Лисак: в Нікопольському районі є поранена через російську атаку
Російські війська атакували Нікопольський район, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак 19 листопада.
«На Нікопольщині через ворожий обстріл постраждала 46-річна жінка. Їй надали необхідну допомогу», – заявив він.
Голова області додав, що в районі також побиті 10 приватних будинків, дві господарські споруди, лінія електропередач, зазнали пошкоджень заправка та подвір’я гімназії.
Також російська армія атакувала Зеленоподільську громаду – за даними обласної влади, там ніхто не постраждав.
Російські війська регулярно атакують Нікопольський район.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Україна повинна зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил на фронті, заявив радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван в інтерв’ю PBS News.
У Саллівана запитали, чи він вірить, що щось з того, що США могли зробити раніше, змінило б нинішню ситуацію на фронті. У відповідь на це радник Байдена нагадав, що Україна отримала від США танки, а також схвалення на передачу винищувачів F-16, систем HIMARS та Patriot.
«Справа не в минулому. Сьогодні Україна опинилася в більш складному становищі на полі бою, що свідчить про те, що немає прямої лінії між цими системами озброєнь і тим, як вона діє на полі бою. Де найпряміший зв’язок між українськими досягненнями і внесками? Вона пролягає через мобілізацію і людські ресурси», – сказав він.
За його словами, жодна система озброєнь не може змінити ситуацію в цій битві, оскільки йдеться про людські ресурси.
«Чи побачили ми помітну різницю відтоді, як ми надали танки Україні, з точки зору поля бою? Так само і з винищувачами F-16, чи бачимо ми помітну різницю? Ми вважаємо, що жодна система озброєнь не може змінити ситуацію в цій битві. Йдеться про людські ресурси. І, на нашу думку, Україна повинна зробити більше, щоб зміцнити свої позиції з точки зору кількості сил, які вона має на лінії фронту. Йдеться про боєприпаси і про всі інші речі, які складають національну силу країни, її моральний дух, згуртованість, промислову базу», – додав він.
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що не всі партнери оперативно передають Україні обіцяну зброю. Також Зеленський протягом тривалого часу закликав партнерів України зняти обмеження щодо далекобійності західною зброєю. Днями з’явилися повідомлення про дозвіл від Вашингтона бити західною зброєю вглиб Росії.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації. Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов’язаних віком від 25 до 60 років.
«Путін не вперше грає в ядерну гру» – Боррель про оновлення ядерної доктрини в РФ
Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив, що Росія не вперше погрожує ядерною ескалацією, що є абсолютно безвідповідальним.
«Той факт, що вони [російська влада] оголосили про оновлення своєї ядерної доктрини, що збігається з 1000 днів війни Росії проти України, має дещо символічний [характер]. Це не перший раз, коли вони погрожують ядерною ескалацією, що є абсолютно безвідповідальним», – сказав він під час пресконференції.
Боррель наголосив, що будь-який заклик до ядерної війни – це безвідповідальність.
«Ми повинні називати речі своїми іменами. Путін не вперше грає в ядерну гру. Він також створив кризи продовольчої та енергетичної безпеки. Не вперше він використовує все, що може, щоб створити небезпеку – [ввести] північнокорейські війська на європейську землю – але [говорити] про ядерне стримування – це те, що ми рішуче відкидаємо. Ми засуджуємо будь-які згадки про застосування ядерної зброї, і це, безумовно, робиться навмисно в цю конкретну дату», – додав він.
Читайте також: «Путін грає нашими страхами» – Бербок про оновлення російської ядерної доктрини
Президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про затвердження Основ державної політики Російської Федерації в галузі ядерного стримування». Документ опублікований на офіційному російському порталі правової інформації 19 листопада і набрав чинності.
Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.
Путін запропонував оновити доктрину ядерного стримування на засіданні Ради безпеки РФ 25 вересня. Речник президента РФ Дмитро Пєсков говорив, що зміни слід розглядати як «певний сигнал» для Заходу. «Це сигнал, який попереджає ці країни про наслідки в разі їхньої участі в нападі на нашу країну різними засобами, причому не обов’язково ядерними», – заявив Пєсков.
Ядерну доктрину Москва оновилау 1000 день війни РФ проти України, а також на тлі повідомлень про застосування Києвом американської ракети ATACMS для удару по складу боєприпасів під Брянськом.
БРЮССЕЛЬ – 1000 днів повномасштабного вторгнення Росії до України ознаменувалися не лише обіцянками світових чільних політиків надалі допомагати, скільки знадобиться. Тло, на якому лунають ці заяви, напевне, більш промовисте, аніж вони самі.
Французький президент Емманюель Макрон, що пропонував світові політику стратегічної невизначеності щодо Росії й не знайшов підтримки, тисне руку очільнику російського МЗС Сергію Лаврову на саміті G20 у Бразилії. Німецький канцлер Олаф Шольц, що може втратити посаду в результаті дострокових виборів, уперше за два роки дзвонить російському лідеру Володимиру Путіну.
За це Олафу Шольцу непрямо дорікає президент України Володимир Зеленський. «Поки деякі європейські лідери думають про можливість виграти якісь вибори чи щось на кшталт цього за рахунок України, Путін зосереджений на тому, щоб виграти цю війну», – каже український президент по відеозв'язку євродепутатам, що зібралися в Брюсселі на позачергове засідання з нагоди 1000 днів від початку війни.
На що готовий Євросоюз, аби її врешті зупинити? Як готується до співпраці зі США за Дональда Трампа? І як Україна може протистояти потенційному тиску щодо необхідності компромісу з Путіним? Радіо Свобода ексклюзивно поговорило з президенткою Європарламенту Робертою Мецолою одразу після урочистої спецсесії.
Прокуратура: війська РФ повторно обстріляли Купʼянськ, поранено ще двох людей
Увечері 19 листопада четверо мирних жителів постраждали внаслідок російських обстрілів Купʼянська на Харківщині, повідомила обласна прокуратура.
Російська армія здійснила обстріл міста близько 16:00. Поранення зазнали дві жінки віком 51 та 59 років.
Вже о 17:00 сили РФ знову вдарили по місту. Жінка та чоловік зазнали поранень.
У місті пошкоджено будинки та господарчі будівлі.
За попередніми даними прокуратури, армія РФ застосувала для обстрілів РСЗВ «Град».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
В ООН станом на кінець жовтня повідомили, що змогли підтвердити дані про загибель 12 162 цивільних в Україні і поранення 26 919 від початку повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголосили, що реальні дані можуть бути значно вищими.
Британія заявила про підготовку понад 50000 українських військових
Велика Британія заявила про підготовку понад 50000 українських військових у рамках місії Interflex.
«Прем'єр-міністр підтвердив, що ми надаватимемо 3 мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову допомогу…Більше фінансування для ВМС України, більше фінансування для безпілотників, продовження місії Interflex, в рамках якої на сьогоднішній день підготовлено понад 50 000 українських військовослужбовців», – сказав міністр закордонних справ Девід Леммі у заяві з нагоди 1000 днів з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
За його словами, також Лондон цього року виділить щонайменше 250 мільйонів фунтів стерлінгів двосторонньої допомоги на захист української енергосистеми.
Уряд Британії також повідомив про розширення військової підтримки України, надаючи 7,5 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 9,5 мільйонів доларів) фінансування на ударні і розвідувальні дрони.
Interflex, започаткована у 2022 році, передбачає підготовку переважно нещодавно мобілізованих і добровольців, які впродовж кількох тижнів отримують основні знання щодо володіння зброєю, навички ведення бойових дій, медичної допомоги.
ОВА: через російський обстріл загинув житель Херсона, двоє поранених
Російська армія обстріляла Херсон, повідомила місцева влада 19 листопада.
«У Дніпровському районі внаслідок артилерійського удару загинув 35-річний чоловік. Він дістав вибухову травму, несумісну з життям», – заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
Він додав, що ще двоє людей – чоловік і жінка 35 років – зазнали поранень.
«В потерпілої – вибухова травма, поранення грудної клітки, попереку, ніг, часткова ампутація лівої кисті. В чоловіка діагностували уламкові поранення обличчя та шиї», – додав голова області.
Постраждалих госпіталізували.
Згодом голова Херсонської міської військової адміністрації Роман Мрочко повідомив про госпіталізацію ще одного 62-річного чоловіка з Антонівки. Він зазнав мінно-вибухової травми та уламкових поранень внаслідок обстрілу близько 17 години.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Як протистояти підривній діяльності спецслужб Росії проти України та Європи?
Від самого створення Радянського Союзу його спецслужби вели підривну діяльність проти Європи, проти Заходу. Це перейняла і Росія, яка за Володимира Путіна знову почала розглядати Європу і Захід в цілому як ворогів. Російські спецслужби ведуть активну підривну діяльність і донині – зокрема й проти України на тлі війни. Але як цьому протистояти, які висновки можна зробити з фактів підривної діяльності радянських та російських спецслужб у минулому і зараз? Про це йшлося на конференції «Радянська та російська підривна діяльність проти Європи», що відбулася в чеському парламенті 18 листопада. Розповідаємо про головні моменти і думки фахівців.
Київ і Копенгаген відреагували на оновлення Росією ядерної доктрини
Росія оновила ядерну доктрину, яка розширює умови застосування ядерної зброї. Український президент Володимир Зеленський заявив, що коли Москва починає говорити про ядерну зброю, світ має дати «сильну відповідь» щодо своїх подальших дій. Про це Зеленський заявив під час спільного брифінгу із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Коли вони атакують навіть у ЗМІ, навіть на словах про ядерну зброю і свою стратегію, країни G20, які засідають сьогодні в Бразилії, вони щось сказали? Нічого. Нічого сильного. Ось і відповідь. Тож про яку стратегію може йти мова, якщо навіть країни G20 не мають сильної стратегії. Тому наша стратегія полягає в тому, щоб бути сильними. І коли Путін навіть починає говорити про ядерну зброю, я вважаю, світ повинен покласти на стіл відповідь, дійсно сильну відповідь на стіл, що вони будуть робити, якщо Путін застосує щось на зразок цієї зброї або інші речі», – зауважив Володимир Зеленський.
За його словами, 1000 днів повномасштабної війни «достатньо, щоб зрозуміти, що Путін не хоче миру».
«Навіть сьогодні, це факт, вони вбивали наших мирних жителів. І спеціально в цей день вони представили нову ядерну доктрину. Навіщо? Вони не представили мирну стратегію. Ви чули про це? Ви читали про це? Звичайно, що ні! Він (Путін – ред.) просто хоче зробити хаос у світі, хоче знищити не тільки Україну, а й деякі країни НАТО. Я не хочу заглиблюватися в цю тему, не хочу повторювати дуже прості речі. Путін хоче війни. І щоб вона тривала якомога довше. Чим довше війна, тим довше він буде в Кремлі», – зазначив президент України.
Свою думку висловила і Метте Фредеріксен, відповідаючи на запитання данського журналіста, який зазначив, що Росія погрожує застосувати ядерну зброю у відповідь на використання Україною далекобійних ракет і багато європейців стурбовані тим, що якщо так буде продовжуватися далі, про це згадуватимуть як про початок Третьої світової війни.
Прем’єр-міністерка Данії відповіла, що не погоджується з таким припущенням.
«Я не погоджуюся з цією думкою. Я ніколи не дозволю Росії погрожувати Європі. І коли кажу, що не погоджуюся з такою думкою, я маю на увазі, що саме Росія перетнула червону лінію. Це не Європа, не США, не Україна. Росія могла б припинити цю війну просто зараз. Але саме Росія перетнула червону лінію, розпочавши повномасштабну війну в Україні. І Україна має право захищатися. Звичайно, ми повинні допомогти. Це європейська країна», – зазначила Фредеріксен.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про затвердження Основ державної політики Російської Федерації в галузі ядерного стримування». Документ опублікований на офіційному російському порталі правової інформації 19 листопада і набрав чинності.
Оновлена доктрина передбачає, що підставою для завдавання ядерного удару може стати «агресія проти РФ та її союзників з боку будь-якої неядерної держави за підтримки ядерної держави», а також масована повітряна атака неядерними засобами, зокрема безпілотниками.
Путін запропонував оновити доктрину ядерного стримування на засіданні Ради безпеки РФ 25 вересня. Речник президента РФ Дмитро Пєсков говорив, що зміни слід розглядати як «певний сигнал» для Заходу. «Це сигнал, який попереджає ці країни про наслідки в разі їхньої участі в нападі на нашу країну різними засобами, причому не обов’язково ядерними», – заявив Пєсков.
1000 днів війни: Міндовікілля назвало приблизну оцінку екологічної шкоди
За 1000 днів війни екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 млрд доларів, заявила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час Конференції ООН з питань зміни клімату (COP29), яка триває в Баку.
«За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів. Понад шістьом мільйонам українців довелося шукати тимчасовий захист у різних країнах Європи, що призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2. Загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною, становить 180 млн тонн», – сказала Гринчук.
За її словами, через бойові дії та лісові пожежі за майже три роки війни потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 млн тонн. Загалом через війну вже знищено 3 млн гектарів лісів, а забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 кв. км — це у два рази більше за площу Азербайджану.
«Навіть у мирному європейському місті повітря може містити сліди вибуху російської ракети. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі», – наголосила міністр.
Україна втретє представляє свій павільйон на Конференції ООН зі зміни клімату (СОР29), у фокусі уваги цьогоріч – «ключові екологічні ініціативи держави, бізнесу та громадськості».
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що збитки, яких Україна зазнала внаслідок російської агресії,сягнули близько 800 мільярдів доларів.
52% українців хочуть швидкого завершення війни шляхом переговорів – опитування Gallup
52% українців хотіли б, щоб Україна якнайшвидше домовилася про припинення війни. Водночас 38% вважають, що країна повинна продовжувати воювати до перемоги, свідчать результати опитування американського інституту Gallup, проведеного в серпні та жовтні 2024 року.
Зазначається, що наприкінці лютого 2022 року громадська думка значно відрізнялася – 73% опитаних українців віддавали перевагу боротьбі до перемоги.
У 2023 році підтримка боротьби до перемоги знизилася, але все ще 63% опитаних віддали перевагу продовженню боротьби, а не досягненню миру шляхом переговорів (27%). Цього року втома посилилася, вперше досягнувши більшості.
За даними опитування, найбільше падіння підтримки війни відбулося в регіонах, віддалених від лінії фронту, зокрема в Києві (на 39 відсоткових пунктів) та на заході (на 40 пунктів). Серед українців, які проживають на сході країни, більш ніж удвічі більше людей хочуть, щоб війна закінчилася якомога швидше (63%), ніж продовжувалася (27%).
У досліджені зазначається, що значна частина українців, які виступають за швидке завершення війни, вважають, що Україна повинна бути готовою поступитися частиною території в обмін на мир. Більше половини цієї групи (52%) згодні з тим, що Україна повинна бути відкритою до певних територіальних поступок як частини мирної угоди для припинення війни, тоді як 38% не згодні з цим, а ще 10% не знають.
«Навіть серед українців, які виступають за те, щоб воювати, доки їхня країна не переможе у війні, є свідчення того, що їхнє уявлення про «перемогу» змінюється. У 2022 і 2023 роках переважна більшість (92% і 93% відповідно) українців, які виступали за продовження боротьби, вважали, що перемога означає повернення всіх територій, втрачених з 2014 року, включно з Кримом. Хоча у 2024 році таких все ще була переважна більшість, цей показник знизився до 81%», – йдеться у дослідженні.
Опитування американського інституту Gallup, який займається дослідженням громадської думки, було проведено в серпні та жовтні 2024 року. У 2023 і 2024 роках деякі окуповані території, які перебувають під російським контролем, були виключені з дослідження через відсутність покриття українських мобільних операторів. Виключення становить приблизно від 10% до 12% населення.
4 листопада Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опублікував результати опитування, згідно з яким більшість опитаних (63%) «готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно». Тоді, як зауважили соціологи, між лютим і жовтнем 2024 року вперше було зафіксовано зниження частки тих, хто «готовий терпіти війну стільки, скільки буде потрібно».
Як свідчать результати соцопитування Центру Разумкова, проведеного у вересні, зросла до 35% частка українців, які вважають, що переговори з Росією – «це дієвий спосіб досягнення миру, яким слід скористатися вже зараз».
Корупція, ТЦК, помилки командування і СЗЧ. Які проблеми (не) озвучив Зеленський?
Президент України Володимир Зеленський на 1000-й день від початку повномасштабного вторгнення РФ презентував у Верховній Раді «План стійкості» України. Цей документ включає 10 ключових пунктів: єдність, фронт, зброя, гроші, енергетика, безпека, громади, людський капітал, культурний суверенітет і політика героїв.
Що з цих пунктів вдасться реалізувати, які помилки визнав президент України та чому Зеленський майже нічого не сказав про боротьбу із корупцією?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Данія передасть Україні ще дві партії винищувачів F-16 – Фредеріксен
Данія передасть Україні ще дві партії винищувачів F-16, немає жодних змін у планах щодо їх передачі, заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
«Шість вже було доставлено. Це була перша партія. Ми навчаємо з серпня минулого року. Це було складно, але ми змогли, процес триває. Потім ще буде партія і ще одна партія. Загалом буде 19 (літаків)», – сказала вона у Києві на спільній пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.
Влада України від початку повномасштабного вторгнення Росії просила Захід надати сучасні винищувачі F-16. У 2023 році кілька країн за згодою США ухвалили рішення передати Києву такі літаки.
Майже через рік – 31 липня з’явилися повідомлення, що до України прибули перші довгоочікувані винищувачі F-16. Як повідомляло тоді агентство Bloomberg, йдеться про «невелику кількість». The Times пізніше написав, що літаків – шість, і вони надійшли від Нідерландів. Ні Україна, ні США чи країни ЄС, які передають F-16 (крім Нідерландів, це ще Бельгія, Данія і Норвегія) офіційних підтверджень тоді не надали.
У жовтні міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що в Україну доставлені перші з 24 обіцяних F-16.
«Укренерго»: завтра в Україні діятиме одна черга відключень світла
Завтра, 20 листопада, діятиме одна черга відключень світла з 6:00 до 23:00, повідомляє компанія «Укренерго».
В «Укренерго» нагадали, що причина тимчасового запровадження обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час масованої ракетно-дронової атаки РФ 17 листопада.
Останнім часом в Україні не діяли графіки відключення світла, як це було влітку, але з наближенням зими у Міненерго нагадували, що раціональне споживання допоможе енергетикам тримати енергосистему збалансованою.
За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
Раніше міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна здатна пройти зиму 2024-2025 років без відключень електроенергії, якщо силам РФ не вдасться зруйнувати вцілілі після попередніх атак обʼєкти критичної енергетичної інфраструктури.
У ніч на 17 листопада російські війська завдали масованого комбінованованого удару по об’єктах енергетичного сектору України, застосувавши, за даними Повітряних сил ЗСУ, 120 ракет і 90 БпЛА.
Зеленський впевнений у «налагодженні процесів» з командою Трампа
Президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у «налагодженні процесів» між командою новообраного президента США Дональда Трампа та Києвом. Про це він заявив під час спільного брифінгу із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Також Зеленський підтвердив майбутнє відрядження до США голови Офісу президента Андрія Єрмака.
«Контакти з президентом Трампом у мене були. Я розумію лише прямі контакти між президентами. А що стосується команди – у них є свої контакти. Що стосується налагодження процесів між нашими командами – впевнений, що вони будуть. Що стосується поїздки, відрядження мого голови офісу в Сполучені Штати – вона буде», – зазначив президент України.
На президентських виборах у США перемогу здобув Дональд Трамп, зміна адміністрації і передача влади має відбутися 20 січня.
Зеленський повідомив, що ввечері 6 листопада мав «чудову розмову» з Трампом. Також 7 листопада український президент заявляв, що йому не відомі деталі плану Дональда Трампа щодо швидкого припинення війни між Україною і Росією. Він не обговорював це з новообраним президентом США.
Є побоювання, що Трамп після повернення до Білого дому змусить Україну відмовитися від окупованих Росією територій в обмін на мирну угоду.
У Росії ухвалили закон, який списує кредити за укладення контракту з армією РФ
Держдума Росії ухвалила одразу в другому і третьому читаннях законопроєкт, який дозволяє списувати прострочені кредити на суму до 10 мільйонів рублів за укладення контракту з російською армією, пише російська служба Радіо Свобода.
Норми поширюватимуться на мобілізованих, призовників, військових, які уклали контракт після 1 грудня 2024 року на термін понад один рік, а також на їхнє подружжя. Відповідно до закону, заборгованість у охочих скористатися пільгою повинна бути до укладення контракту, тобто списати можна буде тільки прострочені кредити, взяті до 1 грудня цього року.
Крім того, закон звільняє учасників війни проти України від виконавчого збору, який становить сім відсотків від заборгованості або майна, що стягується.
Також закон збільшує кредитні канікули – з 30 до 180 днів після дати закінчення контракту або дати припинення участі у війні. Але подати заяву про отримання канікул можна тільки до 31 грудня 2024 року.
Закон набуває чинності з 1 грудня 2024 року.
Росія з лютого 2022 року веде повномасштабну війну проти України. У вересні 2022 року президент РФ оголосив так звану «часткову» мобілізації (яка формально триває досі, указу про її завершення немає). Разом із цим зберігається призов до армії на строкову службу чоловіків віком від 18 до 30 років. Упродовж 2023 і 2024 років головним механізмом поповнення лав армії, яка веде війну, є укладення контрактів із міністерством оборони РФ. Плата за укладення такого контракту постійно зростає, і в Москві вже сягає 1,9 мільйона рублів.
16 вересня Путін підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових – це на 180 000 осіб більше, ніж в останньому указі про збільшення штатної чисельності Збройних сил Росії, який Путін підписав у грудні 2023 року.
Зеленський заявив про далекобійні можливості України: «Тепер у нас є ATACMS»
Президент України Володимир Зеленський підтвердив далекобійні можливості України під час спільної пресконференції із премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Відповідаючи на запитання журналістів, Зеленський не підтвердив, чи удар по складу боєприпасів під Брянськом був здійснений американською ракетою ATACMS. Але заявив, що Україна має ці ракети, а також ракети і дрони власного виробництва.
«Вибачте, без зайвих деталей. В України є далекобійні можливості. В України є далекобійні дрони власного виробництва. У нас тепер є довгий «Нептун», і не один. І тепер у нас є ATACMS. І ми все це будемо використовувати», – заявив Володимир Зеленський.
Він також додав, що Україна працює над тим, щоб країни-партнери, зокрема Німеччина, підтримали цю далекобійність.
«Я думаю, після заяв про ядерну зброю, думаю, що і Німеччині вже час підтримати відповідні рішення. І тепер, коли є відповідні рішення не тільки в медіа, а й від відповідних країн, дуже важливо до цих рішень додати кількість можливостей, якими можемо ми зменшити військовий потенціал Російської Федерації, де б він не знаходився», – сказав президент України.
Українські військові заявили зранку 19 листопада про удар по 67-му арсеналу Головного ракетно-артилерійського управління міністерства оборони РФ у Брянській області, але не уточнювали тип зброї, якою був завданий цей удар.
У військовому відомстві РФ удень 19 листопада заявили, що ЗСУ вночі вдарили по території Брянської області ракетами ATACMS, п’ять із них були збиті комплексами «Панцир» та С-400, а ще одна ракета була пошкоджена. За цим повідомленням, ракети впали на технічну територію військового об’єкта в Брянській області, виникла пожежа, яка була ліквідована. Жертв та руйнувань немає.
17 листопада американські видання, зокрема The New York Times і Washington Post повідомили, що президент США Джо Байден дозволив українським силам використовувати надані США ATACMS для ударів РФ.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку Вашингтона поки що немає.
Президент України, реагуючи на такі повідомлення, зазначив, що «такі речі не анонсують» і «ракети самі за себе скажуть».
Уряд Британії повідомив про виділення 9,5 мільйонів доларів на дрони для України
Велика Британія розширює військову підтримку України, надаючи 7,5 мільйонів фунтів стерлінгів (понад 9,5 мільйонів доларів) фінансування на ударні і розвідувальні дрони, йдеться на сайті британського уряду.
«Сьогодні уряд оголосив про подальшу військову підтримку у розмірі 7,5 млн фунтів стерлінгів на нові ударні та розвідувальні безпілотники, які будуть інвестовані через коаліцію з розробки безпілотників на чолі з Великою Британією та Латвією і взяті з річного фонду фінансування у 3 мільярди фунтів стерлінгів», – вказано у повідомленні.
Наголошується, що ця допомога надається на додаток до 120 мільйонів фунтів стерлінгів, оголошених премʼєр-міністром минулого місяця для ВМС України і морських сил, які будуть спрямовані на фінансування надводних кораблів без екіпажів і морських безпілотників для розвідки.
«Ця додаткова підтримка надає ще один значний поштовх для посилення спроможностей Збройних сил України в умовах незаконної агресивної війни Путіна. За минулі вихідні Росія запустила понад 120 ракет і 90 безпілотників по обʼєктах української інфраструктури, що призвело до загибелі мирного населення на сході України», – зазначено у дописі.
19 листопада президент Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді повідомив, що у наступному році в Україні буде вироблено мінімум 30 тисяч далекобійних дронів на українських технологічних потужностях. Також поставлено завдання зробити не менше ніж 3 тисячі крилатих ракет і ракет-дронів.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна намагається збільшити власне виробництво зброї, частково виробляючи її спільно з партнерами.
За словами президента Володимира Зеленського, Україна вже виробляє боєприпаси 155-го калібру, далекобійні та морські дрони. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Україна виходить на «значні» обсяги виробництва артилерійських систем та броньованої техніки.
Як українці бачать можливе закінчення війни? Опитування (відео)
19 листопада минає 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Кореспонденти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» запитали українців у Києві та на Донеччині, як і коли на їхню думку може закінчитися війна.
Ситуація на фронті залишається напруженою, найбільше атак РФ на Покровському напрямку – Генштаб
Ситуація на фронті залишається напруженою. Найгарячіше зараз на Покровському та Курахівському напрямках, йдеться у зведенні Генерального штабу ЗСУ 19 листопада станом на 16:00.
«Найактивніше ворог атакував українських захисників на Покровському напрямку. Тут, впродовж дня, агресор здійснив 19 атак в районах Променя, Лисівки, Петрівки, Даченського, Пустинки та Пушкіного. Сили оборони стримують натиск та відбили 16 атак противника, три боєзіткнення триває. Противник завдав авіаударів в районах Старої Миколаївки та Олександрополя», – вказано у зведенні.
За даними штабу, російська авіація скинула 14 керованих авіаційних бомб по території Курської області РФ.
«Напружена ситуація і на Курахівському напрямку, де від початку доби загарбник 13 разів атакував наші підрозділи. Намагався просунутися поблизу Новоселидівки, Сонцівки, Берестків, Курахового, Дальнього та Антонівки, завдав авіаційних ударів по Романівці та Ганнівці, на даний час тривають бої у шести локаціях, вже відбито сім атак», – кажуть військові.
Також російські війська наступали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
Загалом, за даними ЗСУ, кількість бойових зіткнень становить 86.
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст і на міських боях.
Як пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії, головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня і південного сходу.