Зеленський відвідав Покровськ, зустрівся з оборонцями міста
Президент України Володимир Зеленський відвідав Донецьку область, де відвідав розташування 25-ї окремої бригади на Покровському напрямку. Про це повідомляють 18 листопада соцмережі глави держави та сайт Офісу президента.
«Хочу привітати вас особисто тут, у Покровську. Напружений напрямок. Я знаю, що тільки завдяки вашій міцності Схід не окупований тотально Російською Федерацією. Ворог щоденно отримує відповідь від вас, від ваших побратимів. Прошу переказати їм від мене, від усього народу України величезну вдячність», – сказав Зеленський українським військовим, які ведуть оборону Покровська.
Також президент оглянув будівництво фортифікацій на Донеччині.
«Більшість із запланованого уже облаштована. Дякую всім, хто залучений до цієї важливої роботи», – відзначив глава держави.
У щоденних зведеннях Генерального штабу ЗСУ уже кілька місяців ідеться, що сили РФ зосередили свої зусилля на двох напрямках на заході Донеччини – Покровському та Курахівському. Зазвичай саме на цих двох напрямках відбувається понад половина від усіх бойових зіткнень упродовж доби. Російські військові, використовуючи тактику малих груп, поступово наближаються до Курахового, від Покровська їх відділяє кілька кілометрів.
ОВА: через сьогоднішні удари армії РФ по півночі Донеччини загинули троє людей, є поранені
Унаслідок сьогоднішніх російських обстрілів півночі Донеччини загинули троє людей, ще двоє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Костянтинівку росіяни обстріляли зі ствольної артилерії – там 2 людини загинули і 2 поранені, пошкоджено 2 багатоповерхівки і 2 автомобілі. Ще 1 людину росіяни сьогодні вбили у Сіверську – місто також зазнало артилерійського обстрілу», – написав він у телеграмі.
Філашкін вкотре закликав місцевих жителів своєчасно евакуюватися.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари, як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
За останніми даними ООН, через російську агресію з 24 лютого 2022 року по кінець жовтня 2024 року 12 162 цивільні особи загинули, 26 919 отримали поранення. В організації кажуть, що ці дані можуть бути вищими.
«Можливо, навіть переломний момент у цій війні» – Дуда про дозвіл Україні бити вглиб Росії
Ймовірне рішення президента США Джо Байдена дозволити Україні використовувати надані Заходом далекобійні ракети проти Росії, можливо, є переломним моментом у війні, заявив 18 листопада президент Польщі Анджей Дуда під час пресконференції в Йорданії.
«Я привітав це рішення президента Джо Байдена і наших союзників. Я вважаю, що Україна повинна мати такі засоби оборони, щоб відтіснити російську армію, щоб вона не була так близько до лінії фронту, особливо в ситуації, коли росіяни запрошують своїх союзників брати участь у цій війні на їхньому боці – зараз там є північнокорейські солдати», – цитує Дуду польське видання RMF24.
Президент Польщі додав, що це докорінно змінює ситуацію на лінії фронту і, що це «дуже важливий, можливо, навіть переломний момент у цій війні».
Раніше голова МЗС Польщі Радослав Сікорський привітав повідомлення ЗМІ про дозвіл Україні завдавати ударів углиб Росії. Він зазначив, що президент Сполучених Штатів Джо Байден, знявши обмеження на використання Україною західних ракет, «відповів зрозумілою Путіну мовою».
Увечері 17 листопада американські офіційні особи, яких цитують ЗМІ, заявили, що США санкціонували обмежені українські удари у відповідь на розгортання північнокорейських сил на полі бою в Курській області. Представники США заявили, що часткове скасування обмежень має на меті створити «специфічний і обмежений» ефект на полі бою і не змінить хід війни.
Французьке видання Le Figaro 17 листопада повідомило, що Франція і Велика Британія услід за США дозволили українським збройним силам використовувати ракети SCALP/Storm Shadow для ударів по території Росії, але потім змінило своє повідомлення і видалило ці дані.
ATACMS: дозволу бити по всій Росії немає?
Американський Інститут вивчення війни у своєму звіті за 17 листопада констатував, що російська армія, ймовірно, зосередиться взимку 2024-2025 років на захопленні прифронтових українських міст та на міських боях.
Аналітики звернули увагу на свіже інтерв’ю одного з найпопулярніших у Росії Z-блогерів Михайла Звінчука, в якому він заявив, що РФ концентруватиметься взимку на боях у «населених пунктах, а не на відкритих полях» – і як приклад навів Торецьк, Покровськ та Курахове. На думку пов'язаного з Кремлем блогера, головним викликом для армії агресора стане протидія українським безпілотникам.
Армія Росії змогла зав'язати міські бої у всіх трьох перелічених Звінчуком містах – більше того, проєкт DeepState констатував у ніч на 18 листопада чергове просування агресора в ще одному великому місті на Донбасі – Часовому Яру.
Головною битвою зими, очевидно, стане битва за Покровськ, до якого армія РФ підходить з півдня та південного сходу. За повідомленням Генштабу вранці 18 листопада, РФ дуже активна на Покровському напрямку – там сталося 32 атаки.
- Які плани у Росії на зиму – і чому вона може зосередитися саме на штурмі великих міст?
- Чому президент США Байден, згідно з повідомленнями ЗМІ, таки дав дозвіл на удари вглиб РФ – і чому нібито тільки в Курській області?
- Та чому про можливий дозвіл спочатку повідомили провідні американські ЗМІ?
|
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
|
«Працюємо в цьому напрямку»: міністр оборони про законопроєкт щодо демобілізації та ротації
У Міністерстві оборони України працюють у напрямку напрацювання законопроєкту про ротацію та демобілізацію військовослужбовців. Так на запитання Радіо Свобода про готовність документа відповів міністр оборони Рустем Умєров під час пресконференції у Києві.
Кореспондентка Радіо Свобода нагадала, що на початку квітня цього року речник Міноборони Дмитро Лазуткін заявляв про те, що на розробку законопроєкту про ротацію і демобілізацію потрібно близько восьми місяців.
«Пріоритетом є зараз боронити країну. Ми дивимося, що ворог збільшує кількість особового складу. Ми працювали нещодавно разом з головнокомандувачем, з начальником Генерального штабу, у Верховній Раді України, зустрічалися з керівництвом фракції, обговорювали це питання. Тобто ми працюємо в цьому напрямку», – сказав Рустем Умєров.
Свою позицію висловив і Дмитро Лазуткін. За його словами, говорячи про 8 місяців, він спирався «передусім на рекомендації парламентського комітету».
«Тому я думаю, що тут не йдеться про мою інтерпретацію тих чи інших рекомендацій. Йдеться, напевно, що про той фактаж, який ми почули від представників парламенту», – зазначив Лазуткін.
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію. Серед іншого, він передбачає, що всі військовозобов’язані, призовники і резервісти віком від 18 до 60 років мають оновити свої дані. Оновити дані можна у мобільному застосунку «Резерв+».
Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
До 10 зросла кількість загиблих унаслідок удару РФ по Одесі – Кіпер
В Одесі зросло число загиблих унаслідок російського ракетного удару 18 листопада, повідомив голова ОВА Олег Кіпер.
«Кількість загиблих унаслідок ракетного удару по Одесі збільшилась до 10, серед них сім поліцейських, медик та два місцевих жителі», – ідеться в телеграм-каналі чиновника.
Раніше влада повідомляла про загибель восьми і поранення 39 одеситів.
Російські військові здійснили ракетний обстріл Одеси близько полудня 18 листопада.
Днем раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих, пораненого підлітка і перебої з постачанням тепла, води і світла на Одещині через російський удар 17 листопада. Двоє загиблих були працівниками «Укренерго».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Умєров: армія Росії нарощує сили і створює нові бригади
Російські війська нарощують чисельність і створюють нові бригади. Про це заявив міністр оборони України Рустем Умєров під час пресконференції у Києві, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Російські сили зростатимуть. Вони нарощують чисельність своїх сил. Вони створюють нові бригади. До 1 червня досягли половини того, що намагалися поставити собі за мету», – сказав Умєров.
За його словами, Росія також має проблеми з мобілізацією, тому використовує війська КНДР.
«Вони використовують багатьох – найманців з Африки, Азії. Тепер вони використовують КНДР, тобто у них є проблеми, але вони не зупиняються, вони зростають. Точну кількість ми знаємо. Це значна кількість», – додав міністр оборони.
Також він зазначив, що нині Україна працює над тим, щоб «створити сили, які зможуть протистояти, оскільки пріоритетом є оборонна та стабілізаційна операції».
«Тому ми зростаємо, щоб не дати жодної переваги», – відповів журналістам Рустем Умєров.
16 вересня Путін підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії на рівні 1,5 мільйона військових – це на 180 000 осіб більше, ніж в останньому указі про збільшення штатної чисельності Збройних сил Росії, який Путін підписав у грудні 2023 року.
Секретар Ради нацбезпеки та оборони України Олександр Литвиненко під час виступу у Верховній Раді 29 жовтня розповів, що до Сил оборони планують призвати ще понад 160 тисяч людей. Завдяки цьому укомплектованість частин має сягнути 85%.
Повітряні сили: загибель людей в Одесі спричинив збитий «Іскандер»
Російські військові атакували Одесу об 11:57 18 листопада балістичною ракетою «Іскандер-М», яку збили бійці протиповітряної оборони, повідомляє командування Повітряних сил ЗСУ.
«На жаль, збита ворожа ракета упала в житловий сектор Приморського району міста і спричинила багато горя. Є загиблі та поранені. Висловлюємо співчуття рідним та близьким», – указано в повідомленні.
Крім того, за даними українських військових, об 11:45 на підльоті до Одеси засоби ППО збили російський БпЛА «Орлан-10», який «імовірно був направлений для здійснення повітряної розвідки».
За повідомленнями місцевої влади, жертвами ракетного удару РФ стали 10 людей, ще понад 30 зазнали поранень.
Днем раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих, пораненого підлітка і перебої з постачанням тепла, води і світла на Одещині через російський удар 17 листопада. Двоє загиблих були працівниками «Укренерго».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
1000 днів великої війни. Цифри
За тисячу днів від початку російського повномасштабного вторгнення Україна продемонструвала небачену стійкість, даючи відсіч одній із найбільших армій світу.
Велика війна показала здатність українців захищати свою територію, контратакувати, відвойовувати своє, швидко адаптуватися до нової реальності, жити і працювати під постійними ракетними і дроновими атаками. Попри численні втрати, як серед військовослужбовців, так і серед цивільного населення, українське суспільство мобілізувалося у потужну силу підтримки фронту, фінансуючи армію через волонтерів і напряму.
Україна також змогла залучити масштабну міжнародну підтримку, яка допомагає озброювати Сили оборони, відновлювати зруйновану російськими обстрілами енергетику і підтримувати фінансову стабільність.
Радіо Свобода зібрало ключові показники у цифровому вираженні, що описують 1000 днів повномасштабної війни Росії проти України, які припадають на 19 листопада 2024 року.
ЄС розширив санкції проти Ірану через підтримку Тегераном агресії РФ проти України
Європейський союз 18 листопада розширив санкції проти Ірану через підтримку війни Росії проти України, зокрема проти суден і портів, які використовуються для перекидання безпілотників і ракет.
Об’єднання 27 країн погодилося заборонити будь-які транзакції з портами, «які використовуються для передачі іранських БПЛА чи ракет або пов’язаних технологій і компонентів до Росії». Про це йдеться в заяві, опублікованій під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
«Сьогоднішнє рішення запроваджує заборону на експорт, передачу, постачання або продаж з ЄС до Ірану компонентів, які використовуються при розробці та виробництві ракет і БПЛА», – вказано також у заяві.
Крім того, Рада ЄС ухвалила обмежувальні заходи проти однієї фізичної особи та чотирьох організацій через надання Іраном ракет і безпілотників на підтримку війни РФ проти України. Санкції стосуються «Іранських судноплавних ліній» (IRISL) та їхнього директора Мохаммада Рези Хіабані, а також трьох російських судноплавних компаній (MG Flot, VTS Broker і Arapax), чиї судна беруть участь у транспортуванні зброї та боєприпасів іранського виробництва через Каспійське море.
13 вересня 2024 року ЄС засудив передачу балістичних ракет іранського виробництва Росії, що розглядається як пряма загроза європейській безпеці та суттєва ескалація війни. Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки тоді заявив, що ЄС відповість швидко та в координації з міжнародними партнерами.
В Одесі число поранених унаслідок удару РФ зросло до 39 – влада
До 39 зросло число поранених унаслідок російського ракетного удару по Одесі, внаслідок якого загинули вісім людей, повідомив 18 листопада голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
За його словами, серед загиблих «медики, поліцейські, звичайні цивільні люди».
«Поранено 39 людей, у тому числі чотири дитини віком 7, 10 та двоє 11 років. Діти у стані середнього ступеня тяжкості шпиталізовані. Також у лікарнях 30 дорослих, з них троє у вкрай важкому стані. Наші лікарі роблять усе можливе та неможливе, аби зберегти життя та здоров’я кожному. Іншим постраждалим допомога була надана на місці», – вказав очільник області.
Російські військові здійснили ракетний обстріл Одеси близько полудня 18 листопада.
Днем раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих, пораненого підлітка і перебої з постачанням тепла, води і світла на Одещині через російський удар 17 листопада. Двоє загиблих були працівниками «Укренерго».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Підласа: комітет ВР вніс фінальні правки і схвалив проєкт держбюджету-2025
Комітет з питань бюджету Верховної Ради ухвалив проєкт держбюджету-2025 до другого читання і вніс фінальні правки до документу, повідомила у своєму фейсбуці голова профільного комітету, народна депутатка від фракції «Слуга народу» Роксолана Підласа.
За її словами, бюджетний комітет ВР пропонує такі зміни до законопроєкту:
- 2 мільярди доларів (90 мільярдів гривень) кредитних коштів від Великої Британії направити до державного бюджету на покриття військових видатків, а саме – закупівлю зброї;
- залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасувати субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 мільярдів гривень;
- дозволили прифронтовим громадам не перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 мільонів гривень);
- направити 128 мільйонів гривень «Укрзалізниці» на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично – залізничного полотна). Співфінансування – обов’язкова умова надання європейських коштів, зазначила депутатка;
- надати 277,1 мільйона гривень Національній академії наук України, зокрема на дослідження у військовій сфері;
- виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП;
- виключити зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі.
Далі проєкт закону у другому читанні має ухвалити Верховна Рада.
8 листопада Кабінет міністрів України схвалив проєкт держбюджету-2025. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що «попри певні зміни у проєкті держбюджету, пріоритет залишився незмінним – оборона, обороноздатність та безпека України. На ці потреби уряд запропонував виділити 2 трлн 225 млрд гривень».
Раніше, 31 жовтня, Верховна Рада схвалила висновки та пропозиції народних депутатів до проєкту закону про держбюджет на 2025 рік. Бюджет у першому читанні підтримали 247 депутатів.
Верховна Рада 3 вересня ухвалила у першому читанні законопроєкт №11417 про внесення змін до бюджету на 2024 рік, якими збільшила видатки на оборону на близько 500 мільярдів гривень.
Війська РФ атакували Одесу, щонайменше 8 людей загинули, 18 поранені – влада
Російські військові близько полудня 18 листопада здійснили черговий ракетний удар по Одесі, є загиблі й поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Попередньо, внаслідок російської російської атаки 8 загиблих і 18 поранених. Серед постраждалих – одна дитина. Четверо людей – у важкому стані», – написав голова ОВА у телеграмі.
За його словами, пошкоджена цивільна інфраструктура, зокрема житлові будинки.
Народний депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, який перебуває в Одесі, також повідомив, що відомо про вісьмох загиблих. За його словами, удар був по центру Одеси.
«Ворог підступно спрямував ракету у житлову забудову, район ділової активності. Наразі вже відомо про вісьмох загиблих, люди просто йшли у своїх справах. Постраждалим надається необхідна медична допомога», – написав у телеграмі міський голова Одеси Геннадій Труханов.
Голова Офісу президента Андрій Єрмак, коментуючи ситуацію, зазначив, що це був цілеспрямований удар РФ по цивільній інфраструктурі Одеси.
Напередодні місцева влада повідомляла про двох загиблих, пораненого підлітка і перебої з постачанням тепла, води і світла на Одещині через російський удар 17 листопада. Двоє загиблих були працівниками «Укренерго».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Умови Путіна «зберігають актуальність» – у Кремлі відкинули мирний план Ердогана
Кремль вважає для себе неприйнятним можливий варіант заморожування російсько-української війни, який хоче запропонувати президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
«Якийсь варіант заморожування по лінії бойового зіткнення, звичайно, він апріорі неприйнятний для російської сторони. У цьому випадку червневі сформульовані президентом Путіним умови повністю зберігають свою актуальність. Це те, що потрібно зробити для того, щоби бойові дії були зупинені», – заявив на брифінгу речник президента РФ Дмитро Пєсков.
Він додав, що план Ердогана не обговорювався між лідерами РФ і Туреччини, а в Кремлі про нього знають лише з публікацій ЗМІ.
Раніше агентство Bloomberg повідомило, що Ердоган має намір оголосити свій план заморожування російсько-української війни на саміті «Групи двадцяти» в бразильському Ріо-де-Жанейро 18 листопада. Пропозиція президента Туреччини передбачає створення демілітаризованої зони на Донбасі та розміщення там міжнародних військ. За планом Ердогана, Україна щонайменше на 10 років відкладе обговорення вступу до НАТО, розповіли агентству джерела.
У червні 2024 року Володимир Путін на виступі в МЗС РФ висунув власні умови припинення російсько-української війни. Він вимагає від Києва повного виведення військ із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей (жодний із цих регіонів Москва не контролює повністю) та визнання цих окупованих територій російськими регіонами, як це вже записано в російській конституції. Також Путін вимагає, щоб Україна відмовилася від планів вступу до НАТО, а західні санкції проти Росії були скасовані. Цей план Путін назвав «реальною мирною пропозицією» – не заморожуванням, а «остаточним завершенням» війни.
Україна та її західні союзники вважають ці вимоги Путіна нереалістичним ультиматумом.
«Це не випадкові удари – це показові удари» – Зеленський після атаки РФ по Одесі
Президент України Володимир Зеленський вважає невипадковими російські обстріли цивільної інфраструктури українських міст упродовж останніх днів. Про це глава держави написав 18 листопада, реагуючи на черговий обстріл Одеси, який спричинив людські жертви.
«Це не випадкові удари – це показові удари. Після дзвінків та зустрічей з Путіним, після всіх брехливих пліток у медіа про нібито «утримання» від ударів. Росія показує, що її цікавить насправді: тільки війна. І цей сигнал варто почути у всіх частинах світу, від залів, де зустрічаються члени «Групи двадцяти», до всіх столиць світу», – вказав Зеленський у телеграмі.
Він відзначив, що удар 18 листопада по Одесі був по житловому району.
«Приліт на парковку. Пошкоджено багатоквартирний будинок, університет, адмінбудівлю. Станом на зараз відомо про вісьмох загиблих людей. Мої співчуття родинам та близьким. Ще майже два десятки людей постраждали. Залучені всі необхідні сили, щоб допомогти всім, хто цього потребує», – додав президент України.
Наприкінці минулого тижня канцлер Німеччини Олаф Шольц мав телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним, а 18 листопада президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган має намір на саміті «Групи двадцяти» в Ріо-де-Жанейро представити свою пропозицію заморожування російсько-української війни. У Кремлі вже відкинули пропозицію Ердогана, назвавши основою для завершення війни умови, висунуті Путіним у червні 2024 року. Лідер РФ, зокрема, вимагає від Києва повного виведення військ із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей (жодний із цих регіонів Москва не контролює повністю).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс 18 листопада підтвердив позицію своєї країни, що всі обмеження на використання зброї Україною слід знімати. Однак, коментуючи новини про можливе скасування дозволів США, Францією, Великою Британією, сказав, що «не відкриває поки шампанське».
«Питання в тому, чи надали вони достатньо ракет, щоб це мало значення на полі бою? Тому що ми не боремося в пресі. Ми ведемо війну насправді в Україні. І тому нам потрібно перемагати», – наголосив голова МЗС Литви перед засіданням Ради ЄС на рівні закордонних справ у Брюсселі.
Також залишається незрозумілим, додав Ландсбергіс, чи повністю скасовані ці обмеження. Американське видання Axious повідомляло, що Україні дозволили бити лише по Курській області Росії, де розташовані війська КНДР.
«Чи дійсно ці обмеження зняті? Бо я бачив у пресі, що частково. Отже, знову багато-багато питань. І хотів би нагадати, що, виходячи з позиції сили, жодних обмежень, окрім міжнародного права, щодо України не має бути. І слід надати реальні обсяги обладнання. Загалом це хороше рішення – щасливий, що нарешті зроблено. Прикро, що в минулому було використано так багато аргументів проти», – резюмував Ландсбергіс.
Увечері 17 листопада американські офіційні особи, яких цитують ЗМІ, заявили, що США санкціонували обмежені українські удари у відповідь на розгортання північнокорейських сил на полі бою в Курській області Росії. Представники США заявили, що часткове скасування обмежень має на меті створити «специфічний і обмежений» ефект на полі бою і не змінить хід війни.
Французьке видання Le Figaro 17 листопада повідомило, що Франція і Велика Британія услід за США дозволили українським збройним силам використовувати ракети SCALP/Storm Shadow для ударів по території Росії, але потім змінило своє повідомлення і видалило ці дані.
Президент України, реагуючи на повідомлення, зазначив, що «такі речі не анонсують» і «ракети самі за себе скажуть».
У Кремлі заявили, що дозвіл бити вглиб РФ свідчитиме про «якісно новий виток напруженості».
Офіційно про скасування обмежень не повідомляли.
У Кремлі відреагували на новину про дозвіл Україні бити далекобійними ракетами по РФ
У Кремлі у відповідь на повідомлення про можливий дозвіл Україні використати західні далекобійні ракети для ударів по Росії заявили про «якісно новий виток напруженості».
«Якщо таке рішення справді було сформульоване… – це якісно новий виток напруженості і якісно нова ситуація з погляду залучення Сполучених Штатів до цього конфлікту», – заявив речник російського президента Дмитро Пєсков 18 листопада.
Відповідаючи на запитання про реакцію Володимира Путіна на можливе рішення США, Пєсков нагадав про його заяву, сказану у вересні. Тоді очільник Кремля заявляв, що удари далекобійною зброєю по російській території означатимуть участь країн НАТО у конфлікті з РФ.
Напередодні американські видання, зокрема The New York Times і Washington Post повідомили, що президент США Джо Байден дозволив українським силам використовувати надані США ATACMS для ударів РФ.
Неназвані джерела видань заявили, що українські сили, як очікується, спочатку завдадуть ударів по російських і північнокорейських силах у Курській області Росії, і що адміністрація Байдена може розширити цей дозвіл на використання ATACMS проти цілей деінде в Росії в майбутньому.
Американські офіційні особи, яких цитують ЗМІ, заявили, що США санкціонували ці обмежені українські удари у відповідь на розгортання північнокорейських сил на полі бою в Курській області, щоб стримати Північну Корею від розгортання додаткових сил у Росії. Представники США заявили, що часткове скасування обмежень має на меті створити «специфічний і обмежений» ефект на полі бою і не змінить хід війни.
Офіційного підтвердження цієї інформації з боку Вашингтона поки що немає.
Президент України, реагуючи на такі повідомлення, зазначив, що «такі речі не анонсують» і «ракети самі за себе скажуть».
Повітряні сили повідомили про збиття 8 дронів у ніч на 18 листопада
Російські війська в ніч на 18 листопада атакували Україну 11 ударними безпілотниками типу Shahed і дронами невстановленого типу, запустивши їх із Курщини, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Крім того, за даними військових, російські сили минулої доби атакували Сумщину двома балістичними ракетами «Іскандер-М» із Воронезької області та керованою авіаційною ракетою Х-59 із повітряного простору Курської області РФ.
«Вісім ударних дронів було збито протиповітряною обороною у Полтавській, Харківській, Черкаській, Чернігівській та Київській областях. Три БпЛА – локаційно втрачено», – повідомили Повітряні сили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
Генштаб: за добу на фронті було 149 зіткнень, половина – на двох напрямках
Ситуація на фронті залишається напруженою, протягом минулої доби зафіксовано 149 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, близько половини цих зіткнень відбувалися на двох напрямках: Курахівському і Покровському.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмових і наступальних дії агресора в районах населених пунктів Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Крутий Яр, Юріївка, Григорівка, Пустинка і Петрівка. На Курахівському напрямку Сили оборони відбили 42 атаки. Найактивніше окупанти намагалися просунутися вперед поблизу Нової Іллінки, Берестків, Вознесенки, Сонцівки, Зорі, Максимільянівки, Дальнього, Курахового, Катеринівки, Єлизаветівки й Антонівки», – зазначили у командуванні.
Крім того, бої тривали на Харківському, Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Времівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
«За уточненою інформацією, вчора противник завдав по позиціях українських підрозділів і населених пунктах три ракетних удари, зокрема один масований ракетно-авіаційний удар, – загалом застосував 132 ракети, 85 авіаударів, зокрема скинув 141 КАБ. Крім цього, здійснив понад 4700 обстрілів, з них 111 – із реактивних систем залпового вогню і залучив для ураження близько 1699 дронів-камікадзе», – йдеться у зведенні.
Американський Інститут вивчення війни у звіті від 17 листопада заявив, що російські війська, ймовірно, зосередяться на захопленні прифронтових українських міст взимку і на міських боях.
«Російські війська нещодавно просунулися до Куп’янська і Часового Яру, і таке просування може бути частиною узгоджених зусиль з просування у прифронтові міста в рамках підготовки до наступальних операцій взимку», – кажуть аналітики.
Мер Москви повідомив про атаку дронів
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про атаку дронів у ніч на 18 листопада.
За його словами, один безпілотник був збитий над містом Раменське, а другий – у районі Павлівського Посаду. Ці міста розташовані приблизно за 20 і 50 кілометрів від околиць російської столиці.
«Фахівці екстрених служб працюють на місці події», – написав Собянін у телеграм-каналі. Про постраждалих він не заявляв.
Тим часом, Міністерство оборони Росії прозвітувало про загалом 59 українських безпілотників, нібито збитих у ніч на 18 листопада над п’ятьма російськими областями: Московською, Брянською, Курською, Бєлгородською і Тульською.
Губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявив, що постраждалих чи руйнувань внаслідок атаки немає. Влада інших російських регіонів нічні атаки поки що ніяк не коментувала.
Попередня атака дронів на Московську область була здійснена 10 листопада і була наймасовішою з початку війни РФ проти України. Через неї тоді тимчасово закривали три аеропорти.
Починаючи з весни цього року, атаки безпілотників на регіони Росії стали практично щоденними. Москва звинувачує в них українських військових, Київ атаки зазвичай не коментує, проте джерела у спецслужбах України, як правило, зазначають, що йдеться про операції СБУ чи військової розвідки.