У Кривому розі кількість постраждалих унаслідок удару РФ зросла до 26 – ДСНС
Кількість постраждалих у Кривому Розі на Дніпропетровщині внаслідок російського ракетного удару 21 листопада зросла до 26, повідомила Державна служба України із надзвичайних ситуацій.
За даними ДСНС, серед постраждалих двоє дітей.
ОВА: у Кривому Розі зросло число постраждалих через удар РФ, 10 людей – у лікарні
У Кривому Розі внаслідок російського удару 21 листопада постраждали, за останніми даними, 17 людей, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
За його словами, десятеро з них перебувають у лікарні, 38-річна жінка – у тяжкому стані, в неї різані рани голови.
«У місті, окрім адмінбудівлі, пошкоджені п’ять багатоквартирних будинків, два мікроавтобуси, легковик», – йдеться в повідомленні.
«Безвідповідальна позиція» – Кремль про дозвіл Україні використовувати ATACMS і Storm Shadow по РФ
У Кремлі вважають «безвідповідальною» позицію адміністрації президента США Джо Байдена, яка, за повідомленнями ЗМІ, дозволила Україні завдавати ударів по території Росії далекобійними ракетами. Про це речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив на брифінгу 21 листопада, передає російська агенція «Інтерфакс».
«Це дуже безвідповідальна позиція, яку займає адміністрація США, що йде. Вони продовжують підливати олії у вогонь цього конфлікту, всіляко перешкоджаючи хоч якійсь динаміці на його завершення, використовуючи при цьому Україну як інструмент у руках у своїй війні з РФ», — сказав Пєсков.
Витрати на війну ведуть Росію до економічного краху: аналіз
У Росії стрімко зростають ціни на молоко, картоплю та вершкове масло. Власники торгових мереж посилюють охорону, щоб запобігти крадіжкам у магазинах. Іпотечні ставки стрімко зростають на тлі падіння продажів нових квартир.
Чи відчувають громадяни Росії, що продовження ведення війни проти Украни прямо впливає на рівень їхнього життя? Що відбувається з економікою Росії під впливом війни загалом?
За більш ніж 1000 днів, що минули з моменту початку повномасштабної го війни проти України, Росія трансформувала свою економіку, перебудувавши її так, щоб забезпечити військові зусилля і впоратися із західними санкціями.
Рада ухвалила закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше пішов у СЗЧ
Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про добровільне повернення на службу тих, хто вперше самовільно залишив військову частину або дезертував, повідомляють народні депутати від «Голосу» Ярослав Железняк і Олексій Гончаренко від «Європейської солідарності».
За ухвалення цього документу на засіданні 21 листопада проголосували 253 народних депутатів.
Він передбачає, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям, які вперше самовільно залишили військові частини, але згодом добровільно прибули до місця проходження служби, дія контракту продовжується. Поновлюються також грошові виплати.
Натомість розпочаті кримінальні провадження щодо самовільного залишення військових частин не є підставою для відмови у продовжені служби таких військовослужбовців та дії їхніх контрактів, додав Железняк.
У серпні парламент України схвалив закон, яким пропонується не карати за перше самовільне залишення військової частини (СЗЧ) чи дезертирство, якщо військовий сам повернувся і командир дозволить продовжити службу.
Унаслідок ракетного удару по Кривому Рогу поранень зазнали щонайменше 15 людей – влада
Унаслідок влучання російської ракети в адміністративну будівлю у Кривому Розі є значне число поранених, розпочалася аварійно-рятувальна операція, повідомив об 11:39 21 листопада голова Дніпропетровської ОВА Сергій Лисак.
«15 постраждалих у Кривому Розі. Серед них двоє підлітків. 17-річний хлопець госпіталізований. Ще одному юнаку, якому 16 років, допомогу надали на місці. Загалом госпіталізовані дев’ятеро людей», – написав він у телеграмі.
ЗАЕС вдруге за тиждень опинилася на межі блекауту через російський обстріл – Міненерго
Міністерство енергетики заявляє, що внаслідок російського обстрілу знеструмлено одну з двох ліній живлення окупованої Запорізької атомної електростанції.
«Наразі станція з’єднана з українською енергосистемою лише однією лінією електропередачі. У разі відключення останньої лінії на Запорізькій станції відбудеться черговий повний блекаут. Це – тяжке порушення умов безпечної експлуатації і загрожує розвитком аварії», – наголосили у міністерстві.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що вдруге за цей тиждень на Запорізькій АЕС виникає реальна загроза блекауту через російський обстріл.
«Сьогодні у Відні відбудеться засідання Ради керуючих МАГАТЕ, і ми наполягаємо на невідкладному повному виконанні резолюції про повернення окупованої станції під контроль України. Лише так можна гарантувати безпечну експлуатацію Запорізької АЕС», – сказав він.
У Міненерго додали, що енергетики приступлять до відновлення повноцінного живлення станції, які тільки це дозволить безпекова ситуація.
У Дніпрі через удар РФ поранені двоє людей – ОВА
У Дніпрі внаслідок російського ракетного удару вранці 21 листопада, за попередніми даними, постраждали двоє людей, 57-річному чоловіку допомогу надали на місці, а 42-річна жінка госпіталізована, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Внаслідок ворожої атаки на Дніпро сьогодні вранці пошкоджений центр реабілітації для людей з інвалідністю. Частково зруйнована котельня, вибиті кілька десятків вікон. Там люди не постраждали. Крім цього, руйнування є у гаражному кооперативі. Там виникла пожежа. Понівечені дев’ять гаражів. Окрім того, як вже повідомляв раніше, пошкоджене промислове підприємство. А ще – два приватні будинки. В одному з них виникла пожежа, її загасили. Приборкали вогонь і на другому місці займання», – написав лисак у телеграмі.
За його словами, на місцях зараз працюють комунальні служби, Нацполіція приймає заяви про пошкодження майна.
Повітряні сили повідомили про збиття шести крилатих ракет РФ
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що російські війська вранці 21 листопада атакували Дніпро різними видами ракет, зокрема запустили міжконтитентальну балістичну ракету.
«Уранці 21 листопада в період з 05:00 по 07:00 російські війська атакували місто Дніпро (підприємства і критичну інфраструктуру) ракетами різних типів. Зокрема, із Астраханської області РФ було запущено міжконтитентальну балістичну ракету, із Тамбовської області з винищувача МіГ-31К – аеробалістичну ракету Х-47М2 «Кинджал», зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС – сім крилатих ракет Х-101 (район пусків – Волгоградська область РФ)», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах уточнили, що збили шість крилатих ракет Х-101, а «по інших ракетах – без суттєвих наслідків».
Подробиць щодо застосування російськими військами міжконтитентальної балістичної ракети у ЗСУ не навели. Реакцій на це з боку Заходу немає, як і офіційних повідомлень із Росії.
Влада повідомила про загиблих і поранених цивільних у прифронтових областях
У прифронтових українських областях кілька людей загинули і десятки зазнали поранень унаслідок російських обстрілів упродовж минулої доби, повідомили представники місцевої влади 21 листопада.
У Херсонській області одна людина загинула, ще кілька зазнали поранень, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Російські військові били по пункту видачі хліба та автозаправній станції; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили п’ять багатоповерхівок та вісім приватних будинків. Також окупанти понівечили гараж та приватні автомобілі», – вказав Прокудін.
Також на Херсонщині виявили тіло 62-річної жительки Дар’ївки, яка загинула ще 19 листопада. На час обстрілу вона перебувала вдома. Загальне число цивільних, загиблих 19 листопада, сягнуло чотирьох.
«За 20 листопада росіяни вбили одного жителя Донеччини — у Першомар’ївці. Ще вісім людей в області за добу дістали поранення», – відзначив голова ОВА Вадим Філашкін.
Сумська обласна військова адміністрація повідомила про обстріли прикордоння з боку РФ, але про жертви серед цивільних не інформує.
Генштаб: на фронті за добу було 153 зіткнення
На фронті протягом доби було 153 бойових зіткнення, повідомив Генштаб ЗСУ вранці 21 листопада. Найбільше зіткнень – на Покровському і Курахівському напрямках.
«Тридцять чотири атаки – таку кількість за минулу добу відбито нашими захисниками на Покровському напрямку. Ворог намагався просунутись неподалік населених пунктів Миролюбівка, Пустинка, Промінь, Крутий Яр, Красний Яр, Лисківка, Юр’ївка, Жовте, Петрівка, Даченське, Новоолексіївка, Григорівка і Пушкіне. Сили оборони продовжують стримувати ворога на Курахівському напрямку. В районах населених пунктів Берестки, Зоря, Сонцівка, Максимільянівка, Катеринівка, Єлизаветівка та Антонівка окупанти 29 разів намагалися прорвати українські оборонні рубежі», – йдеться в повідомленні.
Війська РФ масовано атакували Дніпропетровщину, пошкоджене підприємство – ОВА
Російські війська завдали удару по Дніпропетровщині, у Дніпрі пошкоджене підприємство, інші наслідки удари з’ясовують, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«З раннього ранку агресор масовано атакував область. На зараз відомо про пошкодження промислового підприємства у Дніпрі. Також у місті сталося дві пожежі», – написав Лисак у телеграмі.
Міський голова Дніпра Борис Філатов додав, що в результаті обстрілу постраждала будівля центру реабілітації людей з інвалідністю.
Тим часом голова ОВА Лисак повідомив, що вночі російська армія била і по Нікопольщині – райцентру, Покровській і Червоногригорівській громадах, застосовуючи артилерію і РСЗВ «Град», люди при цьому не постраждали.
«Зруйновано котельню, вибиті вікна. По людям інформація уточнюється», – повідомив Філатов.
Удосвіта Повітряні сили ЗСУ повідомили про запуск російськими військами ракет по Україні.
Страти і катування українських громадян російськими силами. В ООН ухвалили нову резолюцію
Третій комітет Генасамблеї ООН, який опікується правами людини, а також соціальними та гуманітарними питаннями, підтримав запропоновану Україною резолюцію про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, включаючи Крим та Севастополь.
Як розповів Голосу Америки постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, за лаштунками підготовки та затвердження резолюції залишилася запекла боротьба Росії проти цього важливого документу.
За його словами, представники Росії чинили тиск на інші країни, щоб вони утримувалися від голосування. А також, за інформацією дипломата, Російська Федерація навіть «торгувала своєю підтримкою деяких країн на виборах» в обмін на їхню готовність утриматися від голосування за нову резолюцію.
Кислиця також відзначив, що це вже друга резолюція після того, як минулого року традиційна резолюція по Криму була розширена та охопила порушення прав людини на усіх тимчасово окупованих територіях водночас, не зменшуючи значення Криму.
Документ знову засуджує окупацію Росією українських територій, включно із Кримом, частинами Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
Над текстом документа та залученням широкої підтримки країн-членів ООН українські дипломати працювали разом з правозахисниками, які напередодні винесення резолюції на комітет спеціально приїхали до ООН.
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила понад півтори тисячі військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 727 250 своїх військових, зокрема 1510 – протягом останньої доби – такі дані станом на ранок 21 листопада наводить український Генштаб.
Щодо втрат техніки РФ, то в командуванні ЗСУ повідомили про такі:
- танки ‒ 9398 (+8 – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 19143 (+24)
- артилерійські системи – 20731 (+50)
- РСЗВ – 1253 (+1)
- засоби ППО ‒ 1003 (+2)
- літаки – 369
- гелікоптери – 329
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 19259 (+57)
- крилаті ракети ‒ 2756
- кораблі /катери ‒ 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 29745 (+97)
- спеціальна техніка ‒ 3674.
В ISW проаналізували «успішний комбінований удар» ЗСУ по російському тилу
Українські військові в ніч з 19 на 20 листопада завдали успішного комбінованого удару по військових засобах у російському тилу із застосуванням безпілотників і західної зброї дальньої дії, це вказує на те, що Україна вже почала використовувати надані Заходом системи озброєнь великої дальності для створення більш складних і ефективних пакетів ударів, заявляє в своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW зазначили, що поки не можуть підтвердити, що українською ціллю міг бути маєток Барятинського в Мар’їно, де, як припустило українське оборонне видання Defense Express, був командний пункт для російських і північнокорейських військ, що діють у Курській області РФ.
«Наразі ISW не може підтвердити це твердження, але Мар’їно розташоване приблизно за 30 кілометрів від нинішнього виступу Курської області, що було б відповідною відстанню для оперативного штабу військ, які ведуть наступ уздовж виступу», – кажуть аналітики.
ОВА: російські війська обстріляли Сумщину 33 рази протягом дня, один цивільний поранений
Російська армія завдала 33 обстрілів по Сумській області протягом дня 20 листопада, повідомляє обласна військова адміністрація 21 листопада.
За повідомленням, у регіоні зафіксували 77 вибухів. Обстрілів зазнали Хотінська, Юнаківська, Миропільська, Білопільська, Краснопільська, Великописарівська, Андріяшівська та Есманьська громади.
Російські війська застосовували дрони різних типів, міномети, також застосовували танк, ракети та КАБи.
«Краснопільська громада: 39 мін скинули росіяни на територію громади. Також ворог скинув ВОГ з БПЛА (8 вибухів) та атакував ударним БпЛА «Ланцет» (1 вибух). Внаслідок атаки поранення отримала одна цивільна особа. Також пошкоджено приватний будинок та легковий автомобіль», – йдеться в повідомленні.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга відвідав штаб-квартиру Міжнародного агентства з атомної енергії у Відні, де зустрівся з генеральним директором Рафаелем Ґроссі – про це він повідомив 20 листопада.
Сибіга розповів, що обговорював із Ґроссі присутність місій агентства на ядерних об’єктах України.
«Я підкреслив, що збільшення присутності місій МАГАТЕ на наших ядерних об’єктах є необхідною відповіддю на систематичні загрози ядерній безпеці з боку Росії», – заявив він.
Ґроссі повідомив, що присутність експертів МАГАТЕ на п’яти атомних електростанціях України «залишається життєво необхідною»:
«Привітав голову МЗС України Андрія Сибігу в Агентстві; підтвердив нашу відданість ядерній безпеці та захищеності, а також розширеним зусиллям з підтримки української енергетичної інфраструктури, як було домовлено з президентом Зеленським».
На окупованій російськими військовими Запорізькій АЕС постійна моніторингова група працює із вересня 2022 року.
Водночас, на Чорнобильській, Рівненській, Південноукраїнській і Хмельницькій атомних станціях постійні моніторингові місії МАГАТЕ почали свою діяльність у січні 2023 року.
МАГАТЕ 17 листопада повідомило, що атомні електростанції України скоротили виробництво електроенергії після масованого російського удару: лише два з дев’яти діючих реакторів країни працювали електроенергію на 100% потужності.
Третина польського банкового сектору зацікавлена взяти участь у відбудові України – дослідження
Приблизно 30% польського банківського сектора Польщі висловлює зацікавленість участю у бізнесових процесах відбудови України – таку цифру представила 20 листопада Асоціація польських банків (ZBP).
Асоціація провела дослідження спільно з головою Ради з питань співпраці з Україною і Національним контактним пунктом дослідницьких програм ЄС (KPK). З 23 серпня до 5 вересня було опитано понад 100 польських банків. Найбільше зацікавлення до участі в процесах відбудови України висловити комерційні фінансові установи.
«Ми процес відбудови України розглядаємо трохи ширше. Йдеться не тільки про інвестиції безпосередньо в самій Україні, але так само, а може і передусім, інвестиції, котрі стосуються Польщі, але цільово призначені для відбудови України», – каже директор групи публічних програм та економічного середовища Асоціації польських банків Аркадіуш Левіцький.
Головні причини, чому польські фінустанови виявляють інтерес до процесів відбудови України – це очікування клієнтів банку, етична і солідарна мотивація та довготермінова перспектива прибутку.
На запитання у якій формі банки планують долучитися до відбудови, більшість відповіли про намір надавати кредити, брати участь у фінансових консорціумах, пропонувати розрахункові послуги та банківські гарантії. Натомість кажуть, що високі інвестиційні ризики спричинені війною, яка триває, та невідповідність правових норм – бар’єри, які можуть ускладнювати участь банків у відбудові України.
«Теперішня ситуація за нашим східним кордоном надалі дуже напружена. Наразі не видно чіткого горизонту закінчення цього конфлікту, хоча дехто покладає надії, що вже скоро, у зв’язку з результатами виборів в США, конфлікт вдасться хоча б тимчасово призупинений. Але на цю мить, все ще немає добрих умов для ведення широкомасштабної інвестиційної діяльності. Наразі можливі лише точкові інвестиції, які обмежуються в основному критичною інфраструктурою», – вважає голова Асоціації польських банків Тадеуш Бялек.
За словами голови Ради з питань співпраці з Україною Павла Коваля, найчастіше на зустрічах з польським бізнесом щодо майбутньої участі у відбудові України звучать питання про ризики:
«Не вдасться їх зменшити до нуля, але стараємося мінімізувати ризики на рівні банківських інструментів, на рівні гарантій і на політичному рівні, а також на рівні міжнародного права».
Павел Коваль додав, що попри війну, нині в Україні працює понад 3 500 польських компаній.
Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що збитки, яких Україна зазнала внаслідок російської агресії, сягнули близько 800 мільярдів доларів.