль за виконанням рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію цим Указом, покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України
У листопаді речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій повдіомив, що головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський ухвалив рішення посилити медичні служби в зоні бойових дій.
Він наголошував, що військових медиків «не переводять у піхоту, як дехто інтерпретує».
Перед тим народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що Генштаб Збройних сил України ухвалив рішення про переведення не лише медиків, а й інших фахівців із тилових підрозділів до піхотних бригад. За її словами, на всі тилові підрозділи надійшло розпорядження, відоме як «завдання 1/5», за яким певну частину персоналу переводять до бойових частин.
«Більше ППО, боєприпасів і швидше» – Рютте після розмови з Зеленським
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте за підсумками телефонної розмови із президентом України Володимиром Зеленським 5 грудня заявив, що пріоритетом альянсу є збільшення підтримки України.
«Гарна розмова з президентом Зеленським услід за зустріччю міністрів закордонних справ НАТО цього тижня. Наш пріоритет – більше підтримки України. Більше протиповітряної оборони, більше боєприпасів і швидше!», – написав Рютте у соцмережі X.
Тим часом, у пресслужбі президента України повідомили, що Володимир Зеленський під час розмови розповів про ситуацію на полі бою загалом і на окремих напрямках Донеччини, перебіг операції в Курській області Росії і результати використання Україною далекобійних спроможностей, наданих союзниками.
«Президент наголосив на тому, що важливе безперебійне постачання снарядів калібру 155 мм, озброєнь і військової техніки з оголошених пакетів підтримки для своєчасного комплектування бойових бригад. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися активніше співпрацювати з партнерами для виконання рішень Вашингтонського саміту НАТО щодо систем протиповітряної оборони і додаткового посилення України проти російського повітряного терору взимку», – йдеться в повідомленні.
Зеленський також вкотре наголосив на важливості запрошення України в НАТО і подякував Рютте за проведення у Брюсселі засідання Ради Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ, «усі сигнали про подальшу військову підтримку України і чітке розуміння необхідності інвестицій в українську оборонну промисловість».
Після засідання міністрів закордонних справ НАТО у Брюсселі 4 грудня генсекретар альянсу заявив про необхідність зміни траєкторії війни Росії проти України, щоби лінія фронту рухалася у протилежному напрямку, а не так, як тепер.
«Ми мусимо робити більше, аніж підтримувати боєздатність України. Ми маємо надати достатньо допомоги, щоб змінити траєкторію цього конфлікту раз і назавжди», – сказав Рютте.
Для цього, за його словами, потрібно надавати Україні не лише системи ППО для захисту енергообʼєктів, але й наступальну зброю і забезпечити тренування військових.
Напередодні видання The New York Times написало, що Рютте закликав Україну відкласти «будь-які мирні переговори», допоки союзники не нададуть більше зброї.
2 грудня американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що президент Росії Володимир Путін не зацікавлений у врегулюванні війни, яке приведе до чогось меншого, ніж повна капітуляція України.
Обов’язки представника президента в Криму тимчасово виконуватиме Ольга Куришко
Постійне представництво президента в Автономній республіці Крим тимчасово очолить Ольга Куришко – про це відомство повідомило 5 грудня.
Досі Куришко працювала заступницею Таміли Ташевої, яка очолювала представництво донедавна.
Куришко здобула освіту в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Працювала юристкою, зокрема у правозахисній організації «КримSOS». Вона почала працювати в Представництві президента України в АРК в грудні 2021 року з посади керівника відділу правового забезпечення відомства. Працювала над стратегічними та програмними документами з питань реінтеграції, брала участь у розробці нормативно-правових актів щодо захисту прав жителів анексованого Криму та Севастополя у сфері доступу до освіти, пенсійного забезпечення, отримання паспортних документів, підтримки політв'язнів та членів їхніх сімей.
У червні 2023 року її було призначено на посаду заступника постійного представника президента України в АРК.
Президент України Володимир Зеленський напередодні звільнив Тамілу Ташеву з посади свого постійного представника в Автономній Республіці Крим.
Сама Ташева зазначила, що найближчим часом розпочне роботу у Верховній Раді України, попри попередні заяви про те, що вона планувала залишитися постійним представником президента України в АРК.
25 листопада Центральна виборча комісія України визначила Ташеву обраним народним депутатом. Вона стала наступною у черзі після Івана Приймаченка, який подав заяву про відмову від мандата. Приймаченка було визнано народним депутатом після смерті Олега Макарова у жовтні 2024 року, однак згодом він відмовився від мандата.
Генштаб: на фронті від початку доби було 106 зіткнень, більшість на двох напрямках
Ситуація на лінії бойового зіткнення залишається напруженою, загалом від початку доби відбулося 106 бойових зіткнень, повідомив у зведенні станом на 16:00 5 грудня Генеральний штаб Збройних сил України.
Згідно з наведеними даними, більшість зіткнень відбувалися на двох напрямках: Покровському і Курахівському, як і в попередні дні.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 26 спроб потіснити наших захисників із займаних позицій у районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Даченське, Жовте, Пушкіне, Новотроїцьке, Шевченко, Новопустинка. Сили оборони стримують натиск і відбили 18 атак противника, 8 боєзіткнень ще тривають… На Курахівському напрямку окупанти провели 35 атак поблизу Берестків, Старих Тернів, Зорі, Сонцівки, Курахового, Дальнього Єлизаветівки, Ганівки, Романівки й Успенівки, десять боєзіткнень тривають до цього часу», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові зіткнення відбувалися на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському напрямках і на Курщині в РФ.
У своєму звіті, оприлюдненому 24 листопада, аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські військові на Донбасі останнім часом просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік.
«Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року», – вказують експерти.
За їхніми висновками, просування російських військ значною мірою є «результатом виявлення і тактичного використання вразливих місць на українських лініях».
При цьому розвідка Великої Британії 5 грудня повідомила, що в листопаді 2024 року середньодобові втрати серед російських військових (убитими й пораненими) досягли нового місячного максимуму за весь час війни – 1 523 особи.
«Це вже третій місяць поспіль, коли російські війська зазнають нових рекордних середньодобових втрат. 28 листопада також було зафіксовано новий рекорд війни – 2030 втрат за один день, вперше повідомлялося про понад 2000 втрат», – зазначили у розвідці.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який відвідав Покровський і Курахівський напрямки на Донеччині, 29 листопада запевнив, що підрозділи Сил оборони на цих напрямках додатково забезпечать резервами, боєприпасами, озброєнням і військовою технікою.
«Обстановка стає критичною»: DeepState повідомив про нове просування армії РФ до Покровська
Росії вдалося просунутися вперед на південний захід від Покровська в районі села Новопустинка, повідомив вранці 5 грудня проєкт DeepState.
Понад те, на карті з'явилося свідчення того, що загарбники змогли дістатись околиць села Шевченко – ключового населеного пункту для оборони на південний захід від Покровська. Звідси до міської межі агресору залишається лише близько 4 кілометрів.
Напередодні аналітики охарактеризували обстановку на південний захід від Покровська як таку, що стає критичною. Якщо агресор зможе захопити Шевченко, аналітики припускають, що сюди буде перекинуто додаткові ресурси армії РФ.
Український Генштаб вранці 5 грудня повідомив про 41 атаку армії РФ на Покровському напрямку. Найгарячіше, за даними відомства, було на захід від Селидового та в Лисівці на південь від Покровська.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Херсонець Євген Гілін – адвокат, батько чотирьох дітей. У перший же день повномасштабного вторгнення він зібрав сім'ю і вивіз її з Херсона. У рідне місто на період окупації чоловік уже не повертався. Утім, каже, зміг зібрати команду, яка допомагала людям там виживати і евакуюватися на підконтрольну Україні територію. Євген очолює громадську організацію «Місто сили», яка з перших днів повномасштабної війни зосереджена на допомозі жителям півдня України. Волонтери, з його слів, організували безоплатну евакуацію і змогли вивезти понад 10 тисяч мешканців Херсонщини. Про обшуки, які окупанти влаштовували в гуманітарних штабах, про вбивство цивільного волонтера і друга й про виклики, з якими постійно стикаються волонтери, Євген розповів проєкту «Ти як?» від Радіо Свобода.