В «Укренерго» розповіли, як завтра діятимуть графіки відключень світла
Завтра, 23 листопада, діятиме одна черга відключень світла з 8:00 до 22:00, повідомляє компанія «Укренерго».
В «Укренерго» нагадали, що причина тимчасового запровадження обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки РФ 17 листопада.
Останнім часом в Україні не діяли графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадували, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
«Великий удар». Посол у Бразилії підсумував саміт G20 для України
Бразилія, що головує у «Групі Двадцяти» і приймала цьогоріч відповідний саміт, від початку намагалася «винести за дужки» український порядок денний, а розрахунки Києва на підтримку західними партнерами не справдилися. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів посол України в Бразилії Андрій Мельник.
«Як ви розумієте, сили наші тут стосовно не лише Бразилії, але й інших держав Глобального Півдня нерівні. Тому ми відверто сподівалися на те, що наші друзі не лише з «Великої сімки», але й інші західні країни… допоможуть переконати президента (Бразилії – ред.) Лулу змінити цей підхід. Але якщо відверто (і це підтвердили мої розмови якраз днями в Ріо-де-Жанейро)… то за нас, на жаль… ніхто особливо не боровся», – зазначив дипломат.
Коментуючи підсумкову декларацію саміту G20, що не містить засудження російського вторгнення, глава дипмісії підтвердив повідомлення ЗМІ, що західні делегації не намагалися це змінити.
«Для нас це великий удар. Без жодного перебільшення.Ті, хто там мав застереження, якісь наші друзі, окремі, скажімо так, друзі із «Великої сімки» просто «проковтнули» те, що їм поклали на стіл», – наголосив Мельник.
Посадовець відзначив «регрес і відкат» у цьогорічній спільній заяві саміту, і ця тенденція, за його словами, є вельми тривожною.
«Йдеться тут про саме конкуренцію цих нових держав, які (я маю на увазі Глобальний Південь, зокрема Бразилія, яка себе бачить одним із лідерів цього руху) кинули справжній виклик західному світу… Наші американські друзі і європейські, якщо бути не зовсім дипломатичним, пасуть задніх. І в мене від того болить серце», – зауважив Мельник.
Посол України в Бразилії зауважив, що Україна також має змінювати підходи й стратегію.
«Потрібно сісти й тверезо переоцінити наші можливості: що ми можемо зробити і що не можемо, і так само показувати зуби. А наша дипломатія полягає зараз у тому, що за всіма бігаємо, знаєте, і просимо: дай нам, зробіть нам це… Сподіваюся, цей саміт в Ріо стане не лише приводом побідкатися. От як погано, що от воно так... Це реальність. Вона дуже жорстока. І треба визнати, що вона така є. І далі спокійно, на тверезу голову, визначити план дій», – резюмував дипломат.
На саміті G20, який цього року проходив у Бразилії 18-19 листопада, була схвалена декларація, в якій зазначалося, що країни G20 в контексті війни РФ проти України схвалюють «всі відповідні та конструктивні ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир, підтримуючи всі цілі та принципи Статуту ООН».
Уряд пропонує збільшити виплати сімʼям цивільних, які загинули при захисті України
Кабінет міністрів на засіданні 22 листопада cхвалив законопроєкт, який пропонує збільшити виплату родинам цивільних, які загинули при захисті України з 1,9 мільйона гривень до 15 мільйонів, йдеться на сайті уряду.
«На початку повномасштабної війни багато українців взяли зброю до рук та захищали державу в статусі цивільних осіб. Для родин таких загиблих цивільних передбачена виплата в розмірі 1,9 мільйона гривень. Ми пропонуємо збільшити її до 15 мільйонів гривень, і вважаємо, що це правильно і справедливо», – зазначив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.
Йдеться про цивільних, що загинули у боях у період з 24 лютого по 25 березня 2022 року.
Далі проєкт закону має розглянути Верховна Рада і підписати президент.
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію.
У березні 2022 року уряд затвердив виплати сім’ям загиблих військових та інших службовців в розмірі 15 мільйонів гривень. Рішення про збільшення виплат військовим анонсувало Міністерство оборони.
Від початку доби на фронті відбулося 118 бойових зіткнень, найбільша активність противника спостерігається на Покровському, Курахівському та Времівському напрямках. Про ситуацію на фронті станом на 16:00 повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, висока активність сил РФ наразі зберігається на Покровському напрямку., де біля Миролюбівки, Променя, Лисівки, Сухого Яру, Пустинки, Григорівки, Даченського, Петрівки та Пушкіного 29 разів розпочиналися зіткнення різної інтенсивності. Наразі п’ять боїв ще тривають у районах Миролюбівки, Сухого Яру, Петрівки та Пустинки.
Напружена ситуація залишається на Курахівському напрямку – українські захисники відбили 11 штурмів поблизу Берестків, Сонцівки, Новодмитрівки, Курахового, Катеринівки, Романівки та Антонівки. Триває ще десять боїв.
Сили РФ активізувалися на Времівському напрямку, де намагаються наступати на позиції українських захисників поблизу Трудового, Костянтинопольського, Розливу, Роздольного, Сухих Ялів та Новодарівки. 14 російських атак ЗСУ вже відбили, дев’ять ще тривають. Противник завдав авіаударів КАБами в районах Великої Новосілки та Нового Комара
Також російські війська не припиняють атак на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Торецькому та Придніпровському напрямках.
На Сіверському напрямку противник завдав авіаударів керованими авіаційними бомбами в районах Білогорівки, Закітного та Сіверська.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.
У МЗС України допускають, що перемога Трампа може прискорити мирний процес
Міністерство закордонних справ вважає, що Україна має «тверду підтримку» США, а перемога Дональда Трампа на президентських виборах може прискорити мирний процес, заявив 22 листопада очільник МЗС Андрій Сибіга на пресконференції у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Перемогу президента Трампа – ми розцінюємо як додатковий шанс прискорити мирний процес з підходом «мир через силу». І виходячи з такої філософії, виходячи з такого підходу, ми сподіваємося вибудовувати наші стосунки із новою адміністрацією президента Трампа», – сказав він.
Сибіга додав, що Україна має підтримку Сполучених Штатів Америки – як обох партій, так і американського народу.
«Ми завжди це кажемо, що наша боротьба тут і російська агресія проти України тут – це не лише про Україну, це про відновлення світового порядку, відновлення світової архітектури безпеки, будованої на принципах міжнародного права, статуті ООН, поваги до територіальної цілісності і суверенітету. І, відповідно, ця теперішня допомога нам – це не жодна благодійність, а це конкретний внесок в безпеку і своїх громадян, і своїх країн, наших найближчих союзників, тому що мова йде також і про нашу спільну трансатлантичну безпеку», – розповів очільник МЗС.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Трамп неодноразово стверджував, що після обрання президентом зможе «впродовж 24 годин» зупинити війну в Україні. І в Москві, і в Києві ці слова коментували зі скепсисом. Газета The Washington Post раніше писала про деталі ймовірного мирного плану Трампа: стверджується, що він хоче натиснути і на Москву, і на Київ із метою змусити їх укласти мир ціною відмови України від частини територій, а Росії – від інших її вимог. Офіційно Трамп не підтверджував, що план саме такий.
Зеленський повідомив, що ввечері 6 листопада мав «чудову розмову» з Трампом. Також 7 листопада український президент заявляв, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією. Він не обговорював це з новообраним президентом США.
Сибіга розповів, про що йтиметься на засіданні Ради Україна-НАТО наступного тижня
Після завдання Росією удару експериментальною балістичною ракетою середньої дальності, Україна ініціювала засідання Ради Україна-НАТО, яке відбудеться 26 листопада. Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час спільного брифінгу із чеським колегою Яном Ліпавським у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«До того до цього часу ми намагатимемось максимально зібрати докази, максимально провести необхідні дослідження, щоб більш предметно представити нашим союзникам наше бачення, наші оцінки, як і наслідків, так і характеру зброї, якою було завдавдано цього удару. І, безумовно, що в фокусі буде посилення наших оборонних спроможностей, посилення нашого повітряного щита», – зазначив Андрій Сибіга.
Очільник українського МЗС також додав, що російський удар по Дніпру із застосуванням експериментальної ракети середньої дальності «це серйозне масштабування війни».
«Це серйозна ескалація російської агресії, це зростання ризиків для нашого цивільного населення і, безумовно, що це також серйозний виклик для спільної трансатлантичної безпеки», – сказав міністр закордонних справ.
За його словами, під час засідання Ради Україна-НАТО також ставитимуть питання як про обмеження російських можливостей виготовляти зброю такого типу, так і загалом щодо зменшення можливостей російської оборонної галузі, яка «попри всі санкції, продовжує зростати».
«Це факт, тому ми маємо спільно також реагувати, маючи на увазі ось ці всі реалії. Тому засідання наступного тижня буде проведено у форматі Україна-НАТО і ми сподіваємося на конкретні змістовні результати після його проведення», – резюмував Сибіга.
21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування» новітньої ракети середньої дальності «Орєшник». За його словами, сили РФ вразили завод «Південмаш» у Дніпрі.
Вранці у четвер Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. Подробиць щодо застосування російськими військами міжконтинентальної балістичної ракети у ЗСУ не навели.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що Росія сьогодні використала нову ракету, яка за характеристиками є міжконтинентальною балістичною зброєю. За його словами, тривають експертизи.
Офіційній представниці МЗС РФ Марії Захаровій під час брифінгу для преси 21 листопада зателефонували і попросили не коментувати заяви про міжконтинентальну балістичну ракету РФ, випущену по Україні.
Агентство Reuters із посиланням на двох неназваних західних посадовців повідомляє, що попередні дані не підтверджують застосування Росією міжконтинентальної балістичної ракети. Однак джерела видання не виключили, що висновки можуть змінитися в подальшому.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Напередодні посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про отакі пуски не повідомляли.
«Білоруський гаюн»: щонайменше 14 «Шахедів» сьогодні заходили на територію Білорусі
Щонайменше 14 «Шахедів» за сьогодні залітали на територію Білорусі, повідомляє 22 листопада моніторинговий проєкт «Білоруський гаюн».
Дрони проходили через «білоруський коридор», залітали з Росії, заходили в напрямку Брагіна, Єльська та Гомеля, а один «Шахед» долетів до Річиці, йдеться у дописі.
«Загалом наразі підтверджено повернення в повітряний простір України з Білорусі 8 із 14 дронів, що залетіли. Деякі БПЛА могли бути втрачені в Білорусі», – йдеться у дописі.
Подібні інциденти із російськими дронами траплялися і раніше.
Щонайменше вісім ударних безпілотників «Шахед», якими російська армія в ніч на 18 жовтня атакувала Україну, залітали на територію Білорусі, повідомляв моніторинговий проєкт «Білоруський гаюн».
Офіційний Мінськ публічно не заявляв російській стороні ніяких протестів у зв’язку із цими інцидентами.
Олександр Лукашенко підтримав повномасштабне російське вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року і дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру і повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії й обстрілів українських міст, жертвами чого стали десятки тисяч мирних українців.
Блінкен візьме участь у зустрічі міністрів G7 в Італії – війна РФ проти України буде серед тем
Державний секретар США Ентоні Блінкен на вихідних вирушить до Італії, де візьме участь у зустрічі міністрів закордонних справ країн «Групи семи» наступного тижня, повідомив Державний департамент США.
За повідомленням, на зустрічі в Італії Блінкен обговорить такі питання, як «конфлікти на Близькому Сході, війна Росії проти України, безпека в Індо-Тихоокеанському регіоні, а також кризи на Гаїті та в Судані».
Під час свого візиту 23-27 листопада після завершення переговорів G7 Блінкен також планує зустрітися з папою Римським Франциском у Ватикані, щоб обговорити нагальні міжнародні проблеми, включаючи Близький Схід і агресію Росії проти України.
Італія на ротаційній основі головує з 2024 року в G7, до якої також входять США, Канада, Японія, Франція, Німеччина і Великобританія.
Ця зустріч відбуватиметься на тлі дозволу західних союзників Україні бити західною далекобійною зброєю вглиб Росії та недавнього удару Москви по Україну «експериментальною балістичною ракетою».
Російський «Газпромбанк» попередив користувачів про проблеми з картками за кордоном
Російський «Газпромбанк», на який США наклали санкції, у розсилці для клієнтів попередив про можливі проблеми з картками Union Pay за кордоном, пише російська служба Радіо Свобода.
Проблеми можуть спостерігатися з 21 листопада, а клієнтам, які перебувають за кордоном, рекомендується використовувати готівку, йдеться у повідомленні. Раніше в «Газпромбанку» заявили, що включення до списку санкцій не впливає на роботу банку.
21 листопада Міністерство фінансів США запровадило новий пакет санкцій проти понад 50 російських банків, повʼязаних з міжнародною фінансовою системою, понад 40 російських реєстраторів цінних паперів та 15 російських фінансових чиновників.
До санкційного списку потрапив «Газпромбанк»разом з його шістьма іноземними дочірніми компаніями.
Раніше проєкт Радіо Свобода «Схеми» повідомляв, що через «Газпромбанк» Міністерство оборони Російської Федерації виплачує зарплатню та «бойові доплати» російським військовим, які ведуть агресивну війну проти України. Журналістам вдалось встановити військовослужбовців з різних військових частин РФ, які отримують в «Газпромбанку» гроші за участь у бойових діях на території України та довести системність цієї співпраці банку з командуванням російської армії.
Також «Схем» оприлюднили докази співпраці «Газпромбанку» з командуванням російської армії. Йдеться про виплату грошей через цей банк солдатам 64-тої окремої мотострілецької бригади Сухопутних військ РФ, більше відомої як «бучанські різники». Українська влада вважає військових цієї бригади причетними до масових вбивств у Бучі.
«Газпромбанк» перебуває під секторальними обмеженнями США і Євросоюзу. Зокрема, банк не може отримувати довгострокове фінансування.
До кінця року в Україну поставлять 500 тисяч боєприпасів – Ліпавський
В рамках чеської ініціативи із закупівлі боєприпасів, 500 тисяч снарядів великого калібру поставлять в Україну до кінця 2024 року, заявив у пʼятницю міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський на спільній пресконференції із українським колегою Андрієм Сибігою у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Як ви знаєте, наша країна розпочала ініціативу щодо забезпечення боєприпасами ЗСУ. До кінця року буде поставлено 500 000 снарядів великого калібру і ми на цьому не зупинимося. Ми продовжимо цю ініціативу і надаватимемо українським Збройним силам необхідну підтримку», – сказав Ян Ліпавський.
Очільник чеського МЗС також додав, що Чехія продовжить надавати Україні військову, фінансову, гуманітарну, політичну та дипломатичну підтримку.
«Ми також продовжуватимемо підтримувати ваші зусилля, спрямовані на те, щоб стати членом ЄС і НАТО. Важливо, щоб ви отримали сильні гарантії», – зазначив Ліпавський.
Чехія з перших днів повномасштабної війни активно надає військову та фінансову допомогу Україні. Від початку російського вторгнення країна передала Україні військову допомогу на суму близько 400 мільйонів євро.
У травні прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала оголосив, що до кінця 2024 року Чехія планує передати Україні 500 тисяч великокаліберних боєприпасів.
На початку жовтня посол України в Чехії Василь Зварич повідомив, що третина з обіцяних боєприпасів уже доставлена. Ця ініціатива включає закупівлю боєприпасів як у країнах Європейського Союзу, так і за його межами. До неї приєдналися 15 країн ЄС та НАТО, які загалом виділили на її фінансування 1,6 мільярда євро.
«Кедр», «Орешник», «Рубеж»: чим же била Росія?
Росія завдала удару по території України 21 листопада, ймовірно, застосувавши балістичну ракету зі складу ракетного комплексу «Кедр». Про це 22 листопада повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
За даними відомства, підлітний час із моменту пуску ракети з Астраханської області РФ до удару по місту Дніпро склав 15 хвилин. Основні підприємства з розробки програми «Кедр», як повідомляє ГУР, розташовані в Московській області РФ.
Однак увечері 21 листопада глава РФ Володимир Путін заявив, що під час атаки на Дніпро Росія застосувала ракету середньої дальності «Орешник». За його словами, це був випробувальний пуск «нової ракети» у відповідь на застосування ЗСУ ракет ATACMS та Storm Shadow по цілях у Брянській та Курській областях.
У Пентагоні вважають, що для удару по Дніпру РФ використала «експериментальну балістичну ракету середньої дальності», створену на базі міжконтинентальної ракети РС-26 «Рубіж». Про це заявила заступник представника Пентагону Сабріна Сінгх. За її словами, незадовго до запуску Росія попередила США про загрозу через «канали зменшення ризику ядерних конфліктів».
Яку зброю насправді використала РФ для удару по Дніпру 21 листопада?
Як тепер захищатись Україні?
І чи промовчить Захід цього разу?
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
У Росії може бути до 10 одиниць нової балістичної ракети, якою вдарили по Дніпру – ГУР
Росія може мати до десяти одиниць нової балістичної ракети, якою вдарила по Дніпру у рамках її випробування, повідомив у коментарі журналістам заступник начальника ГУР МОУ Вадим Скібіцький у кулуарах експертної дискусії «Геноцидальні практики РФ в Україні: від Голодомору до російсько-української війни», пише «Укрінформ».
«Якщо це дослідницько-бойове використання, то мінімум десять ракет буде. Для того, щоб запустити ракету в серійне виробництво, потрібно провести мінімум десять випробувань. Ми це бачили на «Булаві» морського базування, коли була половина успішних, а половина неуспішних пусків», – сказав він.
За словами Скібіцького, «на місці прильоту балістичної ракети були знайдені її уламки і уламки телеметрії, яка використовується, щоб зняти всі параметри польоту ракети і всіх її систем».
«Росія, використовуючи війну, зробила тестове дослідження нового ракетного комплексу в бойових умовах. Це дослідницько-бойове використання», – зазначив він.
Скібіцький розповів, що «РФ у 2018-2019 роках розпочала нову дослідницько-конструкторську роботу, яка називалася «Кедр РВ». Ця робота була спрямована на розробку ракетного комплексу на заміну РС 24 «Ярс» – ракети, яка була на озброєнні ще Радянського Союзу і зараз стоїть на бойовому чергуванні у РФ».
За його даними, «перше випробування цієї ракети було здійснене у червні 2021 року з космодрому «Плесецьк».
Заступник начальника ГУР уточнив, що розробка ракетного комплексу «Кедр» здійснювалася на основі ракетного комплексу «Рубеж», однак, за словами Скібіцького, «у росіян щось пішло не так», і з 2017 року вони припинили цю розробку. Натомість РФ відкрила нову дослідницько-конструкторську розробку, яку назвала «Орешник».
«Це, по суті, складова частина «Кедра», тому що «Кедр» передбачав створення нової ракети на заміну «Ярсу» як шахтного, так і мобільного базування. А наша оцінка, що робота «Орешник» передбачала створення мобільного порту, який би не прив’язувався до шахти», – сказав представник розвідки.
21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ вразили завод «Південмаш» у Дніпрі.
Вранці у четвер Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. Подробиць щодо застосування російськими військами міжконтинентальної балістичної ракети у ЗСУ не навели.
Президент України Володимир Зеленський тоді заявив, що Росія використала нову ракету, яка за характеристиками є міжконтинентальною балістичною зброєю. За його словами, тривають експертизи.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
Напередодні посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області. 20 листопада про отакі пуски не повідомляли.
Шмигаль: Україна отримає 4,8 мільярда доларів від Світового банку
Кабінет міністрів ухвалив 22 листопада рішення, яке дозволить залучити 4,8 мільярда доларів від Світового банку, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Гроші надійдуть в рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
«Це допомога, яку фінансують Сполучені Штати та партнери з розвитку. Вдячні нашим союзникам за цю підтримку, яка буде направлена на ключові соціальні та гуманітарні програми», – вказано у дописі.
За словами Шмигаля, від початку повномасштабного вторгнення уряд уже залучив більше 100 мільярдів доларів зовнішнього фінансування.
Уряд Швеції обіцяє фінансувати виготовлення українських далекобійних ракет та безпілотників
Швеція виділить «значні кошти» для виготовлення українських далекобійних ракет та безпілотників, заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон на зустрічі з главою Міноборони України Рустемом Умеровим у стокгольмському замку Карлберг 22 листопада.
«Швеція незабаром виділить значні кошти для того, щоб Україна змогла налагодити серійне виробництво українських ракет дальнього радіусу дії та безпілотників дальнього радіусу дії», – йдеться на сторінці Йонсона у мережі Х.
19 листопада президент Володимир Зеленський повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях. Також, за його словами, поставлено завдання зробити не менше ніж 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
«Орешником» по Дніпру: реакція Пентагону і чи змінять США свою ядерну доктрину
Це був «демонстративний балістичний ракетний удар» по Україні, спрямований в тому числі проти її західних партнерів – так назвав американський Інститут вивчення війни (ISW) удар по Дніпру 21 листопада. «Путін прямо пригрозив, що Росія може атакувати країни Заходу, які підтримують українські удари вглиб Росії», йдеться в його звіті.
Що думають про застосування РФ балістичної ракети середньої дальності по території військово-промислового об'єкту у Дніпрі американські експерти, запитувала російська служба Голосу Америки.
Коментують: Річард Вайц, експерт Гудзоновського інституту та Джозеф Фітсанакіс, експерт з питань розвідки та безпеки Coastal Carolina University.
Влада: сили РФ атакували Дніпропетровщину, пошкоджена інфраструктура
У п’ятницю, 22 листопада, сили РФ атакували Дніпровський район, зазначив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Пошкоджена інфраструктура», – поінформував місцевий чиновник.
Він зазначив, що «всі деталі уточнюються». Начальник ОВА наголосив, «щоб жителі не нехтували тривогами та залишалися у безпечному місці».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Алсу Курмашева під час отримання Міжнародної премії за свободу преси згадала про колег в ув’язненні
Журналістці Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашевій вручили Міжнародну премію за свободу преси Комітету захисту журналістів (CPJ). Нагородження відбулося 21 листопада у Нью-Йорку.
«Для мене велика честь отримати сьогодні цю премію. Я приймаю її від імені колег із Радіо Свобода, які сьогодні перебувають у в’язницях, двоє в Білорусі (Ігор Лосик і Андрій Кузнечик), один у Криму (Владислав Єсипенко) і один в Азербайджані (Фарид Мехралізаде). Журналісти у в’язниці – це не статистика, це такі ж люди, як я, яких вдома чекають сім’ї і діти, вони мають бути звільнені», – заявила Курмашева з трибуни.
Вона також нагадала, що у в’язницях в Росії перебувають понад 20 журналістів. «Журналістика – не злочин», – наголосила Курмашева.
Алсу Курмашева 288 днів провела в ув’язненні в Росії. Її звинуватили у поширенні так званих фейків про російську армію.
Приводом для переслідування стала опублікована редакцією Idel.Реалії книжка «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну». 19 липня Верховний суд Татарстану засудив журналістку до 6,5 років колонії. 1 серпня журналістка вийшла на волю у рамках масового обміну ув’язненими між США і Росією.
Премію за свободу преси сьогодні також отримали Шрук Аль Айла – палестинська журналістка, продюсерка і дослідниця, яка працює у Секторі Гази; Кімі де Леон – гватемальська журналістка, медпрацівниця й історикиня з більш ніж 20-річним професійним досвідом, а також Саміра Сабу – одна з найвідоміших журналісток-розслідувачок Нігеру, вона була заарештована, затримана і зазнавала багаторічних судових переслідувань через свої репортажі.
ОВА: через обстріл РФ Донеччини загинула людина, ще двоє – поранені
У пʼятницю 22 листопада російські війська обстріляли Красноторку у передмісті Краматорська на Донеччині. Унаслідок атаки загинула людина, ще двоє були поранені, повідомив очільник обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Селище потрапило під ворожий вогонь сьогодні вранці. За попередньою інформацією, відбулося шість ударів. На місці працюють всі відповідальні служби, точні наслідки обстрілу встановлюємо», – йдеться у дописі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Рада Україна-НАТО проведе засідання через використання Росією нової ракети
НАТО і Україна наступного тижня проведуть переговори в Брюсселі щодо використання Росією для обстрілу Дніпра експериментальної балістичної ракети середньої дальності, повідомляють кореспонденти Радіо Свобода у Брюсселі.
За повідомленням, надзвичайне засідання Ради Україна-НАТО пройде на рівні послів 26 листопада, українська сторона проінформує союзників по НАТО про те, що сталося, буде обмін думками.
В українських дипломатичних колах кореспондентам Радіо Свобода уточнили, що засідання пройде фізично у штаб-квартирі НАТО, і, ймовірно, буде включення спікера з Києва онлайн, але кого саме – поки що невідомо. Орієнтовно зустріч пройде в другій половині дня.
Інформація з’явилася після того, як ввечері 21 листопада російський президент Володимир Путін заявив про «успішне випробування у бойових умовах» новітньої ракети середньої дальності «Орєшнік». За його словами, сили РФ завдали удару по Дніпру цією балістичною ракетою в без’ядерному гіперзвуковому оснащенні.
Путін заявив, що це була «відповідь на агресивні дії країн НАТО щодо Росії» – дозвіл Україні бити західними ракетами по території РФ і самі такі удари у Брянській і Курській областях. Він також не виключив нових таких ударів.
Читайте також: «Чітка ознака ескалації»: в ЄС прокоментували можливе використання РФ нової ракети
Російський лідер також заявив, що надалі цивільних інформуватимуть про плани з застосування «Орєшніка».
Вранці 21 листопада Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що російські війська атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтинентальну балістичну ракету. Пізніше президент України Володимир Зеленський говорив, що Росія використала нову ракету, яка за характеристиками схожа на міжконтинентальну балістичну зброю. За його словами, тривають експертизи.
За даними місцевої влади, у Дніпрі внаслідок удару пошкоджене промислове підприємство, також у місті сталося дві пожежі, поранені троє людей.
20 листопада посольство США в Україні повідомило, що отримало «конкретну інформацію» про можливу значну російську повітряну атаку 20 листопада. З міркувань обережності посольство закривали. Згодом про закриття для відвідувачів 20 листопада заявили також дипломатичні представництва Іспанії, Італії та Греції.
На тлі цього у соцмережах поширювали інформацію про можливість завдання удару по Україні балістичною ракетою РС-26 «Рубеж». Пуски нібито мали бути з полігону в Астраханській області РФ. 20 листопада про такі пуски не повідомляли.
Під час ударів РФ пошкоджені чотири «важливі для ядерної безпеки» підстанції в Україні – МАГАТЕ
Під час російських обстрілів у ніч проти 16 листопада і вранці 17 листопада було пошкоджено чотири електричні підстанції, які МАГАТЕ визначило як «важливі для ядерної безпеки», йдеться у заяві генерального директора організації Рафаеля Гроссі.
«Ситуація навколо української енергосистеми також є предметом занепокоєння у контексті ядерної безпеки на трьох діючих АЕС – Хмельницькій, Рівненській та Південноукраїнській, які потребують стабільного з’єднання з національною енергосистемою як для передачі виробленої електроенергії, так і для отримання зовнішнього енергопостачання для виконання критично важливих функцій ядерної безпеки», – зазначається у заяві.
За словами гендиректор МАГАТЕ, «ризики для цих АЕС стали очевидними на минулих вихідних, коли енергетична інфраструктура по всій країні зазнала масштабних російських ударів – менш ніж через три місяці після того, як військові удари завдали значної шкоди низці електричних підстанцій по всій країні, які МАГАТЕ визначило як важливі для ядерної безпеки».
«Чотири з цих підстанцій та їхні лінії електропередач знову постраждали від обстрілів у ніч на 16 листопада та рано вранці 17 листопада, що змусило діючі українські АЕС знизити потужність в якості запобіжного заходу», – заявив Гроссі.
Він додав, що «останніми днями діючі українські АЕС поступово почали відновлювати свої лінії електропередач та збільшувати виробництво електроенергії, але у четвер вранці знову знижували виробництво електроенергії як запобіжний захід, відновивши його згодом».
Водночас у четвер вранці Південноукраїнська АЕС відключилася від двох ліній електропередач 750 кВ для проведення технічного обслуговування, продовжуючи отримувати електроенергію від резервних систем.
«Зростаюча нестабільність енергосистеми викликає все більше занепокоєння з приводу ядерної безпеки, що впливає на всі атомні електростанції», – наголосив гендиректор МАГАТЕ.
Було поінформовано, що «перед останніми атаками на енергетичну інфраструктуру України команди Агентства відвідали сім підстанцій у вересні та жовтні, щоб оцінити збитки, завдані серпневими атаками».
«Вони задокументували значні пошкодження на всіх відвіданих підстанціях, дійшовши висновку, що здатність енергосистеми забезпечувати надійне зовнішнє електропостачання українських АЕС значно знизилася. Україна впроваджує ремонтні роботи та додаткові захисні заходи», – повідомив Гроссі.
Він підкреслив «важливість дотримання семи основних принципів ядерної та фізичної ядерної безпеки, один з яких передбачає, що на всіх АЕС має бути забезпечене надійне зовнішнє електропостачання».
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
В «Укренерго» попередили про плановані на 18 листопада заходи обмеження споживання, від 6:00 до 22:00 діятимуть дві черги відключень одночасно. Причиною повернення обмежень у компанії назвали пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки РФ.
Атомні електростанції України вранці 17 листопада скоротили виробництво електроенергії як запобіжний захід після масованого російського удару по країні, що був спрямований на енергетичну інфраструктуру і поставив ядерну безпеку під подальшу загрозу, зазначив Гроссі. За його даними, лише 2 з 9 реакторів АЕС України працюють на 100% потужності.