17-річні зможуть через «Резерв+» ставати на військовий облік – законопроєкт
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, відповідно до якого громадяни України після досягнення 17-річного віку зможуть автоматично ставати на військовий облік, повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
«Це означає, що юнакам більше не потрібно звертатися до ТЦК чи проходити медогляд. Достатньо буде пройти ідентифікацію у «Резерв+», після чого застосунок сам згенерує військово-обліковий документ. Це ще один крок у переведенні військового обліку в зручний цифровий формат», – цитує Умєрова пресслужба Міноборони.
Тим часом, у Верховній Раді зазначили, що ухвалений парламентом за основу законопроєкт щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік також передбачає, що жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби вони беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Поки що невідомо, коли Верховна Рада схвалить цей законопроєкт у цілому.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
Україна очікує на системи ППО від «кількох партнерів» у грудні – Зеленський
Міністр оборони Рустем Умєров після повернення з відряджень доповів про втілення домовленостей щодо військової допомоги, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 3 груня.
«(Умєров – ред.) доповідав і щодо нових домовленостей, і щодо реалізації попередніх, особливо щодо протиповітряної оборони. Ми очікуємо зараз, у грудні, системи від кількох партнерів», – заявив він.
Президент також повідомив, що «певні речі» для повітряного щита України можуть бути втілені в січні.
«Важливо, щоб це було реалізовано без будь-якого зволікання. Зима – це величезна спокуса для російських терористів», – додав Зеленський.
Сьогодні міністр закордонних справ Андрій Сибіга в Брюсселі закликав партнерів України надати 20 систем ППО, щоб захистити енергетику протягом зими.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Наразі в Україні діють графіки відключень світла внаслідок пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки Росії 28 листопада.
Десятки тисяч СЗЧ у війську загрожують українській обороні?
Близько трьох тисяч військовослужбовців повернулися на службу з СЗЧ за останні 72 години. Такі дані озвучив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних сил України Олександр Гринчук на брифінгу в Києві. Статистика ж показує, що 40-60% військових, хто вчинив СЗЧ, добровільно повертаються у частини, додав він.
Утім, західна преса констатує іншу картину. За повідомленнями AP, цілі підрозділи залишають свої пости, чим прискорюють обвал оборони і територіальні втрати. А Financial Times пише, що за 2024 рік – з січня по жовтень – в Україні порушили 60 тисяч справ про дезертирство. Це вдвічі більше, ніж за попередні два роки війни.
Що штовхає військових на самовільне залишення військових частин? Чим це може загрожувати українському війську? Та чи можливо побороти СЗЧ?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
«Конкретні запити й розчарування». Топдипломатка ЄС розповіла про візит до Києва
Голова європейської дипломатії Кая Каллас закликала Європейський союз працювати над втіленням своїх обіцянок Україні щодо постачання військової допомоги. Про це вона сказала, ділячись результатами поїздки до Києва з журналістами у штаб-квартирі НАТО, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«У них були дуже конкретні запити, як завжди, а також розчарування, що все, що було обіцяно, насправді не доходить до них. Тож нам дійсно потрібно працювати над усіма цими обіцянками, щоб справді їх виконати», – зазначила Каллас.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ зазначила, що Євросоюз працює над новим пакетом санкцій проти Росії, а також над розблокуванням коштів із Європейського фонду миру. З нього країнам-членам відшкодовують витрати на зброю, передану Україні, й понад шість із половиною мільярдів євро залишаються недоступними через угорське вето.
«Є надходження від заморожених активів, які будуть використані. Але нам також потрібно працювати далі щодо самих заморожених активів… Маю на увазі тиск на Росію, щоб вона припинила цю війну. Це, звичайно, нелегко, але нам потрібно це зробити», – зазначила посадовиця.
Топдипломатка також заявила, що конфлікт стає більш глобальним на тлі залучення солдатів із Північної Кореї й посилення російських гібридних атак на країни НАТО, й тільки залишаючись єдиними, союзники зможуть цьому, на думку Каллас, протистояти.
«Ми також маємо тісно співпрацювати, тому що це насправді питання глобальної безпеки… Війни не завжди виграються, але їх неможливо виграти, якщо не поставити перемогу за мету. Якщо поставити за мету перемогу – буде також дуже зрозуміло, що робити, яка стратегія, яка тактика, щоб допомогти Україні виграти війну. Вважаю, це те, що ми повинні зробити, щоб вони були якомога сильнішими», – резюмувала Каллас.
1 грудня, у перший день роботи нового складу Єврокомісії, з візитом в Україні перебували президент Європейської ради Антоніу Кошта, верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас і єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Білорусь і Росія створять три навчальних центри для спільної підготовки військових – БелТа
«Союзна держава» Білорусі та Росії планує створити три навчальні центри для спільної підготовки збройних сил обох країн, заявив голова постійної комісії з питань національної безпеки Палати представників Білорусі Геннадій Лепешко – про це пише державне агентство БелТА, передає білоруська служба Радіо Свобода.
Про це він заявив під час відеомосту, присвяченого 25-річчю підписання договору про створення «союзної держави».
За словами Лепешка, в Білорусі такий навчальний центр створять у Гродненській області, у Росії – на території Нижньогородської та Калінінградської областей. Зараз для цього готують кадри у військових навчальних закладах Білорусі та Росії.
Член Палати представників нагадав, що в 2023 році почалася реалізація трьох союзних програм у сфері оборони, одна з яких присвячена посиленню безпеки кордону, дві інші – вдосконаленню інфраструктури Білорусі та Росії для забезпечення регіонального угруповання війська.
Також дві країни підписали «понад 160 угод про спільну діяльність у військовій сфері» у 2025 році.
Лепешко зазначив, що військово-повітряні сили Білорусі та Росії періодично проводять «спільне патрулювання повітряних кордонів союзної держави в повітряному просторі Білорусі», що, на його думку, «є надзвичайно важливим, оскільки американська стратегічна і тактична авіація вже давно літає в повітряному просторі Польщі та країн Балтії поблизу кордону Союзної держави».
Як стверджує парламентарій, усі спільні з Росією навчання мають «виключно оборонний характер».
23 жовтня на засіданні спільної колегії міністерств оборони Білорусі та Росії схвалили концепцію навчань «Захід-2025», які назвали головною подією спільної підготовки військового управління та військ наступного року.
У 2022 році після спільних навчань «Союзна рішучість», які проходили в Білорусі 10-20 лютого 2022 року, Росія почала військове вторгнення в Україну, в тому числі з білоруської території.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, дозволивши використовувати територію, військову інфраструктуру та повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії та обстрілів українських міст, внаслідок яких загинули десятки тисяч цивільних українців.
Протягом усієї військової агресії Росії проти України влада Білорусі періодично заявляє про провокації, які нібито плануються з території України, Польщі чи Литви.
МЗС: Сибіга та Блінкен підписали меморандум про енергетичну підтримку України
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга зустрівся з державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкен в Брюсселі – про це повідомила пресслужба МЗС 3 грудня.
За повідомленням, сторони в штаб-квартирі НАТО підписали Меморандум про взаєморозуміння між урядами України та США щодо співпраці у забезпеченні стійкості енергетичної системи України.
«Меморандум передбачає можливість американської допомоги на загальну суму до 825 мільйонів доларів США», – йдеться в повідомленні.
МЗС додає, що документ створює нормативно-правову базу для покращення стійкості енергетичної системи України. Зокрема, йдеться про відновлення критичної інфраструктури, запровадження розподіленої генерації, реформування енергетичного сектору та сприяння переходу до «низьковуглецевої, конкурентоспроможної та інтегрованої до Європи економіки» після війни.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Наразі в Україні діють графіки відключень світла внаслідок пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки Росії 28 листопада.
Уряд призначив Шкрум заступницею міністра розвитку громад
Кабінет міністрів ухвалив низку кадрових рішень, повідомив 3 грудня представник уряду в парламенту Тарас Мельничук.
За його словами, уряд призначив:
- Альону Шкрум першою заступницею Міністра розвитку громад та територій
- Костянтина Ковальчука заступником Міністра розвитку громад та територій
- Григорія Іщенка головою Державного агентства України з управління зоною відчуження
- Віталія Чаплю заступником Державного секретаря Кабінету міністрів
- Ігоря Смілянського урядовим уповноваженим з питань реформування митних органів
Смілянський повідомив, що не планує йти з посади генерального директора Укрпошти.
Раніше сьогодні Верховна Рада проголосувала за припинення повноважень народної депутатки від «Батьківщини» Альони Шкрум.
«Укренерго» продовжило обмеження електроенергії для населення 3 грудня до кінця доби
«Укренерго» повідомляє, що продовжило заходи обмеження електроенергії для населення 3 грудня до кінця доби.
«Відключення будуть застосовуватись у такому обсязі: 08:00 – 23:00 – дві черги відключень; 23:00 – 24:00 – одна черга відключень», – йдеться в повідомленні.
Раніше у компанії прогнозували, що з 8:00 до 19:00 3 грудня діятимуть дві черги, з 19:00 до 21:00 – одна.
У компанії нагадали, що причина запровадження обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки 28 листопада.
У Повітряних силах ЗСУ зазначали, що внаслідок атаки РФ 28 листопада було 12 влучань, переважно в об’єкти паливно-енергетичного сектору.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
«Міністерство, яке займатиметься справами глобальної багатомільйонної української спільноти – не поміж справ, а цілеспрямовано», – такими словами президент України Володимир Зеленським анонсував створення нової державної інституції під час представлення в парламенті «Плану внутрішньої стійкості» 19 листопада.
А вже сьогодні, 3 грудня, Верховна Рада проголосувала за очільника міністерства, про якого ще навіть не існує згадки на офіційному сайті уряду. Ним став колишній урядовець і керівник «Нафтогазу України» Олексій Чернишов. Він обійняв посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності.
Міністра, як і анонсував президент, призначили до кінця 2024 року. Зі слів очільника держави, міністерство працюватиме зі спільнотами українців за кордоном «з усіх хвиль міграції». Крім того, у цьому контексті Володимир Зеленський укотре заявив і про перспективи множинного громадянства для українців.
За 72 години близько 3 тисяч військових повернулися до служби з СЗЧ – Військова служба правопорядку
За останній місяць до лав Збройних сил України повернулися близько шести тисяч військовослужбовців, які самовільно залишили частину, повідомив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Олександр Гринчук на брифінгу в Києві 3 грудня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Це шість тисяч військовослужбовців, які вже зараховані у списки у військових частинах за останній місяць. Тобто вони вже перебувають в строю», – сказав Гринчук.
За його словами, за 72 години після набуття чинності законом про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував, до строю повернулися близько трьох тисяч військовослужбовців.
Крім цього, каже Гринчук, є військовослужбовці, які перебувають в органах управління ВСП, яких розшукали і направили для проходження ВЛК, а також ті, з якими проводять певні слідчі дії органи досудового розслідування – тому «ця цифра динамічна і у зв’язку з прийняттям відповідного законодавства має тенденцію на збільшення», зазначив він.
Гринчук відмовився назвати точну кількість військових у СЗЧ, назвавши такі дані «чутливими».
«Служба правопорядку обліковує випадки СЗЧ. Це 15-хвилинне інформування командиром, а потім протягом доби письмово органом управління ВСП, в зоні діяльності якого здійснив ЗСЧ той чи інший військовослужбовець. Відповідно, ми здійснюємо заходи розшуку. В цей час він військовий може повернутися, але він у нас вже облікований», – пояснив заступник начальника Головного управління Військової служби правопорядку.
За його словами, загалом близько 40-60% військовослужбовців, які вчинили СЗЧ, самостійно повертається на військову службу. За новим законом, повернення відбувається у батальйони резерву.
Верховна Рада 21 листопада ухвалила в цілому закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував.
Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується. Поновлюються також грошові виплати.
Закон набув чинності 29 листопада.
У Державному бюро розслідувань заявили, що військовослужбовців, які добровільно повернуться на службу до 1 січня 2025 року, поновлять з усіма соціальними гарантіями.
Армія Росії збільшила кількість підрозділів на Кінбурнській косі – дані ЗСУ
На захопленій Кінбурнській косі російські окупанти збільшили кількість своїх підрозділів, які її обороняють, повідомив проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.
За його даними, російська армія зосередила на косі, зокрема, артилерійські підрозділи та підрозділи протиповітряної оборони.
«Обороняють цей район для того, щоб взагалі перешкодити захопленню саме Дніпровської затоки. У ворога є велике занепокоєння і вони, крім того, що на самій Кінбурнській косі розмістили додаткові сили оборони, десь місяці два з половиною тому перекинули туди із Севастополя дивізіон річкових катерів – приєднали його до так званої Дніпровської флотилії. Це теж зроблено для того, щоб посилити свою присутність у Дніпровській затоці й на Кінбурнській косі зокрема», – пояснив Волошин.
Речник зауважив, що Кінбурнська коса закриває вхід з моря до Дніпра, тому, взявши її під контроль, можна «фактично закрити можливість російським підрозділам отримувати певну підтримку з моря».
«Це для них і для нас досить важливий плацдарм. Крім того, з Кінбурнської коси можна вести обстріли півдня Херсонської області, півдня Миколаївської області. Це, дійсно, важливий плацдарм з багатьох, багатьох аспектів», – додав він.
Кінбурнська коса розташована на окупованій частині Миколаївської області за кілька кілометрів від Очакова. Місцева влада неодноразово повідомляла, що Очаків зазнає російських атак саме з цієї території.
Уряд перейменував Мінреінтеграції на Міністерство національної єдності – Шмигаль
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Це інституційне посилення допоможе сформувати нову якість роботи і взаємодії з багатомільйонною українською спільнотою з усіх хвиль міграції. Створення Міністерства національної єдності також сприятиме формуванню стратегії щодо того, як повернути українців жити і працювати в Україну», – написав Шмигаль у телеграмі.
3 грудня Верховна Рада призначила на посаду віцепрем’єр-міністра – міністра національної єдності України Олексія Чернишова.
З листопада 2022 року Чернишов очолює компанію «Нафтогаз України». До цього він був міністром розвитку громад і територій, а ще раніше очолював Київську ОВА (з жовтня 2019 року).
Прокуратура: через удар Росії по Покровську поранені двоє людей, в тому числі немовля
Внаслідок російських обстрілів Донеччини 3 грудня загинули двоє та зазнали поранень п’ятеро людей, в тому числі тримісячне немовля, повідомив Офіс генерального прокурора.
Зокрема, в Покровську в епіцентрі ураження опинилися багатоквартирні будинки.
«Внаслідок ворожої атаки в одній з осель загинула жінка, а 3-місячний хлопчик та 51-річний чоловік отримали поранення. У немовляти діагностовано мінно-вибухову й черепно-мозкову травми та струс головного мозку. Тип використаної зброї встановлюється», – повідомила прокуратура.
Також у Костянтинівці загинув 52-річний містянин. Ще троє чоловіків зазнали мінно-вибухових травм та осколкових поранень. Поранених у стані середньої тяжкості доставили до лікарні.
Правоохоронці відкрили досудові розслідування у кримінальних справах за фактами воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
Раніше голова Донецької області повідомив, що внаслідок російської атаки на Покровську громаду загинула одна людина, ще одна зазнала поранення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Прокудін: внаслідок удару Росії загинув житель Білозерки
Російські війська атакували селище Білозерка, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його даними, обстріл із артилерії стався близько 13:30.
«На жаль, внаслідок обстрілу загинув чоловік. Нині його особу встановлюють», – повідомив Прокудін.
Він додав, що ще двоє чоловіків 45 та 48 років зазнали вибухових травм та уламкових поранень. Медики надають їм необхідну допомогу.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Carlsberg продає свої акції компанії «Балтика» в Росії
Група Carlsberg погодила продаж своїх акцій у пивоварній компанії «Балтика» (Baltika Breweries) – про це пресслужба компанії повідомила 3 грудня.
За угодою, «Балтика» передасть усі свої пакети акцій компаніям групи Carlsberg Azerbaijan і Carlsberg Kazakhstan. Очікується, що транзакцію завершать протягом наступних кількох днів.
«З моменту оголошення про наш намір покинути Росію в 2022 році ми вичерпали всі можливості, щоб знайти спосіб повністю вийти з Росії, захистивши наших співробітників, активи та вартість бізнесу Carlsberg. Завдяки сьогоднішньому повідомленню ми вирішимо численні судові справи та проблеми з правами інтелектуальної власності, пов’язані з пивоварнями «Балтика». Враховуючи обставини, ми вважаємо, що це найкращий досяжний результат для наших співробітників, акціонерів і подальшого бізнесу», – йдеться в коментарі генерального директора Carlsberg Group Джейкоба Ааруп-Андерсена.
Угода передбачає, що акції викупить менеджмент компанії. Новим контрольним акціонером «Балтики» стане компанія, що в рівних частках належить двом співробітникам, які зараз займають керівні посади в компанії. Вони візьмуть на себе керівництво Baltika Breweries як генеральний директор і заступник генерального директора.
Перед завершенням продажу його схвалили влада Данії та Росії, додають у компанії.
Суму угоди не розголошують. За даними агентства Reuters, уряд Росії погодив продаж активів за 34 мільярди рублів (близько 320,75 мільйонів доларів) російській юридичній особі «ВГ Інвест».
Група нагадує, що в липні 2023 року Володимир Путін своїм указом тимчасово передав контроль над пивзаводами «Балтика» російській державі. Згодом Carlsberg Group вирішила знизити повну вартість свого російського бізнесу та розірвати ліцензійні угоди, які дозволяли пивоварням «Балтика» виробляти, продавати та продавати бренди Carlsberg.
У жовтні цього року видання Le Monde писало, що складністю для західних груп, які прагнуть вийти з Росії, є пошук покупця, схваленого Кремлем. Якщо цього не станеться, активи будуть фактично конфісковані владою, як це було з компаніями Danone і Carlsberg.
ЗСУ вибили армію РФ із плацдарму на правому березі Оскола: що відомо
Вранці 3 грудня 10-та ОГШБр «Едельвейс» повідомила в соцмережах, що бійці 8-го окремого гірничо-штурмового батальйону провели штурмову операцію в селі Новомлинськ у Харківській області.
Пізніше український Генштаб підтвердив, що армія Росії намагалася захопити та утримати плацдарм на правому березі річки Оскіл у цьому районі, проте агресора за підтримки артилерії та підрозділів БПЛА вибили.
В ОСУВ «Хортиця» також підтвердили звільнення села Новомлинськ Куп'янського району – тепер там, за даними командування, майорить український прапор.
На карті проєкту DeepState ця територія стала синьою – таким кольором аналітики позначають територію, звільнену за останні два тижні. Судячи з карти, агресор переправився через Оскіл наприкінці листопада і намагався розширити плацдарм.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Російські війська від початку доби 125 разів атакували позиції українських сил, найбільш активно – на Курахівському і Покровському напрямках, де була майже половина від усіх атак, повідомив у зведенні станом на 16:00 3 грудня український Генштаб.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили вже 28 атак позицій наших захисників у районах Миролюбівки, Лисівки, Променя, Даченського, Чумацького і Новопустинки. Сили оборони, стримуючи ворожий натиск, відбили 24 атаки противника. Чотири боєзіткнення тривають… Найгарячіше сьогодні на Курахівському напрямку, де на даний час нараховується 30 бойових зіткнень, загарбники найактивніше намагаються просунутися в районах Сонцівки, Зорі, Дальнього, Курахового, Єлизаветівки та Ганнівки. Тринадцять боєзіткнень досі тривають», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Торецькому, Времівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
«На Курщині наші захисники за сьогодні відбили 17 атак загарбників, дев’ять боєзіткнень тривають», – зазначили у командуванні.
У своєму звіті, оприлюдненому 24 листопада, аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) зазначили, що російські військові на Донбасі останнім часом просуваються значно швидше, ніж за весь 2023 рік.
«Лінія фронту в Донецькій області стає дедалі мінливішою, оскільки останнім часом російські війська просувалися значно швидше, ніж протягом усього 2023 року», – вказують експерти.
За їхніми висновками, просування російських військ значною мірою є «результатом виявлення і тактичного використання вразливих місць на українських лініях».
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, який відвідав Покровський і Курахівський напрямки на Донеччині, 29 листопада запевнив, що підрозділи Сил оборони на цих напрямках додатково забезпечать резервами, боєприпасами, озброєнням і військовою технікою.
Зеленський: на ставці обговорювали виробництво зброї та випробування нових ракет
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача – про це він заявив 3 грудня.
Основним питанням він назвав доповіді щодо контрактів для виробництва зброї в Україні:
«Суттєвий обсяг нових і довгострокових замовлень по дронах: FPV, також розвідувальні дрони, далекобійні дрони, дрони-ракети».
Окремо президент виділив обговорення ракетної програми.
«Була доповідь щодо випробування нових типів ракет. Можна подякувати нашим українським розробникам ракет. Прискорюємо виробництво. Обговорили сьогодні також завдання по контрактах на виробництво артилерії», – сказав Зеленський.
Він додав, що також провів сьогодні нараду з прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, міністром енергетики Германом Галущенко та командувачем Повітряних сил Миколою Олещуком.
Учасники наради доповідали про захист обʼєктів енергетики та відновлювальні роботи. Вони також «визначили додаткові пріоритети в перемовинах з партнерами щодо ППО для України».
У листопаді президент Зеленський під час телефонної розмови з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре обговорив виробництво зброї в Україні. Зокрема, Київ планує використати частину коштів, отриманих від норвезького уряду, на власне українське виробництво дронів та іншого озброєння.
Сибіга в Брюсселі закликав партнерів надати Україні додаткові системи ППО, щоб «уникнути блекаутів»
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга почав візит до Брюсселя 3 грудня, передає кореспондент Радіо Свобода.
Як цитує пресслужба МЗС, Сибіга назвав серед головних тем переговорів із партнерами України в НАТО негайну військову допомогу, інвестиції в українську оборонну промисловість, підтримку енергетичної системи України протягом зими та прогрес на шляху України до НАТО.
«Нам необхідно зупинити Росію та не допустити просування її військ на нашу територію. Їхня логіка зрозуміла: вони намагаються окупувати якомога більше територій, щоб зміцнити свою майбутню переговорну позицію», – заявив він.
Сибіга вказав на гібридні атаки Росії проти низки європейських держав, а також участь Ірану та КНДР в агресії проти України.
Окрім іншого, він закликав союзників терміново надати Україні комплекси протиповітряної оборони для посилення енергетичної стійкості в зимовий період:
«Україна терміново потребує постачання щонайменше 20 додаткових систем ППО типу Hawk, NASAMS або IRIS-T. Це допоможе уникнути блекаутів».
Як передає кореспондент Радіо Свобода, Сибіга продемонстрував у Брюсселі оригінал Будапештського меморандуму, який назвав свідченням того, що довгострокові безпекові рішення за рахунок безпеки України є неприйнятними.
«Цього дня виповнюється 30 років цьому паперу. Це правдивий доказ, справжнє нагадування про те, що будь-які довгострокові безпекові рішення за рахунок безпеки України неприйнятні. Цей документ, цей папір не зміг забезпечити безпеку України та трансатлантичну безпеку», – сказав міністр.
МЗС у 30-ту річницю підписання Будапештського меморандуму та в перший день міністерської зустрічі НАТО заявило, що Україна не погоджується на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО.
У 1994 році Україна відмовилася від ядерної зброї. Після цього Україна, США, Росія і Великобританія уклали Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (так званий Будапештський меморандум). Він містить пункти, які надають Україні гарантії її суверенітету та безпеки.
Однак у 2014 році Росія, яка була одним із гарантів безпеки України за Будапештським меморандумом, знехтувала цим документом і загалом міжнародним правом та розпочала гібридну війну, а у 2022 році вже повномасштабне вторгнення.
Київ відреагував на заяви Москалькової щодо обміну полоненими
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими відреагував на заяви російської сторони про начебто готовність до обмінів полоненими.
«З російської сторони лунають гучні заяви про кількість полонених, яких вони начебто можуть поміняти, з'являються навіть списки. Звісно, офіційними каналами жодних реальних пропозицій ми не отримували. Ця гра росіян лише на публіку, і вона особливо цинічна. Вони маніпулюють долями людей і вразливим становищем родичів», – заявив секретар координаційного штабу, бригадний генерал Дмитро Усов.
За його словами, штаб уважно проаналізував поширені списки – сімох полонених уже обміняли, чимало помилок у прізвищах та датах народження, в переліку є чотирнадцятеро цивільних.
«Тобто російські пропагандисти пропонують міняти на своїх військових наших звичайних громадян, що є порушенням міжнародного гуманітарного права. Проте ці списки та гучні заяви призначені лише для розхитування ситуації. Це намагання дискредитувати українські державні органи», – зазначив Усов.
У штабі кажуть, що насправді реальні пропозиції від російської сторони Київ отримує лише щодо обміну полонених, захоплених на Курському напрямку.
«Росія не дотримується жодних законів війни і не бажає цього робити. Доля власних громадян російську так звану владу як не цікавила, так і не цікавить. Пропагандисти грають на публіку. Реальні ж механізми повернення – репатріація, змішані медичні комісії, обмін «всіх на всіх» – досі надійно заблоковані кремлем», – констатував Усов.
Напередодні Уповноважена з прав людини у РФ Тетяна Москалькова звинуватила Україну у нібито затягуванні обміну полоненими.
«Українська сторона продовжує затягувати російсько-український обмін полоненими, поки сім'ї військовослужбовців з обох сторін продовжують чекати на повернення своїх близьких», – написала вона, опублікувавши списки.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець спростував цю інформацію і підтвердив готовність України забрати усіх своїх громадян із російського полону та незаконного утримання.
За даними Лубінця, станом на листопад 2024 року від початку повномасштабного вторгнення Україні вдалося повернути з російського полону 3767 українців, з них лише 186 – цивільні особи.